Рішення

від 23.10.2012 по справі 5006/10/23пн/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.10.12 р. Справа № 5006/10/23пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Харакоз К.С.,

при помічнику судді (секретарі судового засідання) Дубовик А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Релігійної громади Церкви євангельских християн «Світло Євангелія» міста Добропілля Донецької області,

до відповідача Добропільської міської ради, м. Добропілля Донецької області,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство «Добропільське бюро технічної інвентаризації», м. Добропілля Донецької області,

про визнання права власності, -

За участю:

представника позивача Пода М.А. за довіреністю;

представник відповідача не з'явився;

представник третьої особи не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Релігійна громада Церква євангельских християн «Світло Євангелія» міста Добропілля Донецької області звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Добропільської міської ради, м. Добропілля Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства «Добропільське бюро технічної інвентаризації», м. Добропілля Донецької області, про визнання права власності на нерухоме майно, а саме будівлю церкви, яка розташована за адресою: м. Добропілля, вул. Фестивальна, буд. 19, загальною площею 292,0 кв.м. (літ. А-1) з будівлями та спорудами: прибудова (літ. а-1), топочна (літ. Б-1), ворота (літ. №1), паркан (літ. №2).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу кафе від 16.03.2011 року, витяг про державну реєстрацію прав від 29.03.2011 року №29473309, технічний паспорт на будівлю церкви по вул. Фестивальна, 19 станом на 15.03.2012 року, звіт про оцінку майна, рішення Добропільської міської ради від 19.10.2011 року за №6/15-16, договір оренди земельної ділянки від 21.12.2011 року, а також Висновок про результати оцінки технічного стану несучих будівельних конструкцій будівлі церкви з топочною від 19.10.2012 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Від відповідача надійшло клопотання вих. №01/02-05/0755-10/02 від 05.10.2012 року про розгляд справи без участі представника ради, проти задоволення позову та визнання права власності не заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи третя особа була повідомлена належним чином, пояснень по суті справи надано не було.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2011 року між Гордієнком С.В. (продавець) та Релігійною громадою Церквою євангельских християн «Світло Євангелія» міста Добропілля Донецької області (покупець) було укладено договір купівлі-продажу будівлі кафе, який за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу майна та підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 Цивільного кодексу України. (а.с.16-18).

Договір укладено в письмовій формі та відповідно до ст. ст. 209, 657 Цивільного кодексу України посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу Шиманським І.Ю. 16.03.2011 року за реєстр. № 674, з внесенням в порядку ст. 210 Цивільного кодексу України, п.6 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 671 від 26.05.2004 року, запису до Державного реєстру правочинів за № 4366746, про що свідчать долучений до матеріалів справи витяг з Державного реєстру правочинів № 9678658 від 16.03.2011 року (а.с.19).

Відповідно до п.1 даного договору Гордієнко С.В. продав, а Релігійна громада Церква євангельских християн «Світло Євангелія» міста Добропілля Донецької області купила будівлю кафе, що розташована по вул. Фестивальна за №19 в місті Добропіллі Донецької області. Згідно з описом, наведеним у Витягові з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому Добропільським бюро технічної інвентаризації 23.12.2010 року за №28484273, у власність покупця відчужується будівля кафе А-1 загальною площею 235,4 кв.м., побудована з цегли, а-1 прибудова, Б-1 топочна, ворота, паркан.

29.03.2011 року Комунальним підприємством «Добропільське бюро технічної інвентаризації» прийнято рішення про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Добропілля, вул. Фестивальна, буд. 19 на підставі договору купівлі-продажу від 16.03.2011 року, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав №29473309 від 29.03.2011 року (а.с.28).

Рішенням Добропільської міської ради від 19.10.2011 року №6/15-16 позивачу було надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер - 1411500000:00:029:0004) площею 0,0582 га в місті Добропіллі, вул. Фестивальна, буд. 19 для експлуатації будівлі кафе із земель житлової та громадської забудови Добропільської міської ради (а.с.26-27).

21.12.2011 року між Добропільською міською радою та Релігійною громадою Церквою євангельских християн «Світло Євангелія» міста Добропілля Донецької області було укладено договір оренди земельної ділянки із земель громадської та житлової забудови, яка знаходиться за адресою: м. Добропілля, вул. Фестивальна, буд. 19, площею 0,0582 га (а.с.29-30).

За власних суб'єктивних підстав позивачем були проведені будівельні роботи з переобладнання будівлі кафе без отримання дозволу на початок проведення будівельних робіт, внаслідок чого утворився новий об'єкт цивільно-правового обігу - будівля церкви, яка розташована за адресою: м. Добропілля, вул. Фестивальна, буд. 19, загальною площею 292,0 кв.м. (літ. А-1) з будівлями та спорудами: прибудова (літ. а-1), топочна (літ. Б-1), ворота (літ. №1), паркан (літ. №2).

По закінченню будівельних робіт позивач звернувся до КП «Добропільське бюро технічної інвентаризації» для проведення технічної інвентаризації реконструйованого майна, яке в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127, здійснило технічну інвентаризацію об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Добропілля, вул. Фестивальна, буд. 19 (інв.№104м/1, реєстр.№131к.43 ст.273), та виготовило технічний паспорт на будівлю церкви станом на 15.03.2012 року з відміткою про самочинне будівництво, а саме зміну призначення будівлі кафе на церкву (а.с.20-25).

На замовлення позивача Приватним підприємством «ДОМІНАНТА» (код ЄДРПОУ 30871541, ліцензія серії АВ №408479 від 19.08.2008 року, чинна до 19.08.2013 року) було проведено огляд та оцінку технічного стану будівельних конструкцій будівлі церкви з топочною по вул. Фестивальна, 19 у м. Добропілля Донецької області, за результати чого складено відповідний висновок.

Відповідно до п.6 Висновку про результати оцінки стану несучих будівельних конструкцій будівлі церкви з топочною від 19.10.2012 року, складеного ПП «ДОМІНАНТА», технічний стан усіх будівель задовільний. За несучою здатністю та придатності до нормальної експлуатації відповідають задовільному стану. Дефекти та пошкодження, які значно знижують несучу здатність та довговічність конструкцій будівель не виявлено. Будівля церкви з топочною по вулиці Фестивальна, №19 у м. Добропілля Донецької області відповідає санітарним та протипожежним нормам діючих ДБН В.2.2.-9-99 р. та вимогам діючої нормативно-технічної документації в області архітектурного проектування для можливості їх використання за новим призначенням.

За наведених фактичних обставин, керуючись чинним законодавством України щодо правових наслідків самочинного будівництва, та за відсутності іншої можливості набути право власності на вказані об'єкти нерухомого майна, позивач звернувся до суду з цим позовом до Добропільської міської ради.

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Правом власності згідно з ч.1 ст. 316 Цивільного кодексу України є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до приписів статей 317, 320 Цивільного кодексу України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження майном, зокрема він має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Частинами 3, 4 ст. 334 ЦК України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним, а якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до положень ст. 182 Цивільного кодексу України, ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За таких обставин, в порядку статей 209-210 Цивільного кодексу України та згідно з договором купівлі-продажу будівлі кафе від 16.03.2011 року, право власності позивача на вказаний об'єкт виникло з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору купівлі-продажу, а також державної реєстрації речових прав на вказану нерухомість.

За власних суб'єктивних підстав, через тривалий час оформлення необхідної технічної документації, позивач приступив до проведення будівельних робіт з переобладнання належного йому об'єкту без отримання необхідних дозволів на початок проведення будівельних робіт.

Оскільки будівельні роботи були проведені позивачем без додержання приписів чинного законодавства щодо отримання дозвільної документації на проведення вказаних робіт, реконструйований об'єкт нерухомого майна вважається таким, що побудований самочинно, тобто без достатніх правових підстав. Правовідносини, пов'язані з самочинним будівництвом об'єктів нерухомого майна регулюються, зокрема, статтею 376 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень зазначеної статті будівля, споруда та інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за власником (користувачем) земельної ділянки чи за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно.

Отже, законом передбачено можливість легалізації самочинно збудованого та самочинно реконструйованого нерухомого майна шляхом визнання права власності на нього в судовому порядку. Чинне законодавство встановлює, що для визнання права власності на самочинно збудоване майно, необхідно з'ясувати ряд обставин, що мають суттєве значення для розв'язання справи, а саме - встановити особу, яка є фактичним власником спірного майна, відсутність порушень прав третіх осіб, відповідність самочинно збудованих об'єктів приписам основних державних будівельних норм та питання щодо можливості їх подальшого безпечного використання, наявність наданої у встановленому законом порядку земельної ділянки.

Відповідність самочинно реконструйованого об'єкту приписам основних державних будівельних норм та можливість їх подальшого безпечного використання було встановлено судом з огляду на Висновок про результати оцінки стану несучих будівельних конструкцій будівлі церкви з топочною від 19.10.2012 року, складеного ПП «ДОМІНАНТА» (код ЄДРПОУ 30871541, ліцензія серії АВ №408479 від 19.08.2008 року, чинна до 19.08.2013 року), який міститься в матеріалах справи.

За приписами п. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Статтею 19 Земельного кодексу України передбачено вичерпний перелік категорій земель відповідно до їх цільового призначення.

До моменту розгляду справи Добропільська міська рада, до компетенції якої відносяться повноваження щодо розпорядження землями в межах території міста, та її виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення контролю за дотриманням місцевих правил забудови, та зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу, не здійснювала жодних дій та не приймала жодних рішень, спрямованих на ліквідацію вказаного об'єкту самочинного будівництва, та не інформувала його власників щодо неможливості подальшого існування спірного майна.

З огляду на функціональне призначення спірної нежитлової будівлі не вбачається порушення позивачем положень чинного законодавства щодо цільового використання земельних ділянок. Використовує позивач земельну ділянку під спірним об'єктом нерухомості на законних підставах.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем, в свою чергу, не було доведено, що спірне майно порушує законні права відповідача чи третіх осіб. Жодної інформації щодо претензій майнового чи немайнового характеру з боку третіх осіб до позивача сторонами надано не було.

На час розгляду справи позивач відкрито володіє майном, що утворилося в результаті реконструкції об'єкта нерухомості, який розташовано за адресою: м. Добропілля, вул. Фестивальна, буд. 19. Право позивача на вказане майно не спростовується жодною особою, але не може бути визнано та зареєстровано з огляду на порушення встановленої процедури отримання дозвільної документації для проведених будівельних робіт.

Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

В даному випадку, набуття права власності на самочинно реконструйоване нерухоме майно можливе лише в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способи захисту права власності врегульовано главою 29 Цивільного кодексу України.

За своїм загальноправовим змістом вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на будівлю церкви, яка розташована за адресою: м. Добропілля, вул. Фестивальна, буд. 19, загальною площею 292,0 кв.м., є способом захисту цивільного права у вигляді визнання права, передбаченого ст.ст. 16, 392 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.

За таких обставин, позов Релігійної громади Церкви євангельских християн «Світло Євангелія» міста Добропілля Донецької області до відповідача Добропільської міської ради, м. Добропілля Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства «Добропільське бюро технічної інвентаризації», м. Добропілля Донецької області, про визнання права власності підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають покладенню судом на позивача, оскільки первинним підґрунтям спору є вина позивача у порушенні встановленого порядку отримання дозвільних документів щодо отримання відповідних погоджень на проведення переобладнання спірної будівлі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 41 Конституцій України, ст. ст. 11, 15, 16, 182, 209, 210, 316, 317, 320, 321, 334, 377 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 19 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Релігійної громади Церкви євангельских християн «Світло Євангелія» міста Добропілля Донецької області до відповідача Добропільської міської ради, м. Добропілля Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства «Добропільське бюро технічної інвентаризації», м. Добропілля Донецької області, про визнання права - задовольнити.

Визнати за Релігійною громадою Церквою євангельских християн «Світло Євангелія» міста Добропілля Донецької області (Донецька обл., м. Добропілля, вул. Фестивальна, буд. 19, ЄДРПОУ 26081616) право власності на нерухоме майно, а саме будівлю церкви, яка розташована за адресою: м. Добропілля, вул. Фестивальна, буд. 19, загальною площею 292,0 кв.м. (літ. А-1) з будівлями та спорудами: прибудова (літ. а-1), топочна (літ. Б-1), ворота (літ. №1), паркан (літ. №2).

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Харакоз К.С.