Постанова

від 30.06.2006 по справі 15/33-06-1117

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/33-06-1117

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"30" червня 2006 р. Справа № 15/33-06-1117

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Михайлова М.В.

суддів Тофана В.М., Журавльова О.О.

секретар судового засідання  Петрова О.С.

За участю представників сторін

від позивачаЛіквідаторОксюта В.В.  по дов.Брикульський В.Т.

від відповідача

Фараджев О.Ф. директорБатурін А.Л. по дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Селянського фермерського господарства "Баштанар", с. Липецьке Котовського району Одеської області

на рішення  господарського суду Одеської області від 03 квітня 2006 року

по справі № 15/33-06-1117

за позовом Колективного підприємства "Котовський консервний завод", м. Котовськ Одеської області

до Селянського фермерського господарства "Баштанар", с. Липецьке Котовського району Одеської області

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2006 року КП "Котовський консервний завод" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до СФГ "Баштанар" (далі –Відповідач ) про визнання договору недійсним. З метою забезпечення позову Позивач просить  накласти арешт на майно Селянського фермерське господарства „Баштанар", а саме: на цілісний майновий комплекс, що розташований адресою: Одеська область, м. Котовськ, , вулиця 50 років Жовтня під № 218, що складається: кам'яна будівля прохідної площею 28.6кв.м (літ ,,Б'), кам'яна будівля вагової площею 27,60кв.м (літ. „К") та площею 30,2кв.м (літ."К-1"), кам'яна адміністративна будівля площею 250,50 кв.м (літ. "А"), кам'яні будівлі м'ясного цеху: площею забудови 74,50 кв.м (літ „И"), площею забудови 155,50 кв.м. (літ."И-2") та площею 277,00кв, (літ."И-3"; кам'яна будівля складу готової продукції м'ясного цеху площею 153,7кв.м. (літ. "И-1", кам'яна будівля насосної площею 10.9кв.м (літ. "Ц"), кам'яна будівля гараж площею 64.1 кв.м. (літ „Ш"), кам'яна будівля котельної площею 234,00кв.м. (літ. "Ж") та будівля площею 54,40 кв.м (літ."Ж-2"), кам'яна будівля трансформаторної підстанції площею 53,9 кв.м. (літ. ,,Ж-1", кам'яна будівля механічної майстерні площею 236,10кв.м.(літ ."С"), будівля сітка складу стіни металева сітка-площею 428,00кв.м (літ."Ф"), кам'яна будівля масложирового цеху площею забудови 216,60кв.м (літ. "В"), кам'яна будівля мазутосховища площею 444,00кв.м. (літ. "Т"), кам'яна будівля лісопильного цеху площею 469,20 кв.м. (літ. "З"), кам'яна будівля туалету площею 20.00кв.м. (літ. "Т"), кам'яна будівля складу № 2 площею забудови 372,7 кв.м. (літ. "Л"), погріб під складом площею 515,90 кв.м. (літ. ,,Л"- кам'яний. а „Л-1, Л-2" - з/б блоки), кам'яні будівлі консервного цеху: площею забудови 603,00кв.м. (літ."М"), площею 551,1 кв.м. (літ."М-1"), площею 36,40кв.м. (літ."М-2"), площею 179,10кв.м. (літ."м-3"), площею 221,20 кв.м. (літ."М-4"), площею забудови 164,60 кв.м. (літ."Л-3"); кам'яна будівля слюсарної майстерні площею 14,30 кв.м (літ. "Щ"), кам'яні будівлі складу №3: площею забудови 696,00кв.м. (літ. "Р"), кам'яна будівля площею 826,20 кв.м. (літ."Р-1"), кам'яна будівля площею забудови 417,20кв.м (літ."Р-2"). Будівля овочесховища стіни - з/бетонні блоки площею забудови 403,80кв.м. (літ. "П,П-1"). Цегляні будівлі насосної площею забудови 27,40кв.м. (літ. "Х") та площею забудови 10.00кв.м. (літ. "Ч"), артезіанські свердловини V, VI, ЇХ. Башта Рожновського VII, ємності для зберігання мазуту Х,Х1,ХП,ХПІ, рампи І - площею 69,70 кв.м, II - площею 69,7 кв.м., III - площею 111,9 кв.м., IV- площею 88,8кв.