Постанова

від 08.11.2012 по справі 1170/2а-2163/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2012 року Справа № 1170/2а-2163/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя -Пасічник Ю.П., секретар -Сириця І.О.,

за участю представників: позивача -Терещенко Д.М., відповідача -Бобух С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Креатив»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, ?

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Креатив»(далі по тексту - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач), в якому просить скасувати: - податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011р. №0001362310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6666708 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн.; - податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011р. №0001372310, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 15833333 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки від 09.11.2011р., акт №141/23-1/31146251, яким встановлено порушення: - ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст.215, ст.216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ПрАТ «Креатив»з СП ТОВ ім. Зайковського та ПП „Агротех"; - п. 198.2 ст.198, п. 198.3 ст.198. п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2011 року на суму 6666708 грн; - п. 198.2 ст.198, п. 198.3 ст.198. п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та суми податкового кредиту ПДВ (ряд. 18.2 Декларації з ПДВ) за лютий 2011 року на суму 15833313грн.

Заперечуючи проти виявлених порушень позивач вказує, що будь-яке рішення платника податку є правомірним до тих пір, доки належним чином не буде встановлено зворотнє. Перевіряючи платника податку, податкові органи зобов'язані оцінювати господарські операції та результати їх відображення в обліку платника податку, виходячи з тієї кваліфікації, яку надав їм платник податку.

З посиланням на первинні та інші фінансово-господарські документи, долучені до матеріалів справи, позивач вказує на доведеність та очевидність господарських операцій здійснюваних ним з контрагентами - СП ТОВ ім. Зайковського та ПП „Агротех", а тому посилання відповідача на те, що вказані постачальники с/г продукції не мали змоги поставити обсяги продукції передбаченої договорами, не мають під собою будь-якого розумного обґрунтування, адже, вказані підприємства є с/г товаровиробниками та мають спеціальний режим оподаткування, основним видом їх діяльності є виробництво с/г продукції, терміни поставки продукції визначаються сторонами у специфікаціях, і угоди не мають часового обмеження щодо виконання сторонами своїх зобов'язань.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов, вимоги не визнаються та зазначається наступне.

В ході перевірки позивача встановлено неможливість здійснення реальної поставки с/г продукції ПП «Агротех»(договір від 21.06.2010р. №1088), СТОВ ім. Зайковського (договір від 22.06.2010р. №1322). Договори купівлі-продажу с/г продукції є нікчемними з огляду на те, що площа сільськогосподарських угідь ПП «Агротех»у 2010 році становить 6650 га, СТОВ ім. Зайковського 1940 га, а тому вказані підприємства не мають в достатній кількості земель с/г призначення для вирощування продукції на суму 330 млн. грн.

Крім того, відповідач вказує, що позивач при перерахуванні попередніх оплат в сумі 330 млн. грн. на рахунки СП ТОВ ім. Зайковського та ПП „Агротех", у день перерахування грошових коштів фактично не мав їх у такому розмірі на розрахунковому рахунку. Маючи в наявності грошових коштів в розмірі не більше 5,2 млн. грн., позивач здійснив перерахування попередньої оплати в сумі 330 млн. на ПП „Агротех", СТОВ імені Зайковського, якими в той же день отримані кошти перераховано на ТОВ „Креатив-Постач", а ТОВ „Креатив-Постач" відразу перераховано позивачеві, який знов їх перераховує по колу. Таким чином, не маючи в наявності грошових коштів в розмірі 330 млн. грн., здійснено 92 оберти (92 платіжні доручення) незначних сум, в результаті чого й виникла попередня оплата та сформовано податковий кредит.

В судовому засіданні 08.11.2012 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 13.11.2012р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з СП ТОВ ім. Зайковського та ПП „Агротех" за 01.01.2011р. по 28.02.2011р.

Результати перевірки оформлені актом від 09.11.2011р. №141/23-1/31146251 (т.1 а.с.15-67).

В ході перевірки встановлено порушення: - ч. 5 ст. 203, ч. 1 та 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених позивачем з СП ТОВ ім. Зайковського та ПП „Агротех"; - п. 198.2 ст.198, п. 198.3 ст.198. п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2011 року на суму 6666708 грн.; - п. 198.2 ст.198, п. 198.3 ст.198. п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та суми податкового кредиту ПДВ (ряд. 18.2 Декларації з ПДВ) за лютий 2011 року на суму 15833313грн.

24.11.2011 р. на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001362310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6666708 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн. (т. 1 а.с. 74);

- №0001372310, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 15833333 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн. (т. 1 а.с. 75).

Збільшуючи позивачеві грошове зобов'язання з ПДВ та зменшуючи розмір від'ємного значення з цього податку, відповідач виходив з того, що договори укладені позивачем з ПП „Агротех" та СП ТОВ ім. Зайковського є нікчемними зважаючи на таке.

ПП „Агротех" та СП ТОВ ім. Зайковського не мають в достатній кількості земель сільськогосподарського призначення для вирощування продукції на 330 млн.грн. Так, на думку відповідача, ПП «Агротех»для виконання умов договору необхідно - 8років, СТОВ імені Зайковського - 10років.

Позивач при перерахуванні попередніх оплат в сумі 330 млн. грн. на рахунки СП ТОВ ім. Зайковського та ПП „Агротех", у день перерахування грошових коштів фактично не мав їх у такому розмірі на розрахунковому рахунку. Маючи в наявності грошових коштів в розмірі не більше 5,2 млн. грн., позивач здійснив перерахування попередньої оплати в сумі 330 млн. на ПП „Агротех", СТОВ імені Зайковського, якими в той же день отримані кошти перераховано на ТОВ „Креатив-Постач", а ТОВ „Креатив-Постач" відразу перераховано позивачеві, який знов їх перераховує по колу. Таким чином, не маючи в наявності грошових коштів в розмірі 330 млн. грн., здійснено 92 оберти (92 платіжні доручення) незначних сум, в результаті чого й виникла попередня оплата та сформовано податковий кредит.

ПП «Агротех», СТОВ імені Зайковського є сільськогосподарськими товаровиробниками і відповідно відобразили суми ПДВ в отриманих авансах за поставку сільськогосподарської продукції власного виробництва у спеціальних деклараціях з ПДВ. Тобто, ПДВ з вказаних сум до державного бюджету не надійшов.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, з метою дослідження факту реальності здійснення господарських операцій позивачем з ПП „Агротех", СТОВ імені Зайковського, а отже, правомірності формування податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту ПДВ суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем (покупець) та ПП «Агротех»(продавець) був укладений договір купівлі-продажу №1088 від 21.06.2010р. (т. 3 а.с.67-71) та №1322 від 22.06.2010р. укладений з СТОВ імені Зайковського (т. 3 а.с. 120-123).

Зміст вказаних договорів свідчить про те, що сторони не обмежували термін дії договорів у часі і при цьому п. 9.1. договорів зазначено, що договори набирають чинності з моменту підписання сторонами та діють до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, інформація щодо ПП «Агротех»та СТОВ імені Зайковського внесена до вказаного реєстру, отже, в розумінні ст. 55 ГК України вказані підприємства є суб'єктами господарювання та наділені правом здійснювати господарську діяльність (т. 3 а.с. 125-130).

Крім того, згідно офіційної інформації з сайту Державної податкової служби України (http://sts.gov.ua/reestr) зазначено:

- «Індивідуальний податковий номер -- 322879114219 Код ЄДРПОУ -32287919 Найменування або прiзвище, iм`я та по батьковi -ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АГРОТЕХ" Номер свiдоцтва платника ПДВ -- 100229286 Дата початку дії свідоцтва ПДВ -- 08.06.2009 »;

- «Індивідуальний податковий номер -- 037564711025 Код ЄДРПОУ -03756477 Найменування або прiзвище, iм`я та по батьковi -СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІМ.ЗАЙКОВСЬКОГО Номер свiдоцтва платника ПДВ -- 100203437 Дата початку дії свідоцтва ПДВ -- 07.03.2009 ».

Отже, вищевказана інформація свідчить про те, що контрагенти позивача є платниками податку на додану вартість та наділені правом виписувати податкові накладні.

Умови укладених договорів вказують на те, що предметом постачання є сільськогосподарська продукція, умови оплати 100% попередня оплата.

На виконання умов вказаних договорів позивачем, в безготівковому порядку здійснено попередню оплату СТОВ імені Зайковського в розмірі 40000250 грн., в т.ч. ПДВ 6666708,33грн. та ПП «Агротех»в сумі 95000000 грн., в т.ч. ПДВ 1583333,33 грн.

Факт здійснення оплати не заперечувався представником відповідача у справі.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції Закону чинного на момент виписки податкових накладних), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 цього ж Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

СТОВ імені Зайковського виписано позивачеві податкову накладну від 21.12.2010р. №464 (т. 1 а.с. 71) відповідно до якої, позивач використовуючи правило визначене п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», включив до складу податкового кредиту січня 2011 р. суму ПДВ сплачену у складі вартості ТМЦ, які мають бути поставлені йому СТОВ імені Зайковського, що відображено в декларації з ПДВ за січень 2011 р. (т. 1 а.с.77-82).

ПП «Агротех»виписано позивачеві податкові накладні №451 від 22.12.2010р. та №453 від 23.12.2010 р. (т. 1 а.с. 72, 73) відповідно до яких позивачем у декларації з ПДВ за лютий 2011р. (рядок 18.2) сформовано від'ємне значення ПДВ у сумі 68150542 грн. (т. 1 а.с. 84-92).

В ході розгляду справи на вимогу суду позивачем надано акти звіряння взаємних розрахунків між ним та ПП «Агротех»та СТОВ імені Зайковського (т. 2 а.с.215, т. 3 а.с.76), а також первинні документи, якими підтверджується факт подальшого виконання сторонами умов договорів також протягом 2012р. (т. 2 а.с. 216-т. 3 а.с.1-66; т. 3 а.с. 78-118).

Незважаючи на наявність вказаних документів відповідачем зроблено формальний висновок про нікчемність угод між позивачем та ПП «Агротех»та СТОВ імені Зайковського.

При цьому суд критично оцінює доводи відповідача, як доказ на підтвердження нікчемності угод, а саме:

1) ПП „Агротех" та СП ТОВ ім. Зайковського не мають в достатній кількості земель сільськогосподарського призначення для вирощування продукції на 330 млн.грн. Так, ПП «Агротех»для виконання умов договору необхідно - 8років, СТОВ імені Зайковського - 10років.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідок виданих органами місцевого самоврядування, про кількість та категорію земель, які перебувають у користуванні, СТОВ ім.Зайковського використовує земельні ділянки загальною площею 1940,04 га. (т. 3 а.с. 119); ПП „Агротех" використовує земельні ділянки загальною площею 13012,39 га. (т. 3 а.с.72-75).

При цьому суд зазначає, що кількість земельних ділянок, а також врожайність від здійснюваної на них діяльності, є суто оціночним поняттям, адже ці показники не є сталими та можуть змінюватися протягом часу в залежності від багатьох факторів. А тому, висновки відповідача є його суб'єктивною точкою зору, яка не ґрунтується на нормах чинного законодавства та, з об'єктивних причин не може слугувати для будь-яких висновків щодо можливості та результативності здійснення діяльності сільськогосподарським товаровиробником, в даному випадку ПП „Агротех" та СП ТОВ ім. Зайковського.

