Постанова

від 24.11.2006 по справі 21/333-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/333-НА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"24" листопада 2006 р.                                                            Справа № 21/333-НА

за позовом  Ярмолинецького районного споживчого товариства смт. Ярмолинці  

до Державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі смт. Ярмолинці

про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №0000081500/2від 22.06.2006 року в частині податкового зобов'язання за основним платежем на суму 15078,05 грн. та штрафними санкціями, які підлягають нарахуванню на вказану суму

Суддя  Огороднік К.М.                    Секретар судового засідання Степчук Т.А.

Представники сторін:

Від позивача - Хворостовський В.О. –за довіреністю

Від відповідача - Польовий В.А.  за постійною довіреністю,

                              Меланчук Н.С. - за постійною довіреністю.

Постанова приймається 24.11.2006 року, оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати оспорюване податкове повідомлення-рішення в частині податкового зобов'язання за основним платежем на суму 15078,05 грн. та штрафними санкціями, які підлягають нарахуванню на вказану суму. Вважає, що викладені в акті перевірки висновки податкового органу про порушення ст. 2, ст. 14 Закону України "Про плату за землю", а саме - заниження нарахування податку на землю за 2005 рік на суму 19246, грн., в тому числі за період банкрутства з 01.01.2005 року по 30.05.2005 року, не відповідають дійсності. Вказував на те, що відповідно до ст. 14 Закону України "Про плату за землю" платник земельного податку самостійно обчислює суму земельного податку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію за поточний рік. Постановою господарського суду Хмельницької області від 21.12.2004 року Ярмолинецьке РайСт було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. На підставі аналізу положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивач робить висновок про те, що в ліквідаційній процедурі у боржника не з'являлось ніяких додаткових зобов'язань, у тому числі і податкових, крім тих, які були включені до реєстру вимог кредиторів у вигляді конкурсних вимог. Вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині зобов'язання по сплаті за землю з 01.02.2005 року по 01.06.2005 року, оскільки ухвалою господарського суду Хмельницької області затверджена мирова угода. Крім того вказує, що з 01.06.2005 року, незважаючи на неподання податкової декларації, перерахував 7058,00 грн. в якості плати за землю, однак ця сума відповідачем не була зарахована як плата за землю за вказаний період, а зазначена як переплата за 2006 рік.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на задоволені позовних вимог.

Відповідач  у відзиві на позов та його повноважні представники в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечує, посилаючись на те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при цьому посилались на ст.ст. 2, 5, 13, 14, 15 Закону України "Про плату за землю". Вважали, що поточні зобов'язання банкрута не можуть бути пред'явлені в межах ліквідаційної процедури у випадку, коли боржник самостійно не обчислив суму податкового зобов'язання і, відповідно, не зазначив його у податковій декларації (розрахунку). Аналогічна ситуація, коли сума податкового зобов'язання не була розрахована контролюючим органом під час процедури банкрутства. Крім того, посилались на Наказ Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року № 276 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за № 843/11123), яким затверджена Інструкція про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування плати за землю з 01.04.2004 року по 31.12.2005 року встановлено (акт перевірки від 06.03.2006 року), що у 2005 році Ярмолинецьким РСТ не подано до податкового органу "Податкового розрахунку земельного податку на 2005 рік". За даними Ярмолинецького відділу земельних ресурсів площа земельних ділянок товариства становить 511544 кв.м. Згідно грошової оцінки та ставки податку на землю в межах населеного пункту -1%, нарахування земельного податку споживчому товариству в місяць становить 1603,89 грн. (додаток № 7 до вищезазначеного акту перевірки).

За період визнання господарським судом (постанова від 21.12.2004 року по справі № 17/181-Б) Ярмолинецького РСТ банкрутом, товариством занижено нарахування земельного податку в розмірі 8019,15 грн. Після прийняття господарським судом ухвали по справі № 17/181-Б про затвердження мирової угоди, товариство також не подавало розрахунок земельного податку до податкової інспекції та занижено за цей період визначення суми податку жа землю в розмірі 11227,23 грн. Всього за 2005 рік занижено податку на землю в розмірі 19246,38 грн.).

Сплата Ярмолинецьким РСТ 7117,96 грн. на бюджетний рахунок земельного податку зараховувалась на картку особового рахунку, збільшуючи позитивне сальдо платника за кожним фактом сплати земельного податку зазначеного споживчого товариства. Розрахунку земельного податку Ярмолинецьким РСТ на 2005 рік подано не було та відповідно не визначено суми податкового зобов'язання по сплаті земельного податку з юридичних осіб.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ДПІ у Ярмолинецькому районі 16.03.2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000081500/0 про сплату 29039,00 грн. донарахованого земельного податку, у тому числі 19946,00 грн. - основного платежу і 9793 грн. - штрафної санкції.

Дане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку до ДПІ у Ярмолинецькому районі та до ДПА у Хмельницькій області.

22.06.2006 року ДПІ у Ярмолинецькому районі, з урахуванням адміністративного оскарження, було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000081500/2, яким позивачу визначені податкові зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб в сумі 28557,80 грн., в т.ч. основний платіж - 19246,00 грн., штрафні санкції - 9311,80 грн.

Позивач вважаючи визначення податкових зобов'язань неправомірним, звернувся до суду із позовом про скасування його в частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем на суму 15078,05 грн. та штрафними санкціями, які підлягають нарахуванню на вказану суму.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст. 5 цього ж Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно ст. 15 вказаного Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем правомірно визначено позивачу податкові зобов'язання по платі за землю по основному платежу в сумі 19246,00 грн.

Посилання позивача на судові процедури банкрутства судом до уваги не беруться, оскільки провадження у справі про банкрутство закрите у зв'язку із укладанням мирової угоди, а податкові зобов'язання платника визначені у межах та у строки, встановлені Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Вказаний Закон не містить норм, які б переривали (зупиняли) перебіг строків у зв'язку із застосуванням положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як зазначено у преамбулі Закону № 2181-ІІІ, він є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно пп. 17.1.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку, а згідно пп. 17.1.2 ст. 17 вказаного Закону у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких обставин штрафні санкції відповідачем нараховані правомірно.

Пояснення позивача, в тому числі щодо наявності переплати, судом до уваги не беруться, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Враховуючи вищевикладене, у позові слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

У позові Ярмолинецького районного споживчого товариства смт. Ярмолинці до Державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі смт. Ярмолинці про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000081500/2 від 22.06.2006 року в частині податкового зобов'язання за основним платежем на суму 15078,05 грн. та штрафними санкціями, які підлягають нарахуванню на вказану суму відмовити повністю.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      К.М. Огороднік

Постанова оформлена в повному обсязі та підписана 24.11.2006 року.

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

       3 - відповідачу.

Помічник судді                            О.С. Гуменюк