м., огорожа №1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що цілісний майновий комплекс повинен був продаватися з аукціону після визначення його конкурсної ціни. Крім того, як слідує зі змісту спірного Договору він додатком № 7 до Положення про порядок продажу на аукціонах основних фондів підприємств і організацій споживчої кооперації України. Однак, 23.12.2002р. аукціон з продажу цілісно майнового комплексу не відбувся. Незважаючи на не проведення аукціону директор Заводу уклав спірний договір та продав цілісний майновий комплекс з порушенням порядку та за заниженою ціною 200000,00 грн., чим перевищив та порушив надані йому Статутом повноваження. Згідно ст.29 ЦК УРСР, яка діяла на момент укладення спірного Договору, юридична особа набула цивільних прав та приймає на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють в межах прав, наданих ним законом чи статутом. Згідно ст..48 ЦК УРСР недійсною є угода, що   не відповідає вимогам закону. Отже, підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень є підставою для визнання угоди недійсною за ст. ст. 29, 48 ЦК УРСР, як такої що не відповідає вимогам закону.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07 лютого 2006 року накладено арешт на майно Селянського фермерського господарства „Баштанар") (66366, Одеська область, Котовський район, с. Липецьке; код ЄДРПОУ 30820392; р/р 269007315927 в АБ „Південний", МФО 328209), а саме: на цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Одеська область, м. Котовськ, вул. 50-річчя Жовтня, 218, що складається з: кам'яна будівля прохідної площею 28.6кв.м (літ ,,Б'), кам'яна будівля вагової площею 27,60кв.м (літ. „К") та площею 30,2кв.м (літ."К-1"), кам'яна адміністративна будівля площею 250,50 кв.м (літ. "А"), кам'яні будівлі м'ясного цеху: площею забудови 74,50 кв.м (літ „И"), площею забудови 155,50 кв.м. (літ."И-2") та площею 277,00кв, (літ."И-3"; кам'яна будівля складу готової продукції м'ясного цеху площею 153,7кв.м. (літ. "И-1", кам'яна будівля насосної площею 10.9кв.м (літ. "Ц"), кам'яна будівля гараж площею 64.1 кв.м. (літ „Ш"), кам'яна будівля котельної площею 234,00кв.м. (літ. "Ж") та будівля площею 54,40 кв.м (літ."Ж-2"), кам'яна будівля трансформаторної підстанції площею 53,9 кв.м. (літ. ,,Ж-1", кам'яна будівля механічної майстерні площею 236,10кв.м.(літ ."С"), будівля сітка складу стіни металева сітка-площею 428,00кв.м (літ."Ф"), кам'яна будівля масложирового цеху площею забудови 216,60кв.м (літ. "В"), кам'яна будівля мазутосховища площею 444,00кв.м. (літ. "Т"), кам'яна будівля лісопильного цеху площею 469,20 кв.м. (літ. "З"), кам'яна будівля туалету площею 20.00кв.м. (літ. "Т"), кам'яна будівля складу № 2 площею забудови 372,7 кв.м. (літ. "Л"), погріб під складом площею 515,90 кв.м. (літ. ,,Л"- кам'яний. а „Л-1, Л-2" - з/б блоки), кам'яні будівлі консервного цеху: площею забудови 603,00кв.м. (літ."М"), площею 551,1 кв.м. (літ."М-1"), площею 36,40кв.м. (літ."М-2"), площею 179,10кв.м. (літ."м-3"), площею 221,20 кв.м. (літ."М-4"), площею забудови 164,60 кв.м. (літ."Л-3"); кам'яна будівля слюсарної майстерні площею 14,30 кв.м (літ. "Щ"), кам'яні будівлі складу №3: площею забудови 696,00кв.м. (літ. "Р"), кам'яна будівля площею 826,20 кв.м. (літ."Р-1"), кам'яна будівля площею забудови 417,20кв.м (літ."Р-2"). Будівля овочесховища стіни - з/бетонні блоки площею забудови 403,80кв.м. (літ. "П,П-1"). Цегляні будівлі насосної площею забудови 27,40кв.м. (літ. "Х") та площею забудови 10.00кв.м. (літ. "Ч"), артезіанські свердловини V, VI, ЇХ. Башта Рожновського VII, ємності для зберігання мазуту Х,Х1,ХП,ХПІ, рампи І - площею 69,70 кв.м, II - площею 69,7 кв.м., III - площею 111,9 кв.м., IV- площею 88,8кв.м., огорожа №1.

Судове рішення мотивоване тим, що невжиття заходів до забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В відзиві на позов Відповідач просить припинити провадження у справі і зняти арешт, накладений на майно СФГ "Баштанар". Відповідач стверджує, що ним викуплено цілісний майновий комплекс і на даний час сплатило його вартість. Спір про розірвання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу "Котовський консервний завод" розглядався в господарських судах де залишено договір в силі.   

Рішенням господарського суду Одеської області від 03 квітня 2006 року (суддя Петров В.С.)  позов задоволено. Судове рішення мотивоване тим, що станом на 23 грудня 2002 р., тобто дату укладення спірного договору купівлі-продажу, не було належним чином встановлено початкову (конкурсну) ціну цілісного майнового комплексу "Котовський консервний завод".

Спірним договором встановлено, що він є додатком № 7 до Положення про порядок продажу на аукціонах основних фондів підприємств і організації споживчої кооперації України.  

Свідоцтво від 26.02.2003 р. про право власності на нерухоме майно –цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Котовськ, вул. 50 років Жовтня, буд. 218 видано власникові цього майна –Одеській обласній спілці споживчих товариств, на підставі рішення міського голови м. Котовська № 23 від 04.02.2003 р. Таким чином, на думку місцевого суду, на день укладання спірного договору, продавець не виконав вимог п. 2.3 Положення про порядок продажу на аукціонах основних засобів підприємств і організації споживчої кооперації України та не надав організатору аукціону свідоцтво про право власності на майно, що продається.  

Облспоживспілка постановою № 221 від 16.12.2002р. надала дозвіл на продаж цілісного майнового комплексу „Котовський консервний завод" на аукціоні.

Відповідно до п.3.11. Положення, під час аукціону членами аукціонної комісії ведеться протокол, до якого заносяться стартова ціна лота та продажна ціна лота, пропозиції покупців і відомості про покупця, який запропонував у ході аукціону найвищу ціну (переможець аукціону). Протокол підписується ліцитатором, переможцем аукціону і передається до аукціонної комісії.

Копія затвердженого протоколу аукціонної комісії видається переможцю аукціону не пізніше наступного дня після його затвердження (п.3.14. Положення).  

Однак відповідач не надав суду протокол аукціону з продажу цілісного майнового комплексу „Котовський консервний завод".

Відповідно до листа Облспоживспілки №14-05/1 від 04.01.2006 р. та доповідної записки №56 від 23.12.2002р. голови аукціонної комісії з продажу цілісного майнового комплексу „Котовський консервний завод" встановлено, що аукціон на якому був виставлений лот - основні фонди КП „Котовський консервний завод", призначено на 23.12.2002р. Проте, у зв'язку з тим, що все майно заводу на той час перебувало у податковій заставі, а також те, що покупцями, які виявили бажання взяти участь в аукціоні, не були внесені організаторові аукціону задаток (авансовий внесок в розмірі 10% від стартової ціни лоту) - аукціон з продажу основних фондів КП „Котовський консервний завод" не відбувся.

           З огляду на вищевикладене, господарський суд Одеської області вважає, що аукціон з продажу цілісного майнового комплексу „Котовський консервний завод", який був призначений на 23.12.2002 р. - не відбувся.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду Відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати і зняти арешт з майна СФГ "Баштанар". Скаржник вважає рішення суду незаконним і необґрунтованим, яке підлягає безумовному скасуванню, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В вересні 2002 року в засобах масової інформації була об'ява, що Одеська Облспоживспілка продає майновий комплекс "Котовський консервний завод". СФГ "Баштанар" подало заяву і прийняло участь в аукціоні. СФГ "Баштанар" вийшло переможцем і викупило майновий комплекс "Котовський консервний завод" за 200 000 грн. (двісті тисяч гривень). На підставі протоколу аукціону був складений договір купівлі-продажу, який підписав як продавець - директор Котовського Консервного заводу Поломаренко П.З. так і покупець –СФГ "Баштанар" Фараджев О.Ф. Все майно, згідно акту прийому –передачі передано СФГ "Баштанар".

Позов Облспоживспілки про визнання недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу "Котовський консервний завод" рішенням господарського суду залишено без задоволення. Одеський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишив без задоволення рішення –без змін.

Вищий господарський суд України касаційну скаргу теж залишив без задоволення.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга   не підлягає задоволенню  з наступних підстав.  

Обґрунтовуючи свої вимоги Відповідач зазначає, що у вересні 2002року в засобах масової інформації була об'ява, що Одеська Облспоживспілка продає майновий комплекс „Котовський консервний завод". У зв'язку з цим Відповідач подав заяву та прийняв участь в аукціоні, за результатами якого він був визнаний переможцем і викупив майновий комплекс за 200000,00грн.. На підставі протоколу аукціону був складений договір купівлі-продажу, який підписав як продавець - директор Котовського консервного заводу Пономаренко П.З., так і покупець - директор СФГ Баштанар   Фараджаєв О.Ф.,  але  свої  доводи  жодними належними та достатніми доказами не зміг підтвердити.

Незважаючи  на те,  що  з  моменту  звернення  з  позовом до  розгляду  апеляційної скарги  пройшло  3 місяці, Відповідач не надав доказів, які б підтверджували публікацію оголошення про проведення аукціону та встановлення початкової (конкурсної) ціни для продажу на аукціоні цілісного майнового комплексу „Котовський консервний завод" у розмірі 200000,00грн. Акт оцінки майна від 17.12.2002р. Одеської обласної спілки потребкооперації, посилання на який міститься у п.1.3. спірного договору, Відповідач також не надав суду, про що цілком вірно зазначив суд у своєму рішенні. Позивачем до суду  була  надана заява директора Котовського консервного заводу від 10.02.2003р., яка була адресована начальнику Котовського МБТІ з проханням провести експертну оцінку будівель та споруд, що належать Котовському консервному заводу за адресою: м. Котовськ, вул. 50 років Жовтня ,218, яка підтверджує ту обставину, що станом на 23.12.2002 року оцінка майна не проводилася, цілісний майновий комплекс перебував у власності КП „ККЗ", а сам договір купівлі-продажу фактично укладений „заднім" числом.

У п.1.4. спірного договору вказано, що стартова ціна лоту згідно з протоколом аукціону № 53 від 23.12.2002р. становить 200 000 (двісті тисяч) гривень. Цілісний майновий комплекс  був проданий за 200 000,00 грн., що просто не можливо на аукціоні.  Колегія  суддів вважає,  що такий аукціон, якби він проводився,  мав би бути визнаний таким, що не відбувся.

Ухвалою  від  13  червня  2006  року  ОАГС  зобов'язав   СФГ  „Баштанар” надати  докази  проведення  аукціону. Але  газета з  оголошенням  про  проведення   аукціону,  протокол аукціону № 53 від 23.12.2002р. суду  не  були  надані, що  підтверджує   доводи  Позивача  про  те,  що аукціон не проводився. З  цими  доводами  погоджується  і  колегія  суддів апеляційного  господарського  суду.  

Відповідно до ст.29 ЦК УРСР, юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням). Отже, директор заводу зобов'язаний був виконати вимоги, встановлені Статутом та постановою № 221 Облспоживспілки від 16.12.2002р. і забезпечити визначення початкової (конкурсної) ціни майна, що продається.

