Рішення

від 31.10.2012 по справі 5011-48/12070-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/12070-2012 31.10.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Транс" доФізичної особи-підприємця Волкова Олега Аркадійовича прозвільнення приміщення та стягнення 36 833,00 грн. за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Волкова Олега Аркадійовича до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Транс" 2. Фізичної особи-підприємця Пономарьова Артема Олександровича провизнання договору оренди недійсним та визнання права оренди Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом:Янчук О.С., Добровольська Е.М. від відповідача за первісним позовом:Федірко С.А. від відповідача 2 за зустрічним позовом:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БМБ Транс" (надалі -"Товариство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Волкова Олега Аркадійовича (надалі -"ФОП Волков О.А.") про звільнення приміщення та стягнення 36 833,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди нежитлового приміщення від 05.07.2011 р. позивач передав в платне строкове користування нежиле приміщення загальною площею 128,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 17, а відповідач своїх зобов'язань щодо повернення такого приміщення після закінчення строку дії вказаного договору не виконав, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для виселення відповідача із орендованого приміщення. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 7 801,00 грн., нарахованої за прострочення по поверненню орендованого приміщення, та завданих у вигляді упущеної вигоди збитків у розмірі 29 032,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2012 р. порушено провадження у справі №5011-48/12070-2012 та призначено її до розгляду на 26.09.2012 р.

24.09.2012 р. до канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява ФОП Волкова О.А. до Товариства про визнання договору оренди недійсним та визнання права оренди.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між Товариством та Фізичною особою-підприємцем Пономарьовим Артемом Олександровичем договір оренди нежитлового приміщення від 16.07.2012 р. суперечить положенням чинного законодавства України, оскільки порушує переважне право ФОП Волкова О.А. на продовження оренди нежилого приміщення загальною площею 128,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 17, у зв'язку з чим останній вказує на наявність підстав для визнання такого договору недійсним та визнання за ним права оренди такого приміщення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.2012 р. прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ФОП Волкова О.А. до Товариства про визнання договору оренди недійсним та визнання права оренди, залучено до участі у справі за зустрічним позовом в якості відповідача 2 - Фізичну особу-підприємця Пономарьова Артема Олександровича (надалі -"ФОП Пономарьовим А.О."), призначено розгляд зустрічної позовної заяви на 26.09.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача 2 за зустрічним позовом та клопотанням представника позивача за первісним позовом розгляд справи відкладено до 15.10.2012 р.

15.10.2012 р. через канцелярію суду представник відповідача 1 за зустрічним позовом подав відзив на зустрічну позовну заяву за змістом якого в задоволенні зустрічного позову просив відмовити повністю, вказував на неотримання від позивача за зустрічним позовом листа про переукладення договору оренди на новий строку та відсутність у останнього переважного права на оренду спірного приміщення у зв'язку із неналежним виконанням ним обов'язків щодо компенсації витрат Товариства на утримання спірного приміщення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача 2 за зустрічним позовом та клопотанням представника відповідача за первісним позовом розгляд справи відкладено до 31.10.2012 р.

В судове засідання представники позивача за первісним позовом з'явилися, подали уточнення позовних вимог по первісному позову та додаткові пояснення до відзиву на зустрічну позовну заяву за змістом яких первісні позовні вимоги підтримують та просять задовольнити їх повністю, проти зустрічного позову заперечують, в його задоволенні просять відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання з'явився, зустрічні позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю, в задоволенні первісного позову просить відмовити повністю, подав клопотання про витребування доказів.

Судом в задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про витребування доказів відмовлено, оскільки наведені заявником в такому клопотанні документи не мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідач 2 за зустрічним позовом, повідомлений про час і місце судового розгляду справи належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №21560816, отриманим відповідачем 2 за первісним позовом 25.10.2012 р., своїх повноважних представників в судове засідання не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача 2 за зустрічним позовом за адресою: 04211, м. Київ, вул. Мате Залки, 4-а, кв. 197, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка містить на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html , матеріалами справи та вказано в зустрічному позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач 2 за зустрічним позовом повідомлений про час і місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час і місце судового засідання відповідач 2 за зустрічним позовом був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спорів по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2009 р. між Товариством (орендодавець) та ФОП Волковим О.А. (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в платне строкове користування нежиле приміщення загальною площею 128,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 17, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення від 28.01.2009 р.

05.07.2011 р. між Товариством (орендодавець) та ФОП Волковим О.А. (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (фактично переукладено договір оренди нежитлового приміщення від 28.01.2009 р. на новий термін) (надалі - "Договір") за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в платне строкове користування нежиле приміщення загальною площею 128,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 17 (надалі -"об'єкт оренди").

За змістом п. 2.1 Договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 05.07.2012 р.

Відповідно до п. 3.1 Договору розмір місячної орендної плати, що підлягає сплаті орендарем на користь орендодавця складає 2 687,00 грн.

Із змісту п. 3.2 Договору вбачається, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно в Національній валюті України шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок орендодавця не пізніше 10 числа поточного місяця. Оплата здійснюється на підставі рахунків, виставлених орендодавцем.

Положеннями п. 3.3 Договору встановлено, що фактичні витрати орендодавця, пов'язані з утриманням приміщення, а саме: на оплату послуг з опалення, енергопостачання, теплопостачання, водопостачання (комунальні послуги), компенсуються орендарем на підставі рахунків орендодавця, виставлених у відповідності з рахунками комунальних підприємств, що надають зазначені послуги. Компенсація повинна бути здійснена протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання орендарем рахунку від орендодавця.

У відповідності до п. 4.1 Договору орендар зобов'язується своєчасно сплачувати орендну плату.

За користування об'єктом оренди у період дії Договору з 05.07.2011 р. по 05.07.2012 р. відповідачем за первісним позовом було перераховано на користь Товариства грошові кошти у загальному розмірі у 32 244,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями.

Листом від 02.07.2012 р. ФОП Волков О.А. повідомив Товариство про намір подальшого використання об'єкту оренди та запропонував укласти договір на новий термін.

Листом №16/07 від 16.07.2012 р. Товариство звернулося до ФОП Волкова О.А. з вимогою повернути об'єкт оренди у зв'язку із закінчення строку дії Договору та укладенням договору оренди спірного майна з іншою особою.

16.07.2012 р. між Товариством (орендодавець) та ФОП Пономарьовим А.О. було укладено договір оренди нежитлового приміщення (надалі -"Договір 2"), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в платне строкове користування нежиле приміщення загальною площею 128,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 17.

Спір у справі за первісним позовом стосується наявності підстав користування ФОП Волковим О.А. об'єктом оренди, а за зустрічним позовом -законності Договору №2 та наявності у ФОП Волкова О.А. права оренди спірного майна.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами факт передачі приміщення в оренду та сплата відповідачем орендної плати за користування об'єктом оренди у період з 05.07.2011 р. по 05.07.2012 р.

Частиною 2 ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 9.6 Договору дія даного договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який він був укладений.

Із тексту Договору (п. 2.1) вбачається, що сторонами було погоджено строк його дії до 05.07.2012 р.

Отже, з урахуванням положень ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України та п. 2.1 Договору Договір припинив свою дію 05.07.2012 р.

У відповідності до ч. 1 ст. 285 Господарського кодексу України орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.

Згідно із ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Із змісту наведених норм вбачається, що орендар набуває переважне право на продовження строку оренди не автоматично, а за наявності наступних умов:

- якщо він належно виконував свої обов'язки за договором оренди;

- якщо орендодавець має намір в подальшому здавати майно в оренду;

- якщо орендар повідомить орендодавця про свій намір укласти договір оренди на новий строк.

По-перше, матеріалами справи підтверджується належне виконання відповідачем за первісним позовом своїх обов'язків за Договором в т.ч. щодо сплати орендних платежів.

Доказів наявності (пред'явлення) протягом строку дії Договору будь-яких претензій до ФОП Волкова О.А. щодо виконання ним умов Договору матеріали справи не містять, а Товариством не надано.

Посилання позивача за первісним позовом на неналежне виконання ФОП Волковим О.А. умов Договору щодо компенсування останнім витрат Товариства на оплату комунальних послуг судом відхиляються з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи положення ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.3 Договору грошове зобов'язання відповідача за первісним позовом по компенсації витрат Товариства на оплату комунальних послуг мало виконуватися протягом п'ять банківських днів з дня отримання від Товариства відповідного рахунку.

Частиною 1 ст. 538 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Положеннями ч. 1-3 ст. 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

Із змісту п. 3.3 Договору вбачається, що обов'язок ФОП Волкова О.А. по компенсації витрат Товариства на оплату комунальних послуг обумовлений виконанням останнім обов'язку щодо надання відповідних рахунків.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів виставлення відповідачу за первісним позовом рахунків на компенсацію витрат на оплату комунальних послуг матеріали справи не містять, а Товариством не надано.

Згідно із ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Із наявних в матеріалах справи листів Товариства до ФОП Волкова О.А. вбачається, що орендодавець жодного разу не вказував на наявність будь-якої заборгованості орендаря за Договором (в т.ч. по компенсації витрат Товариства на оплату комунальних послуг).

Таким чином, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 538, ч. 4 ст. 612, ст. 613 Цивільного кодексу України, встановленого судом невиконання Товариством свого обов'язку за Договором щодо виставлення рахунків на компенсацію витрат по оплаті комунальних послуг, підстави вважати ФОП Волкова О.А. таким, що порушив виконання умов Договору в наведеній частині відсутні.

По-друге, наявними в матеріалах справи документами (зокрема, листами Товариства та безпосередньо Договором 2) підтверджується намір Товариства в подальшому здавати спірне майно в оренду.

По-третє, листом від 02.07.2012 р. ФОП Волков О.А. повідомив Товариство про свій намір переукласти Договір на новий строк.

Посилання позивача за первісним позовом на відсутність доказів направлення такого листа на його адресу спростовується наявними в матеріалах справи доказами направлення та отримання, а саме: фіскальний чек відділення пошти №6619 від 02.07.2012 р. та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №21300083 від 02.07.2012 р., відповідно до якого поштове відправлення було отримано уповноваженою особою Товариства 06.07.2012 р.

З огляду на викладене вбачається, що в силу положень ст. 285 Господарського кодексу України та ст. 777 Цивільного кодексу України з закінченням строку дії Договору відповідачем за первісним позовом було набуто переважне право на укладення нового договору оренди спірного майна, про що належним чином було повідомлено позивача за первісним позовом.

Відтак, Товариство було зобов'язано надати ФОП Волкову О.А. пропозиції щодо нових умов оренди спірного майна, які пропонуються іншим претендентам.

В той же час, із матеріалів справи вбачається, що позивачем за первісним позовом не було надано відповідачу за первісним позовом відповідних пропозицій та укладено Договір 2 щодо оренди спірного майна з ФОП Пономарьовим А.О.

Наведені дії Товариства суперечать положенням ст. 777 Цивільного кодексу України, оскільки за її змістом укладення договору оренди з новим орендарем можливо лише за наслідками втрати попереднім орендарем, який виявив бажання продовжувати користування об'єктом оренди, переважного права на проводження оренди, що прямо пов'язано із проведенням переговорів щодо нових умов оренди.

Отже, Договір 2 було укладено з порушенням положень ст. 777 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З огляду на приписи ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 р. встановлене судом порушення Товариством положень ст. 777 Цивільного кодексу України при укладенні Договору 2 в силу положень ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання такого договору недійсним.

Таким чином, зустрічні вимоги ФОП Волкова О.А. про визнання Договору 2 недійсним є обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи, що судом встановлено недійсність Договору 2, то згідно положень ст. 216 Цивільного кодексу України він не створює юридичних наслідків в т.ч. щодо встановлення розміру орендної плати.

З огляду на викладене, здійснення Товариством розрахунку збитків у вигляді упущеної вигоди на підставі встановленої Договором 2, недійсність якого встановлена судом, орендної ставки є безпідставним та в силу положень ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України виключає можливість покладення на відповідача за первісним позовом обов'язку з відшкодування таких збитків, а тому в задоволенні первісного позову в частині стягнення з ФОП Волкова О.А. збитків у розмірі 29 032,00 грн. необхідно відмовити.

Стосовно вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом неустойки у розмірі 7 801,00 грн., нарахованої на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України за прострочення по поверненню об'єкту оренди у період з 16.07.2012 р. по 29.08.2012 р. суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Встановлення судом порушення Товариством положень ст. 777 Цивільного кодексу України та вчинення ФОП Волковим О.А. всіх залежних від нього заходів з метою належного виконання положень такої норми свідчить про відсутність вини відповідача за первісним позовом у невиконанні зобов'язання щодо повернення об'єкту оренди Товариству.

Таким чином, правові підстави для стягнення з відповідача неустойки за прострочення по поверненню об'єкту оренди відсутні, а тому в задоволенні первісного позову в цій частині необхідно відмовити.

Стосовно зустрічної позовної вимоги ФОП Волкова О.А. про визнання за ним права оренди спірного майна суд відзначає наступне.

Суд відзначає, що поняття переважного права на укладення договору оренди на новий строк та право оренди майна не є тотожними, оскільки за змістом ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 759 Цивільного кодексу України підставою виникнення права оренди майна є відповідний правочин, а виникнення переважного права на укладення договору оренди на новий строк в силу положень ст. 777 Цивільного кодексу України є наслідком належного виконання орендарем своїх зобов'язань за попереднім договором оренди.

Судом встановлено, що строк дії Договору закінчився з 05.07.2012 р., а відтак з вказаної дати ФОП Волков О.А. втратив право оренди спірного майна.

Доказів укладення нового договору оренди спірного майна матеріали справи не містять, а відтак, правові підстави для задоволення зустрічного позову в частині визнання за ФОП Волковим О.А. права на оренду спірного майна відсутні.

Враховуючи встановлену судом відсутність у відповідача за первісним позовом права користування спірним майном, то в силу положень ст. 291 Господарського кодексу України та ст. 785 Цивільного кодексу України вимоги позивача за первісним позовом про виселення ФОП Волкова О.А. з об'єкту оренди та зобов'язання його повернути такі приміщення Товариству є правомірними та обґрунтованими.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення первісного позову з виселенням ФОП Волкова О.А. із об'єкту оренди та зобов'язанням його повернути такі приміщення Товариству, а також часткового задоволення зустрічного позову з визнанням недійсним Договору 2.

В іншій частині заявлених первісних та зустрічних позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Транс" задовольнити частково.

2. Виселити Фізичну особу-підприємця Волкова Олега Аркадійовича (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 2, кв. 18; ідентифікаційний номер 2487914296) з нежилого приміщення загальною площею 128,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 17. Видати наказ.

3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Волкова Олега Аркадійовича (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 2, кв. 18; ідентифікаційний номер 2487914296) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "БМБ Транс" (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 17; ідентифікаційний код 35031467) нежиле приміщення загальною площею 128,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 17. Видати наказ.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Волкова Олега Аркадійовича (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 2, кв. 18; ідентифікаційний номер 2487914296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Транс" (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 17; ідентифікаційний код 35031467) судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сто сімдесят три) грн. 00 коп. Видати наказ.

5. В іншій частині в задоволенні первісного позову відмовити.

6. Зустрічні позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Волкова Олега Аркадійовича задовольнити частково.

7. Визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення, укладений 16.07.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "БМБ Транс" та Фізичною особою-підприємцем Пономарьовим Артемом Олександровичем.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Транс" (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 17; ідентифікаційний код 35031467) на користь Фізичної особи-підприємця Волкова Олега Аркадійовича (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 2, кв. 18; ідентифікаційний номер 2487914296) судовий збір у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 25 коп. Видати наказ.

9. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пономарьова Артема Олександровича (04211, м. Київ, вул. Мате Залки, 4-А, кв. 197; ідентифікаційний номер 2713108879) на користь Фізичної особи-підприємця Волкова Олега Аркадійовича (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 2, кв. 18; ідентифікаційний номер 2487914296) судовий збір у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 25 коп. Видати наказ.

10. В іншій частині в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення -05.11.2012 р.

Суддя Р.В. Бойко