Постанова

від 05.02.2013 по справі 5009/1212/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 5009/1212/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю., суддів -Білошкап О.В., Хандуріна М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2012р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. по справі №5009/1212/12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Кепітал" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експортмаркет",-

в с т а н о в и в:

Постановою господарського суду Запорізької області від 10.04.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Експортмаркет" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Клименка О.Ю.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. затверджено звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Експортмаркет" та ліквідаційний баланс банкрута. Товариство з обмеженою відповідальністю "Експортмаркет" ліквідовано, провадження по справі припинено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2012р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. та постанову господарського суду Запорізької області від 10.04.2012р. залишено без змін.

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2012р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. скасувати та припинити провадження по справі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.03.2012р. порушено провадження по справі про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експортмаркет" на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Запорізької області від 10.04.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Експортмаркет" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Клименка О.Ю.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що ініціюючий кредитор надав суду докази про безспірність своїх вимог до боржника, боржник фактично припинив підприємницьку діяльність, за місцезнаходженням боржник відсутній.

05.06.2012р. ліквідатором ТОВ "Експортмаркет" надано до суду першої інстанції звіт та ліквідаційний баланс банкрута.

Затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідуючи ТОВ "Експортмаркет", припиняючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами ліквідаційної процедури у банкрута не виявлено майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог, підприємницька діяльність припинена, ліквідатором в повній мірі виконані обов'язки з розшуку кредиторів банкрута та виявленню майна банкрута.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання відсутнього боржника банкрутом, пославшись на те, що заявником надані належні докази наявності безспірних вимог ініціюючого кредитора, підприємницька діяльність боржника припинена, крім цього, ліквідатором належним чином виконано обов'язок з розшуку кредиторів банкрута та виявленню його майна (активів), тому обґрунтованим є висновок про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитися не можна з наступних підстав.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам закону не відповідають.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, підстави для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника настають як у разі наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, так і вразі їх сукупності.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними вимогами визнаються вимоги кредиторів визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

На відміну від загальної процедури банкрутства правомірність порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою перевіряється господарським судом у засіданні суду, в якому виноситься постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яка підлягає оскарженню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, доказом безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника на суму 16400грн. є складений ТОВ "Експортмаркет" простий вексель серії АА № 1038574 від 03.08.2011р. на суму -16400грн., який видано ТОВ "Люкс Кепітал" у якості гарантування оплати за договором купівлі-продажу № 21/03-11 від 21.03.2011р. зі строком оплати за векселем -за пред'явленням. У зв'язку з відсутністю оплати вказаного векселя було вчинено протест про неоплату векселя від 12.03.2012р. №258 та виданий виконавчий напис нотаріуса №259 від 12.03.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із заявою про порушення провадження по справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Експортмаркет" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заявник надав постанову Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ від 26.03.2012р. про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з тим, що боржник за адресою, зазначеною у виконавчому напису нотаріуса, не знаходиться, про що складено відповідний акт від 26.03.2012р.

Пунктом 5 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (ч.2), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (ч.5).

Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка, де в графі про статус відомостей про юридичну особу міститься запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Вказані докази повинні бути надані заявником господарському суду саме на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою.

Виходячи з викладеного, постанова Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ від 26.03.2012р. про повернення виконавчого документа стягувачеві та акт державного виконавця від 26.03.2012р. не можуть бути належними та допустимими доказами відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Проте, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що на момент звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою заявником не було надано витяг чи довідку з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців з відповідним записом про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, тобто не надано належних та допустимих доказів відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, ініціюючий кредитор разом з клопотанням про залучення до матеріалів справи надав до суду апеляційної інстанції копію протоколу №27/02 загальних зборів учасників ТОВ "Експортмаркет" від 27.02.2012р., в якому зазначено про прийняте учасником товариства рішення про припинення товариства шляхом ліквідації у зв'язку з припиненням його підприємницької діяльності.

Врахувавши пояснення ініціюючого кредитора про неможливість надання цього протоколу раніше, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що протокол з рішенням засновників про припинення підприємницької діяльності боржника є належним та допустимим доказом в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" інших ознак, що свідчать про відсутність його підприємницької діяльності на момент порушення провадження у справі про банкрутство.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив, чи вносились відомості про припинення підприємницької діяльності боржника за рішенням учасника ТОВ "Експортмаркет" до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців.

Обставини законності (незаконності) порушення провадження у справі про банкрутство з особливостями, передбаченими ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оцінюється судом при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом.

Згідно ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Постанова суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є за своєю правовою природою судовим рішенням, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, вона підсумовує також хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

Однак, суд першої інстанції належним чином не перевірив підставність порушення за ознаками ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство ТОВ "Експортмаркет" та передчасно прийшов до висновку про можливість визнання боржника банкрутом та про необхідність затвердження звіту ліквідатора.

Суд апеляційної інстанції на вказані порушення вимог закону уваги не звернув та залишив в силі незаконні постанову про визнання боржника банкрутом та ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Оскільки суд першої інстанції безпідставно порушив провадження по справі про банкрутство ТОВ "Експортмаркет" за ознаками ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що постанова про визнання боржника банкрутом та ухвала суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу ТОВ "Експортмаркет" є незаконними та підлягають скасуванню.

Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору), як це передбачено п. 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство".

За таких обставин, постанова господарського суду Запорізької області від 10.04.2012р., ухвала господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2012р. підлягають скасуванню, а провадження по справі про банкрутство ТОВ "Експортмаркет" - припиненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову господарського суду Запорізької області від 10.04.2012р., ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2012р. по справі №5009/1212/12 скасувати.

Провадження по справі №5009/1212/12 припинити.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Хандурін М.І.