Рішення

від 16.10.2006 по справі 11-8/406-05-10894

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11-8/406-05-10894

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2006 р.Справа  № 11-8/406-05-10894

За позовом: Приватного підприємства „Водопровід”.

До відповідача: Кілійської міської ради Одеської області.

про стягнення  55226,29 грн.

Суддя              Власова С.Г.

Представники:

від позивача:  Пак О.І. (за довіреністю), Коробка О.В. (керівник).

від відповідача: Болотина С.І. (за довіреністю).

Суть спору: 08.12.2005 р. за вх. № 13596 Приватне підприємство „Водопровід” (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Кілійської міської ради Одеської області (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 55226,29 грн.

Ухвалою від 12.12.2005 р. порушено провадження та присвоєно справі № 8/406-05-10894.

Згідно розпорядження першого заступника голови господарського суду Одеської області Мазура Д.Т. № 31-р від 12.01.2006 р. справу передано на розгляд судді Власовій С.Г.

За клопотанням сторін строк розгляду справи судом продовжено ухвалами від 21.02.2006 р. до 26.08.2006 р., від 26.05.2006 р. строк розгляду справи продовжено до 26.08.2006 р., від 21.08.2006 р. строк розгляду справи продовжено до 26.09.2006 р., від 18.09.2006 р. строк розгляду справи продовжено до 26.10.2006 р. в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 16.06.2006 р. за вх. № 12805 надав уточнення згідно з яким збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з Відповідача 74 430,19 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає, про що зазначив у відзиві на позовну заяву (вх. № 12536 від 13.06.2006 р.), та доповненнях до відзиву на позовну заяву (вх. № 18026 від 21.08.2006 р. та вх. №21561 від 04.10.2006 р.)

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне:

Позивач вказує, що за усною домовленістю з Відповідачем ПП „Водопровід” здійснювало водопостачання на користь Відповідача.

Відповідач, починаючи з травня 2004 р. оплату за водопостачання не здійснює, а також в порушення ст. 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” не відшкодовує у вигляді дотацій різницю між затвердженим та економічно обгрунтованим тарифом.

Позивач вказує, що станом на 08.12.2005 р. заборгованість Відповідача за водопостачання складає 11254,45 грн., а по дотаціям за водопостачання 43971,84 грн., всього 55226,29 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує (відзив на позов від 13.06.2006 р. вх. № 12536) та зазначає, що цілісний майновий комплекс територіальної громади міста Кілії з централізованого водопостачання було передано у безоплатну оренду ПП „Водопровід”. Договір оренди комунального майна укладено з грубим порушенням вимог Закону України „Про оренду державного та комунального майна”. Відповідач також зазначає, що Позивачем грубо порушуються вимоги Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”, а також Законів України „Про захист населення від інфекційних хвороб”, „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя міста” та інш.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 16.06.2006 р. за вх. № 12805 уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з Відповідача заборгованість за водопостачання у розмірі 12527,47 грн. та по дотаціям у розмірі 61902,72 грн., а всього 74430,19 грн.

Позивач вказує, що ПП „Водопровід” за замовленням Кілійської міської ради Одеської області з 2004 р. виконувало роботи по подачі води по міським мережам до наступних об'єктів м. Кілія: Міська рада, дитячого садочку „Ромашка”, дитячого садочку „Дельфін”, дитячого садочку „Берізка”, клубу „Маяк”, міської бані, а замовник повинен був оплатити Позивачу за водозабезпечення зазначених об'єктів, у відповідності до наступних договорів:

-          Договір на постачання холодної води № 113 від 27.01.2004 р.

-          Договір на постачання холодної води № 34 від 03.01.2005 р.

-          Договір на постачання холодної води № 07 від 03.01.2006 р.

Позивач зазначає, що за період з  квітня 2004 р. по травень 2006 р.  поставив Відповідачу води на суму 15 905,56 грн. Відповідач поставлену воду оплатив частково у розмірі 3378,09 грн. Наявна заборгованість Відповідача складає 12 527,47 грн.

Позивач зазначає, що заборгованість Відповідача по дотаціям складає 61902,72 грн.

Так, на думку Позивача, рішенням Кілійської міської ради № 271 від 06.12.2000 р. затверджені наступні економічно обґрунтовані тарифи на послуги ПП „Водопровід” - 0,74 грн. за 1 м3 для населення та 3,62 грн. за 1 м3 для підприємств. Рішенням Кілійської міської ради № 391 від 19.02.2004 р. зазначені тарифи залишені без змін.

25.03.2004 р. Кілійська міська ради прийняла Рішення № 398 згідно з яким для підприємств соціальної сфери: дитячі садки, ясла і т.ін. встановлено тариф на водопостачання у розмірі 0,74 грн. за  1 м3.

Згідно розрахунку Позивача розмір заборгованості Відповідача по дотаціям станом на 01.05.2006 р. складає 61 902,72 грн.

21.08.2006 р. за вх. № 18026 Відповідачем надані доповнення  до відзиву на позовну заяву, в яких останній зазначає, що договори на подачу холодної води, які були укладені між ПП „Водопровід” та Кілійською міською радою, укладались на підставі рішення № 398 від 25.03.2004 р.

Також Відповідач вказує, що Позивач необґрунтовано посилається на ст. 31 Закону України „ Про житлово-комунальні послуги”, оскільки згідно п. 1 прикінцевих положень закон набирає чинності з 24.06.2004 р., а ч.ч. 4,5,7,8 ст. 31 Закону з 01.01.2005 р.

Відповідач вказує, що Позивач помилково порівнює поняття економічно обґрунтований тариф та поняття економічно обґрунтовані витрати. Так в ст. 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” мова йде саме про економічно обґрунтовані витрати. Згідно затвердженого розрахунку витрат на очищену воду станом на 01.02.2000 р. собівартість 1 м3 води склала 1,05 грн. Будь-які інших розрахунків економічно обґрунтованих витрат на затвердження до Кілійської міської ради ПП „Водопровід” не надавав.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

За своєю правовою природою договір на постачання холодної води № 113 від 27.01.2004 р., договір на постачання холодної води № 34 від 03.01.2005 р., договір на постачання холодної води № 07 від 03.01.2006 р. є договорами про надання послуг.

Згідно ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст. 193).

          Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.1.1. зазначених договорів ПП „Водопровід” відпускає воду  по міській мережі наступним об'єктам м. Кілія: Міська рада, дитячій садок „Ромашка”, дитячій садок „Дельфін”, дитячій садок „Березка”, клуб „Маяк”, міська баня.

Абонент сплачує ПП „Водопровід” вартість використаної води не пізніше 20 числа звітного місяця за ціною, встановленою Кілійською міською радою (п. 4.1. Договорів). Абонент здійснює оплати відповідно до виставлених ПП „Водопровід” рахунків (п. 4.2 Договорів).

Облік води, використаної Абонентом здійснюється за показанням лічильників.  Показання лічильників знімаються контролером ПП „Водопровід” раз на місяць у присутності представника Абонента (п.п. 2.1., 2.2. Договорів).

Згідно ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарсько процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач в період дії договорів з квітня 2004 р. до травня 2006 р. поставив Відповідачу воду на загальну суму 14972,42 грн. (20233 м3 за ціною 0,74 грн. за 1 м3, що підтверджується реєстрами водоспоживання за 2004-2006 р.р. підписаними та скріпленими печатками обох сторін а.с.148-159).

Відповідачу відповідно до пунктів 4.2. Договорів виставлено рахунки на оплату спожитої води (а.с.160-167).

Відповідач  вартість поставленої води оплатив частково в сумі 3378,09 грн. Таким чином наявна заборгованість Відповідача складає 11594,33 грн.

З огляду на викладене позовні вимоги ПП „Водопровід в частині стягнення з Відповідача заборгованості по водопостачанню підлягають задоволенню частково в сумі 11593,91 грн., оскільки саме в цьому розмірі вони є обґрунтованими та підтвердженими наявними матеріалами справи.

Позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача дотацій за водопостачання в сумі 61902,72 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Господарського кодексу України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.

Частиною 6 ст. 191 Господарського кодексу України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування при встановленні фіксованих цін, застосування яких унеможливлює одержання прибутку суб'єктами підприємництва, зобов'язані надати цим суб'єктам дотацію відповідно до закону.

Порядок надання дотацій за водопостачання встановлено ст. 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” № 1875-IV від 24.06.2004 р.

Так відповідно до ч.2 ст. 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. У разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг (п.п 3, 4 ст. 31 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги”.

Отже з наведеного вбачається, що затвердженню тарифів на комунальні послуги передує подання до відповідних органів місцевого самоврядування економічно обґрунтованих витрат на виробництво цих послуг, а не навпаки.

Таким чином твердження Позивача, з посиланням на ч. 3 ст. 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”  стосовно того, що якщо спочатку Кілійською міською радою рішенням № 391 від 19.02.2004 р. діючи тарифи для підприємств залишено без змін у розмірі 3,62 грн., а потім рішенням № 398 від 25.03.2004 р. змінено та зменшено до 0,74 грн. –то початково затверджений тариф у розмірі 3,62 грн. є економічно обґрунтованими витратами, у розумінні ст. 31 Закону, є безпідставними та такими, що протирічить діючому законодавству.

Згідно ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарсько процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наданий Позивачем плановий тариф на очищену воду з 01.12.2000 р. для ПП „Водопровід” (а.с.201), затверджений 06.12.2000 р. Кілійською міською радою не є затвердженим радою розрахунком економічно обґрунтованих витрат на виробництво очищеної води, у розумінні ч. 2 ст. 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”. Більш того Закон України „Про житлово-комунальні послуги” набрав чинності з 24.06.2004 р., а тариф затверджено 06.12.2000 р.

Будь-яких доказів здійснення розрахунку економічно обґрунтованих витрат на виробництво та подання їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку та відповідно його затвердження Кілійською міською радою, за період дії договорів постачання холодної води № 113 від 27.01.2004 р., договір на постачання холодної води № 34 від 03.01.2005 р., договір на постачання холодної води № 07 від 03.01.2006 р., тобто за період з 2004 по 2006 р.р. –Позивачем суду не надано.

З огляду на вищезазначене позовні вимоги ПП „Водопровід” в частині стягнення з Відповідача дотацій у розмірі 61 902,72 грн. задоволенню не підлягають, як недоведені , не підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що на день подачі позовної заяви погашення наявної заборгованості, яка виникла у зв`язку з порушенням Відповідачем своїх зобов'язань за договорами на постачання холодної води № 113 від 27.01.2004 р., договір на постачання холодної води № 34 від 03.01.2005 р., договір на постачання холодної води № 07 від 03.01.2006 р., Відповідачем не здійснено, суд доходить висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства „Водопровід” є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 11594,33 грн. (вартості поставленої ПП „Водопровід” води), так як саме в цьому розмірі вони підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

                    Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Кілійської міської ради Одеської області (68303, Одеська область, м. Кілія, вул. Леніна, 42, код ЄДРПОУ 25426148) на користь Приватного підприємства „Водопровід” (68303, Одеська область, м. Кілія, вул. Першотравнева, 64, п/р 260012328 в ООФ АППБ „Аваль”, МФО 328351, код 31130208) –11594,33 грн., 115,94 грн. –держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           Власова С.Г.

Рішення підписане 26.10.2006 р. в порядку статті 85 ГПК України.