Ухвала

від 08.11.2012 по справі 2270/5060/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/5060/12

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Сантехсен Плюс" товариства з обмеженою відповідальністю "Імотексен Плюс" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2012 року дочірнє підприємства "Сантехсен Плюс" товариства з обмеженою відповідальністю "Імотексен Плюс" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0007112301/1353 та №0007122301/1352 від 11 квітня 2012 року.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 24 вересня 2012 року позов задовольнив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Від представника позивача до суду надійшла заява, в якій він просить розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлено, що дочірнє підприємство "Сантехсен Плюс" є юридичною особою, ідентифікаційний код 36653189.

В період з 01.03.2012 року по 16.03.2012 року посадовими особами податкового органу була проведена документальна планова виїзна перевірка ДП "Сантехсен Плюс" Чеського ТОВ "Імотексен Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 28.10.2009 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 28.10.2009 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки був складений акт №2117/23-5/36653189 від 22 березня 2012 року.

У висновку акта перевірки зазначено, що ДП "Сантехсен Плюс" порушило вимоги:

п.5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого ДП "Сантехсен Плюс" Чеського ТОВ "Імотексен Плюс" завищено податок на прибуток всього у сумі 6227 грн.;

п.138.4, п.п.138.8.1 п.138.8, ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого ДП "Сантехсен Плюс" занижено податок на прибуток всього у сумі 65971 грн.;

п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ДП "Сантехсен Плюс": занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 4868 грн., в тому числі за квітень 2011 року в сумі 4868 грн.; завищено залишок від'ємного значення у грудні 2011 року, що включається до складу податкового кредиту січня 2012 року на 122478 грн.

На підставі акту №2117/23-5/36653189 від 22 березня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому винесені податкові повідомлення-рішення №0007112301 та №0007122301 від 11 квітня 2012 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

П. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено Хмельницьким окружним адміністративним судом та підтверджується матеріалами справи, між приватним підприємством "Геліос-Д" (Постачальник) та дочірнім підприємством "Сантехсен Плюс" (Покупець) було укладено договір поставки №1 від 10 січня 2011 року.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Постачальник зобов'язується постачати товар, передавати у власність Покупця для використання у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

Предметом вказаного договору поставки (пункт 2.1) є такі товари: сантехнічні вироби та металовироби.

На підтвердження реальності господарської операції з придбання матеріальних цінностей позивачем до матеріалів справи долучено копії видаткових накладних (том 1, а. с. 91-98), податкових накладних (том 1, а. с. 99-111, 151-156), копію договору поставки №31-5-106/10 від 06 грудня 2010 року, укладеного між ПАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерна" та ПП "Геліос-Д" (том 1, а. с. 120-121), копії товарно-транспортних накладних (том 1, а. с. 143-150), рахунків-факктури (том 1, а. с. 157-164), сертифікатів якості (том 1, а. с. 165-172), копію договору вантажного перевезення (том 1, а. с. 209-210), трудових договорів між працівником та фізичною особою (том 1, а. с. 211-213), платіжних доручень (том 1, а. с. 221-249).

Подальше використання придбаних товарів в господарській діяльності підтверджується копіями актів списання (том 1, а. с. 174-185) та актів прибуткування лишків (том 1, а. с. 186-207).

Вказаними первинними документами підтверджується реальність операцій позивача щодо придбання матеріальних цінностей, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Крім того, реальність господарських операцій підтверджується також показами свідків, які були допитані судом першої інстанції: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які безпосередньо транспортували товарно-матеріальні цінності.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання податкового органу в акті перевірки позивача на акт документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Геліос-Д", оскільки його висновки є обов'язковими щодо дотримання податкового законодавства саме контрагентом позивача.

Колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги щодо наявних недоліків первинних документів, оскільки сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0007112301/1353 та №0007122301/1352 від 11 квітня 2012 року.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Курко О. П.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д. І.