Ухвала

від 18.10.2012 по справі 2а-1088/09/2/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2012 року м. Київ К-593/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.03.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2009

у справі № 2а-1088/09/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світолюкс-Україна"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світолюкс-Україна" звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення .

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.03.2009 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Світолюкс-Україна" задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2009 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.03.2009 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.03.2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2009 року та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Світолюкс-Україна" у задоволені позову. Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, посадовими особами позивача проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «Світолюкс-Україна»з питань взаємовідносин з ТОВ «Ферум М»та ТОВ «Арсі Пром»за липень, жовтень 2007р., та з ПП «Балатон»за липень 2007р., за результатами якої 21.10.2008р. складено акт перевірки № 7722/23-4/30451004.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке виразилося у неможливості підтвердити в ряд. 25.1 Декларації за серпень 2007р. 54722,13 грн. та за листопад 2007р. -43506,20 грн. За таких обставин, в акті перевірки зазначено, що сума бюджетного відшкодування, заявлена позивачем в розмірі 98228,33 грн. на розрахунковий рахунок, вважається не підтвердженою.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0014162301/0 від 21.10.2008 р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 98228,33грн.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, визначаються Законом України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -Закон України «Про ПДВ»).

Підпунктом 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 п. 7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, для отримання права на бюджетне відшкодування Законом України «Про ПДВ»встановлено додаткові дві умови:

а) перша - від'ємне значення різниці податкових зобов'язань та податкового

кредиту окремого звітного періоду повинно хоча б частково зберегтися за

наслідками наступного податкового періоду;

б) друга - таке від'ємне значення повинно бути оплачене постачальникам

товарів(послуг).

П.п. 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий кредит ТОВ «Світолюкс-Україна»за 8 місяців 2007р. в сумі 54722,13грн. та за 11 місяців 2007р. в сумі 43509,20грн. склався наступним чином: в липні 2007р. в розмірі 21388,80грн. - по операціях з постачальником - ТОВ «Тісо», у якого позивач придбав товар на загальну суму 128332,80грн. (у тому числі ПДВ в розмірі 21388,80грн.) та по операціях з ТОВ «Явар», у якого позивач придбав товар на суму 200тис.грн. (ПДВ -33333,33грн.), а у жовтні 2007р. -по операціях з ТОВ «Тісо», у якого позивач придбав товар на загальну суму 228954грн. (у тому числі ПДВ в розмірі 38158грн.).

Перерахування позивачем коштів в оплату придбаного товару в повному обсязі підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем по суті

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону, вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідачем не доведено порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Світолюкс-Україна" щодо формування податкового кредиту, встановлених Законом України «Про ПДВ», а також не оспорюється факт перерахування позивачем коштів в оплату придбаного товару в повному обсязі.

Також суди попередніх інстанцій вірно визначили, що позивачем дотримано вимоги Закону України «Про ПДВ»при формуванні податкового кредиту. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про недобросовісність позивача, як платника ПДВ, про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої Товариства з обмеженою відповідальністю "Світолюкс-Україна" суми до відшкодування. Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим не доведено наявність підстав та правомірність зменшення заявленого позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ, а тому податкове повідомлення-рішення від 21.10.2008 № 0014162301/0 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.03.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2009 у справі № 2-а-6825/08/4 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін. Керуючись ст.ст. 220 1 , 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим відхилити.

Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.03.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2009 у справі № 2а-1088/09/2/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко