cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-9/12331-2012 25.10.12
За позовом Приватного підприємства "Еллада Плюс"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна компанія"
Про стягнення заборгованості 24000,00 грн.
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники :
від позивача Савчук В.В. (директор, рішення власника від 01.01.2009 р.)
від відповідача не з'явився
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство "Еллада Плюс"(далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна компанія" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 24000,00 грн. основної заборгованості за Договором № 66 від 29.03.2012р., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 66 від 29.03.2012р. в частині оплати за поставлений товар. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/12331-2012, розгляд справи призначено на 25.10.2012 року.
В судове засідання 25.10.2012 року відповідач не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, який отримано відповідачем 17.09.2012р. Натомість 25.10.2012 року відповідач подав через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване неможливістю участі в судовому засіданні представника відповідача.
Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд прийшов до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Суд звертає увагу на те, що відповідач як юридична особа не був позбавлений права та можливості на направлення іншого представника в судове засідання. Крім того, відповідача було завчасно повідомлено про розгляд справи (17.09.09 року), що свідчить про достатність часу для підготовки відповідачем відзиву щодо заявлених вимог та можливість відрядити уповноважену довіреністю особу до Господарського суду міста Києва для участі в судовому засіданні.
Представник позивача вимоги ухвали суду від 10.09.2012 року виконав, надав додаткові матеріали по справі через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва, оригінали документів доданих до позовної заяви для огляду в судовому засіданні, в усних поясненнях підтримав позовні вимоги на суму 14500,00 грн., оскільки повідомив, що саме така сума основного боргу обраховується за відповідача у справі станом на 25.10.2012 року, в зв'язку з частковим погашенням боргу відповідачем.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
06 березня 2012 року між Приватним підприємством "Еллада Плюс"(далі по тексту -Позивач; Продавець за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна компанія"(далі по тексту -Відповідач; Покупець за Договором) укладено Договір № 66 (далі по тексту - Договір).
Відповідно до умов Договору (п.1.1.), Продавець зобов'язується продати будівельні матеріали (далі -Товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах Договору.
Відповідно до пункту 2.1. Договору ціна товару та марка, зазначеного п. 1.1. Договору, визначається в рахунках -фактурах або в видаткових накладних.
Розділом 4 Договору передбачено, що поставка товару буде виконуватися автомобільним транспортом Продавця в строк 2 календарних днів після оплати партії товару (п. 4.1. Договору); товар вважається зданим Продавцем та прийнятим покупцем по кількості та номенклатурі згідно видатковій накладній на виробничій дільниці Покупця на 109 кілометрі траси Київ-Житомир (п. 4.2. Договору); право власності від Продавця до Покупця на товар переходить з моменту його передачі (п. 4.3. Договору).
Розрахунки між Сторонами здійснюються згідно Розділу 5 Договору таким чином: Покупець зобов'язується оплатити товар за договірною ціною шляхом перерахування грошей на поточний рахунок Продавця згідно рахунку-фактури на умовах попередньої оплати або згідно накладної протягом 3-х банківських днів після отримання товару.
Моментом отримання товару вважається дата видачі видаткової накладної та отримання товару на виробничій дільниці Покупця на 109 кілометрі траси Київ-Житомир. Оплата здійснюється в гривні.
Вказаний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, стосовно фінансових розрахунків по Договору -до повного виконання обов'язків.
Як на те посилається Позивач у позовній заяві, на виконання умов Договору за період з 29.04.2012р. по 04.05.2012р. Відповідачу поставлено товар на загальну суму 77162,25 грн., що підтверджується видатковими накладними №371 від 29.04.2012р., № 375 від 30.04.2012 року, № 411 від 04.05.2012 року.
За твердженням Позивача, Відповідач частково оплатив поставлений товар, станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар складала 24000,00 грн., яку Позивач просить стягнути з Відповідача.
В судовому засіданні позивач повідомив, що станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 14500,00 грн., оскільки відповідачем здійснено часткове погашення боргу.
Подана позивачем заява оцінюється судом як заява про зменшення розміру позовних вимог та приймається судом до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України, а отже заявлені вимоги розглядаються з урахуванням заяви від 25.10.2012 року.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства "Еллада Плюс"підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
За своєю правовою природою Договір №66 від 29.03.2012р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Як встановлено судом, Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору поставлено Відповідачу товар на загальну суму 77162,25 грн., що підтверджується видатковими накладними №371 від 29.04.2012р., № 375 від 30.04.2012 року, № 411 від 04.05.2012 року, належним чином засвідчені копії яких, підписані та скріплені печатками/штампами сторін, додані Позивачем до матеріалів справи, оригінали надано для огляду в судовому засіданні. Додатковими доказами поставки товару є товарно-транспортні накладні, які свідчать про доставку товару.
Позивачем умови Договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За твердженням Позивача станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача за Договором складала 2400,0 грн., яка визнавалась відповідачем, про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків, підписаний між сторонами договору, відповідно до якого заборгованість відповідача складала 51028,87 грн., яка в подальшому була частково погашена.
На момент розгляду судом справи в судовому засіданні, відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений позивачем товар, а тому сума боргу відповідача станом на 25.10.2012 року складає 14500,00 грн., з чим погоджується і позивач, подавши до суду відповідну заяву, яка оцінюється судом як заява про зменшення розміру позовних вимог та приймається до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 14500,00 грн. Відповідачем суду станом на 25.10.2012 року не надано.
Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за Договором в сумі 14500,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 5.1. Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 14500,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного підприємства "Еллада Плюс" підлягають задоволенню повністю з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки ним оплату боргу, заявленого до стягнення було проведено після порушення провадження у справі.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про зменшенням позовних вимог.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна Компанія»(02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 19, оф. 1213; код ЄДРПОУ 37292724; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного підприємства "Еллада Плюс"(10029, м. Житомир, вул. Ватутіна, буд. 55-Б; код ЄДРПОУ 31052572) 14500,00 (чотирнадцять тисяч сімсот чотири) грн. 34 коп. основної заборгованості, 1609,50 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 01.11.2012р.
Суддя Г.П. Бондаренко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2012 |
Оприлюднено | 09.11.2012 |
Номер документу | 27322695 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бондаренко Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні