Постанова

від 05.11.2012 по справі 2а/0370/3272/12

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2012 року Справа № 2а/0370/3272/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кравчик В. В.,

за участю представників позивача Воробчука В.М., Костриченка С.В.,

представників відповідача Решетника О.Л., Новосада Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари» (далі -ТзОВ «ВФГ») звернулося з позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі -Нововолинська ОДПІ) про визнання нечинними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь форми «Р»№ 0000272201 та форми «П»№ 0000282201 від 24 липня 2012 року, форми «Р»№ 0000372201 від 29 серпня 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Нововолинською ОДПІ в період з 08.06.2012 року по 02.07.2012 року проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ «ВФГ»з питань повноти та достовірності сплати в бюджет податків та інших обов'язкових платежів та по взаємовідносинах з ТзОВ «Моделпак», СГПП «Злата», ПВКП «Нукріт», ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»та іншими за період з 01.01.2008 року по 30.04.2012 року, про що складено акт № 348/28/22/33211353 від 07.07.2012 року.

В акті перевірки встановлено порушення: п.4.1 ст.4, пп.7.4.1, 7.4.3, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі -ПК України), п.138.4 ст.138 ПК України.

На підставі даного акту відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 24.07.2012 року № 0000272201, яким позивачу донараховано 556 914 грн. податку на додану вартість та 86 899,50 грн. штрафних санкцій, та № 0000282201 від 24.07.2012 року, згідно якого позивачу зменшено суму від`ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4 квартал 2011 року на суму 23 700 грн.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 0000372201 від 29.08.2012 року на суму 51 750 грн. -збільшено суму штрафних санкцій з податку на додану вартість.

Податкові повідомлення-рішення від 24.07.2012 року № 0000272201 та № 0000282201, від 24.07.2012 року № 0000282201, були оскаржені в адміністративному порядку, проте рішенням ДПС України скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення -без змін, тому просить скасувати вищевказані податкові повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві. Просять позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задоволити частково, з наступних підстав.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та Законами України.

Судом встановлено, що TзOB «ВФГ»зареєстроване як юридична особа, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 391545, знаходиться на обліку як платник податків у Нововолинській ОДПІ з 26.10.2004 року за № 66. Згідно із статутом, затвердженим зборами учасників товариства (протокол № 1 від 20.01.2005 року), позивач, серед іншого, здійснює діяльність у сфері виробництва паперу та картону, виробництва гофрованого картону, паперової та картонної тари..

Нововолинською ОДПІ проведена планова виїзна документальна перевірка TзOB «ВФГ»з питань повноти та достовірності сплати в бюджет податків та інших обов'язкових платежів та по взаємовідносинах з ТзОВ «Моделпак», СГПП «Злата», ПВКП «Нукріт», ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»за період з 01.01.2008 року по 30.04.2012 року, про що складено акт № 348/28/22/33211353 від 07.07.2012 року.

В ході перевірки у позивача було встановлено порушення: п.4.1 ст.4, пп.7.4.1, 7.4.3, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі -ПК України), п.138.4 ст.138 ПК України.

На підставі акту перевірки № 348/28/2233211353 від 07.07.2012 року Нововолинською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 24.07.2012 року № 0000272201, яким позивачу донараховано 556 914 грн. податку на додану вартість та 86 899,50 грн. штрафних санкцій; № 0000282201 від 24.07.2012 року, згідно якого позивачу зменшено суму від`ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4 квартал 2011 року на суму 23 700 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені, проте рішенням ДПС у Волинській області від 22.08.2012 року № 3473/10/10-206 скарга TзOB «ВФГ»залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - залишено без змін.

При цьому Нововолинською ОДПІ прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2012 року № 0000372201 на суму 51 750 грн. -збільшено суму штрафних санкцій з податку на додану вартість у зв`язку з невірним визначенням даної суми штрафних санкцій в податковому повідомленні-рішенні від 24.07.2012 року.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення від 24.07.2012 року № 0000272201 та № 0000282201, від 29 серпня 2012 року № 0000372201, були оскаржені в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС України від 20.09.2012 року № 2225/0/61-12/10-245 скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Згідно поданого розрахунку грошового зобов`язання в податковому повідомленні-рішенні від 24.07.2012 року № 0000272201 в розрізі контрагентів вбачається, зокрема:

- по взаємовідносинах із ТзОВ «НВВП»основний платіж - на суму 4 740 грн. (штрафні санкції - 606 грн.);

- по взаємовідносинах із ТзОВ «Злата»основний платіж -на суму 303 426 грн. (штрафні санкції - 75 856,50 грн.);

- по взаємовідносинах із ПВКП «Нукріт»основний платіж - на суму 230 412 грн. (штрафні санкції - 51750 грн.);

- по взаємовідносинах із ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»основний платіж - на суму 18 336 грн. (штрафні санкції - 4 584 грн.);

-

Щодо взаємовідносин позивача з ПВКП „Нукріт":

Із матеріалів перевірки вбачається, що ПВКП „Нукріт" („Постачальник") в особі директора ОСОБА_7 та ТзОВ „ВФГ" („Покупець") в особі директора Глівчука Андрія Олександровича укладено договір поставки №32-09 від 08 жовтня 2009 року.

Відповідно умов вищезазначеного договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця паперово-картонну продукцію (надалі Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Загальна сума Договору визначається сумою всіх накладних, згідно яких Товар буде передано Покупцеві в період його дії. Договором передбачено 100% авансову про плату за товар.

На виконання умов договору поставки №32-09 від 08 жовтня 2009 року ТзОВ „ВФГ" здійснено передоплату на ВКП „Нукріт" згідно платіжних доручень.

В ході дослідження правовідносин з ВКП „Нукріт" було встановлено та враховано, що дана операція оформлена виписаною ПВКП „Нукріт" податковою накладною №258 від 30.10.2009 року на загальну суму в 1 382 472,00 грн., в тому числі ПДВ - 230 412,00 грн.

Згідно декларації по ПДВ №9002013242 від 20.11.2009 року та Додатку №5 „Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" сума 230 412,00 грн. включена ТзОВ „ВФГ" до податкового кредиту.

Як встановлено поставка товару на виконання умов вищезазначеного договору не проводилась, відповідно рахунку № 631 „Розрахунки з постачальниками та підрядчиками" по контрагенту ПВКП „Нукріт" станом на 01.05.2012 року рахується дебіторська заборгованість в сумі 1 382 472,00 грн.

Відповідно до ухвали Господарського суду Волинської області від 29.11.2011 року по справі № 7/66 Б за заявою ПВКП «Нукріт»про банкрутство, ТзОВ «ВФГ»визнано кредитором ПВКП «Нукріт»в розмірі 1 784 460,78 грн. та включено до переліку кредиторів.

Нововолинською ОДПІ направлено запит № 3207/22-114 від 18.06.2012р про проведення зустрічної звірки ПВКП «Нукріт», до Луцької ОДПІ щодо документального підтвердження господарських відносин із ТзОВ«ВФГ». Отримано відповідь від 20.06.2012р № 2211/7/22-707 від Луцької ОДПІ про неможливість проведення зустрічної звірки у зв"язку із відсутністю первинних документів ,що зберігались в архівному приміщенні СГПП „Злата" та які відповідно до усного пояснення директора підприємства СГПП „Злата" Казибрід Т.М. втрачені через затоплення архівного приміщення.

Згідно п.п. 7.4.3. п.7.4 ст. 7 Закону України №168/97 від 03.04.1997 року „Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями: „У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду".

З дослідженого судом протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 23.05.2012 року, встановлено, що вона «на посаді директора ПВКП «Нукріт»працювала протягом трьох років з 2009 року. Підтвердила, що була директором ПВКП „Нукріт" виключно формально, всі рішення щодо діяльності названого підприємства приймали ОСОБА_10 та Казибрід Т.М. За їх вказівкою підписувала різні господарські документи, щодо діяльності ПВКП „Нукріт". Зазначила, що ПВКП «Нукріт»виготовленням та продажем гофрокартону та паперу не займалось. Вказала, що пред`явлена їй для огляду податкова накладна № 258 від 30.10.2009 року підписана не нею.

З розрахунку грошового зобов`язання в податковому повідомленні-рішенні від 24.07.2012 року № 0000272201 по взаємовідносинах ТзОВ «ВФГ»із ПВКП «Нукріт»вбачається, що нараховано основний платіж - на суму 230 412 грн. (штрафні санкції - 51750 грн.).

В даному випадку, товар не було поставлено на ТзОВ „ВФГ", внаслідок чого він не міг використовуватися в оподатковуваних операціях.

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ «Злата»:

Із матеріалів перевірки вбачається, що між ТзОВ «Злата»(Продавець) в особі директора Казибрід Т. М. та ТзОВ «ВФГ»(Покупець) в особі директора Глівчука А. О. укладено договір купівлі-продажу №05-09 від 03 липня 2009 року.

Відповідно вищезазначеного договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця обладнання, вказане в додатку до договору (далі за текстом Товар), а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Вартість товару, що постачається за умовами договору становить 1 820 554,29 грн. з врахуванням ПДВ. Перший платіж в розмірі 220 554,29 грн. покупець зобов'язаний сплатити до 01.01.2010 року, кожний наступний платіж в розмірі 160 000,00 грн. - до 15 числа щомісячно, починаючи з 01.01.2010 року. Здача-приймання товару проводиться згідно видаткових накладних, право власності на товар переходить до Покупця з моменту приймання-передачі товару. Відповідно пп..5.2. п. 5 Договору купівлі-продажу Покупець за порушення обов'язку, визначеного у п.3.3 цього Договору, за вимогою Продавця зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

ТзОВ «Злата»(Зберігач) та ТзОВ «ВФГ»(Поклажодавець) укладено договір зберігання №06-09 від 07 липня 2009 року, відповідно якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання обладнання, зазначене в Додатку №1 до договору. Право власності на майно до Зберігача не переходить. Поклажодавець зобов'язаний сплатити Зберігачу 300,00 грн. з врахуванням ПДВ за кожен місяць зберігання. Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до ЗО жовтня 2010 року.

Відповідно до Додаткової Угоди №1 до Договору зберігання №06-09 від 07 липня 2009 року від 16 липня 2009 року внесено зміни до вищезазначеного Договору, а саме Право власності на майно до Зберігача не переходить, але Поклажодавець не заперечує проти використання Зберігачем прийнятого на зберігання майном. Договір зберігання є безоплатним.

Також продавцем ТзОВ «Злата»виписано податкові накладні № 231 від 06.07.2009 року та № 229 від 08.07.2009 року на загальну суму 1 820 554,09 грн., в тому числі ПДВ на суму 303 425,72 грн.

Як вбачається із даних податкових накладних вони містять реквізити про назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; підставу господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення від постачальника та від отримувача.

Відповідно Акта приймання-передачі від 07 липня 2009 року ТзОВ «Злата»Зберігач прийняв, а ТзОВ «ВФГ»Поклажодавець передав на зберігання відповідно до договору зберігання №06-09 від 07 липня 2009 року майно на загальну суму 1 820 554,29 грн., (в .ч. ПДВ - 303 425,72 грн.).

Оплата за поставлені товари не проводилась, відповідно рахунку № 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками»по контрагенту ТзОВ «Злата»станом на 01.05.2012 року рахується кредиторська заборгованість в сумі 1 820 554,29 грн.

Нововолинською ОДПІ направлено запит № 3206/22-114 від 18.06.2012р про проведення зустрічної звірки ТзОВ «Злата»до Луцької ОДПІ щодо документального підтвердження господарських відносин із ТзОВ «ВФГ». Отримано відповідь від 20.06.2012р № 2210/7/22-707 від Луцької ОДПІ про неможливість проведення зустрічної звірки у зв`язку із відсутністю первинних документів, які відповідно до усного пояснення директора підприємства Казибрід Т.М. втрачені через затоплення архівного приміщення .

Згідно акта Луцької ОДПІ від 20.06.2012 року № _774/22-7/35594018 про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання СГПП «Злата»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТзОВ «ВФГ»вбачається, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що стан платника «Порушено провадження у справі про банкрутство». В ході проведення перевірки встановлено відсутність первинних документів щодо фінансово-господарської діяльності СГПП «Злата» за 2008-2009 роки, які відповідно до усного пояснення директора Казибрід Т. М. втрачені через затоплення архівного приміщення. Наказом Луцької ОДПІ строки проведення позапланової виїзної документальної перевірки СГПП «Злата»було перенесено для усунення причин, які призвели до неможливості проведення (підприємству був наданий термін для відновлення документів). Працівниками відділу перевірок платників податків 14.05.2012 року був здійснений виїзд на фактичну адресу СГПП «Злата» для вручення листа про відновлення термінів проведення позапланової виїзної документальної перевірки, проте за адресою Луцький р-н, с. Липини, вул. Центральна, 7 та за адресою м. Луцьк, вул. Дубнівська, 18 посадові особи відсутні про що складено акт про відсутність посадових осіб від 11.05.2012 року № 187/22-1 та подано запит про встановлення місця знаходження до ВПМ Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 14.05.2012 року № 225.

Відповідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України №168/97 від 03.04.1997 року „Про податок на додану вартість", що діяв під час виникнення спірних правовідносин: Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 -1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Також відповідно п.п. 7.4.3. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

В даному випадку, товар не було поставлено на ТзОВ «ВФГ», внаслідок чого він не міг використовуватися в оподатковуваних операціях. Договір зберігання №06-09 від 07 липня 2009 року, згідно якого вищезазначене обладнання передано на зберігання на ТзОВ «Злата»є підтвердженням того, що ТзОВ «ВФГ»не мало на меті використовувати дане обладнання в господарській діяльності.

З досліджених пояснень директора ТзОВ «ВФГ»Глівчука А.О. вбачається, що він від 02.02.2010 року з «службовими особами ТзОВ «Злата»не зустрічався, питаннями заключення договорів та виконанням їх займався заступник ОСОБА_11. Особисто він придбаного обладнання від ТзОВ «Злата»не бачив, контактних телефонів вказаного підприємства не має. Де конкретно знаходиться обладнання не знає.

З дослідженого в судовому засіданні протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 26 червня 2012 року (особа, яка склала податкові накладні №231 від 06.07.2009 року та №229 від 06.07.2009 року, згідно яких Продавець ТзОВ «Злата»релізував Покупцю ТзОВ «ВФГ»товари на суму 829 550,86 грн. (в т.ч. ПДВ 138 258,48 грн.) та 991 003,43 грн. (в т.ч. ПДВ 165 167,24 грн.) вбачається, що він як старший менеджер зі збуту ТзОВ «Злата»даних податкових накладних не підписував та не виписував, про дану операцію нічого пояснити не може. Службових осіб, представників ТзОВ «ВФГ»ніколи не бачив, угод та договорів з ними не підписував, грошових коштів не передавав та не отримував, товарів не поставляв та не отримував, діяльності з ними не проводив. Договорів № 05-09 купівлі-продажу від 03.07.2009 року та № 06-09 від 07.07.2009 року не підписував. Щодо того, кому належать підписи на податкових накладних не знає.

Вищевикладене свідчить про порушення п.18 Наказу ДПА України № 165 від 30.05.1997 року (із змінами та доповненнями) «Про затвердження форми податкової накладної та форми її заповнення»де зазначено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

За таких обставин господарські відносини носять безтоварний характер, тому винесене податкове повідомлення-рішення № 0000272201 від 24.07.2012 року в частині нарахування позивачу 303 426 грн. основного платежу та 75 856,50 грн. штрафних санкцій по взаємовідносинах з ТзОВ «Злата»є вірним.

Щодо взаємовідносин позивача з ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» :

З дослідженого листа від 11.05.2012 року № 2320/22-114 адресованого СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську вбачається, що Нововолинська ОДПІ у зв`язку з проведенням виїзної планової документальної перевірки ТзОВ «ВФГ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства просить провести зустрічну звірку з ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат», з яким перебувало у фінансово-господарських відносинах. Згідно системи співставлення ПЗ та ПК в розрізі контрагентів на рівні ДПА України у жовтні 2010 року встановлено розбіжність в сумі 18 335,81 грн. На адресу Нововолинської ОДПІ 22.02.2012 року за № 3159/7/08/119 була надіслана довідка від 21.02.2012 року № 87/08-1/01882551 «Про результати проведення зустрічної звірки ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТзОВ «ВФГ», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року, що була досліджена в судовому засіданні в якій зазначено, що розбіжність виникла у зв'язку з проведенням коригування податкових зобов'язань ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»за жовтень 2010 року.

Отже, встановлено, що в порушення пп.4.5. ст. 4 .пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»до податкового кредиту з ПДВ у жовтні 2010 року включено ПДВ в сумі 18336грн..

Відповідно до листа СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську №3866/7/22-011 від 01.06.2012 року, отриманого Нововолинською ОДПІ № 824/7/1791 від 07.06.2012 року товариством не проведено коригуючі розрахунки у зв`язку із зміною кількісних показників (зменшено кількість бумаги для гофрування ) за № 75910/1191310 від 23.11.2010 року до податкової накладної № 1191310 від 13.10.2010 року та за № 75810/1222510 від 23.11.2010 року до податкової накладної № 1222510 від 14.10.2010 року, що отримані від ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»із відміткою про вручення даних коригуючих на ТзОВ «ВФГ».

Згідно п.4.5. ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість", якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. 4.5.1. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг). 4.5.2. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку.

Представники податкової інспекції погоджуються, що договори між цими контрагентами є реальними, вказують, що ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»провів коригування, яким зменшив податкові зобов'язання, а ТзОВ «ВФГ»мала зменшити податковий кредит на цю суму 18 336 грн.

За таких обставин позивачем не здійснено коригування в сумі 18 336 грн., тому винесене податкове повідомлення-рішення № 0000272201 від 24.07.2012 року в частині нарахування позивачу 18 336 грн. основного платежу та 4 584 грн. штрафних санкцій по взаємовідносинах з ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»є вірним.

Отже з вищевикладеного вбачається, що контрагентами позивача ТзОВ «Злата», ПВКП «Нукріт»поставка товарів не відбувалася, а господарські відносини носять безтоварний характер.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення

зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України №168/97 від 03.04.1997 року „Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями: Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначається, серед інших, в окремому рядку такий обов'язковий реквізит, як опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Так дана норма ПК України узгоджується зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно з якою первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинних документів закріплені у статті 9 цього Закону, яка передбачає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити як: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Ті первинні документи, правила заповнення яких викладені в статті 9 даного Закону, слугують також підтвердженням виникнення податкових подій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року за № 88 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704.

Відповідно до п.4.2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Українї»на даних бухгалтерського обліку ґрунтується податкова звітність.

Частиною2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти господарських операцій.

Згідно п.1.2. п.2.1, п.2.2, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у І бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24 .05.1995року №8, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995року за №168/704: господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, встановлені судом обставини в своїй сукупності свідчать про те, що фінансово-господарська діяльність позивача здійснювалась з порушенням діючого законодавства, щодо взаємовідносин із ТзОВ «Злата», ПВКП «Нукріт»є такою, що вчинена без наміру створення правових наслідків та спрямовані на здійснення операцій з отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат.

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ «НВВП»:

В судовому засіданні встановлено, що письмовий договір між ТзОВ «ВФГ»та ТзОВ «НВВП» не укладався, а був усним.

Нововолинською ОДПІ надіслано запит на ТзОВ «ВФГ»за № 56/23-103-6 від 05.03.2012р. про надання інформації та її документального підтвердження і для з`ясування реальності та повноти відображення результатів операцій по господарських відносинах із вищезазначеним підприємством. Отримано відповідь ( вих. № 111/03-12 від 15.03.2012р.), у якому зазначено: на підприємстві були фінансово-господарські відносини із ТзОВ «НВВП»за період з 01.03.2011р по 01.03.2012р. Згідно до видаткових накладних №1РН-0000076 від 20 червня 2011 , № РН-0000077 від 20 червня 2011 року , № РН-0000098 від 23 вересня 2011 року було придбано ніж просічний в асортименті

До податкового кредиту з податку на додану вартість у червні 2011 року та вересні 2011 року ТзОВ «ВФГ»було включено наступні податкові накладні : №4 від 20.06.2011 року на загальну суму 6240,00 грн. в тому числі ПДВ 1040,00 грн., №5 від 20.06.2011 року на загальну суму 7680,00 грн. в тому числі ПДВ 1280,00 грн., №3 від 23.09.2011 року на загальну суму14520,00 грн. в тому числі ПДВ 2420,00 грн. Суми ПДВ віднесено до податкового кредиту в деклараціях з ПДВ за відповідні періоди .Дані суми по придбанню ТМЦ без ПДВ включені у валові витрати та відображені в податкових деклараціях з податку на прибуток за 3 -4 кв. 2011р.

Розрахунки були проведені у безготівковій формі, перераховано коштів на загальну суму 28440,00 грн.

Згідно бухгалтерської довідки № 12 від 02.10.2012 року вбачається, що на момент продажу з 20.06.2011 року по 23.09.2011 року ножі просічні знаходились на балансі ТзОВ «НВВП».

Відповідно до інформації, що надійшла від ДПІ у Московському районі м. Харкова згідно акту від 27.02.2012 №521/23/36036513 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «НВВП»(код ЄДРПОУ 36036513) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2011 по 31.10.2011 р. було отримано матеріали перевірки ТзОВ «НВВП», яким встановлено відсутність у ТзОВ «НВВП»об'єктів, які підпадають під визначення ст. 198 ПК України. Доказів того, що за результатом акту перевірки Московської ДПІ м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення, позивачем не надано.

Відповідно до статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З дослідженого в судовому засіданні Статуту ТзОВ «ВФГ»вбачається, що основними видами діяльності даного підприємства є виробництво паперу та картону усіх видів та виробів з них.

З довідки ТзОВ «ВФГ»від 02.11.2011 року вбачається, що придбані у ТзОВ «НВВП»ножі було встановлено на лінію для виробництва гофроящиків, що підтверджується дослідженою в судовому засіданні технічною специфікацією використання ножів у відповідних механізмах, накладними на внутрішнє переміщення, актами на списання.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм права, податковим законодавством чітко визначено необхідні умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість - наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, які позивач виконав в повному обсязі.

З огляду на викладене перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків або порушення порядку їх видачі, що свідчило б про їх неналежність як первинного документу.

Суд вважає, що Нововолинською ОДПІ не доведено нікчемності правочину, згідно якого ТзОВ «ВФГ»придбало у ТзОВ «НВВП»товар (ножі просічні).

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 2 статті 215 частини 1 статті 216 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, зокрема це: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

З матеріалів справи вбачається, що правочин, укладений між позивачем та ТзОВ «НВВП», виконаний обома сторонами.

Податковим органом не доведено, що господарські зобов'язання між позивачем та ТзОВ «НВВП»вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Сторони самостійно визначають форму договору. В силу статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договору однією із сторін; спір між сторонами щодо недійсності договору відсутній.

Факт придбання товару підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: копіями податкових накладних, видаткових накладних, платіжними дорученнями.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, що підтверджують господарські операції позивача із ТзОВ «НВВП»(договір, податкові накладні, видаткові накладні, акти списання) відповідають зазначеним вимогам законодавства, оскільки містять усі вищевказані реквізити.

Нововолинською ОДПІ не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, чи ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 36.1, 36.5 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Нововолинською ОДПІ в ході перевірки не доведено нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ТзОВ «НВВП», за таких обставин нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 23 700 грн., грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 4 740 грн. та штрафних санкцій в сумі 606 грн. не ґрунтується на вимогах законодавства. За таких обставин податкове повідомлення-рішення - № 0000282201 від 24.07.2012 року підлягає скасуванню, а податкове повідомлення-рішення - № 0000272201 від 24.07.2012 року скасуванню в частині на суму нарахувань грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 4 740 грн. та штрафних санкцій в сумі 606 грн.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З досліджених в судовому засіданні постанов Нововолинського міського суду Волинської області від 04.10.2012 року по справі № 0312/2490/2012 та від 12.10.2012 року по справі № 0312/2489/2012 вбачається, що головного бухгалтера ТзОВ «ВФГ»ОСОБА_13 та директора ТзОВ «ВФГ» ОСОБА_14 визнано винними у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-1, ч. 2 ст.163-4 КУпАП та накладено відповідно адміністративні стягнення у вигляді штрафів на суму 110 грн. та 85 грн. за порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.3, п.п.7.4.5 п.7.4, п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.14, ст.22, ст.23, ст.134, ст.138, п.п.185.1, ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, а саме за заниження ПДВ на загальну суму 556 914 грн. та завищення валових витрат на суму 23 700 грн. Дані постанови оскаржені не були та набрали законної сили. Такі ж правопорушення були встановлені у висновках акту № 348/28/22/33211353 від 07.07.2012 року про результати планової виїзної документальної перевірки TзOB «ВФГ»з питань повноти та достовірності сплати в бюджет податків та інших обов'язкових платежів та по взаємовідносинах з ТзОВ «Моделпак», СГПП «Злата», ПВКП «Нукріт», ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»за яким на позивача накладено спірні податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, суд вважає, що висновки Нововолинської ОДПІ, викладені в акті перевірки ТзОВ «ВФГ», про відсутність реального здійснення господарських операцій з ТзОВ «Злата», ПВКП «Нукріт»та порушень коригування податкового кредиту з ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі, а тому прийняті на підставі матеріалів перевірки податкові повідомлення-рішення в частині по взаємовідносинах із ТзОВ «Злата», ПВКП «Нукріт»та ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»є правомірними.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність винесення Нововолинською ОДПІ податкових повідомленнь-рішеннь 24.07.2012 року № 0000272201 та № 0000282201, від 29 серпня 2012 року № 0000372201 в частині, що стосується взаємовідносин із ТзОВ «Злата», ПВКП «Нукріт»та ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат», оскільки в судовому засіданні та матеріалами справи не підтверджено факт здійснення господарських операцій з першими двома суб`єктами, а рішення в частині взаємовідносин ТзОВ «ВФГ»із ТзОВ «НВВП»слід визнати протиправними та скасувати, оскільки повністю підтверджено факт здійснення господарських операцій, тому позов підлягає до часткового задоволення.

Представник позивача від позовних вимог про стягнення сплаченого судового збору в судовому засіданні відмовився, тому сплачена сума судового збору не стягується.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 71, 128, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 1,3,9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. ст. 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 203, 216, 228, 638, 639 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, на підставі ст. ст. 36, 44, 134, 138, 139, 193, 198, 201 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби форми «Р»від 24.07.2012 року № 0000282201 щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі сумі 23 700 (двадцять три тисячі сімсот) гривень по взаємовідносинах з ТзОВ «НВВП».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби форми «П»від 24.07.2012 року № 0000272201 в частині збільшення сум грошового зобов`язання за основним платежем в сумі 4 740 (чотири тисячі сімсот сорок) гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 606 (шістсот шість) гривень по взаємовідносинах з ТзОВ «НВВП».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 10 листопада 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич