Постанова

від 12.11.2012 по справі 5002-12/1354-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2012 р. Справа № 5002-12/1354-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Попікової О.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "База "Дніпро" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 р. у справі № 5002-12/1354-2012 господарського суду Автономної республіки Крим за позовомПрокурора міста Алушти в інтересах держави в особі: Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим доТовариства з обмеженою відповідальністю "База "Дніпро" простягнення 61 061,00 грн.

за участю представників:

прокурора: Томчук М.О.

позивача: не з'явився

відповідача: Івахненко Ю.М

в с т а н о в и в :

Прокурор міста Алушта звернувся в інтересах держави в особі Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим (надалі -"Комітет") до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -"ТОВ") "База "Дніпро" про стягнення 61 061,00 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме: забір підземних вод із свердловини за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

Позовні вимоги мотивовані нормами ст.ст. 5, 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 44, 48, 49, 111 Водного кодексу України (надалі -"ВК України"), ст.ст. 16, 19 Кодексу України про надра та положеннями Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389; надалі -"Методика № 389").

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2012 р. (суддя Іллічов М.М.) у позові відмовлено.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з недоведеності завдання державі збитків в розмірі 61 061,00 грн., оскільки акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 08.02.2012 р., яким обґрунтовано позов, не відповідає п. 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства (Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. № 464). Крім того, судом зазначено про те, що притягнення працівника відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 47 КУпАП не є доказом порушення відповідачем ст. 48 ВК України.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 р. (судді Фенько Т.П., Градова О.Г., Проценко О.І.) рішення місцевого господарського суду скасовано із прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі;

стягнуто з ТОВ "База "Дніпро" 61 061,00 грн. шкоди, завданої державі порушенням природоохоронного законодавства, та судові витрати.

Позиція суду апеляційної інстанції мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом ст.ст. 32 -34, 43 ГПК України та доведеністю здійснення відповідачем забору підземних вод із свердловини при відсутності дозволу, що дає підстав для задоволення вимог Комітету на підставі норм законодавства, вказаних позивачем в якості нормативного обґрунтування позову.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, ТОВ "База "Дніпро" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 р. у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права, і залишити в силі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2012 р.

Сторони, згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача та Генеральної прокуратури України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 111 7 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.02.2012 р. Комітетом у присутності директора ТОВ "База "Дніпро" ОСОБА_6 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у частині охорони водних ресурсів.

Перевіркою встановлено: у ТОВ "База "Дніпро" відсутня ліцензія на розробку надр (порушення ст.ст. 16, 19 Кодексу України про надра); строк дії дозволу на спеціальне водокористування УКР-КРЫ № 1272 від 17.07.2008 р. сплив 01.08.2011 р., тобто на момент проведення перевірки дозвіл на спеціальне водокористування відсутній (порушення ст.ст. 44, 49 ВК України); первинні журнальні обліки водовідведення за формою ПОД-11, ПОД-12, ПОД-13 не ведуться.

За результатами перевірки складено Акт від 08.02.2012 р., яким зафіксовано вказані порушення. Копія акту отримана директором ТОВ "База "Дніпро" ОСОБА_6 Крім того, на підставі зазначеного акту перевірки Комітетом винесено припис відповідачу про усунення вказаних порушень.

Постановою Комітету від 16.02.2012 р. № 000132-072/4748 на підставі Протоколу про адміністративне правопорушення № 000132 від 16.02.2012 р. директора ТОВ "База "Дніпро" ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 47 КУпАП, а саме: порушення ст.ст. 44, 49 ВК України, ст.ст. 16, 19 Кодексу України про надра, що виявилось у самовільному водокористуванні та користуванні свердловиною для добування підземної води при відсутності дозволу на спеціальне водокористування та ліцензії на розробку надр. На вказану посадову особу відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 238,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Акт перевірки від 08.02.2012 р., Протокол про адміністративне правопорушення від 16.02.2012 р., Постанова про накладення адміністративного стягнення від 16.02.2012 р. є чинними, ніким не оскаржені та не скасовані.

Відповідно до ч. 4 ст. 148 ГК України, правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (вод) встановлюється законами. Частина 1 статті 149 ГК України також передбачає, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Статтею 48 ВК України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно зі ст. 151 ГК України суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Із даними нормами узгоджується і норми п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 49 ВК України, якими передбачено здійснення спеціального водокористування на підставі дозволу.

Матеріалами справи підтверджено здійснення ТОВ "База "Дніпро" спеціального водокористування без відповідного дозволу.

У відповідності до ст. 110 ВК України порушення водного законодавства тягне за собою, зокрема, цивільно-правову відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. З огляду на норми ст. 111 ВК України, підприємства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Так само і ст. 68 Закону закріплює, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України цивільну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; підприємства зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно із ч. 1 ст. 69 Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме шляхом самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), здійснюється на підставі Методики № 389.

Ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків (п. 1.4 Методики № 389).

Даними нормами спростовується висновок суду першої інстанції про порушення позивачем Методики № 389 при складанні Акту перевірки від 08.02.2012 р., в якому не зафіксовано розміру завданих збитків. З огляду на п. 1.4 Методики № 389 визначення розміру збитків можливо лише після встановлення факту порушення (фіксується в акті перевірки) та відповідного збору і аналізу матеріалів.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн, здійснюється за формулою № 23, закріпленою п. 9.1 Методики № 389, а саме: Зсам = 100 х W х Тар. Показником "W" позначається об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

З матеріалів справи вбачається та підтверджено апеляційним господарським судом, що відповідачем забір підземних вод зі свердловини при відсутності дозволу на спеціальне водокористування здійснювався у період з 01.08.2011 р. по 01.10.2011 р. Згідно зі звітом відповідача за III квартал 2011 року про використання води, зі свердловини за перший місяць III кварталу 2011 року забрано 0,5 тис. куб. м води, за другий місяць III кварталу 2011 року - 0,5 тис. куб. м води, за третій місяць III кварталу 2011 року - 0,6 тис. куб. м води.

З урахуванням даного та з огляду на проведення судом апеляційної інстанції арифметичної перевірки суми заявлених до стягнення збитків, слід погодитись з висновком про задоволення позовних вимог в розмірі 61 061,00 грн.

Твердження, викладені в касаційній скарзі даного висновку не спростовують.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції в порядку ст.ст. 43, 10, 103, 104 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "База "Дніпро" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 р. у справі № 5002-12/1354-2012 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Кот Судді О. Кролевець О. Попікова