Постанова

від 06.11.2012 по справі 2а/0570/13958/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/13958/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13-35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі Ступар Ю.О.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Кусти Ю.Ф., розглянувши адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» м. Донецьк

до відповідача: Відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції

про: визнання протиправними дії щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа № 32174107 від 24.09.2012 року та скасування постанови про повернення виконавчого документа № 32174107 від 24.09.2012 року

за участю

представників сторін

від позивача: Бриндін В.А. - за довір.

від відповідача: не з'явився

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» м. Донецьк, звернувся до суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції про визнання протиправними дії щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа № 32174107 від 24.09.2012 року та скасування постанови про повернення виконавчого документа № 32174107 від 24.09.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24.09.2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції прийнято постанову про повернення виконавчого документа № 32174107 по виконанню виконавчого напису № 6128 від 28.07.2010 року про звернення стягнення на житловий будинок з надвірними побудовами, який розташований по АДРЕСА_1, та на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 2324810100:08:001:0017, розташовану у АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, для задоволення вимог Банка за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного нерухомого майна у розмірі 1078659,17 грн.

Постанову про повернення виконавчого документа прийнято на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що згідно п. 4.5.9. «Інструкції з організації примусового виконання рішень» від 02.04.2012 року № 489/20802 у разі передачі на реалізацію нерухомого майна право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону, або довідка з якої вбачається відсутність підстав для отримання такого дозволу та як встановлено з тексту постанови про повернення виконавчого документу до органу виконавчої служби надійшла Довідка Служби у справах дітей Приморської районної державної адміністрації Запорозької області № 1539 від 17.08.2012 року, згідно якої було встановлено, що правом користування іпотечним нерухомим майном по АДРЕСА_1 має неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вважаючи Постанову про повернення виконавчого документу від 24.09.2012 року № 32174107 незаконною та такою, що підлягає скасуванню позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що нерухоме майно боржника - ОСОБА_2, а саме житловий будинок з надвірними побудовами та земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 2324810100:08:001:0017, розташовану у АДРЕСА_1 є предметом іпотеки за кредитним договором № 6234421 від 06.06.2008 року укладеному між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_2, тому порядок примусового звернення стягнення на нього (предмет іпотеки) згідно п. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку», який не передбачає перешкод для реалізації іпотечного майна при наявності права користування на майно будь-яких осіб.

Також позивач зазначає, що пунктом 4.5.9 «Інструкції з організації примусового виконання рішень» від 02.04.2012 року № 489/20802 регулюється порядок передачі на реалізацію нерухомого майна на підставі рішення суду, але ніяк не по виконавчому напису вчиненому на іпотечному договорі, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. Також вказує на те, що згідно останнього абзацу п. 1.2.1.1. договору іпотеки № 6234512 на якому було вчинено виконавчий напис № 6128 від 28.07.2010 року, у житловому будинку на момент підписання вищевказаного договору не проживали та не були прописані малолітні і неповнолітні діти, що підтверджувались довідкою виконавчого комітету Приморської міської ради, виданої 04.06.2008 року за № 717.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином. 06.10.2012 року через канцелярію суду надав заперечення на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що відповідно до п. 4.5.9. «Інструкції з організації примусового виконання рішень» від 02.04.2012 року № 489/20802 у разі передачі на реалізацію нерухомого майна право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону, або довідка з якої вбачається відсутність підстав для отримання такого дозволу. 08.06.2012 року від Служби у справах дітей Приморської районної державної адміністрації Запорозької області надійшло Рішення № 12 від 07.06.2012 року, згідно якого відповідачу відмовлено у наданні дозволу на реалізацію житлового будинку, в зв'язку з чим 27.06.2012 року державним виконавцем було повернено позивачу виконавчий документ.

На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ

17.04.2012 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32174107 щодо примусового виконання виконавчого напису № 6128 від 28.07.2010 року про звернення стягнення на житловий будинок з надвірними побудовами, який розташований по АДРЕСА_1, та на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 2324810100:08:001:0017, розташовану у АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, для задоволення вимог Банка за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного нерухомого майна у розмірі 1078659,17 грн.

27.06.2012 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції прийнято постанову про повернення виконавчого документа № 6218 від 28.07.2010 року, в зв'язку з тим, що в ході проведення виконавчих дій було встановлено, що правом користування нерухомим майном по АДРЕСА_1, має неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та згідно листа від 08.06.2012 року № 03-17/242 служби у справах дітей у дозволу на реалізацію житлового будинку з надвірними побудовами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 було відмовлено.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.08.2012 року по справі № 2а/0570/8754/2012 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до Відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови від 27.06.2012 року про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням № 32174107 задоволено повністю. Постанова Відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції від 27.06.2012 року про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням № 32174107 скасована.

На виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 01.08.2012 року по справі № 2а/0570/8754/2012, 15.08.2012 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління прийнято постанову про скасування процесуального документу ВП № 3217410. Постанова про повернення виконавчого документа по виконавчому провадженні ВП № 32174107 від 27.06.2012 року скасована.

Довідкою Служби у справах дітей Приморської районної державної адміністрації Запорозької області № 1539 від 17.08.2012 року відповідачу повідомлено про склад родини ОСОБА_2, відповідно до якої встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 мешкає ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

24.09.2012 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції прийнято постанову про повернення виконавчого документа № 6218 від 28.07.2010 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 4.5.9. «Інструкції з організації примусового виконання рішень» від 02.04.2012 року № 489/20802, якою передбачено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону, або довідка з якої вбачається відсутність підстав для отримання такого дозволу. Як вбачається з тексту постанови про повернення виконавчого документу до органу виконавчої служби надійшла Довідка Служби у справах дітей Приморської районної державної адміністрації Запорозької області № 1539 від 17.08.2012 року, згідно якої було встановлено, що правом користування іпотечним нерухомим майном по АДРЕСА_1 має неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 606) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами 1, 2 статті 11 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Главою 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено загальний порядок звернення стягнення на майно боржника, в тому числі і на нерухоме майно.

Зокрема, приписами статей 54, 63 Закону № 606 визначений порядок звернення стягнення на нерухоме майно, в тому числі яке є предметом застави (іпотеки). При цьому частиною восьмою статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року № 898-VІ.

Відповідно, звернення стягнення на нерухоме майно боржника, як предмета іпотеки в порядку примусового виконання чітко визначено статтями 41 - 49 Закону України «Про іпотеку».

При цьому, ні Законом України «Про виконавче провадження», ні Законом України «Про іпотеку» не передбачено обов'язку державного виконавця на отримання дозволу органу опіки та піклування на здійснення відчуження нерухомого майна боржника, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні діти, та реалізація такого майна не ставиться в залежність від отримання/неотримання такого дозволу.

Це обумовлено тим, що звернення стягнення на нерухоме майно боржника здійснюється в примусовому порядку як завершальна стадія судового провадження та примусового виконання рішень інших органів у разі невиконання їх у добровільному порядку. Тобто майно, на яке звертається стягнення у виконавчому провадженні реалізується без волевиявлення власника майна (боржника), або осіб, які мають право на користування цим майном, в тому числі і неповнолітні діти. Таке правило застосовується як до звернення стягнення (реалізації) нерухомого майна, у порядку статей 54, 63 Закону України «Про виконавче провадження», так і щодо реалізації майна, яке вилучається у боржника внаслідок конфіскації, в порядку, передбаченому статтею 64 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, посилання відповідача на підпункт 4.5.9 пункту 4.5 «Інструкції з організації примусового виконання рішень» від 02.04.2012 року № 489/20802 (надалі - Інструкція), відповідно до якого у разі передачі на реалізацію нерухомого майна право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону, або довідка з якої вбачається відсутність підстав для отримання такого дозволу, є необґрунтованим, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2012 року по виконавчому провадженні ВП № 32174107 прийнята на виконання Закону України «Про виконавче провадження», який, як і Закон України «Про іпотеку», отримання дозволу органу опіки та піклування на здійснення відчуження нерухомого майна боржника, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні діти, - не передбачає.

Крім того, щодо посилання відповідача на п. 4.5.9. «Інструкції з організації примусового виконання рішень» суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції, ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

З наведеної норми вбачається, що вищевказана Інструкція регулює порядок передачі та реалізацію нерухомого майна на підставі рішення суду, а не по виконавчому напису нотаріуса, вчиненому на іпотечному договорі щодо звернення стягнення на предмет іпотеки як в даних спірних правовідносинах.

Крім того суд зазначає, що Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2012 року по справі № 2а-6500/12/2670 підпункт 4.5.9 пункту 4.5 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802 визнано незаконним і нечинним.

Тобто на час прийняття постанови про повернення виконавчого документу від 24.09.2012 року по виконавчому провадженні ВП № 32174107, підпункт 4.5.9 пункту 4.5 «Інструкції з організації примусового виконання рішень» визнано незаконним та нечинним.

Також суд зазначає, що відповідно до останнього абзацу п. 1.2.1.1 Договору іпотеки № 6234512 від 06.06.2008 року, у житловому будинку на момент підписання вищевказаного договору не проживали та не були прописані малолітні і неповнолітні діти, що підтверджується Довідкою Вуличного комітету № 3 м. Приморськ від 28.05.2008 року. Зазначена інформація також вбачається з нотаріально завіреної заяви іпотекодавця ОСОБА_2 від 06.06.2008 року, в якій зазначено, що внаслідок передачі у іпотеку житлового будинку не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб в тому числі неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних дітей.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідач діяв не в межах повноважень та не у спосіб, визначений Конституцією та Законами України прийнято Постанову про повернення виконавчого документу від 24.09.2012 року по виконавчому провадженні ВП № 32174107.

В зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись Конституцією України та ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254,257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» м. Донецьк до Відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції про визнання протиправними дії щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа № 32174107 від 24.09.2012 року та скасування постанови про повернення виконавчого документа № 32174107 від 24.09.2012 року - задовольнити.

Визнати протиправними дії щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа № 32174107 від 24.09.2012 року.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документу № 32174107 від 24.09.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» м. Донецьк судовий збір в розмірі 32,19 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 06 листопада 2012 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складено та підписано 12 листопада 2012 р.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Олішевська B.В.