Постанова

від 07.11.2012 по справі 5009/1212/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.11.2012 р. справа №5009/1212/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Богатиря К.В. Дучал Н.М., Ушенко Л.В.

При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін: від боржника:не з'явився від скаржника: від кредитора:Науменко О.Л. -довір. № 18250/10/10-036 від 01.11.2012р. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову господарського суду Запорізької області від та ухвалу господарського суду від 10.04.2012р. Запорізької області 03.07.2012р. у справі№ 5009/1212/12 /суддя Юлдашев О.О./ за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Кепітал»м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Експортмаркет" м. Запоріжжя провизнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Запорізької області від 10.04.2012р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. у справі № 5009/1212/12 про банкрутство, порушеної з врахуванням особливостей банкрутства відсутнього боржника. В апеляційній скарзі апелянт просить постанову від 10.04.2012р. та ухвалу від 03.07.2012р. скасувати та припинити провадження у справі.

Апеляційна скарга ухвалою від 28.08.2012р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

В обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги ДПІ посилається на те, що винесення ухвали про ліквідацію банкрута унеможливлює проведення податкової позапланової перевірки ТОВ "Експортмаркет". Також апелянт посилається, що ним був виданий наказ на проведення такої перевірки та направлена вимога ліквідатору про надання документів боржника для проведення перевірки, але ліквідатор документів не надав. З питання незатвердження звіту ліквідатора ДПІ зверталось до господарського суду Запорізької області з відповідним клопотанням. Стосовно скасування постанови від 10.04.2012р. скаржник зазначив, що вказана постанова судом винесена передчасно та ДПІ подана заява про перегляд за нововиявленими обставинами цієї постанови.

Ініціюючий кредитор та боржник у судове засідання 07.11.2012р. своїх повноважних представників не направили, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомленні належним чином. За таких обставин, Донецький апеляційний господарський суд вважає можливим розглянути по суті апеляційну скаргу, оскільки явка сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою та представник скаржника не заперечувала проти розгляду апеляційної скарги за відсутності інших представників сторін.

Ухвалою від 24.10.2012р. Донецький апеляційний господарський суд витребував у ліквідатора та ініціюючого кредитора належним чином завірену копію протоколу з рішенням засновників ТОВ "Експортмаркет" про припинення підприємницької діяльності, яке було прийнято засновниками боржника до подачі заяви про порушення справи про банкрутство та про що є посилання ініціюючого кредитора у вказаній заяві.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Ініціюючий кредитор разом з клопотанням про залучення до матеріалів справи надав копію протоколу №27/02 загальних зборів учасників ТОВ "Експортмаркет" від 27.02.2012р., в якому зазначене про прийняте рішення про припинення товариства шляхом ліквідації.

За результатами розгляду цього клопотання колегія суддів вважає за необхідне його задовольнити, оскільки надана завірена належним чином копія протоколу в розумінні ст. 36 ГПК є письмовим доказом, крім того при ініціюванні процедури банкрутства кредитор в заяві про порушення справи про банкрутство послався на те, що боржник з власної ініціативи прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності. Також колегією суддів апеляційного суду прийнято до уваги пояснення ініціюючого кредитора про неможливість надання цього протоколу раніш до господарського суду, оскільки вся документація боржника знаходилась у засновника товариства, з яким на той час не було зв'язку у кредитора.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів встановила:

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника , заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Частина 3 статті 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у випадку відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора. При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, притаманні процедурі, яка передбачена ст.52 Закону, зокрема: справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку згідно ч.3 ст.6 Закону, встановленого для їх погашення.

В постанові від 10.04.2012р. підставами для визнання боржника банкрутом згідно ст.52 Закону як відсутнього боржника господарський суд Запорізької області зазначив, що ТОВ "Експортмаркет" складений простий вексель серії АА № 1038574 від 03.08.2011р. на суму - 16400грн., який видано ТОВ "Люкс Кепітал" у якості гарантування оплати за договором купівлі-продажу № 21/03-11 від 21.03.2011р. зі строком оплати за векселем -за пред'явленням. У зв'язку з відсутністю оплати вказаного векселя було вчинено протест про неоплату векселя від 12.03.2012р. №258 та виданий виконавчий напис нотаріуса №259 від 12.03.2012р. Постановою Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ від 26.03.2012р. повернутий виконавчий документ у зв'язку з тим, що боржник за адресою, зазначеною у виконавчому напису нотаріуса, не знаходиться, про що складено відповідний акт від 26.03.2012р.

Отже, звертаючись з заявою, ініціюючий кредитор надав суду докази про безспірність своїх вимог до боржника, докази звернення до виконавчої служби про стягнення безспірної заборгованості у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Також колегією суддів приймається до уваги те, що боржником ще до початку порушення справи про банкрутство було прийнято рішення про припинення товариства шляхом ліквідації (протокол № 27/02 від 27.02.2012р.).

