Постанова

від 18.10.2012 по справі 2а-5754/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2012 р. № 2а-5754/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дем"яновського Г.С.

при секретарі Бугарі Д.Р.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Промнафтосвіт»до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.04.2012р. № 0000922301 та від 24.04.2012р. № 0000932301, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Промнафтосвіт»звернулось до суду з вищезазначеним позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.04.2012р. № 0000922301 та від 24.04.2012р. № 0000932301.

В судовому засіданні, представники позивача просили адміністративний позов задоволити.

Представником відповідача в судовому засіданні проти позову заперечено.

Заслухавши доводи представника відповідача , з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Згідно з наказом Дрогобицької ОДПІ Львівської області ДПС від 26.03.2012р. №16 та на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.п. 75.1.2. п.75.1 ст.75, пп. 78.1.1 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78 та п. 79.1, п.. 79.2 ст. 79 розділу II Податкового Кодексу України, проведена документальна невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ПП «Промнафтосвіт»з питань придбання товарів (робіт, послуг) у ТзОВ «ТД «Лайнер»(ЄДРПОУ 33184456) за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 року та подальшого їх використання у господарській діяльності підприємства.

За результатами перевірки складений акт від 05.04.2012р. № 39/22-2/35217404, відповідно до якого встановлено порушення вимог п.138.1, п.138.2, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2-й квартал 2011 р. в сумі 9200 грн.; порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за червень 2011 р. в сумі 4580 грн., за липень 2011 р. в сумі 3420 грн.; порушення вимог ч. 1, ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів.

На підставі акта перевірки від 05.04.2012 р. №39/22-2/35217404 Дрогобицькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення по податку на прибуток № 0000922301 форми «Р»на суму 9200 грн. (сума за основним платежем 9200 грн., фінансова санкція - 0 грн.), по податку на додану вартість № 0000932301 форми «Р»на суму 8856,00 грн. (сума за основним платежем 8000,00 грн., фінансова санкція 856,00 грн.)

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення від 24 квітня 2012 р. №0000922301 та від 24 квітня 2012 р. №0000932301 в адміністративному порядку. Проте, рішеннями ДПС України та ДПС у Львівській області податкові повідомлення-рішення від 24 квітня 2012 р. №0000922301 та від 24 квітня 2012 р. №0000932301 залишено без змін, а скарги без задоволення.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на обставини, викладенні в адміністративному позові та своїх поясненнях.

Матеріалами справи встановлено, що ПП «Промнафтосвіт»- «Замовник»в особі директора ОСОБА_1 та ТзОВ «ТД «Лайнер»- «Виконавець», в особі директора ОСОБА_2 укладено договір на виготовлення та розповсюдження поліграфічної продукції від 04 січня 2011 року №5/11 та додаток до даного договору №1 від 04.01.2011 року. Згідно п.1.1. Предмет договору Виконавець надає Замовнику послугу по виготовленню та розповсюдженню рекламної поліграфічної продукції - флаєри, згідно замовлення та характеристик, що зазначаються в Додатку до цього Договору, який підписується обома сторонами і становить його невід'ємну частину. Відповідно до п. 2.1, вартість послуг становить: виготовлення продукції - 12000 грн. (в т.ч. ПДВ 2000 грн.), розповсюдження - 36000 грн. (в т.ч. ПДВ 6000 грн.). Сторонами договору укладено та підписано Додаток №1 від 04.01.2011 до договору №5/11 від 04.01.2011р., згідно якого Виконавець зобов'язується виготовити та розповсюдити поліграфічну продукцію (флаєри). Відповідно до додатку №1 від 04.01.2011 р. до договору ТзОВ «Торговий дім «Лайнер»зобов'язується виготовити флаєри в кількості 60000 шт. та розповсюдити їх в м. Дніпропетровську та в Дніпропетровській області. Після виконання умов договору сторонами підписаний акт приймання наданих послуг від 30 червня 2011 р. Платіжним дорученням від 08.07.2011 р. №105 на суму 48000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8000,00 грн. ПП «Промнафтосвіт»здійснило оплату за отримані рекламні послуги. На заперечення відповідача про ненадходження директора ПП „Промнафтосвіт" 04.01.2011 року в м.Дніпропетровську позивач поснив ,що директор ПП „Промнафтосвіт" перебував у відрядженні в м.Дніпропетровську з 19 по 22 грудня 2010 року і в цей час було проведено переговори з керівництвом ТзОВ «ТД «Лайнер»і складено проект договору ,оригінал якого для підписання було скеровано в м.Львів ,підписано , і один примірник повернуто контрагенту для виконання. Суд вважає можливою здійснення даної процедури підписання договору ,тим більше ,що в червні 2011 року директор позивача перебував в м.Дніпропетровську ,де підписував документи ,що свідчать про виконання договору ,а в документах про оплату послуг є посилання на зазначений договір.

