Рішення

від 30.12.2011 по справі 7/152

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.11 Справа№ 7/152

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гері Боумен Лімітед"

до відповідача: Всеукраїнська громадська організація "Федерація спортивного покеру України"

про стягнення заборгованості по орендній платі та повернення орендованого майна

ціна позову: 44573,62грн.

суд у складі колегії суддів:

Ділай У.І., Бортник О.Ю., Фартушок Т.Б. (головуючий)

секретар Мариняк М.В.

Представники: від позивача: Качмар І.О.- представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача: Юраш Д.І., Юраш А.В.- представники, довіреності в матеріалах справи

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гері Боумен Лімітед»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Всеукраїнської громадської організації "Федерація покеру України" про стягнення заборгованості по орендній платі та повернення орендованого майна; ціна позову 36110,20грн.

26.09.2011р. Позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог (з долученням розрахунку та доказів скерування Відповідачу) , відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 44573,62грн., заява судом прийнята.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ серії АЕ №098385-098386 станом на 06.09.2010р. повною назвою Відповідача була -Всеукраїнська громадська організація «Федерація покеру України». Проте, відповідно до витягу з ЄДРПОУ серії АЕ №100687 станом на 28.09.2010р., станом на 28.09.2010р. юридичну особу ВГО «Федерація покеру України»припинено з правонаступництвом, правонаступником являється Всеукраїнська громадська організація «Федерація спортивного покеру України». Судом здійснено правонаступництво Відповідача в порядку ст.25 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/152 від 06.08.2010р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15год. 30хв. 06.09.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі від 06.09.2010р., 21.09.2010р., 28.04.2011р., 12.05.2011р., 27.05.2011р., 07.12.2011р. В судових засіданнях 20.09.2010р., 04.10.2010р., 05.05.2011р., 29.11.2011р., 28.12.2011р., 29.12.2011р. оголошувались перерви. Строк розгляду спору продовжено відповідно до ухвали господарського суду Львівської області по даній справі від 04.10.2010р.

Провадження у справі зупинено відповідно до ухвали господарського суду Львівської області по даній справі від 11.10.2010р. (у зв'язку з надсиланням матеріалів до слідчих органів, в тому числі для вжиття заходів щодо встановлення місцезнаходження спірного майна), яка скасована постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2010р., постанова від 21.12.2010р. залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2011р. Провадження у справі поновлено відповідно до ухвали господарського суду Львівської області від 12.04.2011р.

05.05.2011р. до господарського суду Львівської області надійшла заява Відповідача про відвід судді Фартушка Т.Б. В задоволенні заяви відмовлено з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області від 05.05.2011р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.05.2011р. призначено розгляд справи колегією у складі трьох суддів.

Колегіальний розгляд справи призначався у складі трьох суддів автоматизованою системою документообігу суду відповідно до ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України: у складі суддів Фартушок Т.Б., Ділай У.І., Станько Л.Л., та у складі суддів Фартушок Т.Б., Ділай У.І., Бортник О.Ю.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 14.06.2011р. у зв'язку з надсиланням матеріалів до слідчих органів, в тому числі для вжиття заходів щодо встановлення місцезнаходження спірного майна, провадження у справі зупинено. Провадження у справі поновлено відповідно до ухвали господарського суду Львівської області по даній справі від 08.09.2011р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.09.2011р. провадження у справі зупинено у зв'язку з надсиланням матеріалів справи до слідчих органів, в тому числі для вжиття заходів щодо встановлення місцезнаходження спірного майна; провадження у справі поновлено відповідно до ухвали господарського суду Львівської області від 31.10.2011р.

В судових засідання здійснювалась технічна фіксація судового процесу відповідно до клопотання Відповідача від 07.12.2011р.

29.12.2011р. до господарського суду Львівської області надійшла заява відповідача про відвід судді Бортник О.Ю., в задоволенні якої відмовлено з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області по даній справі від 29.12.2011р.

Представникам Учасників протягом розгляду справи оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені Учасникам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові повідомлення представників про оголошення ухвал), зазначалось, що права та обов'язки учасників визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представниками Позивача подано суду наступні документи: довіреність на право здійснення представництва; довідку про включення Позивача та Відповідача в ЄДРПОУ; копію листа Відповідачу №23/07-1 від 23.07.2010р. та фіскальний поштовий чек; пояснення по справі; копії оборотно-сальдових відомостей, рахунків-фактури та податкової накладної; клопотання з додатками про долучення до матеріалів справи копії акту звірки взаємних розрахунків та доказів відправлення такого Відповідачу; уточнений розрахунок позовних вимог; клопотання про продовження строку розгляду спору; клопотання про видачу копій процесуальних документів (задоволено); клопотання з додатками про долучення копій матеріалів інвентаризації та копій документів на майно, передане за Договором; клопотання про завершення розгляду справи; клопотання з додатками про наявність у Позивача обладнання.

Представники Відповідача в судове засідання з'явились, проти позову заперечили повністю.

Протягом розгляду справи представниками Відповідача подано суду наступні документи: клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (відповідно до записів на третіх сторінках обкладинок справи та на клопотаннях, представники Відповідача з матеріалами справи ознайомились); довіреності та копії довіреностей на право здійснення представництва; клопотання про відкладення розгляду справи; копію повідомлення про скерування заяви у слідчі органи; відзиви від 04.10.2010р. та від 27.12.2011р. на позовну заяву з додатками згідно опису; клопотання від 08.10.2010р. про долучення документів до матеріалів справи згідно опису; клопотання про інформування по справі; офіційну заяву від 11.10.2010р.; заяву про відвід суддів Фартушка Т.Б. та Бортник О.Ю. (в задоволенні заяв відмовлено з причин та підстав, зазначених в описаних вище ухвалах); копії листів переписки між Юраш Д.І. та Галицьким РВ і прокуратурою Галицького району; пояснення по справі з додатками; клопотання про зупинення провадження у справі; клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від 07.12.2011р. та від 27.12.2011р.; клопотання про дослідження доказів на відео носіях (в клопотанні відмовлено, проте, прийнято витяги з відео фіксації, надані Відповідачем); копії матеріалів перевірки Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області за заявою Юраш Д.І.; клопотання про витребування доказів щодо майна у Позивача (клопотання задоволено, про що зазначалось в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, в подальшому -у повторному клопотанні відмовлено з підстав, що докази вже витребувані ухвалами суду); клопотання від 29.12.2011р. про виклик посадової особи -Лосин М.І. - для дачі пояснень в порядку ст.30 ГПК України (в клопотанні відмовлено з причин недоведеності того, що Лосин М.І. являється посадовою особою, та у зв'язку з відсутністю правових підстав для подальшого продовження строку розгляду справи відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України); клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 29.12.2011р. (клопотання задоволено, роз'яснено порядок та час ознайомлення, - відповідно до графіку роботи суду)).

Також, ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 27.05.2011р. для дачі пояснень в порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України викликалась головний бухгалтер (бухгалтер) Позивача.

Директором товариства Позивача подано письмове пояснення з приводу спору.

Крім того, на вимогу ухвал суду Галицьким РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області надано матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи №ЖРЗПЗ 5411/4.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні протягом розгляду справи суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 35000грн. боргу.

02.01.2009р. між Позивачем (Орендодавець) та Всеукраїнською громадською організацією «Федерація покеру України», правонаступником якої є Відповідач (Орендар) укладено договір оренди обладнання №02/01-1 (далі -Договір), відповідно до п.1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендарю, а Орендар зобов'язується прийняти в тимчасове платне користування майно, вказане в додатку №1 до цього Договору, загальною вартістю 79137,72грн. (далі -Майно) та зобов'язується сплачувати Орендодавцю орендну плату.

Відповідно до п.3.1 Договору, майно, що орендується, повинно бути передано Орендодавцем та прийнято Орендарем протягом 3 днів з моменту підписання цього Договору.

Згідно п.п.4.1, 4.2 Договору, майно, що орендується, вважається переданим з дати підписання акта приймання-передачі майна, що орендується; майно передається в оренду на термін до 31.12.2010р.

Відповідно до п.5.1 Договору, орендна плата за користування обладнанням сплачується Орендарем Орендодавцю щомісяця і складає 7000грн.

Згідно п.8.1 Договору, після закінчення терміну оренди Орендар зобов'язаний протягом 3 днів повернути майно, що орендується, Орендодавцю за актом приймання-передачі.

Відповідно до п.10.1 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

Підписаним та скріпленим відбитками печаток Сторін Додатком №1 від 02.01.2009р. до Договору -перелік майна, що передається в оренду -визначено перелік Майна, що передається в оренду згідно Договору.

Майно передане Позивачем Відповідачу згідно Переліку (Додаток №1 до Договору) на підставі підписаного та скріпленого відбитками печаток Сторін акту прийому-передачі обладнання від 02.01.2009р. (Додаток №2 до Договору), серед якого столи для покеру та інше обладнання.

Крім того, рішенням господарського суду Львівської області від 19.07.2011р. у справі №5015/2532/11 за позовом Всеукраїнської громадської організації (надалі -ВГО) "Федерація спортивного покеру України" до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -ТзОВ) "Гері Боумен Лімітед" про стягнення безпідставно набутих 98000 грн., яке набрало законної сили, у позові відмовлено повністю та встановлено наступне.

Так, на підставі Договору ТзОВ "Гері Боумен Лімітед" передало, а ВГО "Федерація спортивного покеру України" прийняло у користування з метою здійснення статутної діяльності, належне ТзОВ "Гері Боумен Лімітед" обладнання. ВГО "Федерація спортивного покеру України" сплачувало оренду отриманого по договору № 02/01-1 від 02.01.2009р. обладнання, сплачуючи практично щомісяця орендну плату у розмірі, встановленому п.5.1 Договору. Договір оренди обладнання №02/01-1 фактично виконувався сторонами, починаючи з 02.01.2009 р. Зазначена обставина виключає можливість застосування до спірних правовідносин ч. 8 ст.181 ГК України, відповідно до приписів якої визначення договору як неукладеного (такого, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання цього договору сторонами. Використання майна відбулось. Повернення одержаного на виконання правочину, який полягає у користуванні майном, неможливе.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Крім того, відповідно до розрахунку основного боргу, підписаного Позивачем акту звірки взаємних розрахунків за Договором, Відповідачем здійснювались платежі за Договором включно по 06.01.2010р., що Відповідачем не заперечується.

Окрім фактів, встановлених рішенням господарського суду Львівської області від 19.07.2011р. у справі №5015/2532/11, доказами наявності у Позивача на момент передачі Майна переданого Відповідачу згідно акту приймання-передачі Майна за Договором є, наявні в матеріалах справи вантажно-митні декларації, видаткові накладні, накладні на передачу товарів, податкові накладні, рахунки-фактури, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, реєстри податкових накладних, інвентаризаційні картки обліку основних засобів, та банківські виписки, які підтверджують оплату придбаного майна.

Протягом розгляду справи Відповідачем заперечувався факт знаходження у нього орендованого майна. У зв'язку з чим, як зазначено в описовій частині рішення суду, судом неодноразово скеровувались матеріали в слідчі органи, в тому числі з вимогою встановити місцезнаходження спірного Майна. Проте, незважаючи на наведене, в матеріалах справи відсутні доводи чи докази щодо місцезнаходження спірного Майна.

Також суд зазначає, що постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 06.10.2011р., винесеною СДБЕЗ Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, в порушенні кримінальної справи відмовлено за складу злочину.

Щодо доводів Відповідача про відсутність доступу до орендованого Майна з вини Орендодавця суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази позбавлення Відповідача можливості доступу до орендованого майна саме Позивачем.

Крім того, щодо доводів Відповідача про те, що наведені вище факти встановлені рішення Галицького районного суду м.Львова від 22.06.2010р. у справі №2-1517/2010р. суд зазначає наступне.

Так, 22.06.2010р. Галицьким районним судом м.Львова у справі №2-1517/2010р. за позовом Юраш Д.І. до Всеукраїнської громадської організації «Федерація покеру України»про захист трудових прав щодо належності повноважень та зобов'язання не чинити перешкоди вирішено позов задоволити частково, визнати належність повноважень Юраш Д.І. виконавчого директора ВГО «Федерація покеру України», та зобов'язати Гері Боумена не чинити перешкоди Юраш Д.І. у здійсненні таких повноважень та витребувати у Гері Боумена та передати Юраш Д.І. документи, що стосуються діяльності ВГО «Федерація покеру України»з відповідним, наведеним у рішенні переліком. При цьому суд зазначає, що у переліку майна, що витребовувалось за рішенням Галицького районного суду у справі №2-1517/2010р. відсутнє орендоване згідно Договору Майно.

Суд також зазначає, що наведене рішення не стосується справи, оскільки не має відношення до Договору, та рішення винесено за позовом Юраш Д.І., як фізичної особи, а не ВГО «Федерація покеру України», до ВГО «Федерація покеру України»та Гері Боумена, як фізичної особи, а не до ТзОВ «Гері Боумен Лімітед». Рішенням встановлено недопуск саме Юраш Д.І., а не ВГО «Федерація покеру України»(Відповідача у даній справі) яка на той час знаходилась у приміщенні №18 по вул.Наливайка С. у м.Львові.

Крім того, вказаним рішенням встановлено факти недопуску саме Юраш Д.І. до приміщення (буд.№18 по вул..Наливайка С. у м.Львові), проте, не встановлено факту недопуску Відповідача до вказаного приміщення, як і факт знаходження орендованого Майна у ньому після не допуску до такого Юрад Д.І.

Відповідно до інвентаризаційного опису від 25.05.2011р. та акту від 25.05.2011р., за наслідками проведеної інвентаризації переданого згідно Договору Майна у приміщенні №18 по вул.Наливайка С. у м.Львові не виявлено.

Щодо доводів Відповідача про скерування Позивачу листів про припинення послуг оренди згідно Договору суд зазначає, що отримання таких листів Відповідачем заперечується, та в матеріалах справи відсутні, Відповідачем не наведені доводи та не подані докази скерування чи вручення таких листів Позивачу.

Щодо представлених Відповідачем копій роздруківок зображень з відеозаписів, якими Відповідач обґрунтовує доводи щодо використання Позивачем переданих за актом приймання-передачі згідно Договору Відповідачу столів для покеру в період, за який Позивач просить стягнути з Відповідача орендну плату, суд зазначає, що столи для покеру, які передавалась в числі орендованого Майна, не визначені індивідуальними ознаками (інвентаризаційні номери виробника тощо), які б дозволили ідентифікувати їх на ідентичність столам, наведених на зображеннях.

Крім цього, Позивачем надано копію видаткової накладної №-0002 від 23.10.2009р. (з долученням копій оборотно-сальдових відомостей), з якої вбачається, що після укладення між Сторонами Договору та передачі Відповідачу спірного майна, Позивачем придбавались столи для покеру.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази відсутності боргу у Відповідача за Договором перед Позивачем, здійснення повної чи часткової сплати такого, враховуючи положення Договору, наявні в матеріалах справи доводи, в тому числі встановлені рішенням господарського суду у справі №№5015/2532/11, та докази передачі Позивачем Відповідачу Майна згідно Договору та використання Відповідачем спірного майна, враховуючи також те, що доводи щодо повідомлення Відповідачем Позивача про припинення договірних стосунків жодним чином не доведені, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 35000грн. основного боргу підлягають до задоволення.

Щодо вимоги про зобов'язання Відповідача повернути орендоване майно.

Предметом позовних вимог в цій частині є зобов'язання вчинити дії, а саме -повернути орендоване майно.

1. Підставою позовних вимог в цій частині Позивач зазначає (наведено у позовній заяві) те, що Відповідач не вносив плату за користування Майном протягом шести місяців (абзац 8 стор.2 позовної заяви).

Доводи в цій частині Позивач обґрунтовує ст.291 Господарського кодексу України та ст.782 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, проте, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу .

Згідно ч.1 ст.782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд; проте , згідно ч.2 ст.782 Цивільного кодексу України, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору .

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (у Договорі ж інше не встановлено); сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивачем представлено заяву №23/07-1 від 23.07.2010р. про відмову від Договору з вимогою повернення обладнання (Майна) в строк до 01.08.2010р.; на підтвердження надіслання заяви Відповідачу Позивачем надано фіскальний поштовий чек №7995 від 25.07.2010р. Відповідачем факт отримання такого повідомлення заперечено. В матеріалах справи ж відсутні докази отримання Відповідачем повідомлення Позивача про припинення договірних стосунків. Крім того, відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, відповідач станом на час скерування повідомлення припинив свою діяльність за адресою, на яку скеровано повідомлення (79007, м.Львів, вул.Наливайка С., 18). Також, факт відсутності Відповідача на момент виготовлення повідомлення за адресою, на яку таке скеровано підтверджується і письмовими поясненнями директора товариства Позивача, які наявні в матеріалах справи. З врахуванням наведеного суд приходить до висновку про те, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази повідомлення Позивачем Відповідача про припинення договірних стосунків та повернення Майна у зв'язку з несплатою орендної плати понад три місяці, в тому числі і одержання відповідачем такого повідомлення. Наявний фіскальний поштовий чек, з врахуванням відсутності опису вкладення та повідомлення про вручення поштового відправлення Відповідачу, є лише доказом відправлення Позивачем кореспонденції Відповідачу.

При цьому суд зазначає, що в позовній заяві не ставились вимоги, в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази звернення Позивача до суду з позовом про розірвання Договору з наведених Позивачем підстав.

З врахуванням вищенаведеного, в тому числі того, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази одержання Наймачем (Відповідачем) повідомлення Позивача про відмову від Договору, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови Позивачем від Договору з причин несплати Відповідачем орендної плати понад три місяці, проте, передчасності позовних вимог в частині повернення Майна.

2. Крім того, відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як вбачається з наведених вище в мотивувальній частині рішення щодо стягнення основного боргу, Договір між Сторонами укладено 02.01.2009р. та Майно за Договором передано згідно акту приймання-передачі від 02.01.2009р., відповідно до п.п.4.1, 4.2, 10.1 Договору, майно, що орендується, вважається переданим з дати підписання акта приймання-передачі майна, що орендується; майно передається в оренду на термін до 31.12.2010р.; Відповідно до п.10.1 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором .

В матеріалах справи ж відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази наявності заперечень Наймодавця (Позивача) щодо продовження користування Майном Наймачем (Відповідачем) протягом одного місяця з моменту закінчення дії Договору -з 01.01.2011р. по 31.01.2011р.

Згідно ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі у разі припинення договору найму. Крім того, відповідно до п.8.1 Договору, Орендар зобов'язаний протягом 3 днів повернути майно, що орендується, Орендодавцю за актом приймання-передачі після закінчення терміну оренди.

З врахуванням наведеного, вимоги Позивача щодо повернення орендованого Майна є передчасними.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі того, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази одержання Наймачем (Відповідачем) повідомлення Позивача про відмову від Договору, враховуючи також те, що в матеріалах справи ж відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази наявності заперечень Наймодавця (Позивача) щодо продовження користування Майном Наймачем (Відповідачем) протягом одного місяця з моменту закінчення дії Договору -з 01.01.2011р. по 31.01.2011р., суд приходить до висновку про передчасність позовних вимог Позивача щодо повернення Відповідачем орендованого майна, а відтак, про відсутність правових підстав до задоволення позову в цій частині.

Щодо стягнення 5452,65грн. інфляційних нарахувань, 1415,91грн. 3% річних, та 2705,06грн. пені .

В додатку до заяви про збільшення позовних вимог від 26.09.2011р., Позивач надає розрахунок інфляційних нарахувань, 3% річних та пені, вихідними даними для яких є сума боргу -35000грн., період прострочення -з 31.03.2010р. по 26.09.2011р., величини індексів інфляції за період з 2010р. по червень 2011р., розмір відсотків -3% річних, величина облікової ставки НБУ -7,7500%.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.9.3 Договору, у випадку прострочення по сплаті орендних платежів Орендар несе наступну відповідальність -сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. У п.6.3 Договорів передбачено розмір відсотків, у якому стягується пеня.

Перевіривши правильність проведенного розрахунку інфляційних нарахувань суд зазначає, що такі проведені невірно, оскільки Позивачем використано зведений індекс інфляції за 2010р. (109,1), проте, період, за який розраховуються інфляційні нарахування вказано з 31.03.2010р.; крім того, Позивачем не взято до уваги поступове зростання боргу в період з 01.04.2010р. по 31.08.2010р.; також, Позивачем не взято до уваги індекс інфляції за вересень 2011р. З врахуванням наведеного, в тому числі доводів мотивувальної частини рішення щодо стягнення основного боргу, перевіривши правильність проведенного розрахунку інфляційних нарахувань, суд приходить до висновку, що розмір інфляційних нарахувань за період з 01.04.2010р. по 26.09.2011р. становить 4055,33грн.

Перевіривши правильність розрахунку 3% річних суд зазначає, що такий Позивачем проведено невірно, оскільки невірно розраховано кількість днів прострочення за період з 01.08.2010р. по 26.09.2011р., оскільки за вказаний період кількість днів прострочення складає не 431 день, а 422 дні. З врахуванням вищенаведеного, перевіривши правильність проведенного розрахунку 3% річних, беручи до уваги доводи мотивувальної частини рішення щодо стягнення основного боргу, суд приходить до висновку, що розмір 3% річних за період з 01.04.2010р. по 26.09.2011р. становить 1390,02грн.

Перевіривши правильність розрахунку пені суд зазначає, що такий проведено невірно, оскільки судом не враховано, що величина облікової ставки НБУ 7,7500% встановлена згідно Постанови НБУ від 09.08.2010р. N377 тільки з 10.08.2010р., а за період з 01.04.2010р. (з якого Позивач починає розраховувати пеню) по 09.08.2010р. діяли наступні величини облікових ставок НБУ: з 12.08.2009р. - 10.2500% (Постанова НБУ від 10.08.2009р. N468); з 08.06.2010р. - 9.5000% (Постанова НБУ від 07.06.2010р. N259); з 08.07.2010р. - 8.5000% (Постанова НБУ від 07.07.2010р. N320), кожна з яких є більшою, аніж 7,7500%, відтак, розмір пені, розрахований з боргу, є більшим. Проте, за відсутності клопотання, передбаченого п.2 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд не вправі вийти за межі позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність проведених розрахунків, враховуючи доводи мотивувальної частини рішення щодо стягнення основного боргу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення за період з 01.04.2010р. по 26.09.2011р. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення в розмірі 4055,33грн., в стягненні 1397,32грн. інфляційних нарахувань слід відмовити; вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають до задоволення в розмірі 1390,02грн., в частині стягнення 25,89грн. 3% річних слід відмовити; вимоги щодо стягнення 2705,06грн. пені підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

30.12.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 10.01.2012року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Крім того, судом враховано, що Позивачем

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 44, 48, 49, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити частково.

2. Стягнути з Всеукраїнської громадської організації «Федерація спортивного покеру України»(01033, м.Київ, вул.Володимирська, 69, ідентифікаційний код 35315964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гері Боумен Лімітед»(79007, м.Львів, вул.Наливайка С., 18, ідентифікаційний код 33862236) 35000грн. основного боргу, 2705,06грн. пені, 5452,65грн. інфляційних нарахувань, 1415,91грн. 3% річних, 445,74грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гері Боумен Лімітед»(79007, м.Львів, вул.Наливайка С., 18, ідентифікаційний код 33862236) на користь бюджету 68,74грн. державного мита.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Судді Фартушок Т.Б.

Бортник О.Ю.

Ділай У.І.