2) позивач при перерахуванні попередніх оплат в сумі 330 млн. грн. на рахунки СП ТОВ ім. Зайковського та ПП „Агротех", у день перерахування грошових коштів фактично не мав їх у такому розмірі на розрахунковому рахунку. Маючи в наявності грошових коштів в розмірі не більше 5,2 млн. грн., позивач здійснив перерахування попередньої оплати в сумі 330 млн. на ПП „Агротех", СТОВ імені Зайковського, якими в той же день отримані кошти перераховано на ТОВ „Креатив-Постач", а ТОВ „Креатив-Постач" відразу перераховано позивачеві, який знов їх перераховує по колу. Таким чином, не маючи в наявності грошових коштів в розмірі 330 млн. грн., здійснено 92 оберти (92 платіжні доручення) незначних сум, в результаті чого й виникла попередня оплата та сформовано податковий кредит.

Щодо вказаних доводів суд зазначає, що відповідно до ст. 133 ГК України господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Тобто, чинним законодавством грошові кошти визнаються, як об'єкти цивільних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 ЦК України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Згідно п.п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до п. 22.9 ст. 22 вказаного Закону, банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач здійснюючи безготівкові розрахунки з СП ТОВ ім. Зайковського та ПП „Агротех" у обраний ним спосіб, не був обмежений певними законодавчими нормами, адже виконання банком його розпоряджень на перерахування коштів було можливе лише виключно у разі їх наявності на рахунку позивача.

Отже, доводи відповідача щодо здійснення розрахунків за відсутності грошових коштів не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, якими врегульовано порядок здійснення розрахунків.

При цьому, на характер здійснюваних розрахунків та їх правомірність, жодним чином не впливають господарські взаємовідносини, як позивача із СП ТОВ ім. Зайковського та ПП „Агротех", так і взаємовідносини останніх із ТОВ „Креатив-Постач", але за іншими господарськими договорами, як на цьому наполягає відповідач.

3) ПП «Агротех», СТОВ імені Зайковського є сільськогосподарськими товаровиробниками і відповідно відобразили суми ПДВ в отриманих авансах за поставку сільськогосподарської продукції власного виробництва у спеціальних деклараціях з ПДВ. Тобто, ПДВ з вказаних сум до державного бюджету не надійшов.

Щодо вказаних доводів, суд зазначає, що станом на час виписки позивачеві податкових накладних ПП «Агротех», СТОВ імені Зайковського діяли норми Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції закону чинного на дату виписки податкових накладних).

ПП «Агротех», СТОВ імені Зайковського є сільськогосподарським підприємствами, які обрали спеціальний режим оподаткування, що не заперечується та не спростовується відповідачем.

Відповідно до п. 8 1 .2. ст. 8 вказаного Закону, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

При цьому, згідно п. 8 1 .5. ст. 8 цього ж Закону, платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари (послуги) у сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку у загальному порядку.

Враховуючи вищевикладене, законодавець жодним чином не обмежує право платника податків, в даному випадку позивача по справі, на можливість формування податкового кредиту та від'ємного значення з ПДВ, на підставі податкових накладних виписаних сільськогосподарським підприємством.

Крім того, станом на час подачі позивачем податкових декларацій (січень, лютий 2011р.) почали діяти норми Податкового кодексу України, які також містять норми аналогічні ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме:

- згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (п. 209.2. ст. 209);

- платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари/послуги в сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку в загальному порядку (п. 209.5 ст. 209).

Стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з контрагентами ПП «Агротех», СТОВ імені Зайковського суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом в судовому засіданні, фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, стали висновки відповідача про вчинення позивачем з контрагентами ПП «Агротех», СТОВ імені Зайковського правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки вказані правочини, на думку відповідача, є нікчемними.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів.

Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні отриманих товарів, одержав податкову накладну, складену належним чином, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності формування податкового кредиту та від'ємного значення з податку на додану вартість.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 24.11.2011 року №0001362310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6666708 грн., штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 24.11.2011 року №0001372310, яким зменшено від'ємне значення податку на додану вартість у розмірі 15833333 грн., штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1,00 грн.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 2146 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 13.11.2012р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник