Рішення

від 05.11.2012 по справі 5019/1489/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2012 р. Справа № 5019/1489/12

За позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 с. Велика Омеляна Рівненського району

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реверспак" м. Рівне

про стягнення 352 372грн. 85 коп., з яких 287 651грн. 85 коп. - основного боргу, 43 829 грн. 11 коп. - інфляційних втрат та 20 891 грн. 89 коп. - 3% річних

Суддя Кочергіна В.О.

Представники сторін:

від позивача : ОСОБА_2 - за довіреністю б/н від 03.08.2012р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог. Просять суд стягнути з відповідача 352 372грн. 85 коп., з яких 287651 грн. 85 коп. - основного боргу, 43 829 грн. 11 коп. - інфляційних втрат та 20 891 грн. 89 коп. - 3% річних. В обґрунтування позовних вимог посилаються на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу №07/11/30-1 від 30 листопада 2007 року. Наголошують, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором купівлі-продажу №07/11/30-1 від 30 листопада 2007 року, видатковими накладними, актом звірки розрахунків станом на 30.06.2012р., прибутковими касовими ордерами, виписками по банківському рахунку.

В судовому засіданні 05.11.2012року, відповідно до ст. 22 ГПК України, представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 287 651 грн. 85 коп. - основного боргу, 20 855 грн. 97 коп. - 3% річних та 42 447 грн. 90 коп. - інфляційних втрат.

Подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін та судом приймається.

З урахуванням зменшених позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 287 651 грн. 85 коп. - основного боргу, 20 855 грн. 97 коп. - 3% річних, 42 477 грн. 90 коп. - інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті поставленого згідно накладних №15 від 30.07.2009р., №23 від 15.08.2009р., №29 від 20.08.2009р., №37 від 18.11.2009р., №38 від 19.11.2009р., №1 від 12.01.2012р. товару.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує зменшені позовні вимоги.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення - ухвали про відкладення розгляду справи від 24.10.2012р.

У відзиві на позов відповідач повідомив, що не заперечує факту укладення з позивачем договору купівлі-продажу від 30 листопада 2007 року за № 07/11/30-1, а також здійснення за ним поставки по видатковим накладним № 15 від 30.07.2009 року на суму 85 568 грн. 50 коп., № 23 від 15.08.2009 року на суму 24 920 грн. 30 коп., № 29 від 20.08.2009 року на суму 88 650 грн. 00 коп., № 37 від 18.11.2009 року на суму 600 грн. 00 коп., № 38 від 19.11.2009 року на суму 120 942 грн. 42 коп. та № 1 від 12.01.2012 року на суму 221 грн. 00 коп. Дані поставки відбулися згідно умов договору належним чином. У відповідача претензій до позивача відносно поставленого товару не було. Поставка була виконана належним чином та в строки встановлені за погодженням сторін у договорі. Також не заперечує існування заборгованості до 01.07.2009 року у розмірі 34 603 грн. 76 коп., що безпосередньо було відображено в акті звірки взаєморозрахунків від 30.06.2012 року. Однак, у зв'язку з відсутністю коштів ТОВ "Реверспак" виконати взяті на себе грошові зобов'язання не має змоги.

05.11.2012р. на адресу суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

30.11.2012 року між позивачем (Продавець) та ТзОВ "Реверспак" м. Рівне (Покупець) укладено договір №07/11/30-1 купівлі-продажу.

За умовами договору Продавець продає, а Покупець купує та оплачує на умовах та в порядку, що визначається договором, товари, в асортименті, в кількості та за цінами, вказаними в накладних, що засвідчують приймання-передачу товару від Продавця до Покупця і є невід'ємними частинами договору (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.3 договору визначено, що загальна сума договору складається із окремих сум операцій купівлі-продажу товарів згідно накладних.

Договором у п. 3.1 визначено, що найменування, кількість та асортимент товару поставляється Покупцю згідно замовлення і зазначається в накладних, які є невід'ємними частинами цього договору.

Пунктом 4.1 договору визначено, що Покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар шляхом переведення коштів на розрахунковий рахунок Продавця, або у формі готівки протягом 30 календарних діб від дати отримання товару. Датою отримання товару рахується дата підписання накладної Покупцем.

Згідно п. 10.1 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору, включно до 31 грудня 2008 року. Дія договору продовжується на один рік, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення дії договору.

Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін.

На виконання умов договору позивач, відповідно до видаткових накладних № 15 від 30.07.2009р. на суму 85 563 грн. 50 коп., №23 від 15.08.2009р. на суму 24920грн. 30коп., № 29 від 20.08.2009р. на суму 88650грн., №37 від 18.11.2009р. на суму 600грн., №38 від 19.11.2009р. на суму 120942грн. 42коп., №1 від 12.01.2012р. на суму 221грн., №10 від 02.12.2007р. на суму 333грн. 76коп., №3 від 31.01.2008р. на суму 4571грн., №7 від 14.03.2008р., на суму 2000грн., №5 від 02.03.2009р. на суму 38000грн., №9 від 30.04.2009р. на суму 5550грн., акт здачі прийняття робіт від 02.04.2008р. передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 371356грн. 98коп. (в т.ч. виконав послуги на суму 3640грн.)

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково в сумі 83705грн. 13 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по банківському рахунку, прибутковими касовими ордерами.

На час розгляду справи заборгованість відповідача за отриманий згідно договору купівлі-продажу №07/11/30 товар становить 287 651 грн.85коп.

Зазначена сума заборгованості підтверджується також наявним в матеріалах справи актом звірки розрахунків, підписаним між сторонами станом на 30.06.2012р. та визнається відповідачем.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті поставленого згідно накладних №15 від 30.07.2009р., №23 від 15.08.2009р., №29 від 20.08.2009р., №37 від 18.11.2009р., №38 від 19.11.2009р., №1 від 12.01.2012р. товару позивачем, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України 20 855 грн. 97 коп. - 3% річних та 42447 грн. 90 коп. - інфляційних втрат.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу №07/11/30-1 від 30.11.2007р. щодо поставки товару виконав належним чином, проте відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме видатковими накладними, прибутковими касовими ордерами та виписками по рахунку щодо часткової оплати вартості товару, актом звірки взаємних розрахунків від 30.06.2012 року.

Відповідачем не подано доказів оплати заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання товару. Заборгованість в сумі 287651грн. 85коп. відповідачем визнано.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 с. Велика Омеляна Рівненського району до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реверспак" м. Рівне про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу №07/11/30-1 від 30.11.2007 р. у розмірі 287 651 грн. 85 коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 20 855 грн. 97 коп. - 3% річних та 42447 грн. 90 коп. - інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті поставленого згідно накладних №15 від 30.07.2009р., №23 від 15.08.2009р., №29 від 20.08.2009р., №37 від 18.11.2009р., №38 від 19.11.2009р., №1 від 12.01.2012р. товару позивачем, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України 20 855 грн. 97 коп. - 3% річних та 42447 грн. 90 коп. - інфляційних втрат.

Частино 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. (із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого господарського суду № 01-06/950/2012 від 20.07.2012 ) сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р ).

Пунктом 4.1 договору визначено, що покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар шляхом переведення коштів на розрахунковий рахунок Продавця, або у формі готівки протягом 30 календарних діб від дати отримання товару. Датою отримання товару рахується дата підписання накладної Покупцем.

Керуючись зазначеними рекомендаціями, зважаючи на умови договору щодо строків оплати товару, перевіривши правильність розрахунку заявленої до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги в частині 20 855 грн. 97 коп. - 3% річних та 39 837 грн. 86 коп. інфляційних втрат. В решті заявлених до стягнення інфляційних втрат необхідно відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 с. Велика Омеляна Рівненського району до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реверспак" м. Рівне підлягають задоволенню в частині стягнення 287651грн. 85 коп. - основного боргу, 39 837 грн. 86 коп. - інфляційних втрат, 20 855 грн. 97 коп. -3% річних. В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 с. Велика Омеляна Рівненського району до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реверспак" м. Рівне про стягнення 350 955грн. 72коп., з яких 287 651 грн. 85 коп. - основного боргу, 42 447грн. 90коп. - інфляційних втрат та 20 855грн. 97 коп. - 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реверспак" (м. Рівне, вул. Дворецька, 182, код ЄДРПОУ 32803122) на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Рівненський район, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 287 651грн. 85 коп. (двісті вісімдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят одна гривня 85коп.) - боргу, 39 837 грн. 86 коп. - (тридцять дев'ять тисяч вісімсот тридцять сім гривень 86коп.) - інфляційних втрат, 20 855 грн. 97 коп. (двадцять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять гривень 97коп.) - 3% річних, 6 966 грн. 91 коп. (шість тисяч дев'ятсот шістдесят шість гривень 91коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Повернути суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Рівненський район, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з Державного бюджету України зайво сплачений згідно платіжного доручення №3 від 22.08.2012р. судовий збір в розмірі 28 грн. 65коп. (двадцять вісім гривень 65коп.), про що видати відповідну ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.11.2012року.

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (АДРЕСА_1);

3 - відповідачу рекомендованим (м. Рівне, вул. Дворецька,182)