Постанова

від 19.09.2013 по справі 2а/0370/3272/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року Справа № 180878/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представника позивача Воробчука В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари» та Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року у адміністративній справі №2а/0370/3272/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари» звернулося з позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень форми «Р»№ 0000272201 та форми «П»№ 0000282201 від 24 липня 2012 року, форми «Р»№ 0000372201 від 29 серпня 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач прийшов до безпідставних висновків про порушення позивачем податкового законодавства, зазначає, що усі господарські операції підтверджуються належними первинними документами.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби форми «Р»від 24.07.2012 року № 0000282201 щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі сумі 23 700 (двадцять три тисячі сімсот) гривень по взаємовідносинах з ТзОВ «НВВП». Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби форми «П»від 24.07.2012 року № 0000272201 в частині збільшення сум грошового зобов`язання за основним платежем в сумі 4 740 (чотири тисячі сімсот сорок) гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 606 (шістсот шість) гривень по взаємовідносинах з ТзОВ «НВВП». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норма матеріального та процесуального права, неповно досліджені та неналежним чином з'ясовані всі обставини справи. Просить постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального права, зокрема зазначає, що позивачем не доведено господарські операції з ТзОВ «НВВП», оскільки не надано доказів транспортування ТМЦ. Крім цього, вважає, що судом першої інстанції булло порушено норми процесуального права, оскільки відхилено клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи письмових пояснень відповідача, що порушує права відповідача, передбачені ст. 49 КАС України. Просить постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив скаргу задовольнити,а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі. Проти апеляційної скарги відповідача заперечив, просив залишити її без задоволення.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, відповідача - частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне. Нововолинською ОДПІ в період з 08.06.2012 року по 02.07.2012 року проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань повноти та достовірності сплати в бюджет податків та інших обов'язкових платежів та по взаємовідносинах з ТзОВ «Моделпак», СГПП «Злата», ПВКП «Нукріт», ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»та іншими за період з 01.01.2008 року по 30.04.2012 року, про що складено акт № 348/28/22/33211353 від 07.07.2012 року, яким встановлено порушення: п.4.1 ст.4, пп.7.4.1, 7.4.3, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ст.138 Податкового кодексу України.

На підставі даного акту відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 24.07.2012 року № 0000272201, яким позивачу донараховано 556 914 грн. податку на додану вартість та 86 899,50 грн. штрафних санкцій, та № 0000282201 від 24.07.2012 року, згідно якого позивачу зменшено суму від`ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4 квартал 2011 року на суму 23 700 грн.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 0000372201 від 29.08.2012 року на суму 51 750 грн. - збільшено суму штрафних санкцій з податку на додану вартість.

Податкові повідомлення-рішення від 24.07.2012 року № 0000272201 та № 0000282201, від 24.07.2012 року № 0000282201, були оскаржені в адміністративному порядку, проте рішенням ДПС України скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що по взаємовідносинах з НВКП «Нукріт», ТзОВ «Злата», АТ «Рубіжанський картонно - тарний комбінат» позивачем не доведено реальність здійснених господарських операцій, а стосовно ТзОВ «НВВП» повністю підтверджено факт здійснення господарських операцій.

Колегія суддів адміністративного суду вважає такі висновки суду першої інстанції невірними та передчасними з огляду на наступне.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи, зокрема Акт перевірки №348/28/22/33211353 від 07.07.2012 року свідчать, що перевірка позивача була проведена згідно постанови слідчого в ОВС прокуратури Волинської області юриста 1 класу А.С. Лизуна у зв'язку із розслідуванням Генеральною прокуратурою України кримінальної справи № 49-3337 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.4 ст. 368, ч.3 ст. 368-2, ч.5 ст. 27 КК України.

Органи державної податкової служби відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст.78 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, однією з обставин, що зумовлює проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Відповідно до пункту 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

У даному випадку, при застосуванні цієї норми має значення факт призначення слідчими органами перевірки відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність стосовно конкретного платника податків, за результатами якої платнику може бути розраховано грошове зобов'язання.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Наведене свідчить, що податковий орган загалом не позбавлений права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, проведеної на підставі п.78.1.11 Податкового кодексу України, проте таке право виникає при дотриманні вищевказаних норм Податкового кодексу України.

Таким чином, з огляду на вимоги п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, статус матеріалів перевірки визначається кримінально - процесуальним законом, документи та докази вказаної перевірки здобуті також на підставі кримінально - процесуального закону, тому суд не може надавати їм оцінки та приходити до будь - яких висновків щодо реальності чи фіктивності здійснених операцій до рішення у кримінальній справі, яке набрало законної сили.

Оскільки судом встановлено проведення позапланової перевірки позивача у рамках кримінальної справи у відповідності з п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, тобто призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, а відповідачем не надано доказів ухвалення вироку суду та набрання ним законної сили як на час виставлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, так і під час розгляду справи по суті, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач відповідно до п.86.9 ст.89 Податкового кодексу України не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Апелянт у апеляційній скарзі на вказану обставину не посилається, однак відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої і станції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Дані обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позову з наведених вище підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, відповідача - частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари» задовольнити.

Апеляційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року у адміністративній справі №2а/0370/3272/12 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції форми «Р» №0000272201 та форми «П» №0000282201від 24 липня 2012 р. та форми «Р» №0000372201 від 29 серпня 2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари» судовий збір в сумі 4182 ( чотири тисячі сто вісімдесят дві ) грн. 25 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 24.09.2012 р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

С.М. Кузьмич