Рішення

від 20.06.2006 по справі 30-16/317-05-6813

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30-16/317-05-6813

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2006 р.Справа  № 30-16/317-05-6813

За позовом:  Товариство з обмеженою відповідальністю „Будсервіс”

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління обласної ради з майнових відносин

До відповідача: Виробничо - комерційне підприємство „Трикотажник” ( у вигляді  Товариства з обмеженою відповідальністю)

Про виселення  та  стягнення  збитків у сумі 26 305 грн. 05 коп.

Та за зустрічним позовом

Позивач: Виробничо - комерційне підприємство „Трикотажник” ( у вигляді  Товариства з обмеженою відповідальністю)

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Рем взуття”

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Будсервіс”

                     Управління обласної ради з майнових відносин

Про визнання договору оренди недійсним

                                                                                                                 Суддя   РОГА Н.В.

                                                       Представники:

Від ТОВ „Будсервіс”: не з'явився;

Від  ВКП „Трикотажник”:  Розенбойм Ю,О.- довіреність від 11.01.2006р.

Від Управління: Бочев Д.М.- довіреність №6 від 14.04.2006р.

Від ТОВ „Рем взуття”: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю  (далі - ТОВ) „Будсервіс”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом  до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трикотажник , за участю третьої особи –Управління обласної ради з питань використання майна та приватизації  про  виселення  відповідача з приміщень                 4 поверху будівлі, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-а, загальною площею 449 кв.м та стягнення з ТОВ „Трикотажник” збитків у сумі 26 305 грн. 05 коп.                             

В ході повторного розгляду справи представник позивача в судові засідання не з'являвся, але позивач від  позову не відмовлявся, у зв'язку з чим суд вважає, що позивач позовну  заяву підтримує, наполягає на своїх вимогах.

Третя особа - Управління обласної ради з майнових відносин (назву відповідача уточнено у зв'язку з наданням відповідних  право встановлювальних документів) просить суд винести рішення у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідач за первісним позовом –ВКП „Трикотажник”  (ТОВ) проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. В ході розгляду справи подав зустрічну позовну заяву до ТОВ „Будсервіс” та Управління Одеської обласної ради з майнових відносин про визнання недійсним договору оренди від 29.12.2003р. , укладеного між ТОВ „Будсервіс” та Управлінням.

Відповідач - Управління Одеської обласної ради з майнових відносин проти зустрічного позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Відповідач за зустрічним позовом –ТОВ „Будсервіс”   заперечень на зустрічний позов до суду не надав.

З метою повного та всебічного розгляду справи, до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача за зустрічним позовом судом залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „Ремвзуття”. ТОВ „Ремвзуття” про місце та час судових засідань було повідомлено належним чином, але своїх міркувань щодо зустрічного позову до суду не надало, представник ТОВ у судові засідання не з'являвся.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.  

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

29 грудня 2003р. між Управлінням обласної ради з питань використання майна та приватизації  (Орендодавець) та ТОВ „Будсервіс” (Орендар)  був укладений договір  оренди майна, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування  2-й, 3-й, 4-й  та 5-й поверхи будівлі та ліфт пасажирський 500, розташоване за адресою:                   м. Одеса, вул. Балківська, 42-а,  з метою проведення підприємницької діяльності у сфері надання комунальних, побутових послуг. Термін дії договору- до  31.12.2008р.

Згідно розрахунку орендної плати за майно, яке орендує ТОВ „Будсервіс”, експертної оцінки об'єкту оренди,  загальна площа приміщень, переданих в оренду  складає 2 605, 8 кв.м. 20.12.2003р. сторони підписали Акт приймання-передачі майна.

В ході проведення інвентаризації приміщень, отриманих в оренду, ТОВ „Будсервіс” встановило, що частину приміщень , переданих в оренду ТОВ „Будсервіс” використовує ВКП  „Трикотажник” (приміщення 4-го поверху площею 449 кв.м). Листом від 18.02.2004р. Управління Одеської обласної ради з питань використання майна та приватизації повідомило ВПК „Трикотажник про наявність договору оренди від 29.12.2003р. з ТОВ „Будсервіс” та запропонувало вирішити питання щодо сплати орендної плати та відшкодування накладних витрат, пов'язаних з утриманням ТОВ „Будсервіс” об'єкту оренди. Само ТОВ „Будсервіс” також неодноразово пропонувало ВПК „Трикотажник” укласти договір суборенди, але позитивної відповіді не отримало.

За таких обставин, позивач вважає, що ВПК „Трикотажник” використовує приміщення без правових підстав, адже це приміщення на законних підставах передано в оренду ТОВ „Будсервіс”, та вимагає виселити ВКП „Трикотажник з приміщень з приміщень 4 поверху будівлі, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-а, загальною площею 449 кв.м . Крім того, позивач вважає, що несплата ВКП „Трикотажник” орендної плати за користування приміщеннями з 01.01.2004р. по 01.07.2005р.  спричинила  збитки ТОВ „Будсервіс”  у сумі 26 305 грн. 05 коп.  

Управління Одеської обласної ради з майнових відносин повідомило, що рішенням Одеської обласної ради від 24.04.2003р. №139-ХХІУ будівля №42-а  по вул. Балківській   виділена зі складу цілісного майнового комплексу фабрики „Ремвзуття”, Управлінню обласної ради з питань використання майна та приватизації доручено укласти договір оренди з надходженням орендної плати безпосередньо до обласного бюджету.  Відповідний акт був вкладений лише 01.10.2003р. У склад не житлових приміщень, переданих в оренду ТОВ „Будсервіс” за договором від 29.12.2003р. увійшли приміщення, які використовувалися суб'єктами підприємницької діяльності на підставі договорів оренди, раніше укладених з Фабрикою „Ремвзуття”.  Управління повідомило цих суб'єктів про укладення договору з ТОВ „Будсервіс” , але домовленості про переукладання договорів з усіма суборендарями досягнуто не було.   ВКП „Трикотажник” наполягає на укладанні прямого договору з Управлінням.

Відповідач за первісним позовом –ВКП „Трикотажник”  проти первісного позову заперечує, посилаючись те, що  01 січня 2000р. між Фабрикою „Рем взуття” (Орендодавець) та ВКП „Трикотажник” (Орендар) був укладений Договір оренди не житлового приміщення, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування не житлове приміщення на 4-му поверсі, загальною площею 449 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-а, з метою розташування майстерні побутового обслуговування. Відповідно до п.2.2. Договору Орендоване майно залишається об'єктом спільної комунальної власності територіальних громад, управління яким здійснює управління обласної ради у справах майна та інвестицій (власник).  Відповідно до п.9.1.Договору він діє з 01.01.2001р. до 31.12.2001р.  У подальшому Додатковим узгодженням  без дати  сторони продовжили термін дії договору до 31.12.2002р., а потім ще одним Додатковим узгодженням - до 31.12.2003р.  

21 липня 2003р. сторони підписали Додаткову угоду №2 до договору оренди не житлового приміщення від 01.01.2001р., яким продовжили термін дії договору з 21.07.2003р. по 21.07.2006р. Як договір оренди так і  Угоду погоджено з Управлінням обласної ради з питань використання майна та приватизації.  За таких обставин, відповідач вважає, що укладення договору оренди з ТОВ „Будсервіс” на той же об'єкт є неправомірним.

Відповідач також зазначив, що сплачує оренду плату безпосередньо у обласний бюджет, що відповідає рішенню Одеської обласної ради від 24.04.2003р. №139-ХХІУ та Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.            

В ході розгляду справи ВКП „Трикотажник” подало зустрічну позовну заяву про визнання недійсним Договору оренди від 29.12.2003р., укладеного між ТОВ „Будсервіс” та Управління обласної ради з майнових відносин, як такого що протирічить нормам законодавства. Зокрема, позивач за зустрічним позовом вважає, що оскаржуваний ним Договір не містить конкретно визначеного об'єкту оренди, що протирічить ст.ст.256-269 Цивільного кодексу УРСР та ст.ст.283-291 Господарського кодексу України.

Відповідач за зустрічним позовом –Управління обласної ради з майнових відносин  вважає, що ВКП „Трикотажник” не може вимагати визнання недійсним Договору оренди від 29.12.2003р., укладеного між ТОВ „Будсервіс” та Управлінням, адже, ВКП „Трикотажник” використовує лише частину приміщень, які надані в оренду ТОВ „Будсервіс” , а в іншій частині права ВКП „Трикотажник” не порушуються.

Розглянув матеріали справи, суд доходить до такого висновку :

Як вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2000р. між Фабрикою „Рем взуття” (Орендодавець) та ВКП „Трикотажник” (Орендар) був укладений Договір оренди не житлового приміщення, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування не житлове приміщення на 4-му поверсі, загальною площею 449 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-а, з метою розташування майстерні побутового обслуговування. Відповідно до п.9.1.Договору він діє з 01.01.2001р. до 31.12.2001р.  Додатковим узгодженням  без дати  сторони продовжили термін дії договору до 31.12.2002р. , а потім ще одним Додатковим узгодженням - до 31.12.2003р.   

21 липня 2003р. сторони підписали Додаткову угоду №2 до договору оренди не житлового приміщення від 01.01.2001р., яким продовжили термін дії договору з 21.07.2003р. по 21.07.2006р. Але, до матеріалів справи ВКП „Трикотажник” не надано Договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2001р., укладеного між Фабрикою „Ремвзуття” та  ВКП „Трикотажник”. Сама по собі Додаткова угода №2 від 21.07.2003р., за відсутністю основного договору, до якого вона укладена, не є підставою для виникнення, зміни або припинення правовідносин між сторонами, що її уклали. Як вбачається з тексту Додаткової угоди №2 від 21.07.2003р., вона не містить визначення  предмету договору, об'єкту оренди та інших істотних умов, передбачених для договорів найму (оренди), тому не може розглядатися як Угода (договір). Отже, термін дії Договору оренди не житлового приміщення від 01.01.2000р. закінчився 31.12.2003р. і у подальшому його  продовжено не було. В

Відповідно до ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. За  таких обставин,  на даний час у ВКП „Трикотажник” не має правових підстав  для користування не житловими приміщеннями площею 449 кв.м , розташованими у буд.№42-а по вул. Балківська у м. Одеса.

Згідно ст.28  Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом , встановленим законодавством щодо захисту права власності.  Стаття 387 Цивільного кодексу України передбачає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.   Відповідно до ст..785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана , з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. У зв'язку з відмовою відповідача у добровільному порядку повернути об'єкт оренди, вимога позивача за первісним позовом у частині виселення  ВКП „Трикотажник” із нежитлових приміщень площею 449 кв.м, розташованих у буд..№42-а по вул. Балківська у м. Одеса є правомірною та підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення збитків у сумі 26 305 грн. 05 коп. , то у цій частині позовна заява задоволенню не підлягає, виходячи з того, що відповідно до п.2 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України   збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).  Підставою цивільно-правової відповідальності за  завдані учаснику цивільно-правових відносин збитки є правопорушення , до складу якого входять: збитки (упущена вигода), протиправність поведінки особи, яка порушила зобов'язання, причинний зв'язок між ними, вина особи, яка порушила зобов'язання. При цьому, відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за завдані збитки, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.  

З матеріалів справи не вбачається  протиправності поведінки ВКП „Трикотажник” та  його вини у спричиненні ТОВ „Будсервіс” збитків (упущеної вигоди) у зв'язку із відсутністю правових підстав користування приміщенням.

Зустрічна позовна заява ВКП „Трикотажник” задоволенню не підлягає, виходячи з того, що відповідно до ст.4 Закону України „Про власність” власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Згідно матеріалів справи Одеська обласна рада, здійснюючи повноваження власника будівлі №42-а по вул. Балківська у м. Одеса, вирішила розпорядитися своїм майном таким чином : виділити зі складу цілісного майнового комплексу „Ремвзуття”  та надати в оренду  (рішення ради від 24.04.2003р. №139-ХХІУ). Органом, уповноваженим обласною радою управляти спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області є Управління обласної ради з майнових відносин, якому було доручено надати спірний об'єкт в оренду, яке  29.12.2003р. уклало Договір оренди майна з ТОВ „Будсервіс”.

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.  Відповідно до ст.16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи , громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку  набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Але, як вже зазначалося вище, ВКП „Трикотажник” у даний час не має правових підстав для користування приміщеннями у буд..№42-а по вул. Балківська, тому його право у даному випадку не порушено , що є підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову.

Судові витрати по сплаті держмита  та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача за первісним позовом –ВКП „Трикотажник” згідно зі ст.ст.44,49 ГПК України.

           Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

                                          ВИРІШИВ:

1.           Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Будсервіс” –задовольнити частково.

2.          Виселити Виробничо-комерційне підприємство „Трикотажник” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (м. Одеса, вул. Балківська, 42-а, код 19197235)  з нежитлових приміщень, загальною площею 449 кв.м, розташованих на четвертому поверсі будівлі  № 42-а по вул. Банківська у м. Одесі.  

3.          Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства „Трикотажник” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (м. Одеса, вул. Балківська, 42-а, код 19197235) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Трикотажник” (м. Одеса, вул. Балківська, 42-а, код 32316394, р\р26000029690000 в ОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 328016) витрати по сплаті держмита у сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 59 грн.

4.          У задоволенні  іншої частини позову –відмовити.

5.          У задоволенні зустрічного позову –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Накази  видати після набрання рішенням законної сили.

                                          Рішення підписане  27 червня 2006р.

                      Суддя                                                                                       Рога Н. В.