Ухвала

від 08.11.2012 по справі 2-6063/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі

головуючого судді: Хилевича С.В.

суддів: Шимківа С.С., Шеремет А.М.

секретар судового засідання Міщук Л.А.

за участю представників відповідача - ОСОБА_1 і ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду від 10 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Перша Рівненська державна нотаріальна контора; про визнання заповіту недійсним,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рівненського міського суду від 10 серпня 2012 року зазначений позов ОСОБА_4 задоволено повністю: заповіт, вчинений ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь відповідача, що посвідчений 10 травня 2006 року державним нотаріусом Першої Рівненської державної нотаріальної контори Ревою Ліаною Леонтіївною за реєстровим № 2-762 на бланку ВСТ №221859, визнано недійсним.

Не погодившись з законністю та обґрунтованістю рішення, ОСОБА_3 через свого представника -ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, де покликалася на порушення норм матеріального та процесуального права.

На її обґрунтування зазначала про неналежність правової оцінки показань державного нотаріуса, яка посвідчувала оспорюваний заповіт, в якої в момент вчинення нотаріальної дії не виникло сумнівів у дієздатності заповідача.

Хибними і такими, що ґрунтуються на припущеннях, вважала висновки суду про те, що ОСОБА_5, бувши на стаціонарному лікуванні, перебувала у важкому стані.

Судом не надано відповідної оцінки запису у медичній картці амбулаторного хворого, зробленому дільничним лікарем ОСОБА_7 10.05.2006 року про те, що заповідач перебувала при свідомості.

Вважала, що судом досягнуто невірних висновків усупереч вимог ст.ст. 39 і 239 ЦК України щодо презумпції дієздатності особи. На спростування тверджень суду зазначала про довідку з психіатричної лабораторії №481 РОЦПЗЛ від 10.05.2009 року, за якою спадкодавець на „Д" обліку у лікаря-психіатра не перебувала, довідку РЦМЛ №1\9-641 від 10.04.2009 року про те, що під час лікування їй не призначалися психотропні препарати, показання дільничного лікаря ОСОБА_7 про адекватність психічного стану ОСОБА_5, лікаря невідкладної допомоги ОСОБА_8, яка вказувала те ж саме, та свідків ОСОБА_9

Провадження №22-ц-1790\1804\2012 Головуючий у суді 1 інстанції: Музичук Н.Ю.

Справа №2-6063\11 Суддя-доповідач: Хилевич С.В.

ОСОБА_9, ОСОБА_12 і ОСОБА_13, які пояснювали про ясність пам'яті і здоровий глузд спадкодавця під час її перебування у лікарні.

Сам по собі висновок експерта в акті від 25.01.2010 року №21\10, роз'яснений ним у судовому засіданні, не містить даних про психічне захворювання ОСОБА_5, а одержані дані на час його давання не дозволяли категорично стверджувати про її нездатність усвідомлювати значення своїх дій при вчиненні оспорюваного заповіту.

З наведених міркувань просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції правильно виходив з того, що волевиявлення заповідача при складанні заповіту не було вільним, суперечило його волі, що в сукупності висновку експерта з показаннями свідків та відповідно до вимог закону вважається підставою для визнання оспорюваного заповіту недійсним.

Крім того, місцевим судом визнано порушення нотаріусом п. 157 „Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року щодо прочитання вголос заповідачем і підписання ним заповіту, написаного нотаріусом зі слів заповідача, що повинно бути стверджено заповідачем перед його підписом.

Матеріалами справи встановлено, що 28 травня 1997 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, склала заповіт, яким заповіла своє майно на користь онуків -ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

10 травня 2006 року заповідач, будучи в тяжкому стані після перенесеної хвороби, стаціонарне лікування якої провадилося з 07.04.2006 року по 27.04.2006 року у відділенні судинної неврології Рівненської центральної міської лікарні, вчинила оспорюваний заповіт на належне їй на праві власності майно, однак уже на користь ОСОБА_3.. Заповіт посвідчено державним нотаріусом Першої Рівненської державної нотаріальної контори Ревою Л.Л. за реєстровим №2-762 на бланку ВСТ №221859 (а.с. 23, 24 - т. 1).

Спірні права та обов'язки виникли між сторонами з того приводу, що під час складання оспорюваного заповіту волевиявлення ОСОБА_5 не було вільним і суперечило її волі.

Провадження у кримінальній справі, порушеній за фактом підробки медичних документів ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, закрите 18 листопада 2011 року на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, тобто за відсутністю складу злочину.

При вирішенні правовідносин судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального закону та вірно враховано дані висновку експерта в Акті посмертної судово-психіатричної експертизи від 23.05.2007 року №342\07, показання свідків, записи амбулаторної картки заповідача та обґрунтовано спростовано фактичні дані, які суперечать матеріалам справи.

Так, зазначеним висновком експерта підтверджено, що заповідач страждала судинно-мозковою патологією зі змінами свідомості в гострому періоді (під час стаціонарного лікування) і в підгострому періоді (після виписки зі стаціонару), наявність змін свідомості вказують, що під час складання заповіту вона не була спроможна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 50-52 -т. 1).

Ця обставина в сукупності з показаннями свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, які ствердили про нерозуміння заповідачем своїх дій, часткову втрату нею пам'яті, відсутність контакту з оточуючими та про вплив ОСОБА_1 з тим, щоб вона склала заповіт на користь ОСОБА_3, обґрунтовано свідчать про вчинення оспорюваного правочину саме з тих підстав, що волевиявлення ОСОБА_5 не було вільним і протирічило її волі.

Згідно із ч. 2 ст. 1257 ЦК України -за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Щодо показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, то ці засоби доказування з урахуванням їх суперечності і непослідовності правильно відхилені судом при ухваленні оскаржуваного рішення.

Так само правильно судом ураховано недодержання нотаріусом при посвідченні оспорюваного заповіту п. 157 „Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року, де зазначено про обов'язок заповідача прочитати вголос і підписати заповіт, написаний нотаріусом зі слів заповідача, що повинно бути стверджено заповідачем перед його підписом.

Доводи апеляційної скарги про неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, і помилковість судових вказівок, неврахування висновку експерта, зробленого у кримінальній справі, та неправильність оцінки свідчень державного нотаріуса колегією суддів до уваги не беруться, оскільки суперечать матеріалам справи і спростовуються правильністю висновків суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 308 ЦПК України ухвалення судом першої інстанції рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Рівненського міського суду від 10 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: