Постанова

від 22.10.2012 по справі 2а-18571/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 жовтня 2012 року № 2а-18571/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест» про застосування фінансових санкції за організацію та проведення на території України азартних ігор ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва (надалі -позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Інвест" (надалі - відповідач) про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат за організацію та проведення на території України азартних ігор.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2011 (суддя Баранов Д.О.) відкрито провадження та призначено справу до розгляду в попередньому судовому засіданні.

Ухвалою від 23.01.2012 по справі №2а-18571/11/2670 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 27.03.2012 справу №2а-18571/11/2670 прийнято до провадження суддею Григоровичем П.О. та призначено до розгляду в судовому на 19.04.2012, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та в обґрунтування зазначив, що відповідач, в порушення вимог ст. 1, ст. 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», організовує та здійснює діяльність з проведення азартних ігор з метою отримання прибутку, що підтверджується доводами позовної заяви та додатковими доказами, зібраними в ході розгляду справи. Відтак, позивач просить суд застосувати до відповідача санкції, передбачені Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні».

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив в повному обсязі та, в свою чергу зазначив, що факт здійснення господарської діяльності в сфері грального бізнесу після набрання законної сили Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»контролюючим органом не доведено, а отже -позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні 17.05.2012 протокольно замінено неналежного позивача на Державну податкову інспекцію у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби у зв'язку з її перетворенням. Представники сторін проти заміни неналежного позивача не заперечували.

Справа розглянута в письмовому провадженні з огляду на подане сторонами письмове клопотання про розгляд справи в порядку ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2011 року співробітниками ДПА у Закарпатській області згідно направлень від 15.09.11 проведено перевірку господарської одиниці суб'єкта господарської діяльності ТОВ «Фаворит Інвест»(код ЄДРПОУ 35200139), що розташована за адресою: м. Ужгород, пр. Свободи, 20/17 в присутності менеджера даного закладу гр. ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 та касира-продавця ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, про що складено Акт перевірки №008748 від 22.09.2011.

Перевіркою встановлено, що відповідно до дозвільної документації, у вказаному приміщенні ТОВ «Фаворит Інвест»займається роздрібною торгівлею у формі продажу передплати мобільного зв'язку, продажу послуг у сфері Інтернет розрахунків тощо.

Разом з тим, перевіркою встановлено, що у господарській одиниці за вищевказаною адресою здійснюється організація та проведення азартних ігор ТОВ «Фаворит Інвест».

Обґрунтовуючи власну правову позицію, позивач посилається на те, що за результатом гри громадянином ОСОБА_3 отримано виграш у грошовій формі, на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи надано письмові пояснення останнього.

Як вбачається з пояснень гр. ОСОБА_3, 13.09.11 ним було зроблено ставку в розмірі 50 грн., після чого касиром-продавцем (адміністратором) ТОВ «Фаворит Інвест»йому було видано Квитанцію № 27578 від 13.09.11 (а.с.9).

Дана ставка була зроблена на футбольний матч Інтер М. (Італія) - Трабзонспор (Турція), на перемогу Трабзонспору (з коефіцієнтом 7 ).

Вказаний матч 14.09.11 закінчився перемогою Трабзонспору, таким чином, як зазначає позивач, ставка зіграла.

В подальшому, 15.09.11, громадянину ОСОБА_3 касиром-продавцем (адміністратором) даного закладу ОСОБА_2 за квитанцією №27578 було виплачено виграш в сумі 350 грн. (50 грн. х 7).

Таким чином, як зазначає позивач, вказані обставини в сукупності є достатнім доказом надання послуг у сфері грального бізнесу ТОВ «Фаворит Інвест», як організатора азартних ігор, а саме, організатора проведення та надання можливості доступу до азартних ігор в господарській одиниці за адресою м. Ужгород, пр. Свободи. 20/17.

Представник контролюючого органу підтримує власне обґрунтування з приводу того, що зазначена діяльність здійснювалася ТОВ «Фаворит Інвест»з метою отримання прибутку від проведення такої діяльності, адже якщо б зроблена ставка учасника гри ОСОБА_3 «не зіграла», сума ставки склала б прибуток підприємства.

Також ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС зазначає, що згідно звернення та пояснення гр. ОСОБА_3 від 15.09.11, на території міста Ужгород під прикриттям здійснення діяльності по прийняттю он-лайн платежів та поповненню телефонних рахунків, мережею закладів «Фаворит»здійснюється діяльність у сфері грального бізнесу.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору оренди нежитлового приміщення від 12.11.10, на час проведення перевірки, даним приміщенням користувалось ТОВ «Фаворит Інвест», на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи надано Акт приймання-передачі орендованого приміщення від 12.11.10.

Окрім того, контролюючий орган посилається на наявні в матеріалах справи пояснення гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 від 15.09.11, які, на думку ДПІ підтверджують факт надання ТОВ «Фаворит Інвест»послуг у сфері грального бізнесу у вказаному вище приміщенні.

Підсумовуючи власну правову позицію, позивач звертає увагу суду на те, що факт отримання виграшу гр. ОСОБА_3 зафіксовано протоколом огляду від 15.09.11., а виграш було передано згідно акту добровільної видачі грошового виграшу від 15.09.11. (а.с.22).

Таким чином, позивач підтримує заявлені позовні вимоги з огляду на те, що в ході перевірки було виявлено порушення ст.2 Закону України № 1334-УІ від 15.05.2009 «Про заборону грального бізнесу в Україні», оскільки на момент перевірки 15.09.11 у вищезазначеному приміщенні здійснювалась діяльність у сфері грального бізнесу.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні»від 15.05.2009 № 1334-VI, набрав чинності з 25.06.2009 р., тобто з дати його опублікування у газетах «Голос України»№ 116'2009 та «Урядовий кур'єр»№ 112'2009.

Відповідно до п. 2 ст. 4 цього Закону, з дня набрання ним чинності видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні припиняється, а ліцензії, видані суб'єктам підприємницької діяльності до дня набрання ним чинності, скасовуються.

Відповідно до статті 3 Закону України від 15.05.2009 №1334-VI «Про заборону грального бізнесу в Україні»до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

При цьому, як передбачено частиною другою названої статті, застосування санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленого за позовом органів державної податкової служби.

Частиною третьою статті 4 Закону України від 15.05.2009 №1334-VI «Про заборону грального бізнесу в Україні»було внесено зміни до Закону України від 04.12.90 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні».

Вказані зміни розширюють перелік функцій та повноважень органів державної податкової служби в Україні, передбачені статтями 10 та 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно з пунктом 11 1 частини першої статті 10 зазначеного Закону, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Відтак, право на звернення з позовами про стягнення санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України, безпосередньо випливає із Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(станом на дату виникнення права на звернення з даним позовом) та належить до компетенції органів державної податкової служби як суб'єкта владних повноважень.

У свою чергу, відповідно до пункту 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Зазначеною правовою нормою встановлено перелік засобів доказування, які можуть застосовуватися у адміністративному процесі, за допомогою яких суд може встановити наявність чи відсутність певних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, перевіряючи прийшли до переконання про надання послуг в сфері грального бізнесу ТОВ «Фаворит Інвест», з огляду на квитанцію №27578 від 13.09.2011 (а.с.9)

Втім, суд не вбачає за можливе погодитись з такими висновками та бере до уваги наступне.

Відповідно до змісту ст.ст. 2, 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»внесення гравцем ставки є розрахунковою операцією, яка фіксується реєстраторами розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів , що підтверджують виконання цієї розрахункової операції.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»встановлено, що до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Правовий аналіз наведених норми дає змогу прийти до висновку, що зазначеною правовою нормою встановлено відповідальність саме за діяльність з організації та проведення азартних ігор.

Натомість, жодних відомостей про одержання відповідачем доходу від проведення азартних ігор позивачем до матеріалів справи не надано, а клопотань з приводу витребування таких відомостей у особи, якій відомо про їх існування - заявлено не було.

Як зазначає позивач, факт здійснення відповідачем підприємницької діяльності з проведення азартних ігор встановлено на підставі протоколу огляду від 15.09.2011 начальника ВПНОВТ ВПМ ДПІ у м. Ужгороді капітана податкової міліції Бонь М.І., ст. о/у ВПМ ДПІ у м. Ужгороді майора податкової міліції Булгакова В.А., о/у ВПМ капітана ПМ Годшего А.І., начальника КСГРГФДПА у з/о Гощук І.М.. приміщення ТОВ «Фаворит-Інвест», що розташоване за адресою: м. Ужгород, проспект Свободи, 20/17.

В той же час, суд відзначає, що відповідно до ст. 195 КПК України, в протоколі про огляд місця події зазначають підстави для проведення цих дій, описують все, що було виявлено, в тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому саме вигляді, в якому спостерігалось під час проведення дії. До протоколу додають відповідні схеми, фотознімки, плани, документи.

Як встановлено судом, у протоколі огляду від 15.09.2011 лише в загальному порядку здійснено опис приміщення за адресою м. Ужгород, проспект Свободи, 20/17, яке орендує ТОВ «Фаворит Інвест»для здійснення підприємницької діяльності, проте, не вказано осіб (відвідувачів), що грали, а також не встановлено їх особи.

Крім того, під час розгляду справи суд, з посиланням на ст.71 КАС України, неодноразово звертав увагу представника позивача на необхідність надання належних доказів отримання прибутку ТОВ «Фаворит Інвест»від організації та проведення азартної гри, однак, позивачем не було надано жодних доказів отримання прибутку (доходу) при організації та проведенні азартної гри, нібито, в букмекерській конторі, жодних пояснень з приводу неможливості надання або клопотань щодо необхідності витребування таких доказів у третіх осіб суб'єктом владних повноважень також не заявлялось.

В той же час, податковим органом не спростовується та обставина, що ВПМ ДПІ у м. Ужгороді в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 КК України, по факту виявлення букмекерської контори ТОВ «Фаворит Інвест», через яку проводилась організація грального бізнесу -відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, а комп'ютерне обладнання залишено на зберіганні у ВПМ ДПІ у м. Ужгороді до вирішення питання згідно чинного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України лише вирок суду в кримінальній справі або постанова суду про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою, однак ані до позовної заяви, ані під час розгляду справи контролюючим органом не надано доказів притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «Фаворит Інвест»за організацію та проведення грального бізнесу.

За правилами ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин , що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Отже, докази -це інформація про обставини у справі щодо предмету доказування; до засобів доказування (джерел доказів) віднесені як пояснення сторін та їхніх представників, показання свідків, так я і інші письмові і речові докази, перелік яких наведений вище.

В силу ст.70 КАС України, належними вважаються докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування у даному спорі є наявність порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності , отже наведені вище протокол огляду, складений співробітниками ПМ ДПІ в м. Ужгороді за участі понятих, письмові пояснення осіб, відібрані під час огляду приміщення - суд не вважає достатніми доказами, які б свідчили про те, що суб'єктом господарювання -відповідачем, всупереч вимогам Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»проводилось надання гральних послуг.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, зокрема ст. 239, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З огляду на викладене, фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат за організацію та здійснення діяльності з проведення азартних ігор з метою отримання прибутку є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні ст.ст. 238, 239 Господарського кодексу України.

Адміністративно-господарські санкції застосовуються до суб'єктів господарювання, які порушили встановлені законодавством правила ведення господарської діяльності.

Підставою застосування даного виду санкцій є адміністративно-господарське правопорушення - винне, протиправне невиконання чи неналежне виконання суб'єктом господарювання своїх зобов'язань, передбачених чинним законодавством, що порушує права інших суб'єктів господарювання.

Статтею 61 Конституції України закріплено саме індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тож притягненню до відповідальності підлягає саме правопорушник, а позивачем під час розгляду справи не наведено обставин, які б в сукупності давали змогу погодитись з позицією ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС в частині наявності під час провадження господарської діяльності ТОВ «Фаворит Інвест»складу правопорушення, санкція за яке передбачена Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні»

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

До того ж, Окружний адміністративний суд м. Києва, реалізуючи принцип повноти встановлення обставин по справі, витребував у відповідача КОРО за вересень місяць 2011 року, касову книгу за вересень 2011 року та пояснення щодо видачі фізичній особі ОСОБА_3 350 грн. з каси підприємства.

З наданих відповідачем на вимогу суду документів та пояснень не вбачається за можливе встановити взаємовідносини ТОВ «Фаворит-Інвест»з фізичною особою ОСОБА_3

Таким чином, враховуючи всі вищенаведені обставини, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що контролюючим органом не доведено факту здійснення ТОВ «Фаворит Інвест»господарської діяльності з організації та проведення азартних ігор на території України після вступу в силу Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", а отже -обставини, викладені в Акті перевірки від 22.09.2011 №008748 спростовуються доказами, зібраними в ході розгляду справи, іншого судом не встановлено.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАС України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС, в даному випадку, задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до положень ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович