Рішення

від 06.11.2012 по справі 18н/5014/2248/2012(26/206н/2011)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.11.12 Справа № 18н/5014/2248/2012(26/206н/2011)

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України , м. Київ

до Біловодської районної ради , смт. Біловодськ Луганської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- державне підприємство «Новоолександрівський кінний завод № 64» , с. Новоолександрівка Біловодського району Луганської області;

- Новоолександрівська сільська рада Луганської області , с. Новоолександрівка Біловодського району Луганської області;

- державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Олесандрівське» , с. Новоолександрівка Біловодського району Луганської області

про визнання рішення недійсним та спонукання повернути земельну ділянку

за участю представників:

від заявника: Омельченко О.С. -ст. прокурор відділу, посвідч. від 20.01.2012 № 00232;

від позивача: не прибув;

від відповідача: Новиков А.В. за дов. від 03.11.2012;

від 3-х осіб: не прибули.

Суть спору : прокурором заявлено вимоги:

- про визнання недійсним та скасування рішення відповідача від 30.05.2000 № 11/9 «Про передачу сільськогосподарських угідь і земель несільськогосподарського призначення із постійного користування Новоолександрівського кінного заводу у постійне користування Новоолександрівської сільської ради для організації резервного фонду»;

- про спонукання відповідача повернути земельну ділянку у користування ДП «Новоолександрівський кінний завод № 64».

Позивач поясненнями від 02.11.2011 № 31-4/977 та 3-тя особа (ДП «Новоолександрівський кінний завод № 64») відзивом від 05.12.2012 підтримали позовні вимоги прокурора.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 17.10.2011 проти позову заперечує посилаючись на законність оспорюваного рішення та на необґрунтованість позову.

Треті особи: Новоолександрівська сільська рада та ДП «Сільськогосподарське підприємство «Олесандрівське»відзиви на позовну заяву суду не подали.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників сторін та третьої особи, суд

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Новоолександрівський кінний завод № 64»(третя особа по справі ) згідно свого статуту засновано на державній власності і підпорядковано Міністерству сільського господарства і продовольства України (позивач по справі ), яке є органом управління майном підприємства (на час прийняття оспорюваного рішення -Міністерство агропромислового комплексу України ).

На підставі Державного акту на право постійного користування землею від 14.03.1997 № 001322 державне підприємство «Новоолександрівський кінний завод № 64»володіло на праві постійного користування земельною ділянкою площею 11522,9 га, що розташована на території, яка на час прийняття оспорюваного рішення враховувалася за Біловодською районною радою.

Рішенням Біловодської районної ради (відповідача по справі ) від 30.05.2000 № 11/9, на підставі клопотання директора ДП «Новоолександрівський кінний завод № 64», земельна ділянка площею 450 га, яка перебувала у постійному користуванні ДП «Новоолександрівський кінний завод № 64», була передана у постійне користування Новоолександрівській сільській раді (третій особі по справі ) для організації резервного фонду.

Прокурор у позовній заяві вказав, що директор ДП «Новоолександрівський кінний завод № 64»без згоди Міністерства агропромислового комплексу України (правонаступником якого є позивач ), до сфери управління якого належить це підприємство, не мав права відмовлятися від земельної ділянки.

В свою чергу, відповідач не мав права передавати земельну ділянку, яка перебувала у постійному користуванні ДП «Новоолександрівський кінний завод № 64», у постійне користування Новоолександрівській сільській раді, без встановлених законом підстав .

На підставі вказаних доводів прокурором заявлено вимоги:

- про визнання недійсним та скасування рішення відповідача від 30.05.2000 № 11/9 «Про передачу сільськогосподарських угідь і земель несільськогосподарського призначення із постійного користування Новоолександрівського кінного заводу у постійне користування Новоолександрівської сільської ради для організації резервного фонду»;

- про спонукання відповідача повернути земельну ділянку у користування ДП «Новоолександрівський кінний завод № 64».

Позивач поясненнями від 02.11.2011 № 31-4/977 та 3-тя особа (ДП «Новоолександрівський кінний завод № 64») відзивом від 05.12.2012 підтримали позовні вимоги прокурора.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 17.10.2011 проти позову заперечує посилаючись на законність оспорюваного рішення та на необґрунтованість позову.

Треті особи: Новоолександрівська сільська рада та ДП «Сільськогосподарське підприємство «Олесандрівське»відзиви на позовну заяву суду не подали.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін та третьої особи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

Оспорюване рішення від 30.05.2000 має назву: «Про передачу сільськогосподарських угідь і земель несільськогосподарського призначення із постійного користування Новоолександрівського кінного заводу у постійне користування Новоолександрівської сільської ради для організації резервного фонду».

У вказаному рішенні вказано, що розглянувши клопотання Новоолександрівського кінного заводу № 64 про безкоштовну передачу сільській раді сільгоспугідь (овраги, балки) було вирішено, передати 450 га угідь сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення у постійне користування Новоолександрівській сільській раді для організації резервного фонду з подальшим виділенням громадянам суспільних пасовищ.

До матеріалів справи відповідачем подано два клопотання директора Новоолександрівського кінного заводу № 64.

Обидва клопотання не датовані.

В одному із вказаних клопотань, яке адресоване Новоолександрівському сільському голові Вороніну А.Н., вказано, що дирекція Новоолександрівського кінного заводу № 64 просить прийняти безкоштовно 450 га сільськогосподарських угідь (овраги, балки) для організації суспільних пасовищ мешканців сіл.

В другому клопотанні, яке адресоване голові Біловодської районної ради Сокирко М.Н., вказано, що Новоолександрівський кінний завод № 64 просить припинити право постійного користування земельними ділянками площею 450 га.

Враховуючи текст оспорюваного рішення, в тому числі його преамбулу, є очевидним , що в преамбулі оспорюваного рішення йдеться саме про перше клопотання Новоолександрівського кінного заводу № 64, яке адресоване Новоолександрівському сільському голові Вороніну А.Н., про прийняття безкоштовно 450 га сільськогосподарських угідь (овраги, балки) для організації суспільних пасовищ мешканців сіл.

Таким чином, на підставі клопотання, яке адресоване Новоолександрівському сільському голові , про прийняття безкоштовно 450 га сільськогосподарських угідь, Біловодською районною радою прийнято оспорюване рішення, яким земельні ділянки загальною площею 450 га, які знаходилися у постійному користуванні Новоолександрівського кінного заводу передані у постійне користування Новоолександрівської сільської ради.

При цьому, в оспорюваному рішенні не вказано правового характеру та підстав такої передачі земельних ділянок від одного землекористувача до іншого (чи в зв'язку з добровільною відмовою від земельної ділянки, чи в зв'язку з вилученням земель, чи за інших підстав ).

В оспорюваному рішенні взагалі не вказано про те, що право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється для Новоолександрівського кінного заводу № 64.

Разом з цим, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у користуванні , іншому підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу (ч. 6 ст. 19 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на дату винесення оспорюваного рішення - 30.05.2000 ).

Згідно ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на дату винесення оспорюваного рішення - 30.05.2000 ) право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі:

1) добровільної відмови від земельної ділянки;

2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку;

3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства;

4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди;

5) нераціонального використання земельної ділянки;

6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості грунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки;

7) використання землі не за цільовим призначенням;

8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб;

9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів (ч. 1 ст. 29 ЗК України в редакції, яка діяла на дату винесення оспорюваного рішення - 30.05.2000 ).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що оспорюваним рішенням відповідача третій особі (Новоолександрівській сільській раді ) надана у користування земельна ділянка, що перебувала у користуванні іншої третьої особи (Новоолександрівського кінного заводу № 64 ), без її вилучення в порядку, передбаченому законом, і взагалі без зазначення в оспорюваному рішенні про припинення права користування земельною ділянкою та про підстави його припинення , - оспорюване рішення відповідача є таким, що суперечить вищенаведеним положенням законодавства.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсним рішення відповідача від 30.05.2000 № 11/9, підлягають задоволенню.

Прокурором було заявлено вимоги про визнання рішення відповідача недійсним та про його скасування.

Суд вважає, що у даному випадку позовні вимоги «визнати недійсним»та «скасувати»є тотожними . Тому, суд залишає вимогу про скасування рішення поза увагою, як дублюючу та зайву.

Вимога про спонукання відповідача повернути у користування ДП «Новоолександрівський кінний завод № 64»земельну площею 450 га щодо якої прийнято оспорюване рішення відповідача, не підлягає задоволенню, так як вказана земельна ділянка на даний час не знаходиться у володінні (віданні) відповідача (земельна ділянка знаходиться у володінні третіх осіб по справі ), що підтверджується листом відділу Держкомзему у Біловодському районі Луганської області від 15.10.2012 № 5-2-01-19/974 та листом прокурора Біловодського району від 22.10.2012 № 115-1371 вих 12 (копії вказаних листів залучені до матеріалів справи ).

Усвідомлюючи вказані обставини заявник позову (прокурор) листом від 06.11.2012 № 5/3-вих відмовився від позову в частині вимог про повернення земельної ділянки.

Однак, згідно абз. 5 п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України від 23.03.2012 № 7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам відмова прокурора від поданого ним позову не є обов'язковою для позивача, і так само відмова позивача від позову не є обов'язковою для прокурора, оскільки така відмова не означає вибуття позивача з процесу чи зміни його процесуального статусу. У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті. Лише у разі коли обидва згадані учасники судового процесу - прокурор і позивач - заявили про відмову від позову, суд може припинити провадження зі справи згідно з пунктом 4 частини першої статті 80 ГПК, з урахуванням вимог частини шостої статті 22 ГПК.

Враховуючи, що позивач не відмовився від позову (разом з прокурором) в частині вимог про повернення земельної ділянки, суд не приймає часткову відмову прокурора від позову.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір в сумі 536,50 грн. (пропорційно кількості задоволених немайнових вимог; заявлено дві немайнові вимоги, задоволено одну ) покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення Біловодської районної ради від 30.05.2000 № 11/9 «Про передачу сільськогосподарських угідь і земель несільськогосподарського призначення із постійного користування Новоолександрівського кінного заводу у постійне користування Новоолександрівської сільської ради для організації резервного фонду».

3. Стягнути з Біловодської районної ради , смт. Біловодськ Луганської області, вул. Леніна, 130, ідентифікаційний код 25356198, на користь Державного? бюджету України судовий збір в сумі 536,50 грн. (отримувач: УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, рахунок № 31214206783006 в ГУДКУС у Луганській області, МФО 804013, ККД 22030001, символ 206 ), наказ видати Біловодській МДПІ .

4. В решті позову відмовити.

06 листопада 2012 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 12 листопада 2012 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко