Постанова

від 14.11.2012 по справі 2а/2570/3163/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2570/3163/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2012 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клопот С.Л.,

при секретарі Шевченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Сосницького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення, -

В С Т А Н О В И В:

Сосницький районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Сосницький РЦЗ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.), в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача незаконно виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 530,02 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 перебував на обліку в центрі зайнятості з 15.12.2010 року в статусі безробітного та йому була призначена виплата допомоги по безробіттю відповідно до статей 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення було встановлено, що відповідач в період перебування на обліку в центрі зайнятості працював на посаді головного інженера ТОВ «КАСП» в період з 07.06.2011 року по 30.06.2011 року, про що не повідомив центр зайнятості, а тому у відповідності до чинного законодавства сума виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю підлягає поверненню.

Представник позивача судовому засіданні позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся в установленому порядку.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 за поданою ним заявою від 15.12.2010 року був зареєстрований у Сосницькому РЦЗ з наданням статусу безробітного з 15.12.2010 року до 25.06.2011 року та йому виплачувалась допомога по безробіттю, що пітверджується даними персональної картки безробітного, що міститься в матеріалах справи.

За результатами розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що ОСОБА_1 з 07.06.2011 року, тобто, в період перебування на обліку в центрі зайнятості, працював у ТОВ «КАСП», про що складено акт № 53 від 28.12.2011 року.

Дані обставини підтверджуються також копію наказу директора ТОВ «КАСП» № 68-к від 07.06.2011 року про прийом на роботу ОСОБА_1 на посаду головного інженера ТОВ «КАСП».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219, громадяни мають право на безоплатне сприяння державної служби зайнятості у працевлаштуванні. До державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

Пунктом «є» частини першої статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги.

Відповідно до пункту 1.2. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136, (далі - Порядок) допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Згідно пункту 5.5. Порядку виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Пунктом 6.14. Порядку визначено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Згідно зі статтею 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається з довідки Сосницького РЦЗ від 24.07.2012 року № 192, за період з 07.06.2011 року по 25.06.2011 року ОСОБА_1 було виплачено кошти у сумі 530,02 грн.

Відповідно до частин другої, третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» і Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, враховуючи висновок робочої групи по розслідуванню страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним (протокол від 30.12.2011 року № 21) заступником директора, начальником відділу надання соціальних послуг Сосницького РЦЗ Супрун Г.П. винесено наказ № 2 від 05.01.2012 року про повернення коштів ОСОБА_1 та направлено відповідачу лист № 01/22 від 05.01.2012 року, в якому запропоновано добровільно повернути кошти у сумі 530,02 грн.

На день розгляду справи в суді незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 530,02 грн ОСОБА_1 не повернув.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Сосницького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими, а незаконно отримана допомога по безробіттю - стягненню на користь Сосницького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сосницького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Сосницького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (16100, Чернігівська область, смт. Сосниця, код 14254492, р/р 37175300901473 в ГУ ДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592) незаконно виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 530,02 грн (п'ятсот тридцять гривень 02 коп) .

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: С.Л.Клопот