Ухвала

від 30.10.2012 по справі 2а/2570/279/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/279/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Василенка Я.М., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля»до Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля»(далі -Позивач, ТОВ «Земля і Воля») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі Чернігівської області (далі -Відповідач, ДПІ у Бобровицькому районі) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19 грудня 2011 року №0004632330.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем доведено правомірність включення до складу податкового кредиту 7 685,00 грн. суми податку на додану вартість, а тому позовні вимоги є повністю обґрунтованими. Крім того, суд зауважив, що Відповідачем не подано жодних доказів нікчемності укладених Позивачем договорів, на підставі яких ТОВ «Земля і Воля» було сформовано податковий кредит.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Козелецька міжрайонна державна податкова інспекція Чернігівської області Державної податкової служби як правонаступник ДПІ у Бобровицькому районі подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом не було взято до уваги факти та докази, на які посилався Відповідач у ході розгляду справи по суті.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд задовольнити вимоги останньої.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з'явився.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважного представника апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у грудні 2011 року посадовими особами ДПІ Бобровицтькому районі було проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Земля і Воля»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2011 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на 7 685,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 14 грудня 2011 року №333/23/30866306. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1»від 19 грудня 2011 року №0004632330, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 7 685,00 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 842,00 грн.

Як вірно встановив суд першої інстанції, за результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення було залишене без змін.

Вирішуючи питання про реальність укладених між контрагентами договорів, суд першої інстанції вірно встановив, що ТОВ «Земля і Воля»мало господарські взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Транс агентство сервіс», ТОВ«Компанія ВМП», ТОВ «Фірма «Промімпекс», ТОВ «Компанія «Промімпекс».

Надаючи оцінку реальності та правомірності кожного з укладених Позивачем договорів, суд першої інстанції зазначив наступне.

По взаємовідносинам ТОВ «Земля і Воля»з ТОВ «Транс агентство сервіс»у матеріалах справи наявні: податкова накладна від 19.08.2011 року № 500368 на суму 3164,00 грн., в т.ч. ПДВ 527,33 грн.; видаткова накладна від 19.08.2011 року № ТСБ-500432; рахунок-фактура від 18.08.2011 року № ТСБ-501114; платіжне доручення від 19.08.2011 року № 2767;

На підтвердження факту господарських відносин Позивача з ТОВ «Компанія ВМП»матеріали справи містять податкову накладну від 10.08.2011 року № 6 на суму 67000,00 грн., в т.ч. ПДВ 11166,67 грн.; акт здачі-прийняття робіт (виконання робіт) № ОУ-КР 0000001; рахунок-фактуру від 10.08.2011 року № 1/3; платіжне доручення від 10.08.2011 року № 3104.

Господарські відносини ТОВ «Земля і Воля»з ТОВ «Фірма «Промімпекс», на думку суду першої інстанції, підтверджуються: податковою накладною від 23.08.2011 року № 358 на суму 4501,34 грн., в т.ч. ПДВ 750,22 грн.; видатковою накладною від 23.08.2011 року № ФП-2569; рахунком-фактурою від 23.08.2011 року № ФП-5412; платіжним дорученням від 31.08.2011 року № 2954.

По взаємовідносинам Позивача з ТОВ «Компанія «Промімпекс»матеріали справи містять наступні документи: договір купівлі-продажу товарів від 12.01.2011 року № КП-162; податкова накладна від 16.08.2011 року № 369 на суму 3377,40 грн., в т.ч. ПДВ 562,90 грн.; видаткова накладна від 16.08.2011 року № КП-КВ-3914; платіжне доручення від 19.08.2011 року № 2784; податкова накладна від 09.08.2011 року № 200 на суму 1816,66 грн., в т.ч. ПДВ 302,78 грн.; видаткова накладна від 09.08.2011 року № КП-КВ-3767; податкова накладна від 09.08.2011 року № 199 на суму 2075,04 грн., в т.ч. ПДВ 345,84 грн.; видаткова накладна від 09.08.2011 року № КП-КВ-3766; платіжне доручення від 15.08.2011 року № 2743; податкова накладна від 23.08.2011 року № 507 на суму 855,60 грн., в т.ч. ПДВ 142,60 грн.; видаткова накладна від 23.08.2011 року № КП-КВ-4049; платіжне доручення від 31.08.2011 року № 2953; податкова накладна від 09.08.2011 року № 198 на суму 292,70 грн., в т.ч. ПДВ 48,78 грн.; видаткова накладна від 09.08.2011 року № КП-КВ-3765; платіжне доручення від 12.08.2011 року № 2719; податкова накладна від 20.09.2011 року № 397 на суму 868,38 грн., в т.ч. ПДВ 144,73 грн.; видаткова накладна від 20.09.2011 року № КП-КВ-4600; податкова накладна від 16.09.2011 року № 346 на суму 2367,72 грн., в т.ч. ПДВ 394,62 грн.; видаткова накладна від 16.09.2011 року № КП-КВ-4551; податкова накладна від 19.09.2011 року № 367 на суму 176,52 грн., в т.ч. ПДВ 29,42 грн.; видаткова накладна від 19.09.2011 року № КП-КВ-4573; податкова накладна від 19.09.2011 року № 366 на суму 2685,64 грн., в т.ч. ПДВ 447,61 грн.; видаткова накладна від 19.09.2011 року № КП-КВ-4571; платіжне доручення від 26.09.2011 року № 3396; рахунок-фактура від 19.09.2011 року № КП-КВ-3616; рахунок-фактура від 19.09.2011 року № КП-КВ-3608; рахунок-фактура від 20.09.2011 року № КП-КВ-3647; рахунок-фактура від 15.09.2011 року № КП-КВ-3575; рахунок-фактура від 09.09.2011 року № КП-КВ-3484; рахунок-фактура від 08.08.2011 року № КП-КВ-2974; рахунок-фактура від 16.08.2011 року № КП-КВ-3122; рахунок-фактура від 02.08.2011 року № КП-КВ-2866; рахунок-фактура від 23.08.2011 року № КП-КВ-3235; рахунок-фактура від 28.07.2011 року № КП-КВ-2798.

При цьому суд першої інстанції віно наголосив на тому, що наявні у матеріалах справи платіжні доручення підтверджують оплатність операцій із зазначеними контрагентами.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 202, 203, 215, 216, 228 ЦК України дійшов до обґрунтованого висновку, що підстав для визнання нікчемними укладених Позивачем з ТОВ «Транс агентство сервіс», ТОВ«Компанія ВМП», ТОВ «Фірма «Промімпекс», ТОВ «Компанія «Промімпекс»договорів немає. Крім того, суд вірно наголосив на тому, що податковим органом як суб'єктом владних повноважень не доведено, що господарські операції Позивача є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності Позивача та його контрагентів, оскільки позиція податкового органу про нікчемність правочинів ґрунтується виключно на висновках актів перевірки господарських операцій контрагентів ТОВ «Земля і Воля». При цьому, доказів визнання нікчемними угод суду не надано, а отже висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

За таких обставин повністю обґрунтованим, на думку колегії суддів, є заснований на положеннях пп. 198.1 - 198.3, п. 198.6 ст. 198, пп. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200, пп. 201.6, 201.7, 201.10, 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позиції Відповідача щодо заниження Позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Оскільки, як вірно зауважив суд, наявні у матеріалах справи податкові накладні, виписані Позивачу ТОВ «Транс агентство сервіс»(а.с. 23), ТОВ «Компанія ВМП»(а.с. 28), ТОВ «Фірма «Промімпекс»(а.с. 33), ТОВ «Компанія «Промімпекс»(а.с. 39, 42, 44, 47, 50, 53, 57, 59), відповідали всім визначеним положеннями Податкового кодексу України вимогам, тобто в останніх містилися всі необхідні реквізити, а також вони були виписані платником ПДВ.

Окрім іншого, судова колегія критично оцінює позицію Апелянта щодо того, що встановлення факту взаємовідносин Позивача з суб'єктами господарювання, які, на думку податкового органу, мають ознаки фіктивності, є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності ТОВ «Земля і Воля», оскільки приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування Позивачем податкового кредиту від добросовісності платника податку, з яким суб'єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що невиконання такими особами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197 , 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля»до Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Василенко Я.М

Шурко О.І.