Рішення

від 07.11.2012 по справі 2/072-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" листопада 2012 р. Справа № 2/072-12

за позовом виробничого сільськогосподарського кооперативу «Ріжки», с. Ріжки Таращанського району

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ріжки» , с. Ріжки Таращанського району

про стягнення 215 600,00 грн.

Суддя О.В. Конюх

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

позивач -виробничий сільськогосподарський кооператив «Ріжки», с. Ріжки Таращанського району звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 03.09.2012р. до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ріжки», с. Ріжки Таращанського району, в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 215 600,00 грн. як безпідставно набуте майно, а також покласти на відповідача судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем помилково було перераховано відповідачу платіжним дорученням від 22.04.2011р. грошові кошти в сумі 215600,00 грн. як орендну плату за договором оренди землі. Оскільки договір оренди землі між сторонами не укладався, договірних зобов'язань щодо оренди землі між сторонами не існувало, відповідач набув зазначені кошти безпідставно і був зобов'язаний їх повернути. Оскільки звернення позивача щодо повернення коштів відповідач залишив без задоволення, позивач просить стягнути з відповідача зазначені кошти в судовому порядку.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд в позові відмовити. Представники відповідача в судових засіданнях пояснили, що між позивачем та відповідачем велися переговори про укладення договору оренди, було досягнуто попередньої згоди та розроблено проект договору оренди від 14.04.2011р. №1, однак, текст договору сторонами так і не було підписано, державна реєстрація вказаного договору не проводилась. Крім того, представники відповідача твердили, що позивач незаконно користується земельними ділянками, належними власникам земельних паїв -громадянам, і на які між власниками земельних ділянок та відповідачем укладені діючі договори оренди. За таких обставин представники відповідача твердили, що кошти, отримані від позивача в якості орендної плати в сумі 215600,00 грн. були сплачені відповідачем власникам земельних ділянок - громадянам як орендна плата за земельні ділянки, якими фактично користується позивач і якими відповідач не має змоги користуватися через неправомірні дії позивача.

Крім того, відповідач просив суд зупинити провадження у справі до закінчення розгляду Київським апеляційним господарським судом справи № 8/063-12 та/або до закінчення розгляду Таращанським районним судом Київської області справи № 2-342/12 у зв'язку з тим, що рішенням у справі № 8/063-12 господарський суд встановив факт того, що позивач самовільно користується земельними ділянками, на які у відповідача укладені дійсні договори оренди з власниками земельних ділянок -громадянами, та зобов'язав позивача не чинити перешкод відповідачу в користуванні зазначеними земельними ділянками. Крім того, Таращанським районним судом Київської області порушено справу № 2-342/12 за позовом виробничого сільськогосподарського кооперативу «Ріжки»до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ріжки» та Янішевської О.П., Балацан Г.І., Мокляк В.І, Чечіль О.М., Федькевича О.І., Смілян М., в якому позивач -виробничий сільськогосподарський кооператив «Ріжки»просить визнати недійсними договори оренди землі, укладені між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ріжки»та громадянами -власниками земельних паїв та скасувати їх державну реєстрацію. На думку відповідача, рішення в зазначених справах вплине на результат розгляду спору у справі № 2/072-12, оскільки стосується права користування позивачем та відповідачем земельними ділянками, за оренду яких фактично було сплачено позивачем спірні кошти.

Ухвалою від 10.10.2012р. клопотання відповідача про зупинення провадження у справі залишено судом без задоволення.

Представник позивача в судових засіданнях позов підтримав та просив суд його задовольнити. Представники відповідача в судових засіданнях проти позову заперечували та просили суд в позові відмовити.

В судове засідання, призначене на 07.11.2011р. представники сторін не з'явились, хоча про день та час проведення судового засідання були повідомлені судом належним чином.

Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.

Враховуючи обмежений ст. 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов виробничого сільськогосподарського кооперативу «Ріжки», с. Ріжки (далі по тексту -ВСК «Ріжки») до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ріжки», с. Ріжки (далі по тексту -ТОВ «АФ «Ріжки»), вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши додатково зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з поданої позивачем копії платіжного доручення від 22.04.2011р. № 250 та копії виписки по особовому рахунку ТОВ «Агрофірма «Ріжки»в АБ «Київська Русь»за 22.04.2011р., позивач -ВСК «Ріжки»перерахував відповідачу - ТОВ «АФ «Ріжки»

215600,00 грн. з призначенням платежу -орендна плата за землю згідно договору №1 від 14.04.2011р. без ПДВ.

Отримання зазначених коштів відповідачем не заперечується.

Позивач твердить, що зазначений платіж здійснено позивачем помилково, оскільки договірних відносин щодо оренди земельної ділянки між позивачем та відповідачем на момент здійснення платежу не існувало.

Суд ухвалами від 11.09.2012р., від 10.10.2012р. та від 24.10.2012р. витребував у сторін оригінал та належним чином засвідчену копію договору оренди землі №1 від 14.04.2011р. укладеного між позивачем та відповідачем, згідно якого була перерахована орендна плата. Крім того, зазначеними ухвалами суд тричі зобов'язував відповідача подати суду документально підтверджені підстави набуття відповідачем грошових коштів в сумі 215600,00 грн. (договір оренди землі від 14.04.2011р. №1 тощо).

Доказів укладення зазначеного договору оренди землі №1 від 14.04.2011р. як і інших документальних підстав набуття відповідачем коштів в сумі 215600,00 грн. як орендної плати за землю суду не подано.

Відповідно до ст.ст. 14, 20 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до пунктів 4, 16 1 , 13 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009р. № 1021, Книга записів в паперовому вигляді ведеться територіальним органом Держземагентства. Державна реєстрація здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Книги записів. Державна реєстрація документа, що посвідчує право на земельну ділянку, проводиться за місцем розташування земельної ділянки.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2011р. № 974 «Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів»прийнято рішення про реорганізацію територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів шляхом приєднання до новоутворених територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів. Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011р. № 835 «Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами платних адміністративних послуг»встановлено, що до завершення здійснення заходів з утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів функції з ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі покладаються на територіальні органи Державного комітету із земельних ресурсів.

Враховуючи вищевикладене, державна реєстрація договору оренди на земельну ділянку в селі Ріжки належить до компетенції Управління Держкомзему в Таращанському районі Київської області

Згідно довідки Управління Держкомзему в Таращанському районі Київської області від 01.10.2012р. № 708 (копія залучена до матеріалів справи) договір оренди між ВСК «Ріжки»та ТОВ «АФ «Ріжки» управлінням не реєструвався.

Відповідач, посилаючись на рішення господарського суду Київської області у справі

№ 8/063-12, твердить, що позивач фактично користується земельними ділянками в селі Ріжки, які належать громадянам -власникам земельних паїв, і на які укладено договори оренди між громадянами власниками та ТОВ «АФ «Ріжки», відповідно перерахування орендної плати відповідачу, який позбавлений можливості користуватися земельними ділянками, є правомірним.

Зазначене твердження відповідача не ґрунтується на нормах чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі»та частини 1 ст. 93 ЗК України оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно до частин першої та другої ст. 21 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі»закон відносить орендну плату за землю із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату до істотних умов договору оренди землі, відсутність хоча б однієї з яких є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди землі та визнання такого договору недійсним.

Відповідно до ст.ст. 14, 20 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За таких обставин суть взаємних прав та обов'язків осіб щодо оренди земельної ділянки полягає в тому, що орендодавець за письмовим договором, що підлягає державній реєстрації, зобов'язується передати орендарю земельну ділянку, необхідну останньому для здійснення діяльності, що в свою чергу тягне за собою обов'язок орендаря сплачувати орендодавцю обумовлену договором орендну плату.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином правовими підставами нарахування та сплати орендної плати за землю та належним доказом правомірності набуття відповідачем спірних грошових коштів в сумі 215600,00 грн. від позивача як орендної плати за землю є укладений в належній формі договір оренди землі, якій містить всі необхідні істотні умови і державну реєстрацію якого здійснено територіальним органом Держземагентства відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Ухвалами від 11.09.2012р., від 10.10.2012р. та від 24.10.2012р. суд витребовував укладений між сторонами у справі договір оренди землі від 14.04.2011р. №1 або інші документальні докази правомірності набуття відповідачем грошових коштів відповідача в сумі 215600,00 грн. як орендної плати за землю.

Доказів укладення договору оренди землі між відповідачем та позивачем суду подано не було. Згідно довідки Управління Держкомзему в Таращанському районі Київської області від 01.10.2012р. № 708 (копія залучена до матеріалів справи) договір оренди між ВСК «Ріжки»та ТОВ «АФ «Ріжки»управлінням не реєструвався.

За таких обставин суд вважає доведеним факт безпідставного набуття відповідачем грошових коштів позивача в сумі 215600,00 грн., сплачених платіжним дорученням від 22.04.2011р. № 250.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зазначене положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Разом із тим відповідно до пункту 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року №22 та зареєстрованої в Мінюсті 29.03.2004р. за № 377/8976, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатись ним у строк, встановлений законодавством України.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення коштів від 24.08.2012р.

№ 33, на яку отримав відповідь від 27.09.2012р. № 28, з якої вбачається, що відповідач відмовився повернути позивачу кошти, посилаючись на те, що ТОВ «АФ «Ріжки»зазначені кошти направило на проведення оплати власникам земельних паїв за їх оренду, які фактично використовуються ВСК «Ріжки», тобто належним чином виконало свої зобов'язання перед ВСК «Ріжки»щодо проведення розрахунків з власниками земельни х паїв за їх використання.

Разом із тим суду не подано доказів існування зобовязальних відносин позивача та відповідача, за якими відповідач має обов'язок розраховуватися з громадянами -власниками земельних паїв за орендне користування позивача зазначеними земельними паями. Ухвалами від 11.09.2012р., від 10.10.2012р. та від 24.10.2012р. суд витребовував у відповідача документально підтверджені підстави набуття коштів в сумі 215600,00 грн., однак відповідач вимоги суду не виконав, витребувані судом докази не подав.

Відповідно до частини 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту права може бути примусове виконання обов'язку в натурі, що передбачено пунктом 5 частини 2 ст. 16 ЦК України.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 215 600,00 грн. безпідставно набутих коштів є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1, 14, 15, 20, 21 Закону України «Про оренду землі», частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.ст. 11, 16, 792, 1212 Цивільного кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2011р. № 974 «Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів», пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011р. № 835 «Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами платних адміністративних послуг», пунктами 4, 16 1 , 13 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009р. № 1021, пунктом 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року №22 та зареєстрованої в Мінюсті 29.03.2004р. за № 377/8976, статтями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов виробничого сільськогосподарського кооперативу «Ріжки»задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ріжки»(09512, Київська обл., Таращанський район, с. Ріжки, вул. Нагірна, буд.24, код ЄДРПОУ 36178555 )

на користь виробничого сільськогосподарського кооперативу «Ріжки»(09512, Київська обл., Таращанський район, с. Ріжки, вул. Шкільна 1, код 05391399 )

215 600,00 грн. (двісті п'ятнадцять тисяч шістсот гривень нуль копійок) безпідставно набутих коштів;

4312,00 грн. чотири тисячі триста дванадцять гривень нуль копійок) судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня оголошення рішення.

Суддя О.В. Конюх