Ухвала

від 31.10.2012 по справі 1570/3856/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2012 р.Справа № 1570/3856/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі - Загоруйко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЛЕЙ" до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЛЕЙ", звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу №753 від 23.08.2011р. в.о. начальника ДПІ у м. Іллічівську "Про проведення з 25.08.2011р. по 26.08.2011р. документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ" з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за квітень 2011 року", визнання протиправними дій щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ" з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за квітень 2011 року, визнання протиправними дій щодо включення до акту перевірки № 2024/23-0302/33923995 від 30.08.2011р. висновків щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем при придбанні та продажу товарів, за якими сформовані податковий кредит та податкове зобов'язання ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ" з ПДВ за квітень 2011 року та відсутності факту передачі товарів за цими угодами.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що запит ДПІ у м. Іллічівськ не містив відомостей щодо підстав його надсилання, тому відповідно до вимог законодавства платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. При цьому, позивач надіслав на адресу відповідача лист, яким підприємство повідомило, що у разі правильного оформлення запиту, буде надано всі необхідні документи. Проте відповідач провів документальну перевірку лише на підставі аналізу податкової звітності ТОВ "ЄВРПОЛЕЙ", посилаючись на відмову підприємства надати необхідні документи. Позивач уважав, що ним було здійснено у повному обсязі оплату за товар, отриманий у ТОВ "Логістік-Голд", тому добросовісно виконав вимоги Податкового кодексу України, сплативши ПДВ у ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника. Позивач вказав, що у ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ" є вся первинна бухгалтерська документація, яка підтверджує дійсність та реальність угоди з ПП "ТФ "Антошка", а також факт оприбуткування ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ", отриманого від контрагента-постачальника товару, подальшого використання його у власній господарській діяльності для відповідної реалізації такої продукції контрагенту-продавцю. Зазначені документи спростовують висновки акту перевірки щодо нікчемності угод.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року позовні вимоги ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ" були задоволені.

Визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Плетень Ю.І. від 23.08.2011р. №753 "Про проведення документальної позапланової перевірки".

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Іллічівську щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЛЕЙ" з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період квітень 2011 року.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Іллічівську щодо включення до акту перевірки від 30.08.2011р. за № 2024/23-0302/33923995 висновків щодо нікчемності правочинів ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ" з контрагентом-покупцем ПП торгівельна фірма "Антошка" (код ЄДРПОУ 25030516) та постачальником ТОВ "Логістік-Голд" (код ЄДРПОУ 37089959) у квітні 2011 року на суму ПДВ 617754 грн., за якими були сформовані податковий кредит та податкове зобов'язання ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ"з податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 617754 грн.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Іллічівську щодо включення до акту перевірки від 30.08.2011р. за № 2024/23-0302/33923995 висновків щодо відсутності факту передачі товарів за угодами, укладеними Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЛЕЙ" з контрагентом-покупцем Приватне підприємство торгівельна фірма "Антошка" (код ЄДРПОУ 25030516) та постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістік-Голд" (код ЄДРПОУ 37089959) в квітні 2011 року на суму ПДВ 617754 грн.

Не погоджуючись з даною постановою суду ДПІ у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі податкового органу зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не надано належної правової оцінки обставинам справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 25.08.2011р. по 26.08.2011р. на підставі рішення начальника ДПІ у м. Іллічівську, оформленого наказом від 23.08.2011р. № 753, була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ЄВРПОЛЕЙ", за наслідками якої складено акт ДПІ у м. Іллічівську від 30.08.2011р. № 2024/23-0302/93923995 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЛЕЙ" (код ЄДРПОУ 33923995) з питань дотримання правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період квітень 2011 року". У висновку акту перевірки зазначено, що ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ" завищено податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011р. на суму 617 754грн. у зв'язку з порушенням ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ" п.185.1 ст.185, п.п. а) п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, 198.1, 198.3, 198.6 Податкового кодексу України, ч. 1, 5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228, ст.234 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, та вбачаються нікчемні правочини ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ" з контрагентом-покупцем ПП "Торгівельна фірма "Антошка" (код ЄДРПОУ 25030516) та постачальником ТОВ "Логістік-Голд" (код за ЄДРПОУ 37089959) в квітні 2011року на суму ПДВ 617 754 грн.

Оглянувши наказ на проведення перевірки від 23.08.2011р. №753, суд першої інстанції зазначив, що перевірка була проведена, зокрема, на підставі п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, згідно якого позапланова документальна перевірка проводиться, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

10.08.2011р. на адресу ТОВ "ЄВРПОЛЕЙ" був направлений запит ДПІ у м. Іллічівську від 05.08.2011р. №16152/10/23-0404 щодо надання у десятиденний термін пояснень та документів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності формування позивачем податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р. на суму 617 754 грн. та з відсутності правових підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, порушення порядку її проведення.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового Кодексу України, Цивільного Кодексу України.

Відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту.

Пунктом 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладений у цьому пункті, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що запит ДПІ у м. Іллічівську від 05.08.2011 р. № 16152/10/23-0404 не містив конкретний перелік підстав для надання інформації. Листом від 19.08.2011р. за №19/08/11-01 ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ" повідомило ДПІ у м. Іллічівську, що у разі належного оформлення запиту, підприємство надасть у встановлений законодавством місячний термін всю необхідну інформацію.

Однак, належним чином оформлений запит відповідачем не складався та не направлявся на адресу позивача.

Відтак, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ" не було відмовлено в наданні інформації.

За таких обставин, у відповідача не було правових підстав, передбачених п. п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

В силу п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова. Відповідно, така норма встановлюючи обов'язок відповідача щодо повідомлення платника податків про початок проведення перевірки, також встановлює кореспондуюче право платників податків бути завчасно обізнаними про проведення перевірки податковим органом їх господарської діяльності з метою забезпечення можливості платникам податків реалізувати, встановлені Податковим кодексом права під час проведення такої перевірки.

Перевірка проводилась з 25.08.2011р. по 26.08.2011р.

Судом першої інстанції також встановлено, що копія наказу №753 від 23.08.2011р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки разом із повідомленням №91 від 23.08.2011р. були відправлені поштою на адресу позивача 26.08.2011р. о 16 годині 20 хвилин, тобто після закінчення проведення перевірки, що підтверджується копією фіскального чеку №5922 від 26.08.2011р., наданого представником відповідача. Копія наказу та повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки були отримані позивачем лише 29.08.2011р., що підтверджується копією поштового повідомлення, наданого представником відповідача.

Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Оскільки відповідач, в порушення вимог п.78.4 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України, у встановленому порядку не ознайомив позивача завчасно з наказом № 753 від 23.08.2011р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, до проведення перевірки, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача з проведення перевірки, оскільки були відсутні правові підстави для її проведення та порушений порядок проведення перевірки.

Апеляційний суд вважає також правильними висновки суду першої інстанції щодо помилковості висновку акту перевірки щодо нікчемності правочинів позивача з контрагентом-покупцем ПП "Торгівельна фірма "Антошка" та постачальником ТОВ "Логістік-Голд" у квітні 2011 року на суму ПДВ 617754 грн. з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 28.03.2011 року між ТОВ "Логістік-Голд" (постачальником) та ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ" (покупцем) був укладений договір поставки товару №01-03. За умовами вказаного договору ТОВ "Логістік-Голд" взяло на себе зобов'язання поставляти та передавати у власність ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ" товари, а останнє було зобов'язано приймати товар та здійснювати оплату. Відповідно до п.4.2 вказаного договору поставка товару здійснюється на склад покупця. На момент виникнення спірних правовідносин позивач мав складські приміщення за адресою: м. Одеса, вул.Боженко,19, корпус В1, яке орендував у ТОВ "Автоімпульс" на підставі договору оренди нежитлового приміщення №51 від 01.12.2009р. строком дії 35 місяців, починаючи з 01 січня 2010 року.

Згідно податкових накладних №2 та №3 від 01.04.2011р. ТОВ "Логістік-Голд" на склад позивача був поставлений товар у квітні 2011 року на загальну суму 3 706 508грн., з урахуванням ПДВ у сумі 617 754 грн.

Вказані податкові накладні зареєстровані в реєстрі отриманих податкових накладних за квітень 2011 року, податковий кредит за податковими накладними задекларований позивачем у декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року.

Накладні на товар, отриманий позивачем від ТОВ "Логістік-Голд" у квітні 2011 року згідно податкових накладних № 2, 3 від 01.04.2011р., згідно протоколу обшуку від 19.05.2012р. було у позивача вилучено.

Відповідно до п. п. 4.1.4. п. 4 Посадової інструкції старшого менеджера по збуту, затвердженою директором ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ" до обов'язків старшого менеджера по збуту, зокрема, входить, прийом товарів на складі, контроль якості та кількості товару, який поступає на склад.

Прийом товару від ТОВ "Логістік-Голд" згідно податкових накладних № № 2,3 від 01.04.2011р. здійснювався Бубер.В.Б., який працював старшим менеджером ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ" згідно наказу № 30-Л від 05.06.2007 р.

Оплата товару, отриманого позивачем від ТОВ "Логістік-Голд" у квітні 2011 року на суму ПДВ 617754 грн. була здійснена позивачем повністю, що підтверджується: платіжними дорученнями № №1006, 1007 від 20.04.2011р., листом від 29.04.2011р. №29-04, випискою по рахунку за період з 10.04.2011р. 30.04.2011р. по розрахункам з контрагентом ТОВ "Логістік-Голд", витягом з журналу-ордеру по рахунку 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Приход товару на адресу ТОВ "ЄВПРОПЛЕЙ" від ТОВ "Логістік-Голд" згідно податкових накладних № 2 та №3 від 01.04.2011р. підтверджується також зведеною аналітичною таблицею за обліком товару у розрізі контрагента ТОВ "Логістік-Голд" за квітень 2011 року.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст.198 цього кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту у квітні 2011 року на суму 617 754 грн. за рахунок придбання товарів від ТОВ "Логістік-Голд", оскільки вказаний податковий кредит та факт поставки товару від ТОВ "Логістік-Голд" підтверджені належним чином оформленими документами бухгалтерського та податкового обліку, які є дійсними, відповідають вимогам законодавства, правильність оформлення яких не заперечується та не спростовуються відповідачем.

Також в акті перевірки ДПІ у Суворівському районі м. Одеси від 28.07.2011 р. № 743/23-1/37089959, на який посилався відповідач в обґрунтування наданих заперечень, не встановлено відхилення в декларуванні ТОВ "Логістік-Голд" податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ" у квітні 2011 року на суму ПДВ 617754грн., про що зазначено на стор. 20 акту перевірки ( т.3, а.с.58).

Судом встановлено, що 01.02.2010 року між позивачем та ППТФ "Антошка" був укладений договір поставки товару №19, за умовами якого ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ" взяло на себе зобов'язання поставляти та передавати у власність ПП ТФ "Антошка" товари, а останнє зобов'язано приймати товар та здійснювати оплату. Найменування товару, його кількість, асортимент, ціна вказуються у накладних, які оформлюються на кожну партію товару (п. 1.2 Договору). Відповідно до п.4.2 вказаного договору поставка товару здійснюється на склад покупця. Строк дії договору-3 роки з дати укладення (п. 8.1 Договору).

ППТФ "Антошка" має складські приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Боженко,19, корпус А1, яке орендує у ТОВ "Автоімпульс" на підставі договору оренди нежитлового приміщення №55 від 01.12.2009 р.

Товар, який придбав позивач у ТОВ "Логістік-Голд" у квітні 2011 року, в подальшому був реалізований ПП ТФ "Антошка".

Факт придбання товарів ПП ТФ "Антошка"від позивача підтверджують наступні документи: накладні №01001, №01009, №01006 від 01.04.2011р., податкові накладні №4956, №4960 від 01.04.2011р., зведена аналітична таблиця за обліком товару у розрізі контрагента ТОВ "Логістік-Голд" за квітень 2011 року.

Податкові накладні №4956, №4960 від 01.04.2011р. відображені позивачем в реєстрі виданих податкових накладних за квітень 2011 року, податкові зобов'язання за вказаними податковими накладними задекларовані позивачем у декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року.

ПП ТФ "Антошка"сплатило належним чином за товар, отриманий від позивача у квітні 2011 року, що підтверджується: листом ПП ТФ "Антошка", випискою по рахунку за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011 р. по розрахункам з контрагентом ППТФ "Антошка".