Позивач посилається на те, що даний договір укладено з передпродажною та рекламною метою.

Суд оглянув зразок флаєра і встановив ,що текст флаєра дійсно рекламує продукцію ПП «Промнафтосвіт»\м.Дрогобич\ ,яка реалізується „зі складу в м.Дніпропетровськ „.

Підтвердженням того ,що позивач проводив господарську діяльність в м.Дніпропетровську є копія договору від 04.01.2011 року ,укладеного позивачем з ТзОВ „Дніпропаксервіс" ,з якого вбачається,що позивач прийняв в оренду в м.Дніпропетровську приміщення площею 100 кв.м.

Вартість отриманих рекламних послуг відображена на рахунку бухгалтерського обліку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», в облікових регістрах, та включена у витрати в Податковій декларації з податку на прибуток за 1-е півріччя 2011 р.

В червні 2011 р. сплачений податок на додану вартість в сумі 8000,00 грн. ПП «Промнафтосвіт»віднесло до податкового кредиту на підставі отриманої від ТзОВ «Торговий дім «Лайнер»податкової накладної від 30.06.2011 р. №540.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про рекламу»реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України встановлено, що до витрат відносяться витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг і, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідно до ст.1 первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З посиланням на вищевказані норми, позивач стверджує що підставою для відображення господарських операцій в податковому та бухгалтерському обліку є первинні документи. Тому, з метою здійснення господарської діяльності з продажу нафтопродуктів в м. Дніпропетровську та в Дніпропетровській області позивач уклав договір на виготовлення та розповсюдження рекламної продукції - флаєрів, які містять інформацію про підприємство та види його діяльності.

На підставі укладеного договору, акта приймання наданих послуг, платіжного доручення, податкової накладної, які є первинними документами, ведення і зберігання яких передбачено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податковим кодексом України, позивач збільшив податковий кредит по ПДВ та суму валових витрат.

ПП «Промнафтосвіт»не погоджується з висновками Дрогобицької ОДПІ зроблених на підставі акта позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Торговий дім «Лайнер», складеного Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська, в якому зазначено що ТзОВ «Торговий дім «Лайнер»не може фактично здійснювати господарські операції через відсутність майна, персоналу та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій з надання послуг, купівлі-продажу товарів. ТзОВ «Торговий дім «Лайнер»не надав первинні документі, що підтверджують податкові зобов'язання. А усі укладені ТзОВ «Торговий дім «Лайнер»правочини є нікчемними, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Судом оглянуто податкову декларацію з податку на додану вартість ТзОВ „Торговельний дім „Лайнер" за червень 2011 року , надання якої підтверджено квитанціями № 2 про прийняття електронної звітності. В розшифровці податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів під № 111 зазначено інд.податковий № 352174013093 ,який належить ПП «Промнафтосвіт" \Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №1000054877 від 24.07.2007 р.\ і зазначено зобов"язання по пдв -8000 грн. ,обсяг постачання 40000 грн.

ДПІ під час перевірки зроблено помилку і на стор.2 Акту перевірки невірно зазначено інд.податковий № 352174013093 ПП «Промнафтосвіт" -№ 35217401309.

З Акту перевірки Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська №409\23-3\33184456 ,на який посилається відповідач вбачається,що : „Згідно бази автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов"язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ,встановлено контрагентів , які відображені у складі податкових зобов"язань ТОВ „ТД „Лайнер" в червні 2011 року „ під № 1309 зазначено ПП «Промнафтосвіт" № ЄДРПОУ 35217404.

Тобто ТОВ „ТД „Лайнер" прийняло на себе податкове зобов"язання ПП «Промнафтосвіт" ,що підтверджує реальність господарської операції.

Тому суд вважає,що ненадання контрагентом для перевірки первинних документів не є підставою для визнання господарського договору нікчемним ,враховуючи наявність інших доказів ,що підтверджують його реальність.

Висновки податкових служб про визнання недійсними договорів ТОВ „ТД „Лайнер" спростовуються також Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2011 року по справі № 39\5005\16733\2011 за позовом ТзОВ „ХАСК-Флекс" до ТзОВ „ТД „Лайнер" про визнання договору купівлі-продажу № 401 від 04.04.2011 року недійсним. З означеного рішення вбачається,що в позові відмовлено,договір визнано дійсним, і Рішення залишено в силі Ухвалою Колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 року.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З огляду на це, відповідач стверджує що нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Основною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не актом перевірки податкового органу.

Суд вважає,що відповідачем не доведена нікчемність даного правочину.

При розгляді та вирішенні даної справи, окрім вищенаведеного, судом взято до уваги наступні обставини. При дослідженні взаємовідносин ПП «Промнафтосвіт»з ТзОВ «ТД «Лайнер»встановлено наявність акта приймання наданих послуг до договору №5/11 від 04 січня 2011 року від 30 червня 2011 р., який скріплений печаткою виконавця та замовника, підписаний директором ТзОВ «ТД «Лайнер»ОСОБА_2 та директором ПП «Промнафтосвіт»ОСОБА_1, та наявність податкової накладної ТзОВ «ТД «Лайнер», яка скріплена печаткою виконавця, підписана керівником ОСОБА_2

У вищевказаному акті виконаних робіт, як обґрунтовує свою позицію відповідач, не вказано, яку саме інформацію розміщували флаєри, кількість виготовлених та розповсюджених флаєрів, не конкретизовано де саме відбувалось розповсюдження рекламної продукції (який район, вулиця м. Дніпропетровська чи області, на якому саме залізничному вокзалі чи автовокзалі м. Дніпропетровська/ .Суд вважає,що це не є підставою невизнання послуг реальними , адже згідно Додатку №1 від до договору №5/11 від 04.01.2011р. передбачено місце розповсюдження флаєрів м. Дніпропетровськ, область, залізнодорожний вокзал, автовокзали. Також відповідач стверджує,що не представлено кошторис на виготовлення та витрати на розповсюдження флаєрів. Відповідач стверджує і про те, що до перевірки не представлено документів, які б свідчили про залучення нових покупців, що зареєстровані у м. Дніпропетровську та Дніпропетровській області після розповсюдження таких флаєрів.

Суд зазначає ,що для перевірки представлено зразок флаєра, з якого вбачається,що його виготовлено у кількості 60000 екземплярів,що відповідає умовам договору. Суд оглянув зразок флаєра і встановив ,що текст флаєра дійсно рекламує продукцію ПП «Промнафтосвіт»\м.Дрогобич\ ,яка реалізується „зі складу в м.Дніпропетровськ „.

Підтвердженням того ,що позивач проводив господарську діяльність в м.Дніпропетровську є копія договору від 04.01.2011 року ,укладеного позивачем з ТзОВ „Дніпропаксервіс" ,з якого вбачається,що позивач прийняв в оренду в м.Дніпропетровську приміщення площею 100 кв.м.

В податковому обліку вартість виготовлених флаєрів та їх розповсюдження, згідно наданого письмового пояснення директора ПП «Промнафтосвіт»- ОСОБА_1, включено у рядок 06.3.7 «Витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг)». Суму податку на додану вартість у розмірі 8000,00 грн. згідно податкової накладної №540, отриманої від ТзОВ «ТД «Лайнер»включено до складу податкового кредиту за червень 2011 року, що відображено платником в Додатку 5 до Декларації з податку на додану вартість, рядку 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів /послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою»Декларації за червень 2011 року, що подана в ДПІ у Дрогобицькому районі за №9004980736 від 19.07.2011 року.

Матеріали перевірки свідчать наступне. При дослідженні взаємовідносин між ПП «Промнафтосвіт»та ТзОВ «Торговельний дім «Лайнер», директором ОСОБА_1 надано письмове пояснення, згідно якого вказано, що договір ПП «Промнафтосвіт»з ТзОВ «ТД «Лайнер»укладено директором ОСОБА_1 у АДРЕСА_1. Згідно представлених документів, підписання договору відбулося у м. Дніпропетровську 04 січня 2011 року. Однак до перевірки не представлено наказ про відрядження директора з метою укладення договору з ТзОВ «ТД «Лайнер»та відрядну посвідку з відміткою про перебування 04.01.2011 року ОСОБА_1 у м. Дніпропетровську. До перевірки надано лише копію відрядної посвідки на ім'я директора ПП «Промнафтосвіт»ОСОБА_1, виданої згідно наказу №15 від 17.12.2010р. Відповідно до даної посвідки директор ОСОБА_1 був відряджений 19.12.2010р. терміном на 4 дні у м. Дніпропетровськ з метою приймання консалтингових послуг у ПП «Протор». Беручи до уваги дані відрядної посвідки, а саме: відмітки про прибуття у пункти призначення та вибуття з них, у м. Дрогобич відряджений повернувся 22.12.2010р.

Відповідач посилається на те,що директор ПП «Промнафтосвіт»ОСОБА_1 04.01.2011 року перебував у м.Дрогобичі, а отже не міг підписати з ТзОВ «ТД «Лайнер»договір на виготовлення та розповсюдження поліграфічної продукції №5/11 від 04.01.2011 року у м.Дніпропетровську. На заперечення відповідача про ненадходження директора ПП „Промнафтосвіт" 04.01.2011 року в м.Дніпропетровську позивач поснив ,що директор ПП „Промнафтосвіт" перебував у відрядженні в м.Дніпропетровську з 19 по 22 грудня 2010 року і в цей час було проведено переговори з керівництвом ТзОВ «ТД «Лайнер»і складено проект договору ,оригінал якого для підписання було скеровано в м.Львів ,підписано , і один примірник повернуто контрагенту для виконання .Суд вважає можливою здійснення даної процедури підписання договору. Крім цього з Наказу №15\ 1 від 28.06.2011 року вбачається ,що з 29.06 по 01.07.2011 директор ПП «Промнафтосвіт»ОСОБА_1 перебував в м.Дніпропетровську в ТзОВ «ТД «Лайнер».

Саме в цей період \30.06.2011 р.\ підписано Акт приймання наданих послуг до договору № 5\11 від 04.01.2011 року ,що підтверджує реальність надання послуг.

При проведенні оплат за надані послуги позивач посилається на означений договір ,що свідчить про його наявність.

Таким чином висновок ДПІ не спростовує докази про реальність укладення Договору.

Щодо посилки ДПІ на те,що ТзОВ «ТД «Лайнер»не мало права надавати послуги з виготовлення поліграфічної продукції ,то судом оглянуто Статут ТзОВ „Лайнер",де на стор.3 в розділі „Мета та предмет діяльності" зазначено:

-надання суб"єктам господарської діяльності послуг, у т.ч. виробничих,побутових,транспортноімпортних,посередницьких,консигнаційних,управлінських,охороних,облікових,сервісних, поліграфічних,рекламних та інших ..

З Наказу ДПА України від 05.07.2012 року № 577 „Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо визначення витрат за діяльністю ,не передбаченою статутом"вбачається,що витрати від операцій ,проведених підприємством від діяльності ,не передбаченої статутом ,визнаються витратами за правилами ,встановленими розділом 111 Податкового кодексу України за умови їх документального підтвердження у зв"язку із господарською діяльністю та визнання доходів від такої діяльності в податковому обліку.

Під час перевірки відповідачем використано акт Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від №409/23-3/33184456 від 30.01.2012р. «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Торговельний дім «Лайнер»(код ЄДРПОУ 33184456) з питань правильності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за червень 2011р.». Відповідач вказує,що актом встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «ТД «Лайнер»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Текст Акту \стор.4\ свідчить ,що „Фактично у ТОВ „ТД"ЛАЙНЕР" відсутні трудові ресурси ,виробниче обладнання.транспортне та торгівельне обладнання ,сировина ,матеріали для здійснення основного виду діяльності.визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Про можливість надання послуг з виготовлення поліграфічної продукції в Акті не вказано.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100319879, видане Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська 02.02.2011 року анульовано 06.09.2011 року,тобто після здійснення всіх господарських операцій з позивачем.

Відповідач посилається і на те, що в м. Дрогобич здійснює діяльність не одне підприємство з друку поліграфічної продукції, в яких наявні відповідні виробничі потужності для виготовлення такої продукції, відповідно ПП «Профнафтосвіт»був обізнаний про таку сферу діяльність. Однак уклав правочин з виготовлення рекламної продукції з підприємством, що знаходиться в іншій області .

Суд оглянув зразок флаєра і встановив ,що текст флаєра дійсно рекламує продукцію ПП «Промнафтосвіт»\м.Дрогобич\ ,яка реалізується „зі складу в м.Дніпропетровськ „.

Підтвердженням того ,що позивач проводив господарську діяльність в м.Дніпропетровську є копія договору від 04.01.2011 року ,укладеного позивачем з ТзОВ „Дніпропаксервіс" ,з якого вбачається,що позивач прийняв в оренду в м.Дніпропетровську приміщення площею 100 кв.м.

Тому суд не приймає заперечення відповідача про недоцільність виготовлення флаєрів в м.Дніпропетровську.

Крім цього суд оглянув зразки флаєрів різних підприємств \додані до справи\ і в жодному з них не зазначений виробник ,а тираж на флаєрах позивача зазначений -60000 .

Наявність у ПП «Промнафтосвіт»документів, які відповідно до Податкового Кодексу України є необхідними для формування валових витрат - акту приймання наданих послуг, підписаного сторонами договору, є безумовною підставою для віднесення даних сум до складу валових витрат.

Перевіркою встановлено, в порушення п.138.1, п.138.2, пп.138.10.З п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, ПП «Промнафтосвіт»безпідставно віднесено до складу витрат на збут у II кварталі 2011 року витрати у сумі 40000 грн. по правочину укладеному з ТзОВ «ТД «Лайнер», що в свою чергу призвело до заниження податку на прибуток в сумі 9200 грн.

Крім цього, перевіркою встановлено, що в порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ПП «Промнафтосвіт»завищено суму податкового кредиту на 8000 грн. за червень 2011 року за рахунок безпідставного віднесення платником до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній, виписаній ТзОВ «ТД «Лайнер»по операції, що фактично не здійснювалась та правочин з якою визнано нікчемними, що в свою чергу призвело до заниження суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за червень 2011 року у сумі 4580грн., за липень 2011 року у сумі 3420 грн.

Наведені вище докази та їх аналіз свідчить про безпідставність даних висновків ДПІ , і спростовує їх правове обгрунтування.

Крім цього встановлено,що Статутний фонд ПП «Промнафтосвіт»становить 200,0 тис.грн., вид діяльності - торгівля нафтопродуктами Фактично ПП «Промнафтосвіт»у період взаємовідносин з ТзОВ «Торговельний дім «Лайнер»здійснював оптову торгівлю нафтопродуктами,що спонукало його до розширення ринку збуту і виготовлення рекламної поліграфічної подукції.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливе неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати правомірними оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремих його положень.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби від 24.04.2012р. № 0000922301 та від 24.04.2012р. № 0000932301.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Дем'яновський Г.С.