Ухвала

від 09.10.2012 по справі 2а-1870/8433/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1870/8433/11

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Коцура Т.А.

за участю:

представника позивача -Капустін Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2012р. по справі № 2а-1870/8433/11

за позовом Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»

до Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб», звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сумах № 0001582312/0/91340 від 11.11.11 р. про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 2135587,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 444060,0 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.05.12 р. по справі № 2a-1870/8433/11 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.05.12 р. по справі № 2a-1870/8433/11 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення представника позивача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 7979/2312/30991664/93 від 28.10.11 р. (а.с.15-131, 1 том) планової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.10 р. по 30.06.11 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 1-3, п. 5, п. 6 ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України; п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п. 5.2.1, п. 5.3.9 ст. 5, п. 8.1.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 14.1.257 ст. 14, п. 135.5.4 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 ПК України, які призвели до заниження позивачем податкових зобов'язань по податку на прибуток в сумі 2135587,0 грн.

Даний висновок ґрунтується на тому, що за наявною у відповідача інформацією операції по придбанню позивачем металобрухту у ТОВ «Метал-Прогрес»є безтоварними, оскільки відсутні докази його перевезення протягом 2010 р., прийому-передачі, відсутні також документи на підтвердження радіаційної та вибухової безпеки поставленого металобрухту.

Крім того, відповідач виявив порушення позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні останнім операцій з ПП «Металкомплект-2001»по придбанню ферронікелю ФН5М, оскільки відсутні документи на перевезення товару (за визначеним у ТТН перевізником СПД ФО ОСОБА_2 транспортні засоби не зареєстровані), вказане підприємство відсутнє за місцем реєстрації, у нього відсутні трудові та технічні можливості вести господарську діяльність, у зв'язку з чим Алчевською ОДПІ був зроблений висновок про те, що всі здійснені даним підприємством правочини є нікчемними в розумінні ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України.

За даними перевірки порушення позивачем податкового законодавства також пов'язано із здійсненням господарських операцій з ТОВ «Сумивторметал»про придбанню у останнього металобрухту, оскільки відвантаження товару на користь позивача відбувалося з пунктів, які не мають відношення до постачальника, що свідчить про безтоварність даних операцій.

Задовольняючи позов в цій частині вимог, суд першої інстанції дослідив договір № 79/9-70-10 від 10.03.09 р., укладений позивачем з ТОВ «Метал-Прогрес», предметом якого є поставка продукції згідно специфікацій. На виконання цього договору постачальником на користь позивача був поставлений металобрухт в кількості 1501,596 т. на загальну суму 4302139,26 грн. Як вказано в судовому рішенні, перевезення товару здійснювалося (мало здійснюватися) автомобільним транспортом постачальника на умовах СРТ (м. Суми, вул. Комарова, 2).

На підтвердження правомірності формування позивачем валових витрат по вказаній операції суд першої інстанції також навів своє дослідження операцій по ланцюгу постачальників: ТОВ «Укртог-Метал», ТОВ «Елфра Дисплей», ТОВ «Е-Восток Україна», ПП «Гелей», ТОВ «Март», ТОВ «Лазуріт-Торг», ТОВ «Кордон», ТОВ «ПФК Промсталь», ТОВ «Кубей».

Також судом першої інстанції був досліджений договір № 79/9-70-10 від 21.06.10 р., укладений позивачем з ПП «Металкомплект-2001», предметом якого є поставка товару, кількість, якість та інші характеристики якого вказуються у специфікаціях, як і термін поставки. За договором поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах DDP (м. Суми, вул. Комарова, 2, склад покупця).

Як встановлено судом першої інстанції, позивач отримав від контрагента Ферронікель ФН5М в кількості 45,789 г. на загальну суму 4699846,68 грн., у т.ч. ПДВ - 783 307,78 грн.

В постанові суду першої інстанції описані операції ПП «Металкомплект-2001»з його контрагентами по ланцюгу постачальників продукції.

Судом першої інстанції був досліджений договір № 79/9-90-10 від 10.09.10 р. (в постанові суду першої інстанції номер і дата договору не вказані), укладений позивачем з ТОВ «Сумивторметал», предметом якого є поставка товару, якісні та кількісні характеристики якого вказуються у специфікаціях. Поставка товару здійснюється постачальником автомобільним транспортом на умовах DDP (м. Суми, вул. Комарова, 2, склад покупця).

Наведені обставини стали підставою для висновків відповідача про завищення позивачем валових витрат за ІІІ квартал 2010 р. на 1630904,0 грн., ІУ квартал 2010 р. на 5474020,0 грн., І квартал 2011 р. на 1254022,0 грн. Але суд першої інстанції визнав ці висновки неправомірними, посилаючись на те, що у органів ДПС відсутні повноваження самостійно визнавати правочини нікчемними, а тому, у відсутності судових рішень, які набрали законної сили, про визнання правочинів недійсними у відповідача не існує підстав для виключення з валових витрат підприємства позивача витрат по вищевказаним операціям.

Крім того, суд першої інстанції вказав на наявність у позивача належним чином оформлених прибуткових, податкових накладних, довіреностей, платіжних доручень на оплату придбаних товарів, а перевезення товарів підтверджено ТТН (перелік документів наведений в постанові суду по кожній операції і їх наявність відповідач не заперечує), що підтверджує законність формування валових витрат відповідного звітного періоду.

Також в якості доказу по даній справі суд першої інстанції прийняв обставини, встановлені рішеннями першої та апеляційної інстанції, з яких вбачається, що протягом 2011 р. відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення по зменшенню від'ємного значення та бюджетного відшкодування з ПДВ по укладеним правочинам позивача з ТОВ «Метал-Прогрес», ПП «Металкомплект-2001», ТОВ «Сумивторметал». В процесі розгляду судових справ судом були досліджені обставини укладення та виконання правочинів між позивачем та переліченими контрагентами в період з 01.07.10 р. по 30.06.11 р. і встановлена їх реальність та наявність настання правових наслідків, а тому податкові повідомлення-рішення відповідача визнані протиправними та скасовані (справа № 2а-1870/5367/11, № 2а-1870/5366/11, № 2а-1870/2523/11, № 2а-1870/2463/11, № 2а-1870/2377/11). При цьому, як зазначив суд першої інстанції, в постанові від 28.12.11 р. по справі № 2а-1870/8432/11, яка залишена без змін ухвалою ХААС від 03.04.12 р. (слід розуміти - Харківського апеляційного адміністративного суду) йдеться про те, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.05.11 р. у справі № 2а-3032/1/1270, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду, були визнані незаконними дії Алчевської ОДПІ щодо проведення невиїзної документальної перевірки ПП «Металокомплект-2001», яка оформлена актом перевірки від 18.03.11 р., визнаний протиправним та скасований наказ Алчевської ОДПІ № 171 від 12.03.11 р. Також були визнані незаконними дії Алчевської ОДПІ щодо проведення невиїзної документальної перевірки ПП «Металокомплект-2001», яка оформлена актом перевірки від 29.03.11 р., тобто акти, на які посилався відповідач в даному судовому провадженні.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що у органів ДПС відсутнє право самостійно визнавати нікчемними правочини, укладені та здійснені учасниками цивільно-правових відносин.

Також слід відмітити, що відповідач наполягає на тому, що придбаний товар не перевозився автотранспортом, оскільки СПД ФО ОСОБА_2 не має власних машин. Проте відповідачем не надано доказів того, що цей перевізник не мав господарських правовідносин стосовно автомобілів з іншими власниками, що не забороняється чинним законодавством.

Зважаючи на те, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються виключно на тому, що його контрагенти не дотримувалися порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку та не звітували, або неналежним чином звітували перед відповідним органом ДПС, а в діях самого позивача порушень не встановлено, то з урахуванням принципу персональної відповідальності платників податків по зобов'язанням перед бюджетами, слід зробити висновок про те, що при наявності належним чином оформлених документів по операціям з вище переліченими контрагентами, в т.ч. ТТН на перевезення товару, що відповідачем не спростовано, позивач мав право формувати валові витрати.

В акті перевірки записано, що порушення позивачем вимог п. 5.3.2 ст. 5, п. 8.1.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»пов'язані з безпідставним віднесенням до складу валових витрат на модернізацію об'єкта основних засобів РКМ R-630 на загальну суму 228764,0 грн. (стор. 33 акту) на підставі акту № 41 від 17.12.10 р. приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів за грудень 2010 р. по дільниці 31 (об'єкт РКМ R-630 знаходився на модернізації 3-го головного циклу з 02.12.10 р. по 15.12.10 р.) на суму 156479,93 грн.: заміна роторної групи до насосу А4V56 250/302-VРВ1400, підшипника 990ЕМП1239 00,00-01, монтаж поршня головного циліндру 990ЕМП1239 00,00-01; акту № 40 від 30.12.10 р. приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів за грудень 2010 р. по дільниці 31 (об'єкт РКМ R-630 знаходився на модернізації 3-го головного циліндра з 21.12.10 р. по 25.12.10 р.) на суму 40670,44 грн.: монтаж втулки низького тиску 990ЕМП1239 00,00-01, монтаж втулки високого тиску 990ЕМП1239 00,00-01; акту № 42 від 29.10.10 р. приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів за грудень 2010 р. по дільниці 31 (об'єкт РКМ R-630 знаходився на модернізації 3-го головного циліндра з 24.10.10 р. по 29.10.10 р.) на суму 31613,63 грн.: монтаж підпятника 990ЕМП1239 00,00-01, монтаж втулки високого тиску 990ЕМП1239 00,00-01.

Наведені обставини обумовили зменшення валових витрат по рядку 04.10 К1 декларацій «витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин за 4 кв. 2010 р.»на загальну суму 228764,0 грн.

Задовольняючи позов в цій частині, суд першої інстанції процитував зміст п. 5.3.2 ст. 5, п. 8.1.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де зазначено, що не відносяться до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та п. 7.9.4 цього Закону, а амортизації підлягають витрати, зокрема, на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів, і вказав на те, що відповідачем не враховані положення п. 8.7.1 ст. 8 цього Закону, де вказано, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. При цьому виведення з експлуатації основних фондів будь-якої групи здійснюється на підставі наказу керівника платника податку або у разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно із законом.

Оскільки сукупна балансова вартість основних фондів на початок звітного періоду дорівнює 173356217,0 грн., а фактичні обсяги поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат за 2010 р., склали 2075590,0 грн. (таблиця № 3 додатку К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07 декларації з податку на прибуток за 2010 р.), то судом першої інстанції зроблений висновок про те, що витрати на поліпшення основних фондів не перевищили 10 відсотків від сукупної балансової вартості основних фондів звітного періоду, а відповідно позивач при формуванні валових витрат мав право на застосування абз. 1 п. 8.7.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

В акті перевірки записано, що порушення підприємством вимог п. 14.1.257 ст. 14, п. 135.5.4 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 ПК України стали підставою для заниження скоригованого валового доходу за 2 квартал 2011 р. на суму 199348,92 грн., оскільки станом на 30.06.11 р. на рах.685 «Розрахунки з іншими кредиторами»обліковується кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ «Компанія Укргазпостач»в сумі 199348,92 грн., яка за висновками перевіряючих є безповоротною допомогою.

Дані висновки відповідачем зроблені у зв'язку з тим, що позивачем з ТОВ «Компанія Укргазпостач»був укладений договір на постачання природного газу № 17/08-1 від 17.12.07 р. (а.с.189-192, 1 том), предметом якого є поставка природного газу з ресурсу ЗАТ «Укргаз-Енерго». Оскільки строк позовної давності за цим договором минув у 2 кварталі 2011 р., то з цього звітного періоду несплачені позивачем кошти на рахунок постачальника є безоплатною фінансовою допомогою.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції вказав на те, що відповідно п. 14.1.257 ст. 14 ПК України безповоротною фінансовою допомогою є сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності. При цьому в ст. 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки, перебіг якої переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку і після переривання перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 1, ч. 3 ст. 264 ЦК України).

Суд першої інстанції вказав на те при проведенні перевірки відповідачем не було враховано те, що ТОВ «Компанія «Укргазпостач»листом від 10.06.08 р. вих. № 22-06 (а.с.194. І том) просив позивача здійснювати оплату за природний газ, поставлений згідно зазначеного вище договору в травні - червні 2008 р., на адресу ВАТ «Полтаваголовпостач», а факт наміру заміни кредитора за кредиторської заборгованістю позивача підтверджується також надісланими на адресу позивача копіями повідомлення про заміну кредитора, договору про відступлення права вимоги № 05/08/01 від 21.05.08 р. та проекту додаткової угодою до договору на постачання природного газу № 17/08-1 від 17.12.08 р., підписаною з боку ТОВ «Компанія «Укргазпостач»та ВАТ «Полтаваголовпостач», та додаткова угода до договору на постачання природного газу № 17/08-1 від 17.12.08 р. позивачем підписана не була, що було підставою для направлення ТОВ «Компанія «Укргазпостач»на адресу позивача акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.08 р. по 01.12.08 р. (лист №11/12-04 від 11.12.08 р.).

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що 09.01.09 р. позивач отримав від ТОВ «Компанія «Укргазпостач» вимогу про сплату боргу № 30/12-1 від 30.12.08 р. вх. №0007 (а.с.201, І том), на яку була направлена відповідь № 79/15-0026 від 12.01.09 р., в якій позивач визнав існуючий борг перед цією компанією та просив з метою вирішення питання щодо проведення кінцевих взаєморозрахунків надіслати на його адресу оригінали акту приймання-передачі природного газу № 0000000182 від 31.05.08 р., податкової накладної № 43 від 31.05.08 р. на суму попередньої оплати товару у розмірі 430400,44 грн., податкової накладної на споживання газу на суму 199348,92 грн. Наведені обставини суд першої інстанції визнав доказами того, що позивач вчинив дії, що свідчать про визнання свого боргу, а тому, з урахуванням приписів ч. 1 та 3 ст. 264 ЦК України, був зроблений висновок про те, що перебіг терміну позовної давності перервався і після переривання перебіг позовної давності почався заново, а тому твердження відповідача про необхідність віднесення до валових витрат кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ «Компанія «Укргазпостач», як безоплатну фінансову допомогу є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 03.05.12 р. по справі № 2a-1870/8433/11 прийнята у відповідності до норм чинного законодавства та з урахуванням фактичних обставин, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2012р. по справі № 2а-1870/8433/11 -залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2012р. по справі № 2а-1870/8433/11 за позовом Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»до Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 15.10.2012 року.