Постанова

від 07.11.2012 по справі 2а/0470/7987/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/7987/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коблової О.Д.

при секретарі судового засідання Камінського О.Д.

за участю представників:

позивача Нурієва Ю.К. огли

відповідача Ткаченко Д.М., Бориса С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства птахофабрики «Лозуватська»ПАКзОВ «Авангардко Інвестментс Паблік Лімітед»до Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство птахофабрика «Лозуватська» ПАКзОВ «Авангардко Інвестментс Паблік Лімітед» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області з позовними вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000702340/2 від 07.04.2010 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за напрямком відшкодування на розрахунковий рахунок за період жовтень-листопад 2008 року, за наслідками якої податковою інспекцією складено акт № 001427/23-31789144 від 26.11.2009 року, за яким зроблено висновок про порушення позивачем ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України внаслідок чого правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Позивач не погоджується з такими висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, вважає такі дії відповідача протиправними та винесене податкове повідомлення-рішення - незаконним, а тому підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на надані письмові заперечення, в яких просили у задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі та зазначили, що проведене Криворізькою МДПІ дослідження ланцюгів сплати ПДВ по взаємовідносинах Птахофабрики «Лозуватська» ПАКзОВ «Авангардко Інвестментс Паблік Лімітед» із ТОВ «Капагор» та ТОВ «Дніпропетровськмоноліт» свідчить про відсутність реального виконання робіт вказаними суб'єктами господарювання в обсягах, по яких заявлені спірні суми ПДВ, а тому дії відповідача щодо проведення перевірки та складанню податкового повідомлення-рішення вчинені в межах компетенції та на підставі діючого законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що Криворізькою міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області було проведено додаткову позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за напрямком відшкодування на розрахунковий рахунок за період жовтень-листопад 2008 року, за результатами чого було складено акт від 26.11.2009 року № 001427/23-31789144. Перевірено документально та підтверджено за результатами отриманих інформаційних довідок та довідок зустрічних документальних перевірок від відповідних ДПІ бюджетне відшкодування по декларації за листопад 2008 року у сумі 7 867 695,00 грн. Перевіркою встановлено, що підприємство не мало право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2008 року на суму 74 123,00 грн. та підприємством завищено суму рядку 26 декларацій з ПДВ за листопад 2008 року на суму 63 344,00 грн. За результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2008 року на суму 6 722 646,00 грн., що пов'язане з відсутністю на дату закінчення перевірки зустрічних перевірок по ланцюгам постачання.

За результатами доопрацювання протоколом засідання постійно комісії Криворізької МДПІ від 15.07.09 № 1 підтверджено бюджетне відшкодування за листопад 2008 року у сумі 4 423 397,08 грн. Залишок непідтвердженої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за листопад 2008 року складає 2 235 904,92 грн. та згідно акту позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства Птахофабрика «Лозуватська» TOB «СПЕЦАГРОПОСТАЧ ЛТД» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за напрямком відшкодування на розрахунковий рахунок за період жовтень-листопад 2008 року від 20.02.09 № 000213/23-31789144, складається з:

- 1 490 948,65 грн. - сума непідтвердженого ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Капагор» (код 34046561) по операціях з виконання робіт по реконструкції об'єктів нерухомості (пташників);

- 744 956,27 грн. - по взаємовідносинах, з TOB «Дніпропетровськмоноліт» (код 35448724) по виконанню робіт з реконструкції приміщень пташників.

Таким чином, в порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) ДП Птахофабрика «Лозуватська» ТОВ «Черкаси Птахопродукт» завищено суму бюджетного відшкодування за листопад 2008 року на суму 2 235 904,92 грн.

На підставі акту перевірки № 001427/23-31789144 від 26.11.2009 року Криворізькою міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000702340/2 від 07.04.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки під час здійснення фінансових операцій з контрагентами встановлено, що Птахофабрикою «Лозуватська» ПАКзОВ «Авангардко Інвестментс Паблік Лімітед», як замовником будівельних робіт не доведено, що для виконання спірних робіт ним залучені особи, які мають відповідну ліцензію (кваліфікаційний сертифікат), в той час як більшість виконаних вищезазначеними товариствами робіт підлягає ліцензуванню.

Матеріалами зустрічної перевірки ПП «ПромБудРемонт», яке, на підставі договору №1-С від 05.03.2008, у якості субпідрядника було залучено ТОВ «Дніпропетровськмоноліт» (Генпідрядник) для виконання робіт по ремонту пташників № 5 та № 8, підтверджена наявність у вказаного субпідрядника ліцензії на здійснення будівництва будівель. Згідно реєстру отриманих податкових накладних у жовтні 2008 року до податкового кредиту позивачем включено 3 730 144,72 грн. податку на додану вартість за податковими накладними ТОВ «Дніпропетровськмоноліт». В той же час у жовтні 2008 року ПП «ПромБудРемонт» для ТОВ «Дніпропетровськмоноліт» ніяких робіт не виконувало, отримання необхідних ліцензій іншими контрагентами ТОВ «Дніпропетровськмоноліт» не підтверджено.

Зустрічними перевірками досліджено, що ТОВ «Капагор», ТОВ «Дніпропетровськмоноліт», а також інші підприємства (окрім ПП «ПромБудРемонт» інформація про яке наведена у попередньому пункті) по ланцюгах постачання не мають необхідної виробничо-технічної бази, а також працівників необхідної кількості та професійно-кваліфікаційного рівня для виконання спірних робіт.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 06.09.05 № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільна система у сфері господарської діяльності - це сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею документів дозвільного характеру. Документом дозвільного характеру є дозвіл, висновок, погодження, свідоцтво тощо, який дає суб'єкту господарювання право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності. Цією ж статтею визначено, що об'єкт, на який видається документ дозвільного характеру - це земельна ділянка, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга.

Згідно ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» необхідність отримання документа дозвільного характеру має встановлюватись виключно законом.

Відповідно до п. 1.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 року № 273, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.12.2000 року за № 495/5166 дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт. Виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється.

У відповідності з п. 5.1 Положення виконання будівельних робіт на об'єктах без одержання дозволу або його завчасної перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт уважається самовільним і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Судом встановлено, що ДП «Птахофабрика «Лозуватська» до перевірки жодних дозволів на виконання будівельних робіт не надано, тому виходячі із економічної суті податку на додану вартість, між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та його відшкодуванням законодавчими актами встановлено прямий зв'язок. При цьому, зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою, сплата податку, включення відповідних сум до податкового кредиту та відшкодування ПДВ за рахунок коштів, що були сплачені.

Судом зроблено висновок, що виходячи з норм Бюджетного кодексу України, вимог п.п. 1.3, 1.8 ст. 1., пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та вищевказаних обставин виконання робіт та придбання будівельних матеріалів неможливо встановити сплату податку до бюджету постачальниками таких робіт та товарів, що є обов'язковою умовою для підтвердження права ДП «Птахофабрика «Лозуватська» ПАКзОВ «Авангардко Інвестментс Паблік Лімітед» на бюджетне відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (який діяв до 01.01.2011 року) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Враховуючи, що за результатами перевірки податковим органом встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, податкове повідомлення-рішення № 0000702340/2 від 07.04.2010 року, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 2 235 904,92 грн., прийняте відповідачем правомірно.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, висновки податкового органу про порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) не спростовані, в наслідок чого ДП птахофабрика «Лозуватська» завищено суму бюджетного відшкодування за листопад 2008 року на суму 2 235 904,92 грн. та позивачем не доведено протиправність податкового повідомлення-рішення № 0000702340/2 від 07.04.2010 року.

Враховуючи вищевказане, суд не вбачає законних підстав для задоволення позову.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат, то суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги Дочірнього підприємства птахофабрики «Лозуватська» ПАКзОВ «Авангардко Інвестментс Паблік Лімітед» не підлягають задоволенню, в задоволенні клопотання про стягнення судових витрат належить відмовити.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства птахофабрики «Лозуватська» ПАКзОВ «Авангардко Інвестментс Паблік Лімітед» до Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 15 жовтня 2012 року.

Суддя О. Д. Коблова