Ухвала

від 22.10.2012 по справі 2а-1670/3990/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1670/3990/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2012р. по справі № 2а-1670/3990/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " ППР "

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулася до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ППР» про стягнення податкового боргу.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2012 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з відповідача кошти на погашення податкового боргу: з податку на додану вартість у розмірі 6130 грн. 34 коп., з податку на доходи фізичних осіб у сумі 38 грн. 56 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2012 року та прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних обставин.

Судом першої інстанції встановлено, а також підтверджено судом апеляційної інстанції позивач зареєстровано як платник податків та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби.

Позивачем по справі 04 серпня 2011 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності відповідача з податку на догану вартість, за результатами якої складено акт № 269/15-2/34698715 від 04 серпня 2011 року в якому відображено порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 та пункту 203 статті 203 Податкового кодексу України, що полягає у неподанні податкової звітності з додатку на додану вартість за червень 2011 року.

На підставі акта перевірки № 26915-2/34698715 від 04 серпня 2011 року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0007851502 від 21 вересня 2011 року на суму 1020,00 грн.

26 жовтня 2011 року позивачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 524/15-2/34698715 від 26 жовтня 2011 року в якому відображено порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 та пункту 203 статті 203 Податкового кодексу України, що полягає-у неподанні податкової звітності з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2011 року.

На підставі акта перевірки № 524/15-2/34698715 від 26 жовтня 2011 року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0011191502 від 09 грудня 2011 року на суму 3060,00 грн.

ДПІ у м. Полтаві 28 грудня 2011 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 868/15-2/34698715 від 28 грудня 2011 року в якому відображено порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 та пункту 203 статті 203 Податкового кодексу України, що полягає у неподанні податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2011 року.

На підставі акта перевірки № 868/15-2/34698715 від 28 грудня 2011 року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000651502 від 30 січня 2012 року на суму 2040,00.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги підлягають задоволенню лише в частині стягнення з відповідача в рахунок погашення податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи з урахуванням переплати за відповідачем значиться податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 6130,34 грн.

Податковий борг відповідача з податку на доходи фізичних осіб виник внаслідок нарахування пені в розмірі 38,56 грн. за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань із зазначеного з податку за податковою декларацією з податку на доходи фізичних осіб № 100921 від 20 квітня 2011 року.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно вимог п 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк,., а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається, зокрема, при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Згідно вимог абзацу "а" підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Колегія суддів зазначає, що податковий борг відповідача з податку на доходи фізичних осіб складається з пені, нарахованої за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання за податковою декларацією з податку на доходи фізичних осіб за № 100921 від 20 квітня 2011 року та становить 38,56 грн.

Відповідно статті 59 Податкового кодексу України позивачем винесено податкову вимогу № 1957 від 07 жовтня 2011 року.

Відносно обґрунтувань апеляційної скарги, щодо необґрунтованості часткового задоволення позову, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно підпунктів 20.1.18 та 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частин; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитор (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Колегія суддів зазначає, що приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке справляється для виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позивачем в порушення вищевказаної черговості вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, що визначена пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу країни, одночасно заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми податкового боргу за рахунок всіх його активів, в тому числі і коштів.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством податковому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, а в разі недостатності коштів на рахунках, звертатись до суду за дозволом на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За таких підстав колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню лише в частині стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 6168,90 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2012р. по справі № 2а-1670/3990/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О. Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 26.10.2012 р.