Рішення

від 05.11.2012 по справі 5020-1118/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2012 року справа № 5020-1118/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Алсуф'єва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу

за позовом Севастопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері

(99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 8)

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі

(99011, м. Севастополь, вул. Хрустальова,83)

до Комунального підприємства "Севастопольський комбінат благоустрою" Севастопольської міської Ради

(99008, м. Севастополь, вул. Пожарова, 7)

про стягнення 8 926,00 грн,

за участю представників:

позивача -Брюханова К.В. -головний юрисконсульт, довіреність від 10.10.2012,

відповідача -Філіппова Н.О. -представник, довіреність 04.01.2011, Степаненко О.Б. -представник, довіреність від 04.01.2011;

прокурора -Почка А.А. -прокурор відділу прокуратури міста Севастополя, посвідчення від 25.09.2012 № 005826

Севастопольський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі (надалі - позивач) із позовною заявою до Комунального підприємства "Севастопольський комбінат благоустрою" Севастопольської міської Ради (надалі - відповідач) про стягнення 8 926,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням екологічних інтересів держави з боку Комунального підприємства "Севастопольський комбінат благоустрою" Севастопольської міської Ради, зумовлених самовільним знищенням до ступеню припинення росту дерев та чагарників.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечував, вказавши на те, що відповідач станом на день проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства не мав жодного відношення до земельної ділянки, на якій згідно даних акту перевірки були проведені землевпорядні роботи, при виконанні яких було спричинено шкоду державі, та на те, що вказані роботи не були пов'язані з виконанням Рапопортом Є.О. його службових обов'язків.

У порядку ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувались перерви для надання сторонами суду додаткових доказів у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників учасників процесу, суд

в с т а н о в и в :

Севастопольський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі із позовною заявою до Комунального підприємства "Севастопольський комбінат благоустрою" Севастопольської міської Ради про стягнення 8 926,00 грн. шкоди, мотивуючи позовні вимоги тим, що державі спричинено шкоду самовільним знищенням відповідачем до ступеню припинення росту дерев та чагарників, що зафіксовано в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (а.с. 10), складеному за наслідками проведення 27.08.2012 Державною екологічною інспекцією в м. Севастополі позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства території прилягаючій до військового містечка №400 (КЕЧ Морська).

У ході перевірки було встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства, яке полягало у самовільному знищенні відповідачем до ступеню припинення росту дерев та чагарників, зокрема, були виявлені сліди від розпланування території Комунальним підприємством "Севастопольський комбінат благоустрою" Севастопольської міської Ради, внаслідок чого було знищено 23 чагарники та 6 дерев, що спричинило шкоду державі.

Враховуючи викладене, позивачем у відповідності з Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999, здійснено розрахунок спричиненої державі шкоди (а.с. 14), яка склала 8 926,00 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають з урахуванням наступного.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже порушення закону підчас проведення перевірки та складання відповідного акту впливають на його легітимність, тобто можливість бути належним носієм доказової інформації.

Пунктом 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 (далі -Порядок) встановлено, що акт перевірки -документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання суб'єктом господарювання.

Суд не приймає наданий прокурором та позивачем акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в якості належного та допустимого доказу у даній справі, як такий, що суперечить вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»(надалі - Закон) та вищевказаного Порядку, враховуючи таке.

У відповідності зі ст. 7 Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформлюється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Аналогічні вимоги містять і пункти 2.2, 2.3 і 3.8 Порядку, прийнятого відповідно до вказаного Закону, згідно з якими, позапланова перевірка проводиться за наказом органу Мінприроди та направленням на проведення перевірки керівника органу Мінприроди або його заступника.

До того ж, абзацом восьмим частини першої ст. 6 вказаного Закону визначено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Згідно Акту перевірка була позаплановою та проводилась на підставі відповідного наказу № 666-п від 16.08.2012, направлення № 534 від 17.08.2012 до цього наказу, листа Севастопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури (вх. № 1824 від 21.08.2012) та заяви громадянки Костькіної Ю.Н. (№ 63-К від 13.08.2012).

Судом встановлено, що згідно вказаного наказу № 666-п від 16.08.2012 (а.с. 86) мали бути проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства «в межах територіально-адміністративного утворення міста Севастополь з 17.08.2012 по 31.08.2012 включно на підставі плану заходів на 3 квартал 2012 року». Аналогічно було визначено мету перевірок у направленні № 534 від 17.08.2012 до цього наказу (а.с. 87).

Наказ та направлення не містять найменування суб'єкта господарювання, відносно якого мала бути проведена перевірка, підстав та предмету такої перевірки, а також питань, необхідність висвітлення яких стала підставою для її проведення.

З вимоги Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора, яка була зареєстрована позивачем 21.08.2012 вх. № 1824 вбачається, що прокурор витребовував у позивача матеріали перевірки, проведеної за колективною скаргою громадян Тарасова О.Г., Горбачової Г.Ю та мешканців військового містечка №400 стосовно проведення будівельних робіт з розширення території цвинтаря у районі 5 км Балаклавського шосе. Наведене унеможливлює співставлення цієї вимоги прокурора з проведеною позивачем перевіркою.

З огляду на зазначене, суд робить висновок, що зазначений в Акті наказ не міг бути підставою ані для видачі вказаного направлення, ані для проведення позапланової перевірки діяльності окремого суб'єкта господарювання

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення Позивачем вимог частини першої ст. 6, частин першої - третьої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також пунктів 2.2, 2.3, 3.7 і 3.8 Порядку.

Судом також встановлено, що Планом заходів з виконання покладених на Державну екологічну інспекцію в м. Севастополі завдань на 3 квартал 2012 року, затвердженим головою Державної екологічної інспекції України 20.06.2012, не передбачено проведення перевірки діяльності Комунального підприємства "Севастопольський комбінат благоустрою" Севастопольської міської Ради (а.с. 104-115).

Згідно з частиною шостою ст. 7 Закону за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити, зокрема, дату складення акта. Це положення кореспондується з п. 4.15 вказаного Порядку, у відповідності з яким в акті перевірки зазначаються дата та місце складання акту.

Форму акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства також затверджено вищевказаним Порядком і наведено у Додатку 3 до Порядку, проте, з матеріалів справи вбачається, що вищевказаний акт, складений за наслідками проведеної перевірки, не містить такого обов'язкового реквізиту, як дата, натомість зазначена дата проведення перевірки - 27.08.2012.

Також, у порушення вимог частини шостої ст. 7 Закону, п. 4.15. Порядку та Додатку 3 до Порядку, Акт не містить найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, щодо діяльності якого проводилась відповідна перевірка, натомість зазначено: «проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в районі військового містечка №400 (КЕЧ Морська), Монастирське шосе, м. Севастополь», тоді як перевірка географічних одиниць на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства чинним законодавством не передбачена.

Згідно із частиною одинадцятою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватись у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Згідно частини третьої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа. В пункті 4.3 Порядку визначено, що перед початком перевірки державні інспектори зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення на перевірку та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу Мінприроди, і надати копію направлення.

Проте, акт перевірки не містить інформації про дотримання працівниками Державної екологічної інспекції в місті Севастополі вищевказаних вимог закону, оскільки в акті відсутні дані щодо участі керівника або уповноваженої особи відповідача у проведенні перевірки, відсутні дані щодо пред'явлення перевіряючими керівнику суб'єкта господарювання, відносно якого було проведено перевірку та складено відповідний акт, направлення на перевірку, службових посвідчень.

Враховуючи наведене суд робить висновок, що в порушення приписів частини одинадцятої статті 4 та частини третьої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також пункту 4.9 Порядку, перевірку було проведено за відсутності керівника Відповідача або уповноважених ним осіб та без його повідомлення.

Відповідно до п. 4.20 Порядку в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки.

Однак, наданий позивачем Акт не містить підпису керівника Відповідача або уповноваженої ним особи чи відповідних даних про їх відмову від підписання акту, натомість акт містить лише підписи державних інспекторів, які проводили перевірку.

Зі змісту Акту перевірки, вбачається, що при обстеженні території «виявлені сліди від розпланування території проведеного Комунальним підприємством "Севастопольський комбінат благоустрою" Севастопольської міської Ради. При проведенні робіт знищено 23 чагарники: 22 шт. -терену звичайного та 1 шт. -шипшини звичайної. Також знищено 6 дерев…»Також вказано на відсутність документів які підтверджують законність зносу зелених насаджень та зазначено: «документи, які посвідчують право власності або право користування землею відсутні».

Виходячи з того що жодна повноважна особа Комунального підприємства "Севастопольський комбінат благоустрою" Севастопольської міської Ради не брала участі у проведенні перевірки неможливо встановити яким чином перевіряючі дійшли висновку про належність земельної ділянки, на якій проводилась перевірка саме відповідачеві та з яких доказів виходили державні інспектори, встановлюючи, що відповідні роботи виконувались саме відповідачем, у зв'язку з чим суд вважає вказані дані, зазначені в акті перевірки, недоведеними, як такі, що не підтверджені жодними письмовими або речовими доказами.

Враховуючи вищевикладені обставини, Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, наявний у матеріалах справи суперечить вимогам чинного законодавства та не може мати жодних правових наслідків, у зв'язку з чим не є носієм доказової інформації.

Відповідно до положень частини першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення шкоди.

Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України. При цьому закон пов'язує відшкодування шкоди з наявністю повного складу правопорушення як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Проте, прокурор та Позивач посилаються на положення статті 1172 Цивільного кодексу України щодо відшкодування юридичною особою шкоди, спричиненої її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. У цьому випадку наявність вини повинна бути встановлена у діях працівника юридичної особи. Слід також зазначити, що таке відшкодування шкоди повинно відбуватись не лише у випадку її фактичного спричинення працівником такої юридичної особи та за умови такого спричинення у межах виконання винним працівником його трудових (службових) обов'язків.

Отже наявність зазначених елементів складу правопорушення та обставин входить до предмету доказування у справі, тобто зумовлює напрямок та обсяг доказової діяльності Позивача.

Згідно з пунктом 4.18. Порядку у разі виявлення під час проведення перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, за які згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративна відповідальність, державні інспектори складають протокол про адміністративне правопорушення відповідно до наказу Мінприроди України від 05.07.2004 N 264 "Про затвердження Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2004 за N 934/9533.

В обґрунтування позовних вимог позивачем також надано протокол про адміністративне правопорушення від 28.08.2012 №006609 (а.с. 11), складений відносно Рапопорта Євгена Олександровича, в якому зазначено, що останній, працюючи на посаді старшого наглядача цвинтаря, та, як зазначено у протоколі: «є відповідальною посадовою особою», 14.08.2012 вчинив адміністративне правопорушення, яке полягало у знищенні та пошкодженні зелених насаджень та інших об'єктів, а саме: «знесення зелених насаджень у кількості 23 чагарників та 6 дерев (абрикос, в'яз, глід, лох вузьколистий) при проведенні робіт з розпланування території в районі в/ч № 400 (КЕЧ Морська)». Вказані обставини також підтверджені у наданому Рапопортом Є.О. поясненні до протоколу.

Постановою від 31.08.2012 № 371/006609/08 (а.с. 13) Рапопорта Є.О. притягнуто до адміністративної відповідальності за вищевказане порушення у вигляді штрафу у розмірі 1 020,00 грн.

Як вбачається з наданої представником відповідача у ході розгляду справи посадової інструкції старшого наглядача цвинтаря (а.с. 73-74), до посадових обов'язків цього працівника розпланування територій не віднесено, він не є відповідальною посадовою особою Комунального підприємства "Севастопольський комбінат благоустрою" Севастопольської міської Ради з питань розпланування території, якою у свою чергу є завідувач цвинтарем, посадова інструкція якого також долучена до матеріалів справи (а.с. 70-72).

Враховуючи наведене, суд не приймає протокол про адміністративне правопорушення від 28.08.2012 №006609, пояснення до нього та постанову від 31.08.2012 № 371/006609/08 в якості доказів у даній справі, як такі, що не встановлюють наявності протиправних винних дій працівника Відповідача із знищення чагарників та дерев саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, та причинний зв'язок цих дій із заподіяною шкодою, отже Відповідач не може нести відповідальність за правилами статті 1172 Цивільного кодексу України.

За таких обставин відсутні підстави для застосування до Відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення шкоди, у зв'язку з чим у позові повинно бути відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору при відмові у позові підлягають покладенню на позивача.

Керуючись, статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Державної екологічної інспекції в місті Севастополі (вул. Хрустальова,83 м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 38022853) у доход Державного бюджету міста Севастополя (п/р 31215206783001 у банку одержувача -Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38022717, код бюджетної класифікації -22030001 „Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", господарський суд м. Севастополя, код ЄДРПОУ 23013519) 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя В.В. Алсуф'єв