Згідно ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів дійшла висновку, що протокол з рішенням засновників про припинення підприємницької діяльності боржника є належним та допустимим доказом в порядку ст. 52 Закону інших ознак, що свідчать про відсутність його підприємницької діяльності на момент порушення провадження у справі про банкрутство.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що боржник не виконав рішення засновника та у період після 27.02.2012р. (дата прийняття рішення (протоколу) №27/02 загальних зборів учасників ТОВ "Експортмаркет") здійснював підприємницьку діяльність.

Статтею 104 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Пунктом 4.7 Рекомендацій Президії ВГСУ від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 передбачено, що у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

Тому апеляційна інстанція вважає, що заява ТОВ "Люкс Кепітал" про порушення справи про банкрутство у відношенні ТОВ "Експортмаркет" господарським судом була прийнята 30.03.2012р. з дотриманням вимог ст.ст. 11, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

На підставі ст. 52 Закону та наявності достатньої кількості доказів у матеріалах справи господарський суд Запорізької області 10.04.2012р. виніс постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатором у справі арбітражного керуючого Клименка О.Ю.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для визнання відсутнього боржника банкрутом, та вважає, що заявником надані належні докази наявності безспірних вимог ініціюючого кредитора та відсутності підприємницької діяльності боржника.

Згідно ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансове становище банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.

Відповідно до ст.26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором було надано звіт та ліквідаційний баланс станом на 30.05.2012р. Також ліквідатор здійснив публікацію про визнання боржника банкрутом у газеті «Голос України»від 25.04.2012р. № 76 (5326); надав реєстр вимог кредиторів банкрута станом на 30.05.2012р., до якого включені лише вимоги ініціюючого кредитора. Кредиторські вимоги включені до ліквідаційного балансу. З метою виявлення рухомого та нерухомого майна ліквідатором направлено запити до відповідних органів, а саме: БТІ, УДАІ, державної інспекції сільського господарства тощо. Отже, за відповідями цих органів вбачається, що транспортних засобів, нерухомого майна за банкрутом не зареєстровано.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна у банкрута відсутнє майно, що перебуває в обтяжені. За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підприємство-банкрут не значиться засновником інших суб'єктів господарювання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо належного виконання ліквідатором обов'язку з розшуку кредиторів банкрута та виявленню майна (активів) банкрута, тому обґрунтованим є висновок про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

За викладених обставин, ухвала господарського суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі не підлягає скасуванню.

Що стосується не проведеної податковим органом перевірки платника податків, який знаходився в процедурі банкрутства, то слід прийняти до уваги наступне.

ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська була обізнана про банкрутство ТОВ "Експортмаркет", що підтверджується заявою ДПІ від 08.05.2012р. до господарського суду Запорізької області про перегляд постанови від 10.04.2012р. за нововиявленими обставинами. Вказана заява була повернута заявнику.

Крім того, скаржником були надані витребувані докази щодо вжиття заходів для проведення податкової перевірки, з яких вбачається, що є лист ДПІ про відсутність заборгованості банкрута перед цим податковим органом.

Кредитор в силу ст. ст. 25, 52 Закону про банкрутство зобов'язаний в місячний термін з дня отримання повідомлення про визнання боржника банкрутом заявити грошові вимоги до банкрута, тому державна податкова інспекція повинна в цей термін здійснити позапланову перевірку банкрута, і тільки після цього звертатися до ліквідатора із заявою про визнання вимог щодо сплати податків. Посилання ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська на неможливість проведення податкової перевірки у зв'язку з відсутністю фінансово-господарської документації банкрута не приймається судом до уваги як поважна причина невиконання державним контролюючим органом покладених на нього функцій, оскільки матеріалами справи не доведено вжиття усіх необхідних та можливих заходів для проведення позапланової перевірки банкрута, в т.ч. оскарження неправомірних дій ліквідатора щодо відмови у проведенні перевірки до суду, проведення перевірки непрямими методами шляхом дослідження через банк фінансових операцій банкрута з іншими господарюючими суб'єктами та інше. Не проведення податкової перевірки контролюючим органом з суб'єктивних причин не унеможливлює затвердження господарським судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі про банкрутство.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що доводи апелянта не спростовують висновків господарського суду Запорізької області, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова від 10.04.2012 та ухвала суду від 03.07.2012р. підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову господарського суду Запорізької області від 10.04.2012р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. у справі № 5009/1212/12 -залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 10.04.2012р. у справі №5009/1212/12 про банкрутство залишити без змін.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. у справі №5009/1212/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Н.М. Дучал

Л.В. Ушенко

Надруковано: 8 прим.:

1.боржнику

2.кредитору

1.ліквідатору

1.скаржнику

1.ДАГС

1.до справи

1.ГСЗО