Рішення

від 05.11.2012 по справі 5004/1112/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2012 р. Справа № 5004/1112/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес", Полтавська область, Пирятинськиий район, с.Дейманівка

до відповідача: Приватного підприємства "Мавін", Луцький район, с.Великий Омеляник

про стягнення 29 399,25 грн.

Суддя Сур'як О.Г.

Представники :

від позивача: Богомол І.О., довіреність №55/2012 від 01.10.2012р.

від відповідача: Негода С.В. - директор підприємства

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач -ТОВ "Пирятинський делікатес" звернувся до суду з позовом, уточненим заявами від 12.10.2012р. (вих.№1015) та від 05.11.2012р. про зменшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача -ПП "Мавін" 29399,25 грн., з них: 26999,50грн. заборгованості згідно дилерського договору поставки напівфабрикатів від 11.03.2011р. №ПД11-03/2011 та 2399,75грн. пені відповідно до п.6.3 договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на дилерський договір поставки напівфабрикатів №ПД11-03/2011 від 11.03.2011р., видаткові накладні №272 від 03.02.2012р., №488 від 21.02.2012р., №573 від 27.02.2012р., №736 від 15.03.2012р., податкові накладні №40, №215, №303, №104, претензію №1 від 20.06.2012р.

На адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 12.10.2012р. (вих.№1015), в якій зазначено, що ПП "Мавін" провів часткову проплату за поставлений товар, що підтверджується банківською випискою від 03.07.2012 року на суму 5000грн., 09.08.2012р. - 3000грн., 23.08.2012 проплатив 3000грн., і тому основний борг становить 26 999, 50 грн.

Загальна сума заборгованості ПП "Мавін" перед ТОВ "Пирятинський делікатес" на 15.10.2012р становить 29 977,84грн., яка складається із 26 999, 50грн. основного боргу та 2 978,34 грн. штрафу.

Також в судове засідання представник позивача подав заяву від 05.10.2012р., в якій просив зменшити розмір пені, нарахованої на суму заборгованості після проплат, в зв'язку із зменшенням днів прострочки, а саме просив стягнути пеню в розмірі 586,46грн. за період з 24.08.2012р. по 15.10.2012р. із суми заборгованості 26999,50грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги повністю та просив стягнути з відповідача на користь позивача 29399,25грн., з яких 26999,50грн. основної заборгованості за договором та 2399,75грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 11.10.2012р. (вих.№45) та представник відповідача в судовому засіданні позов не визнає повністю, оскільки в позовній заяві не описано, які зобов'язання по Договору брало на себе ПП "Мавін" та ТОВ "Пирятинський делікатес", які строки поставки товару, які строки оплати за товар із посиланням на відповідні пункти договору. Також, до позовної заяви не надано доказів, що позивач саме по Дилерському договору поставки напівфабрикатів № ПД11-03/2011 від 11.03.2011р. видав відповідачу товар на суму 37 999,50 гривень.

У видатковій накладній №272 від 03.02.2012р. відсутній підпис посадової особи та печатка підприємства, що підтверджують отримання ПП "Мавін" товару на суму 20 725,80 гривень, ніяких приміток про відмову від підпису чи Акта про відмову від підпису уповноваженої особи ПП "Мавін" видаткової накладної позивачем не надано. Відповідно до вищевказаної видаткової накладної товар повинен бути отриманий ПП "Мавін" по Договору №110320, а стягнення проводиться по зовсім іншому договору, а саме по Дилерському договору поставки напівфабрикатів № ПД11-03/2011.

У видаткових накладних №488 від 21.02.2012р., №736 від 15.03.2012р. та податкових накладних №215 та №104 зазначено, що товар отриманий ПП "Мавін" по Договору поставки №110320, а стягнення проводиться по зовсім іншому договору, а саме по Дилерському договору поставки напівфабрикатів № ПД11-03/2011.

Відповідач зазначив, що надані в суд видаткові накладні не підтверджують факту отримання ПП "Мавін" товару по Дилерському договору поставки напівфабрикатів №ПД11-03/2011, а товару на суму 20 725,80 гривень ПП "Мавін" взагалі не було отримано.

Відповідач зазначає, що акти звірки між відповідачем та позивачем не підписувалися ПП "Мавін", оскільки такі акти надавались по договору №110320, який між даними підприємствами взагалі не укладався.

Позивач у листі №296 від 30.10.2012р. та представник позивача в судовому засіданні зазначив, що в журналі реєстрації договорів ТОВ "Пирятинський делікатес" за весь період діяльності товариства з ПП "Мавін" зареєстровано лише один Дилерський договір №№ПД11-03/2011 про поставку напівфабрикатів від 11.03.2011р. за номером 244 від 14.03.2011р. Інших договорів товариство з відповідачем не заключало та не реєструвало.

Представник позивача зазначив, що посилання, які містяться в накладних на договір №110320 від 11.03.2011р. є спрощеною нумерацією договору, яка використовується в бухгалтерській та податковій документації.

В судовому засіданні оглянуто оригінали видаткових накладних №272 від 03.02.2012р., №488 від 21.02.2012р., №573 від 27.02.2012р., №736 від 15.03.2012р. та Журнал реєстрації договорів ТОВ "Пирятинський делікатес".

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

11.03.2011 року між ТОВ "Пирятинський делікатес" (Виробник) та ПП "Мавін" (Дилер) було укладено Дилерський договір поставки напівфабрикатів №ПД11-03/2011.

Пунктом 1.1. Дилерського договору встановлено ,що предметом цього договору є співробітництво сторін щодо здійснення Виробником комплексної та систематичної поставки Дилеру, за його замовленням, продукції виробництва виробника (товару), назва, асортимент і ціна якої вказані в специфікації, яка являється доповненням до даного договору, на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до умов договору Виробник зобов'язався поставляти товар у кількості та асортименті, в порядку і на умовах, визначених цим Договором та відповідним замовленням та документами, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до вимог чинного законодавства України. Разом з товаром надавати Дилеру для підписання видаткову накладну. В свою чергу Дилер зобов'язався приймати товар та здійснювати оплату його вартості в строки, порядку і на умовах, визначених цим Договором та відповідним замовленням ( п.п. 3.1.1., 3.1.2., 3.2.1. договору).

Згідно п. 2.5. договору оплата загальної вартості партії Товару здійснюється Дилером у безготівковій формі чи у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок Виробника, визначений в п. 10 цього Договору, суми грошових коштів у розмірі визначеному у рахунку-фактурі, виставленому Виробником, з відстрочкою платежу 21 календарний день з моменту поставки або готівковій по факту поставки. Або відтермінуванням платежу на 14 календарних днів, за умови підписання сторонами, їх уповноваженими особами, видаткової накладної.

Відповідно до п.п. 4.3., 4.6. договору Виробник здійснює передачу товару Дилеру разом із відповідними документами (видатковою накладною, рахунком). За результатами прийняття-передачі товару та отримання товару Дилером, сторони підписують відповідну видаткову накладну, що є підтвердженням виконання Виробником своїх обов'язків за цим Договором. Дата отримання товару вказана у видатковій накладній є моментом поставки.

Відповідно до умов дилерського договору №ПД11-03/2011 від 11.03.2011р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 37999,50грн., що підтверджується видатковими накладними №272 від 03.02.2012р., №488 від 21.02.2012р., №573 від 27.02.2012р., №736 від 15.03.2012р., доданими до матеріалів справи.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Прийняті згідно договору зобов'язання щодо оплати поставленого товару відповідачем належним чином не виконувалися.

З метою врегулювання спору, ТОВ "Пирятинський делікатес" направив відповідачу Претензію № 1 від 20.06.2012 (вих. №53), щодо погашення боргу ПП "Мавін". Після чого відповідач провів часткову оплату в сумі 11000грн. та з 24.08.2012р. перерахування коштів не проводив.

На момент розгляду спору по суті заборгованість відповідача перед позивачем складає 26999,50грн., не погашена, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.2 ст.343 Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за грошовими зобов'язаннями розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ що діяла.

Пунктом 6.3 дилерського договору передбачено, що у випадках прострочення оплати товару згідно п. 2.5. цього Договору Дилер сплачує Виробникові штраф (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, діючої на території України.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути 2399,75грн. пені (з них: по видатковій накладній №272 від 03.02.2012р. - 1098,75грн. за період з 25.02.20012р. по 02.07.2012р. з суми 20725,80грн.; по видатковій накладній №488 від 21.02.2012р. - 261,83грн. за період з 14.03.2012р. по 02.07.2012р. з суми 5739,90грн.; по видатковій накладній №573 від 27.02.2012р. - 246,77грн. за період з 20.03.2012р. по 02.07.2012р. з суми 5773,80грн.; по видатковій накладній №736 від 15.03.2012р. - 205,94грн. за період з 06.04.2012р. по 02.07.2012р. з суми 5760грн., а також 586,46грн. за період з 24.08.2012р. по 15.10.2012р. з суми 26999,50грн.).

Твердження відповідача про те, що надані в суд видаткові накладні не підтверджують факту отримання ПП "Мавін" товару по Дилерському договору поставки напівфабрикатів №ПД11-03/2011, так як в них містьться посилання на договір №110320 від 11.03.2011р., а не на Дилерський договір поставки напівфабрикатів №ПД11-03/2011, суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані, оскільки поставка товару відбулася саме в період дії Дилерського договору №ПД11-03/2011 від 11.03.2011р.

Крім того, з листа позивача №296 від 30.10.2012р., пояснень представника позивача та оглянутого в судовому засіданні оригіналу Журналу реєстрації договорів ТОВ "Пирятинський делікатес" вбачається, що за весь період діяльності ТОВ "Пирятинський делікатес" з ПП "Мавін" зареєстровано лише один Дилерський договір №ПД11-03/2011 про поставку напівфабрикатів від 11.03.2011р. за номером 244 від 14.03.2011р. Інших договорів товариство з відповідачем не заключало та не реєструвало.

Посилання, які містяться в накладних на договір №110320 від 11.03.2011р. є спрощеною нумерацією Дилерського договору №ПД11-03/2011 від 11.03.2011р., яка використовується в бухгалтерській та податковій документації.

Твердження відповідача про те, що за видатковою накладною №272 від 03.02.2012р., товар на суму 20 725,80 гривень ПП "Мавін" взагалі не було отримано, в даній накладній відсутній підпис посадової особи та печатка підприємства, що підтверджують отримання товару, не береться судом до уваги, оскільки, в судовому засіданні, оглянуто оригінали видаткових накладних №272 від 03.02.2012р., №488 від 21.02.2012р., №573 від 27.02.2012р., №736 від 15.03.2012р., які підписані сторонами та скріплені мокрими печатками.

Оскільки спір до розгляду в суді доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись, ст.ст. 193, 216, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 599, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Мавін" (Волинська область, Луцький район, с.Великий Омеляник, код ЄДРПОУ 21738773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" (Полтавстка область, Пирятинський район, с.Дейманівка, вул.Наглого Марка, 46, код ЄДРПОУ 36313601) 29399грн.25коп. (з них: 26999,50грн. основної заборгованості та 2399,75грн. пені), а також 1609грн.50коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено 09.11.2012р.

Суддя О. Г. Сур'як