Постанова

від 07.11.2012 по справі 5009/2415/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.11.2012 р. справа №5009/2415/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Богатиря К.В. Дучал Н.М., Ушенко Л.В.

При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін: від боржника:не з'явився від скаржника:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову господарського суду від у справі Запорізької області 12.07.2012р. № 5009/2415/12 (суддя Юлдашев О.О.) за заявою боржникаприватного підприємства "Електра-2000" м. Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. за заявою боржника приватного підприємства "Електра-2000" м. Запоріжжя відносно нього порушена справа про банкрутство № 5009/2415/12 з врахуванням особливостей, передбачених ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Постановою господарського суду Запорізької області від 12.07.2012р. боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Коробєйнікова С.С.

Постанова суду мотивована тим, що рішенням №1 власника боржника від 29.03.2012р. прийнято рішення про ліквідацію та створено ліквідаційну комісію; станом на 23.04.2012р. зроблено запис про припинення підприємницької діяльності, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців; здійснено публікацію в «Бюлетень Державної реєстрації»№ 211 (11) від 24.04.2012р. про ліквідацію боржника; після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційною комісією складений проміжний ліквідаційний баланс 25.06.2012р.; кредиторська заборгованість становить 416684,20грн. перед ТОВ "Орлі"; заборгованість перед Пенсійним фондом України, бюджетом та страховим внескам відсутня. Також не має заборгованості по відшкодуванню заподіяної шкоди життю та здоров'ю, вихідній допомозі, заробітній платі, виплаті авторської винагороди. Судом встановлено, що у боржника майно відсутнє.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Запорізької області від 12.07.2012р. у справі № 5009/2415/12, в якій просить постанову скасувати та справу направити на розгляд до господарського суду Запорізької області.

В обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги ДПІ посилається на те, що боржник знаходиться на податковому обліку саме в цьому податковому органі та те, що завданням органів ДПС є здійснення контролю за додержанням податкового та валютного законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів податків і зборів. Також посилається, що судом першої інстанції були порушені вимоги ст.38 ГПК України. Отже, апелянт вважає, що господарський суд здійснив розгляд цієї справи не об'єктивно, без дослідження всіх обставин справи, без витребування належних доказів у ДПІ щодо проведення податкової перевірки.

Апеляційна скарга ухвалою від 28.08.2012р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Від ліквідатора надійшла заява про залучення до матеріалів справи копії актів інвентаризації. Також до цієї заяви додані копії відповідей Державної інспекції сільськогосподарського господарства в Запорізькій області, ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Запоріжжя № 2 ГУМВС України в Запорізькій області, Запорізького МБТІ, управління Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області про відсутність майнових активів у боржника. Розглянувши вказану заяву, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що вона не підлягає задоволенню та не приймає додані до заяви копії документів як додаткові докази у справі про банкрутство з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом , якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього . Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Ліквідатор, звертаючись до апеляційного господарського суду з заявою про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, не обґрунтував поважності причин їх неподання до суду першої інстанції разом з заявою про порушення справи. Крім того, ліквідатором не надано аудиторського висновку про достовірність даних, відображених у проміжному ліквідаційному балансі.

Апелянт та боржник не забезпечили у судове засідання 07.11.2012р. явку своїх повноважних представників, поважності причин їх неявки суду не повідомили, оскільки явка сторін у судове засідання апеляційним судом не визнавалась обов'язковою, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС у цьому судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Частиною 1 статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, якщо вартості майна боржника-юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За приписами частини 2 статті 105 Цивільного кодексу України після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»спеціалізований друкований засіб масової інформації -видання спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому відповідно до цього Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру.

Спеціалізованим друкованим засобом масової інформації спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації є "Бюлетень державної реєстрації" Держпідприємництва (лист Держпідприємництва від 16.08.2004р. № 5530).

Згідно ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

До явних (відомих) кредиторів крім тих, що обліковані згідно бухгалтерських даних боржника, на думку колегії суддів, слід відносити усіх потенційних кредиторів в особі державних контролюючих органів, оскільки їх право контролю за повнотою сплати боржником податків, зборів та інших платежів до державного бюджету є явним та відомим для самого боржника.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч. 5 ст. 105 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (частина 3 статті 110 Цивільного кодексу України).

З аналізу ст. 111 Цивільного кодексу України вбачається, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана :

1) вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки;

2) закрити рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи;

3) вжити заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб;

4) вжити заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється;

5) повернути органам державної влади, органам місцевого самоврядування ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи, які підлягають такому поверненню;

6) забезпечити своєчасне надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів.

Відповідно до ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду .

Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2012р. власником ПП «Електра-2000»прийнято рішення № 1 про припинення юридичної особи шляхом ліквідації та призначення ліквідаційної комісії (а.с.9); в «Бюлетень державної реєстрації»від 24.04.2012р. № 211 (11) здійснено публікацію про припинення юридичної особи. Також боржник в заяві про порушення справи про банкрутство вказує про наявність кредиторської заборгованості на загальну суму 416 684,2грн., вказує про відсутність заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податкам і зборам, по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, по виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, по виплаті авторської винагороди. Боржник вказує про відсутність грошових коштів та дебіторської заборгованості, заставного майна.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що господарський суд Запорізької області безпідставно дійшов висновку про наявність ознак неплатоспроможності, недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, передчасно визнав ПП «Електра-2000»банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, з урахуванням наступного.

В порушення ч. 4 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія на момент подачі заяви до суду про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 51 Закону не здійснила заходів щодо проведення інвентаризації майна боржника, не представила до суду першої інстанції належних та допустимих доказів з цього питання.

Висновок суду про відсутність майнових активів боржника спростовується матеріалами справи, а саме: є фінансовий звіт ПП «Електра-2000»(баланс станом на 28.12.2011р.), в якому боржник вказує, що на кінець звітного періоду його виробничі запаси складають 347,1тис.грн. (код рядка 100), інші оборотні активи -114,8тис.грн. (код рядка 250), а разом оборотні активи складають 461, 9тис.грн. У звіті про фінансові результати за 12 місяців 2011р. зазначено, що дохід від реалізації продукції становить -6 709,0тис.грн., чистий дохід від реалізованої продукції -5 590,8тис.грн., чистий прибуток -6,3тис.грн.

Але у проміжному ліквідаційному балансі станом на 25.06.2012р. вказано, що активи боржника на початок звітного періоду складають 381,0тис.грн., кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги -416,3тис.грн.

Отже, з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що боржником складено проміжний ліквідаційний баланс без врахування висновків інвентаризації майна, оскільки доказів її проведення до суду першої інстанції боржником представлено не було. Також в матеріалах справи відсутній аудиторський висновок, яким була б перевірена достовірність даних проміжного ліквідаційного балансу станом на 25.06.2012р.

Таким чином, на момент винесення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у господарського суду Запорізької області були відсутні докази про недостатність майна боржника для задоволення кредиторських вимог. Тобто відсутні підстави для подальшого провадження у справі про банкрутство з врахуванням особливостей ст. 51 Закону.

В даному випадку обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Колегія суддів не може погодитись з доводами суду першої інстанції про відсутність заборгованості по сплаті податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів, оскільки матеріалами цієї справи не підтверджено про направлення ліквідаційною комісією в порушення вимог ч. 3 ст. 60 ГК України органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування як відомим потенційним кредиторам боржника повідомлень про припинення юридичної особи та відсутні їхні відповіді про наявність або відсутність заборгованості ПП «Електра-2000».

Крім того, в матеріалах справи відсутня інформація про з'ясування ліквідаційною комісією відкритих банківських рахунків у боржника та їх закриття. Також у матеріалах справи немає доказів про виконання ліквідаційною комісією обов'язку згідно ч. 7 ст. 111 ЦК України щодо своєчасного надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, що може завадити проведенню перевірок боржника державними контролюючими органами з питань повноти сплати до бюджету податків, страхових внесків, інших обов'язкових платежів.

Зі змісту ч. 1 ст. 5 вказаного Закону вбачається, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, місцевий господарський суд здійснив порушення провадження у справі про банкрутство боржника, не дослідивши доказів щодо наявності тих підстав, на які останній посилався, а за таких обставин здійснене у справі провадження не можна вважати законним з моменту його порушення.

Статтею 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість визнання боржника банкрутом згідно ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими.

За таких обставин постанова господарського суду Запорізької області від 12.07.2012р. у справі № 5009/2415/12 про визнання банкрутом підлягає скасуванню, провадження у справі №5009/2415/12 підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову господарського суду Запорізької області від 12.07.2012р. у справі № 5009/2415/12 -задовольнити частково.

Постанову господарського суду Запорізької області від 12.07.2012р. у справі №5009/2415/12 скасувати.

Провадження у справі № 5009/2415/12 про банкрутство ПП "Електра-2000" м.Запоріжжя припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження приватного підприємства "Електра-2000" м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису щодо судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Н.М. Дучал

Л.В. Ушенко

Надруковано: 7 прим.:

1.боржнику

1.скаржнику

1.ліквідатору

1.у справу

1.ДАГС

1.ГСЗО

1.держреєст.