Постанова

від 05.11.2012 по справі 2а/0570/11925/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/11925/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16 год.20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Спасової Н.В.

при секретарі Симонової Ю.Ю.

за участю:

представника позивача Чебаненка Є.О.,

представника відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «Дебальцівська промислово-будівельна компанія» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 15285,71 грн. та пені у сумі 416,16 грн. за 2011 рік, -

ВСТАНОВИВ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі позивач, Фонд) звернулося до суду з позовом до приватного підприємства «Дебальцівська промислово-будівельна компанія» (надалі Відповідач, ПП «ДПБК») про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач, в порушення вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 31.01.2007 року за № 70, не виконав нормативи по створенню робочих місць по працевлаштуванню інвалідів. Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, складеного та поданого відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 21 особу, тобто, на підприємстві повинно бути працевлаштовано 1 інвалід. Фактично ж, за даними звіту на підприємстві інваліди не працювали. Таким чином, відповідач мав сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році у розмірі 15285,71 грн. Оскільки відповідач ці санкції своєчасно не сплатив, йому нарахована пеня у розмірі 416,16 грн. Виходячи з того, що ПП «ДПБК» вказані суми у добровільному порядку не перерахував, позивач просив стягнути їх з відповідача у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за відсутністю його представника від відповідача не надходило.

Відповідно до статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, справа розглядається за відсутністю представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Фонд соціального захисту інвалідів є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів. Бюджетна установа Фонд є правонаступником Фонду соціального захисту інвалідів як урядового органу, що визначено п.п.1-2 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року № 129 (далі -Положення).

Відповідно до п. 4 Положення основними завданнями Фонду є реалізація в межах своєї компетенції заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів; виконання програм щодо соціального захисту інвалідів.

Для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Міністерством соціальної політики України та Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України утворюються територіальні відділення Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що передбачено п.12 Положення.

Згідно з ч.ч. 9-10 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 № 875-ХІІ (далі -Закон № 875-ХІІ), спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах Фонд виступає у якості суб'єкта владних повноважень, який звернувся до адміністративного суду на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

З Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців судом встановлено, що відповідач приватне підприємство «Дебальцівська промислово-будівельна компанія» код ЄДРПОУ 31884682 зареєстровано в якості юридичної особи 23.09.2002 року виконавчим комітетом Дебальцівської міської ради Донецької області (а.с.30-32).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Статтею 19 зазначеного Закону визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 статті 19 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Отже, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (а.с. 9), складеного відповідачем та поданого 12.03.2012 року до Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ПП «ДПБК» становила 21 працівник. Кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 1 особу. Разом з тим, фактично протягом року на підприємстві інваліди не працювали. (а.с.9)

З листа Дебальцівського міського центру зайнятості за № 03-1294 від 15.10.2012року встановлено, що ПП «Дебальцівська промислово-будівельна компанія» протягом 2011року не надавало звіти про наявність вакансій за формою №3-ПН, в зв'язку з чим направлення інвалідів до вказаного підприємства з метою працевлаштування не було. (а.с.34)

За таких обставин, суд приходить до висновку про невиконання відповідачем вимог діючого законодавства щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та надання державній службі зайнятості відповідної інформації для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

На виконання зазначених вимог закону відповідачем у поданому звіті була самостійно визначена до сплати сума адміністративно-господарських санкцій у розмірі 15286,00грн. (а.с.9) Зазначена сума була відкоригована позивачем у наданому суду розрахунку адміністративно - господарських санкцій до 15285, 71грн. (а.с.7)

Відповідачем у встановлений ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) не були сплачені адміністративно-господарські санкції у розмірі 15285,71 грн., що дає підстави для нарахування пені відповідно до ст. 20 вищезазначеного Закону і п. 4 Порядку, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення.

Згідно поданого позивачем розрахунку суми пені на заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за не створені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2011 році, відповідачу на день звернення до суду з позовом нарахована пеня у розмірі 416,16 грн. (а.с.8)

Таким чином, з урахуванням того, що відповідач самостійно та у встановлені строки не сплатив суму адміністративно-господарських санкцій, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність стягнення до Державного бюджету України вказаних санкцій та пені у загальному розмірі 15701,87 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «Дебальцівська промислово-будівельна компанія» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 15285,71 грн. та пені у сумі 416,16 грн. за 2011 рік - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Дебальцівська промислово-будівельна компанія» на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році у розмірі 15285 (п'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят п'ять) гривень 71 копійок та пеню у розмірі 416 (чотириста шістнадцять) гривень 16 копійок, а всього у розмірі 15701 (п'ятнадцять тисяч сімсот одну) гривню 87 копійок, які перерахувати на р/р 31216230700001 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 38033949, МФО 834016, код платежу 50070000.

Постанова прийнята та підписана у нарадчій кімнаті та у судовому засіданні 05 листопада 2012 року в присутності представника позивача проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складений 12 листопада 2012року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Спасова Н.В.