Таким чином,   господарський суд дійшов вірного висновку, що станом на 23 грудня 2002 року, не було належним чином встановлено початкову (конкурсну) ціну цілісного майнового комплексу „Котовський консервний завод", а сам аукціон не проводився.

Спірним договором встановлено, що він є додатком № 7 до Положення про порядок продажу на аукціонах основних фондів підприємств і організації споживчої кооперації України.

Відповідно до п.1.1. Положення про порядок продажу на аукціонах основних засобів підприємств і організації споживчої кооперації України, в новій редакції, що затверджена постановою правління Укоопспілки від 27 червня 2003р. № 197, і в редакції чинній на день укладення спірного договору, воно регламентує основні вимоги щодо організації та проведення аукціонів, створення належних умов для приймання, зберігання, демонстрації і продажу на аукціонах безпосередньо основних засобів, а також основних засобів, представлених документацією чи технічною характеристикою, визначає порядок розрахунків за придбані на аукціонах основні засоби.

П.2.3. Положення встановлено, що для продажу на аукціоні основних засобів організатору аукціону подаються копії таких документів:

а) постанова вищого органу управління або уповноваженого ним органу споживчого товариства, споживспілки, їх власного, спільного, кооперативного підприємства про дозвіл на продаж основних засобів на аукціоні;

б) свідоцтво на право власності та документ на право користування землею (для об'єктів першої групи);

в) технічна документація (технічний паспорт тощо).

В матеріалах справи є свідоцтво від 26.02.2003р. про право власності на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Котовськ, вул. 50 років Жовтня, буд. 218. Вказане свідоцтво видане власникові цього майна - Одеській обласній спілці споживчих товариств, на підставі рішення міського голови м. Котовська № 23 від 04.02.2003р. Отже, на день укладення спірного договору, продавець не виконав вимог п.2.3. Положення та не надав організатору аукціону свідоцтво про право власності на майно, що продається.

Відповідно до п.2.8. Положення, покупець (фізична або юридична особа), який виявив бажання взяти участь в аукціоні, повинен перерахувати на поточний рахунок або внести готівкою в касу організатора аукціону завдаток (аванс) у розмірі 10 відсотків стартової  ціни лота, який він має намір придбати, а також сплатити в касу організатора аукціону реєстраційний внесок, розмір якого визначається споживчим товариством, споживспілкою, яке(а) проводить аукціон. Враховуючи визначення, яке міститься у п.1.2. Положення, завдаток (аванс) учасника аукціону - грошові кошти в розмірі 10 відсотків стартової ціни лота, які перераховано на поточний рахунок або внесено готівкою в касу саме організатора аукціону.

Для участі в аукціоні покупець подає організатору аукціону, окрім інших документів, копію платіжного доручення або квитанцію про сплату учасником аукціону завдатку (авансу) на поточний рахунок чи в касу організатора аукціону (п.2.9. Положення).

На  підтвердження своїх доводів про сплату реєстраційного внеску, Відповідач надав суду копію квитанції від 23.12.2002р. до прибуткового касового ордеру на суму 170,00 гривень.

Як доказ сплати завдатку (авансу) відповідач надав суду копію платіжного доручення №14 від 19.12.2002р. на суму 8540,00 гривень, а також копії квитанцій до прибуткових касових ордерів № № 1, 2, 3 та 4 на 2500,00 грн., 3000,00 грн., 2000,00 грн. та 576,00 грн. відповідно. Всього на суму 16616 гривень. В той же час, відповідно до п.2.8. Положення, відповідач зобов'язаний був сплатити організатору аукціону 10 відсотків стартової ціни лоту. З іншої сторони, платіжне доручення №14 від 19.12.2002р. підтверджує сплату лише 8540,00грн, що ні в якому разі не становить 10% від „початкової" вартості цілісного майнового комплексу, яка взагалі не визначалася, а вказана у постанові Облспоживспілки від 16.12.2002р. початкова вартість 200000,00грн є неправдивою,  на  думку  Позивача, так як допечатана,  а  фраза „Стартова ціна двісті тисяч гривень" не сумісна з текстом постанови і не відповідає її змісту та структурі написання.  Якщо  цю  суму  враховувати  за  стартову ціну, то  Відповідачем  не  сплачено 20000,00 гривень задатку (авансу) організатору аукціону та не  надані суду відповідні  платіжні  документи .  

Суду Відповідач надав копії квитанцій до прибуткових касових ордерів №№1, 2, 3 та 4. Однак ці копії не можуть бути належним доказом виконання ним обов'язку сплатити визначений розмір задатку (авансу) за майно, оскільки загальна сума вказаних в них грошових коштів не становить необхідних 10 відсотків ціни лоту, оригінали платіжних документів суду не надані, в цих платіжних документах відсутня дата вчинення такої оплати, не вказана особа, що є організатором аукціону, а тому   господарський  суд обґрунтовано дійшов висновку про неможливість встановити точну дату сплати вказаних в цих документах грошових коштів, і визнав ці документи неналежними доказами.

Облспоживспілка постановою №221 від 16.12.2002р. надала дозвіл на продаж цілісного майнового комплексу „Котовський консервний завод" на аукціоні.  

Відповідно до п.3.11. Положення, під час аукціону членами аукціонної комісії ведеться протокол, до якого заносяться стартова ціна лота та продажна ціна лота, пропозиції покупців і відомості про покупця, який запропонував у ході аукціону найвищу ціну (переможець аукціону). Протокол підписується ліцитатором, переможцем аукціону і передається до аукціонної комісії.

Копія затвердженого протоколу аукціонної комісії видається переможцю аукціону не пізніше наступного дня після його затвердження (п.3.14. Положення),  який  так  і  не  був  наданим  суду.

Окрім цього, відповідно до листа Облспоживспілка №14-05/1 від 04.01.2006р. та доповідної записки №56 від 23.12.2002р. голови аукціонної комісії з продажу цілісного майнового комплексу „Котовський консервний  завод”  встановлено, що аукціон, на якому був  виставлений лот - основні фонди КП „Котовський консервний завод", був призначений на 23.12.2002р. Однак, через те, що все майно заводу на той час перебувало у податковій заставі, а також те, що покупцями, які виявили бажання взяти участь в аукціоні, не були внесені організаторові аукціону задаток (авансовий внесок в розмірі 10% від стартової ціни лоту) - аукціон з продажу основних фондів КП „Котовський консервний завод" не відбувся (а.с.17). До такого ж   висновку  правильно  дійшов  господарський  суд.

Матеріалами справи спростовується також вказівка відповідача на те, що провадження у справі підлягає припиненню, оскільки господарським судом Одеської області 09.08.2004 р. у справі №15/136-04-4146 та 17.01.2006р. у справі №19/305-05-11231 прийнято рішення за позовом позивача та не задоволені  його вимоги про визнання недійсним спірного договору, а провадження у справі про розірвання договору припинено.

Відповідно до п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження, якщо є рішення господарського суду, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Зі змісту рішення від 09.08.2004 р. у справі № 15/136-04-4146 вбачається, що справу порушено за позовом Одеської обласної спілки споживчих товариств „Облспоживспілка" до Селянського фермерського господарства „Баштанар" та Колективного підприємства „Котовський консервний завод" про визнання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу КП „Котовський консервний завод" від 23.12.2002р. недійсним.

Таким чином спір у справі №15/136-04-4146 вирішувався між Одеською обласною спілкою споживчих товариств „Облспоживспілка" з селянським фермерським господарством „Баштанар" і колективним підприємством „Котовський консервний завод", а підставою позову було те, що позивач вважав, що спірний договір укладено без  згоди   власника   майна,    тобто    Одеської   обласної   спілки    споживчих    товариств „Облспоживспілка".

Справу №19/305-05-11231 порушено за позовом колективного підприємства „Котовський консервний завод" до селянського фермерського господарства „Баштанар" про розірвання договору купівлі-продажу аукціонних основних фондів підприємств і організацій споживчої кооперації України від 22.12.2002р. та стягнення 39 026,84 грн.

Предметом даного спору є визнання договору купівлі-продажу від 23.12.2002р. недійсним з підстав, викладених вище.

Таким чином, застосування п. 2 ст.80 ГПК України для припинення провадження у справі не можливо, оскільки у вказаних справах заявлені позови з різними предметами, на різних підставах та між різними сторонами.

Твердження відповідача про те, що позовна заява від імені КП „Котовський консервний завод" підписана особою, яка не має права її підписувати та її посадове становище не вказано, судом оцінюється критично та до уваги не приймається виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, її підписав ліквідатор КП „Котовський консервний завод" - арбітражний керуючий Брикульський В.Т., а в підтвердження його повноважень суду надана копія постанови у справі №7/248-05-9225 про визнання позивача банкрутом та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Брикульського В.Т. Господарський  суд  правильно  послався  на  ст.25  Закону    України    „Про    відновлення платоспроможності   боржника   або   визнання   його   банкрутом",   як  на  підтвердження  прав  ліквідатора  на  підписання позовної  заяви.

Вважаємо, що суд першої інстанції правильно вирішив спір щодо застосування строків позовної давності, а доводи скаржника в цій частині також є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2003р.) правила ЦК про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. Таким чином, по даному спору щодо строків позовної давності суд правильно застосував ст.256 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. (далі - ЦК України), згідно якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.261 ЦК України). Відповідно до Закону „Про відновлення платоспроможності боржника.." арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) є окремим учасником провадження у справі з особливим процесуальним статусом. Зокрема, на ліквідатора закон покладає обов'язок щодо виявлення та повернення майна Боржника. Таким чином, Ліквідатор хоча і представляє та діє від боржника, однак його процесуальний статус є особливим і не ототожнюється зі статусом Боржника. Це підтверджується, зокрема, тим, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) має право самостійно оскаржити будь-яке рішення суду по справі про банкрутство виходячи лише з власних інтересів, які при цьому можуть не співпадати з інтересами того ж боржника. По даному спору позивач в особі ліквідатора дізнався про порушення свого права після винесення постанови господарського суду Одеської області №7/248-05-9225 від 08.11.2005р., якою ліквідатором призначено Брикульського В.Т. Тому суд правильно вирішив, що перебіг позовної давності почався з дня призначення ліквідатора, тобто з 08.11.2005р., а тому на день звернення до господарського суду з позовом не сплинув.

Крім того, цілком правомірно суд першої інстанції зазначив, що відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/111 від 12.03.1999р до позовних вимог про визнання недійсними угод строки позовної давності не застосовуються, так як такі угоди не породжують прав та обов'язків у сторін, за виключенням обов'язку сторін повернути один одному отримане за недійсною угодою.

Слід також зазначити, що згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.  Позивач обґрунтував  суду не пропущення строку позовної давності та момент, з якого його слід відраховувати. Тому  колегія  суддів вважає,  що  господарський  суд  дійшов вірного висновку, що строк позовної давності на час подання позову не пропущений. З іншого боку  Відповідач до винесення рішення не подав до суду заяву про застосування строку позовної давності з того моменту, з якого він, на його думку, почався, а тому  суд не мав права приймати до уваги при вирішенні спору інші дати початку перебігу строку позовної давності та застосовувати його (строк позовної давності).

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду  відповідає обставинам справи, при розгляді справи судом було повністю з'ясовано обставини, що мають значення по справі,  не порушено  норм  матеріального  та процесуального права. Апеляційна скарга не  підлягає задоволенню.    Мотиви,  з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для її скасування, оскільки спростовується вищевикладеним.    

Керуючись ст. ст.  99,101,103-105 ГПК України,  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Баштанар", с. Липецьке Котовського району Одеської області  на рішення  господарського суду Одеської області від 03 квітня 2006 року  по справі № 15/33-06-1117  залишити  без  задоволення,  рішення  господарського  суду  без  змін.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

Головуючий суддя:                                                            М.В. Михайлов

Суддя:                                                                                В. М. Тофан

Суддя:                                                                                 О.О. Журавльов