Ухвала

від 09.10.2012 по справі 2а-1896/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1896/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2012р. по справі № 2а-1896/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО1"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

13.02.2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АМО1" - звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова № 0000192303 від 02.02.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО1" задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова № 0000192303 від 02.02.2012 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012 року допущено заміну відповідача на правонаступника - Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АМОІ" зареєстровано у встановленому законом порядку, як юридична особа, набуло правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова (правонаступником якої є Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби) та є платником податку на додану вартість.

ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова в період з 13.01.2012 року по 16.01.2012 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "АМОІ" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо операцій по взаємовідносинам з платником податків «Сервер-21» (код ЄДРПОУ 33674452 ), за період - серпень 2011 року, за результатами якої 16.01.2012 року складено акт №23/23-03-05/35973147. (а.с. 7-18)

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0000192303 від 02.02.2012 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 123412,50 грн., у т.ч.: за основним платежем - 98730,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24682,5 грн. (а.с. 20)

Фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки № 23/23-03-05/35973147 від 16.01.2012 року висновки відповідача про заниження податку на додану вартість за серпень 2011 року у сумі 98730 грн. в порушення п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України за рахунок завищення податкового кредиту за серпень 2011 року у сумі 98730 грн. сформованого, від ТОВ "Сервер-21", у якого відсутні об'єкти, що підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України.

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що формування податкового кредиту платника ПДВ здійснено відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу. Відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення. У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, тому відсутні підстави застосування штрафної (фінансової) санкції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем - ТОВ "АМОІ" (як покупцем) та ТОВ "Сервер- 21" (як продавцем) укладено договори поставки товару, а саме:

-№ 08-22/2 від 22.08.2011 року, згідно п.1.1. якого продавець (ТОВ "Сервер-21") зобов'язується поставити покупцю продукцію, згідно додатку №1 до договору , а покупець (ТОВ "АМОІ") прийняти та оплатити товар;

-№ 08-22/1 від 22.08.2011 року, згідно п.1.1 якого продавець (ТОВ "Сервер-21") зобов'язується поставити покупцю станки, згідно додатку №1 до договору , а покупець (ТОВ "АМОІ") прийняти та оплатити товар.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "АМОІ" придбано у ТОВ "Сервер-21" в серпні 2011 року товар на загальну суму 1017246,73 грн., а саме:

- засоби для нарізання зовнішньої та внутрішньої різьби в асортименті (всього 315 найменувань) загальною вартістю 141380, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 23563, 33 грн.), що підтверджується наступними документами: договором № 08-22/2 від 22.08.2011 року; додатком № 1 до договору № 08-22/2 від 22.08.2011 року; рахунком-фактурою № СФ-22-08/2 від 22.08.2011 року; видатковою накладною № РН-22-08/2 від 26.08.2011 року; товарно-транспортною накладною № РА-08-26/2 від 26.08.2011 року; податковою накладною № 25 від 23.08.2011 року.

- верстати (всього 10 найменувань) загальною вартістю 451000, 00 грн. (в т.ч ПДВ -75 166,67 грн.), що підтверджується наступними документами: договором № 08-22/1 від 22.08.2011 року; специфікацією № 1 до договору № 08-22/1 від 22.08.2011 року; рахунком-фактурою № СФ-22-08/1 від 22.08.2011 року; видатковою накладною № РН-22-08/1 від 26.08.2011 року; товарно- транспортною накладною № РА-08-26/11а від 26.08.2011 року; податковою накладною № 24 від 23.08.2011 року; податковою накладною № 39 від 26.08.2011 року.

ТОВ "АМОІ" у серпні 2011 року до складу податкового кредиту включено суми ПДВ в розмірі 98730 грн. за податковими накладними, які отримані від ТОВ "Сервер-21" .

В 2011 році правила формування податкового кредиту, обчислення та сплати податку на додану вартість врегульовані розділом V Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до пункту 198.1 та пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.

Відповідно до п. 201.4 ст. 204 Податкового кодексу України податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, постачальник товару, щодо якого відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит з ПДВ, на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований в установленому законом порядку, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутні записи про відсутність за місцезнаходженням, знаходився на обліку в податковому органі, мав статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, докази, що спростовують ці обставини, відповідачем до суду не надані.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, видаткових накладних.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що факт придбання товару документально підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зокрема, договорами поставки товару, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями. Транспортування товару на адресу ТОВ "АМОІ" підтверджується товарно-транспортними накладними від 26.08.2011р. (а.с. 42-43, 56-57) Зазначені товарно - транспортні накладні надані позивачем до перевірки, що підтверджується листом позивача № 10-27/1 від 27.10.2011 року.

Факт придбання позивачем товару у ТОВ "Сервер-21", здійснювався в межах господарської діяльності для власних потреб, що підтверджується актами приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів та оборотно - сальдовою відомістю по рахунку 221 щодо руху малоцінних швидкозношуваних приладів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.4, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України , ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними документами юридичного статусу первинних документів не виявлено.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. У разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

При цьому, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами № 08-22/2 від 22.08.2011 року, № 08-22/1 від 22.08.2011 року та підтверджували висновки акту перевірки відповідач в порядку ч.2 ст.71 КАС України до суду не надав.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем сформовано податковий кредит відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2012р. по справі № 2а-1896/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 15.10.2012 р.