Ухвала

від 20.10.2011 по справі 2а/1770/1125/2011

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"20" жовтня 2011 р. Справа № 2а/1770/1125/2011

номер рядка статистичного звіту 8.2.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Пасічник С.С.,

за участю секретаря судового засідання Бєляєвої Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Зіміної О.В., довіреність №2 від 04.01.2011р.,

від відповідача: Шоломицький В.Ю., довіреність №31894/10-16 від 27.09.2011р.,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" квітня 2011 р. у справі № 2а/1770/1125/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у м.Рівне №0003352342/0 від 01.10.2010 року (№0003352342/1 від 28.10.2010 року, №0003352342/2 від 27.12.2010 року).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.04.2011 року позов задоволено повністю.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне №0003352342/0 від 01 жовтня 2010 року (№0003352342/1 від 28 жовтня 2010 року, №0003352342/2 від 27 грудня 2010 року).

Присуджено на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПІ у м.Рівне подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у м.Рівне проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «УкрТехноФос» щодо взаємовідносин з ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" код ЄДРПОУ 35953541, ПОГ "Інвабуд" код ЄДРПОУ 32723876, ПП "Агроімпекс-Ресурс" код ЄДРПОУ 35899158 за період з 01.07.2007 по 30.06.2010 рр.

За результатами перевірки складено акт №1404/23-100/30946915 від 17.09.2010р., на підставі якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0003352342/0 від 01.10.2010 року форми "Р", яким Товариству з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 30444 грн., в тому числі 20296грн. за основним платежем та 10148грн. за штрафними санкціями.

В результаті адміністративного оскарження податкового зобов'язання скарги ТОВ "УкрТехноФос" органами державної податкової служби залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін. Прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003352342/1 від 28.10.2010 року та 0003352342/2 від 27.12.2010 року.

При винесенні постанови в справі суд першої інстанції виходив з того, що висновок органу державної податкової служби про порушення ТОВ "УкрТехноФос" пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за вересень 2007 року на суму 20296грн. по взаємовідносинах з ПОГ "Інвабуд" є необгрунтованим та безпідставним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з п.п. б) п.4.2.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (чинному на момент проведення перевірки) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, в тому числі, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Підприємство об'єднаних громадян "Інвабуд" здійснило перерахунок грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" в загальній сумі 351876,00грн., зокрема 06.08.2007 року - 308140грн., 13.08.2007 року - 43736грн., з призначенням платежу "За тукосуміш". Позивач видав видаткову накладну від 01.08.2007 року та видаткову накладну (повернення) від 03.09.2007 року про поставку тукосуміші на загальну суму 230100грн. Видана позивачем також і податкова накладна від 22.08.2007 року №2122 на загальну суму 351876грн., в тому числі ПДВ -58646 грн. Сума податку на додану вартість в розмірі 58646грн. на підставі даної податкової накладної була включена до податкового зобов'язання позивача за серпень 2007 року, що підтверджено податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2007 року та реєстром виданих податкових накладних.

Позивач надав суду копію листа ПОГ «Інвабуд» №57 від 04.09.2007 року з вимогою про повернення зайво перерахованих коштів в сумі 121776грн. за підписом директора ОСОБА_7, на підставі якого ТОВ "УкрТехноФос" здійснило перерахунок ПОГ «Інвабуд» грошових коштів в розмірі 121776грн., в тому числі ПДВ - 20296грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно листа № 57 від 04.09.2007 року».

Згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до вказаної норми, позивач здійснив коригування податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму ПДВ повернених коштів в розмірі 20296 грн. Цей факт підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2007 року та реєстром виданих податкових накладних.

Вироком Рівненського міського суду від 25-26 травня 2010 року по кримінальній справі №1-386/10 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 визнано винними, у тому числі за ч.2 ст.205 КК України - за фіктивне підприємництво, а саме за створення і придбання суб'єктів підприємницької діяльності - ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон", ПП "Агроімпекс-Ресурс", ПОГ "Інвабуд", ПП "Юнісеф", ПП ОСОБА_10, ПП ОСОБА_15, ПП ОСОБА_12, ПП "Паритет", ПП "Західлісбуд", ПП "Форестер Груп" з метою прикриття незаконної діяльності, або здійснення видів діяльності щодо яких є заборона, що заподіяло велику шкоду державі. Вироком встановлено, що у ПОГ "Інвабуд" не було економічних або інших причин виробничої та господарської необхідності систематичного придбання та продажу товарів; була відсутня реальна можливість виконання господарських зобов'язань у зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності найманих працівників, основних засобів, складських приміщень і транспортних засобів та встановлено, що діяльність ПОГ "Інвабуд" носила фіктивний характер. Директор ОСОБА_7 під час діяльності ПОГ "Інвабуд" будь-яких документів на отримання товарно-матеріальних цінностей, на перерахування грошових коштів не підписував. Вирок Рівненського міського суду від 25.05.2010 року по кримінальній справі №1-386/10 набрав законної сили.

Частиною 4 статті 72 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Оскільки ПОГ "Інвабуд" було створено з метою здійснення незаконної діяльності, що встановлено вироком Рівненського міського суду, яким засуджено, в тому числі і за фіктивне підприємництво осіб, які використовували дане підприємство для конвертації безготівкових коштів в готівку шляхом документального оформлення безтоварних операцій, то слід вважати, що всі документи, виписані ПОГ "Інвабуд", в тому числі і для ТОВ "УкрТехноФос" не мають юридичної сили, а операції, проведені між позивачем та ПОГ "Інвабуд" є безтоварними.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Оскільки юридичних наслідків договір між ПОГ "Інвабуд" та ТОВ "УкрТехноФос" не створює в силу своєї нікчемності, тому оформлені первинні документи на його виконання не можуть братись до уваги в податковому та бухгалтерському обліку позивача. Тому, у суду немає підстав вважати, що сама по собі наявність у позивача видаткових накладних, податкової накладної, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, листа з вимогою повернення коштів, не є безумовною підставою для віднесення зазначених у них сум до складу податкового зобов'язання. Для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства, та підтверджувати фактичне здійснення операцій.

За наведених обставин, суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, встановив, що ТОВ «УкрТехноФос» по безтоварних операціях з ПОГ «Інвабуд» у серпні 2007 року було здійснено безпідставне формування податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 58646грн., а у вересні 2007 року - його коригування, зокрема зменшення, на суму 20296грн. Тобто, як наслідок, позивачем завищено податкове зобов'язання по ПДВ в сумі 38350грн.

Однак, всупереч вимогам пп. б) п.4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, орган державної податкової служби, належним чином не дослідивши первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, не виявив факт завищення позивачем податкового зобов'язання по ПДВ, а зробив висновок про завищення податкового кредиту.

Висновок органу державної податкової служби про порушення позивачем пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ПОГ "Інвабуд" у вересні 2007 року на суму 20296грн., суперечить фактичним обставинам справи та законодавчо визначеним поняттям "податкове зобов'язання" та "податковий кредит".

Будь-яких підстав для формування податкового кредиту у вересні 2007 року по господарських операціях з ПОГ «Інвабуд»у ТОВ «УкрТехноФос» не було, оскільки будь-якого придбання (виготовлення) товару та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку - ТОВ "УкрТехноФос" не було. Позивач не здійснював купівлю товару, отже і не формував податковий кредит. З боку позивача відбулося оформлення операції продажу (поставки) товару, внаслідок чого ТОВ "УкрТехноФос" сформовані податкові зобов'язання, які в подальшому були скориговані на суму повернутих коштів.

Відповідно до п. 1.7, п. 2.3.2., п 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. При цьому, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства, необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Акт перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість, не містить посилань на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які б засвідчували наявність порушень з боку ТОВ "УкрТехноФос" саме пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а лише на факт наявності вироку Рівненського міського суду від 25.05.2010 року, відповідно до якого встановлений факт фіктивності господарської діяльності ПОГ "Інвабуд". Однак, вирок не підтверджує факт завищення позивачем податкового кредиту у вересні 2007 року в сумі 20296 грн. по взаємовідносинах з ПОГ "Інвабуд", оскільки відображення господарських операцій позивача з ПОГ "Інвабуд" у вересні 2007 року по поверненню коштів мало зовсім інший характер бухгалтерського та податкового обліку, ніж викладено органом податкової служби в акті перевірки.

Внаслідок здійснення безтоварних операцій позивачем з ПОГ "Інвабуд", ТОВ "УкрТехноФос" безпідставно та всупереч нормам законодавства, було завищено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 38350грн. Однак, дане порушення не призвело до заниження позивачем податкового кредиту по ПДВ та не могло слугувати підставою для визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 20296 грн.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.160,195,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" квітня 2011р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" вул.Соборна,370/В,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023