Згідно ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-ХІV, бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій. Згідно визначення, яке наведено у статті 1 Закону України №996-ХІУ, із змінами і доповненнями, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно з п.2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

При цьому, суд першої інстанції правильно визнав безпідставним посилання відповідача на те, що угоди, укладені між позивачем ТОВ "Логістік-Голд" та ПП ТФ "Антошка" не спричиняють настання реальних наслідків та є нікчемними, оскільки такий висновок відповідача спростовується дослідженими судом першої інстанції доказами, зокрема: договорами поставки, договорами оренди складських приміщень, податковими накладними, накладними, декларацією з податку на додану вартість, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за спірний період, банківськими виписками, документами аналітичного обліку товарів, які у сукупності підтверджують існування господарських відносин між позивачем та ТОВ "Логістік-Голд", ПП ТФ "Антошка" та товарний характер проведених операцій, а відповідачем не надано до суду доказів фіктивності чи підроблення цих документів.

Також, стосовно висновків представника відповідача про те, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ "Логістік-Голд", ПП ТФ "Антошка" є нікчемними та не спричиняють реального настання правових наслідків, колегія суддів зазначає наступне.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні".

Отже, відповідач, зазначивши в акті перевірки про нікчемність правочинів позивача з контрагентами ТОВ "Логістік-Голд", ПП ТФ "Антошка" за період квітень 2011 року не міг керуватися лише припущеннями щодо нікчемності або фіктивності укладених договорів та зазначена позиція відповідача не підкріплена належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими або вироком суду про визнання вини посадових осіб позивача.

Положеннями Податкового кодексу України не передбачено такого права податкових органів, як визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними.

Крім того, відповідачем до суду взагалі не було надано доказів, які б свідчили про відсутність поставок товарів за договорами позивача з контрагентами, тому посилання відповідача на укладання угод позивачем без мети реального настання правових наслідків є лише припущенням відповідача, не підтвердженим належними доказами.

Для спростування висновків відвідача про нікчемність договорів, укладених позивачем з контрагентами, представником позивача надано до суду первинні документи податкового та бухгалтерського обліку.

У зв'язку з чим висновок відповідача щодо нікчемності угод між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Логістік-Голд", ПП ТФ "Антошка", має оціночний характер, яке базується на припущенні.

Наявність в акті перевірки висновків щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем із контрагентами порушує його права та інтереси, і, як наслідок, вимога щодо визнання протиправними дії податкового органу щодо включення до акту перевірки висновків щодо нікчемності правочинів та відсутності факту передачі товарів за угодами позивача з контрагентами є нічим іншим, як вимогою про протиправність дій органа державної податкової служби як суб'єкта владних повноважень, яка є належним способом захисту і відповідає пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Викладені відповідачем в акті перевірки відомості не відповідають вимогам п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №984, згідно з яким факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Частиною 3 цієї статті встановлено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Надані до суду документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають вимогам законодавства, та у своїй сукупності свідчать про фактичне здійснення правочинів з придбання позивачем товарів у ТОВ "Логістік-Голд" та подальшої реалізації вказаних товарів ПП ТФ "Антошка" у квітні 2011 р. на загальну суму ПДВ 617754 грн.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо правомірного формування позивачем податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р. на суму 617 754 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЛЕЙ" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На спростування доводів представника апелянта з того приводу, що відмова платника податків надати первинні документи на відповідний запит податкового органу свідчить про те, що вказані документи у платника податків відсутні, а отже існують правові підстави вважати спірні господарські операції нікчемними не ґрунтується на законі, оскільки, на думку колегії судів, за умови відмови платника податків надати відповідні документи на запит податкового органу, який оформлений належним чином, податковий орган з метою належного контролю за справлянням податків, вправі застосовувати інші важелі впливу, зокрема складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 1633 КУпАП та відповідного отримання необхідних документів, а не покладати в основу висновку акта перевірки невмотивовані припущення про нікчемність (недійсність) господарських операцій платника податків лише за умови, що первинні документи на підтвердження їх реальності у податкового органу відсутні.

Інші доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року у справі № 1570/3856/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання судового рішення в повному обсязі - 05 листопада 2012 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян