Постанова

від 08.11.2012 по справі 1231/2697/2012

СТАХАНОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1231/2697/2012

Провадження №2-а/1231/277/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2012 року

Стахановський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Кузнецової М.Л.

при секретарі Власовій Ю.О.,

за участі:

представника позивача Нестеренко Ю.М.

представника відповідача Роман О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну позовну заяву Громадського формування з охорони громадського порядку Стахановського культурно-розважального центру «Ніка»та КП «Парк культури та відпочинку «Горняк»- ГФ «Захист»до Виконавчого комітету Стахановської міської Ради про визнання рішення нечинним,

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до суду представник позивача зазначив, що 17.04.2012р. відповідачем було прийнято рішення №172 «Про винесення попередження Громадського формування з охорони громадського порядку Стахановського культурно-розважального центру «Ніка»та КП «Парк культури та відпочинку «Горняк»- ГФ «Захист»про недопущення порушень законодавства та зобов'язання у місячний строк усунути допущені правопорушення. Вказане рішення відповідач вважає таким, що прийнято з грубим порушенням законодавства та підлягає визнанню нечинним з огляду на наступне. Так, у оскаржуваному рішенні зазначено про порушення ч.4 ст.6 Закону України «Про об'єднання громадян», яка зобов'язує об'єднання громадян регулярно обнародувати свої основні документи, склад керівництва, дані про джерела фінансування та витрати, ч.2 ст.12 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону»щодо необхідності одержання в органі місцевого самоврядування посвідчення члена громадського формування. Проте рішення взагалі не містить відомостей про вчинення позивачем правопорушення, не містить посилання на рішення суду або іншого компетентного органу на підтвердження вчинення такого порушення, не зазначено жодного факту такого порушення тощо. На засідання виконкому позивач не запрошувався, будь-яких пояснень від нього не вимагалось. Отже відповідач при винесенні попередження не встановив та не зазначив факту самого правопорушення, що є грубим порушенням приписів ст.29 Закону України «Про об'єднання громадян». Також посилаючись на Закон України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону»відповідачем навіть не зазначено особу, яка допустила таке порушення. Ч.4 ст.6 Закону України «Про об'єднання громадян»визначає, що об'єднання громадян повинно регулярно обнародувати свої основні документи, склад керівництва, дані про джерела фінансування та витрати. Проте на теперішній час ані законом ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом не визначено порядок виконання вказаної норми закону, а отже є незрозумілим чим саме порушено вимоги закону. Також ч.2 ст.12 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону»не містить обов'язку отримання посвідчення члена громадського формування. З урахуванням викладеного позивач вважає, що приймаючи оскаржуване рішення відповідач діяв за межами повноважень та не у спосіб, що передбачений Законом України «Про об'єднання громадян», тому просив суд визнати рішення від 17.04.2012р. №172 нечинним.

Відповідачем надані письмові заперечення, згідно з якими позовні вимоги не визнаються у повному обсязі з огляду на наступне. 25.01.2011р. міським головою, як головою Виконавчого комітету Стахановської міської ради, прийняте розпорядження №12 «Щодо здійснення перевірок громадських організації у першому півріччі 2011р.». На підставі вказаного розпорядження в період з 27.05.2011р. по 26.03.2012р. була проведена перевірка позивача, за наслідками якої було складно акт перевірки з урахуванням Методичних рекомендацій, розміщених на сайті Міністерства Юстиції України. Вказаною перевіркою було встановлено ряд порушень з боку позивача у зв'язку, з чим було прийняте оскаржуване рішення. На теперішній час дійсно законодавчо не визначено порядок та спосіб обнародування, визначених ст.6 Закону України «Про об'єднання громадян», відомостей. Однак дія зазначеної норми не зупинена, що означає необхідність виконання її вимог способом та у поряду, що не заборонені законом. Також представником позивача підтверджено, що посвідчення члени ГФ «Захист»отримали лише в липні 2012р., тобто діяли з порушенням положень ч.2 ст.12 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону».

З урахуванням заперечень на позов представником позивача надано додаткові письмові пояснення, за текстом яких зазначено, що у якості підстави для проведення перевірки позивача відповідачем вказане розпорядження міського голови №12 від 25.01.2011р. В силу приписів ч.2 ст.25 Закону України «Про об'єднання громадян»контроль за додержанням положень статуту об'єднань громадян здійснюють органи, які проводять їх легалізацію. Відповідно до п.п.7 п.б ч.1 ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад відноситься реєстрація місцевих об'єднань громадян тощо. Таким чином повноваження щодо здійснення контролю за додержанням положень статуту об'єднаннями громадян надано саме виконавчому комітету Стахановської міської ради. На підставі ч.3 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень. Уповноважений орган -виконавчий комітет Стахановської міської ради рішення про перевірку позивача не приймав, а отже така перевірка на підставі розпорядження міського голови та акт цієї перевірки є нелегітимними. Крім того, за ч.4 ст.14 Закону України «Про об'єднання громадян»легалізуючи органи взагалі не наділені повноваженнями щодо перевірки діяльності об'єднань громадян, а отже проведення перевірки саме діяльності об'єднання та ще і без участі самої громадської організації є неправомірним. Посилання відповідача на методичні рекомендації є безпідставними т.я. вони розроблені для виконання самим міністерством та його територіальними органами, крім того вони не є нормативно-правовим актом. Також зазначається про те, що позивач регулярно обнародує відомості про свою діяльність в тому числі і про джерела фінансування та витрати шляхом надання відповідних звітів, зокрема до податкового органу та до органу статистики. При цьому сам факт відсутності посвідчень членів громадського формування не може свідчити про порушення ч.2 ст.12 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», т.я. порушенням є прийняття участі у забезпеченні правопорядку без одержання посвідчень, чого не було доведено відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення.

В судовому засіданні представник позивача на позові наполягав, посилаючись на доводи, викладені за текстом позову та письмових поясненнях на заперечення. Додатково пояснив, що т.я. законодавчо не визначено конкретні спосіб, порядок та періодичність оприлюднення відомостей, визначених ст.6 Закону України «Про об'єднання громадян», відсутні підстави вважати, що позивачем вимоги закону в цій частині порушено, з огляду на наявність регулярної офіційної звітності об'єднання, крім того відомості щодо статутної діяльності регулярно розміщуються на дошці оголошень об'єднання. Також позивачем жодним чином не було порушено вимоги Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону»т.я. за відсутності відповідних посвідчень членами об'єднання жодних дій з охорони громадського порядку не здійснювалось.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали у повному обсязі, посилаючись на доводи викладені в письмових запереченнях.

Дослідивши доводи сторін, письмові докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Рішенням Виконавчого комітету Стахановської міської ради від 17.04.2012р. №172 у зв'язку з порушенням ч.4 ст.6 Закону України «Про об'єднання громадян», яка зобов'язує об'єднання громадян регулярно обнародувати свої основні документи, склад керівництва, дані про джерела фінансування та витрати, ч.2 ст.12 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону»щодо необхідності одержання в органі місцевого самоврядування посвідчення члена громадського формування, на підставі ст. 25, 29 Закону України «Про об'єднання громадян», винесено попередження Громадському формуванню з охорони громадського порядку Стахановського культурно-розважального центру «Ніка»та КП «Парк культури та відпочинку «Гірник»- ГФ «Захист»про недопущення порушень законодавства, та зобов'язано у місячний строк усунути допущені порушення (а.с.5).

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тощо.

Згідно з ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змісту оскаржуваного рішення випливає, що окрім посилання на стислий виклад положень ч.4 ст.6 Закону України «Про об'єднання громадян»та ч.2 ст.12 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», будь-яких відомостей щодо викладення суті правопорушення, допущеного позивачем, воно не містить.

Разом з тим по справі встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення є результати перевірки діяльності позивача, які викладені в акті перевірки від 30.03.2012р. (а.с.56-59). Вказана перевірка була здійснена на підставі розпорядження міського голови від 25.01.2011р. №12 (а.с.46-47).

При цьому суд погоджує доводи представника позивача щодо не легітимності вказаної перевірки, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.14 Закону України «Про об'єднання громадян»легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

З установчих та реєстраційних документів позивача (а.с.7-13) випливає, що таким легалізуючим органом є виконавчий комітет Стахановської міської ради Луганської області. За ч.2 ст.25 Закону України «Про об'єднання громадян»органи, що проводять легалізацію об'єднань громадян, здійснюють контроль за додержанням ними положень статуту.

Вказана норма закону не визначає такої форми та засобу здійснення легалізуючим органом контрольних функції як перевірка діяльності об'єднання громадян з наступним складанням акту, т.я. повноваження представників цих органів обмежено лише правом бути присутніми на заходах, що проводяться об'єднаннями громадян, вимагати необхідні документи, одержувати пояснення. Проте, акт від 30.03.2012р. складено саме за результатами перевірки діяльності позивача, що дійсно жодним чином не передбачено законодавчо.

Ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях. Відповідно до ст.10 вказаного Закону представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно з ч.3 ст.51 Закону виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

Ст.53 Закону визначено, що основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються відповідно сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті ради), а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - заступником сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (районної у місті ради - заступником голови ради) в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць і є правомочними, якщо в них беруть участь більше половини від загального складу виконавчого комітету. За ч.6 ст.59 Закону виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Як зазначено вище легалізуючим органом, уповноваженим на здійснення контролю за додержанням об'єднаннями громадян положень статуту є саме виконавчий комітет, який будь-яких рішень спрямованих на реалізацію власних повноважень щодо контролю за додержанням позивачем положень статуту не приймав. Таке розпорядження про здійснення перевірки було видане міським головою, при цьому без будь-яких на те, законодавчо визначених, повноважень, які б передбачали таке право голови безпосередньо або через делегування повноважень. А отже, суд доходить висновку, щодо обґрунтованості доводів представника позивача в цій частині з огляду на те, що очолювання виконавчого комітету міської ради не дає право міському голові одноособово приймати за нього рішення.

Крім того, як розпорядження міського голови, так і складені на його підставі акт і оскаржуване рішення виконкому, містять невірне визначення найменування позивача - Громадське формування з охорони громадського порядку Стахановського культурно-розважального центру «Ніка»та КП «Парк культури та відпочинку «Гірник» - ГФ «Захист», в той час як згідно з статутом, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДРПОУ (а.с.6-13) найменуванням позивача є - Громадське формування з охорони громадського порядку Стахановського культурно-розважального центру «Ніка»та КП «Парк культури та відпочинку «Горняк» - ГФ «Захист».

До того ж розпорядження міського голови містить чітко визначений час проведення перевірки -перше півріччя 2011р., в той час як акт перевірки було складено лише 30.03.2012р., тобто значно пізніше визначеного періоду. За текстом акту значиться що перевірка розпочалась 27.05.2011р. та закінчилась 26.03.2012р. проте, жодних причин такої тривалості перевірки як і конкретних дій, вчинених в її ході, акт не містить.

Ст.6 Закону України «Про об'єднання громадян»визначає, що об'єднання громадян повинно регулярно обнародувати свої основні документи, склад керівництва, дані про джерела фінансування та витрати.

За п.5.11. акту зазначено, що організація не здійснює обнародування своїх основних документів, складу керівництва, даних про джерела фінансування та витрати, що у п.6 акту визначено як порушення. В обґрунтування наявності вказаного порушення зазначено лише, що на офіційний лист виконавчого комітету від 27.05.2011р. з пропозицією надати письмову інформацію про діяльність об'єднання відповідь не надійшла. Проте, ані за текстом акту ані в судовому засіданні будь-яких доказів на підтвердження отримання позивачем вказаного листа, як і про одержання ним повідомлення про перевірку, про, що зазначено в п.3 акту, не зазначено та не надано, в той же час факт отримання позивачем вказаної кореспонденції заперечувався. При цьому, з огляду на відсутність нормативного врегулювання питання щодо реалізації положень ст.6 Закону України «Про об'єднання громадян», відповідачем жодним чином не спростовано доводи представника позивача щодо фактичного виконання позивачем вимог закону в частині оприлюднення відомостей, в тому числі і шляхом розміщення інформації щодо статутної діяльності на дошці оголошень ГФ «Захист».

Згідно з ч.2 ст.12 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону»члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону можуть брати участь у забезпеченні правопорядку та охороні державного кордону за місцем реєстрації цих об'єднань та лише після проходження відповідної правової та спеціальної підготовки в органах внутрішніх справ, підрозділах Державної прикордонної служби України і одержання в органі місцевого самоврядування посвідчення члена громадського формування і нарукавної пов'язки, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Підготовка членів зазначених громадських формувань здійснюється у порядку, що встановлюється Міністерством внутрішніх справ України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України.

При цьому є слушними доводи представника позивача, що сама по собі відсутність посвідчення члена громадського формування за умови не прийняття ним участі у забезпеченні правопорядку та охороні державного кордону не може бути визначена як порушення вимог закону.

Зі змісту п.6 акту випливає, що 27.01.2012р. до виконавчого комітету звернулась керівник позивача з листом про видачу членам формування посвідчень відповідно до ст.12 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Будь-яка інша інформація з цього приводу в тому числі і щодо участі членів ГФ «Захист» у забезпеченні правопорядку або охороні державного кордону за текстом акту не міститься. Не надано таких доказів відповідачем і в судовому засіданні.

Відповідно до ст.27, 28 Закону України «Про об'єднання громадян»винесення письмового попередження передбачено лише у разі вчинення об'єднанням правопорушення, проте виходячи з встановлених в судовому засіданні обставин випливає, що оскаржуване рішення жодним чином не містить ані визначення суті такого правопорушення, ані будь-яких підтверджень його вчинення.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку щодо обґрунтованості доводів представника позивача про неправомірність оскаржуваного рішення з огляду на відсутність підстав вважати рішення таким, що прийняте відповідачем у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тощо.

Відповідно до ч.4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про визнання нечинним рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень. А отже, суд доходить висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАС України судовий збір, сплачений позивачем підлягає стягненню на його користь з місцевого бюджету м.Стаханова відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.6,9,10,11,12,159,160,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Громадського формування з охорони громадського порядку Стахановського культурно-розважального центру «Ніка» та КП «Парк культури та відпочинку «Горняк»- ГФ «Захист»до Виконавчого комітету Стахановської міської Ради про визнання рішення нечинним, задовольнити у повному обсязі.

Визнати нечинним рішення Виконавчого комітету Стахановської міської Ради від 17.04.2012р. №172 «Про винесення попередження громадському формуванню з охорони громадського порядку Стахановського культурно-розважального центру «Ніка»та КП «Парк культури та відпочинку «Горняк» - ГФ «Захист».

Стягнути з місцевого бюджету м.Стаханова на користь Громадського формування з охорони громадського порядку Стахановського культурно-розважального центру «Ніка»та КП «Парк культури та відпочинку «Горняк»- ГФ «Захист»судовий збір у сумі 32,19грн.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Стахановський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання повного тексту постанови суду.

Суддя: