Ухвала

від 06.11.2012 по справі 2а/2370/1139/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/1139/12 Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Твердохліб В.А., Костюк Л.О.

при секретарі - Колісник К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Бізнес-Охорона-Сервіс»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Черкаського районного центру зайнятості до Приватного підприємства «Бізнес-Охорона-Сервіс»про стягнення штрафу,-

ВСТАНОВИЛА:

10 квітня 2012 року Черкаський районний центр зайнятості звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Бізнес-Охорона-Сервіс»про стягнення з приватного підприємства «Бізнес-Охорона-Сервіс»на користь Черкаського районного центру зайнятості 10991 грн. 30 коп. штрафу за порушення законодавства про зайнятість.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 року адміністративний позов задоволений повністю, а саме стягнуто з приватного підприємства «Бізнес-Охорона-Сервіс»(19604, Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Гагаріна, 33, ідентифікаційний код 33329802) на користь Черкаського районного центру зайнятості (18003, м. Черкаси, пров. Чалого, 17, код ЄДРПОУ 14191083) штрафні санкції в сумі 10991 (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто одну) грн. 30 коп.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, приватне підприємство «Бізнес-Охорона-Сервіс»звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 року по адміністративній справі №2а/2370/1139/2012 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі заяви № 832 (а.с.15) приватне підприємство «Бізнес-Охорона-Сервіс»зареєстроване як платник внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в Черкаському районному центрі зайнятості 25 січня 2005 року.

28 лютого 2012 року працівником Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Черкаського обласного центру зайнятості за результатами проведеної перевірки 28 лютого 2012 року відносно ПП «Бізнес-Охорона-Сервіс» складено акт №2 «Про порушення вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» (а.с.7).

Так, частиною 5 пункту 4 вищезгаданого акту встановлено, що відповідно до даних, внесених до трудової книжки ОСОБА_2 (БТ-І № НОМЕР_1), останнє місце роботи безробітної ПП «Бізнес Охорона Сервіс», де вона працювала на посаді головного бухгалтера у період з 26.06.2009 року(наказ про прийняття на роботу № 57-к від 26.06.2009 року) по 31.12.2010 року та була звільнена відповідно до наказу№9-к від 31.12.2010 року, у зв'язку із скороченням штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП України).

Крім цього, пунктом 5 акту №2 «Про порушення вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що звіти про заплановане та фактичне вивільнення ОСОБА_2 за формою 4-ПН (план, факт) до Черкаського міського та Черкаського районного центрів зайнятості відповідачем надані не були (лист Черкаського МЦЗ №504/03-1 від 06.02.2012 року та лист Черкаського РЦЗ № 154/05 від 06.02.2012 року).

Акт №2 «Про порушення вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» було отримано уповноваженою особою відповідача 02.03.2012р. про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.(а.с.8).

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 2 Положення про державну службу зайнятості із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.98 року №1435 основними завданнями державної служби зайнятості, крім іншого, є контроль за дотриманням законодавства про зайнятість підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності.

Згідно абзацу підпункту «а» пункту 6 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого Постановою КМУ від 24 червня 1991 року №47 в редакції постанови КМУ від 14.09.98 року №1435 інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення відповідно до покладених на неї завдань проводяться перевірки додержання законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями, передусім щодо подання державній службі зайнятості інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад), про всіх прийнятих працівників, про наступне вивільнення працівників та фактично вивільнених працівників.

Пунктом 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Бізнес-Охорона-Сервіс» звітів щодо планового та фактичного вивільнення ОСОБА_2 до районного центру зайнятості не подавало.

Також, ч. 2 п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що у разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно розрахунку, складеного на підставі відомостей про нараховану заробітну плату, що надані відповідачем при проведенні перевірки, ОСОБА_2 за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року отримала 10991 грн. 30 коп. заробітної плати (а.с.9).

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у зв'язку з порушенням відповідачем положень статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» позивач має право на стягнення штрафу з Приватного підприємства «Бізнес-Охорона-Сервіс», а тому позовні вимоги Черкаського районного центру зайнятості є обгрунтовними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, тому підстави для скасування рішення відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Бізнес-Охорона-Сервіс»залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено 12.11.2012 року.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.