cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.09.12 Справа№ 5015/1657/12
за позовом Приватного підприємства «Аеромакс-Монтаж»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеромакс-Львів»
про стягнення боргу
ціна позову: 58030грн.
суддя Фартушок Т.Б.
секретар Полюхович Х.М.
Представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідача -не з'явився
Суть спору:
Господарським судом Львівської області розглядається справа №5015/1657/12 за позовом приватного підприємства «Аеромакс-Монтаж» до товариства з обмеженою відповідальністю «Аеромакс-Львів»про стягнення заборгованості.
Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 27.04.2012р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16год. 30хв. 14.05.2012р. В судових засіданнях оголошувались перерви.
Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 18.06.2012р. провадження у справі зупинено та матеріали справи скеровано в слідчі органи. Після повернення матеріалів справи зі слідчих органів та отримання відповіді про результати перевірки провадження у справі поновлено згідно ухвали суду від 10.09.2012р. В судовому засіданні 24.09.2012р. оголошувалась перерва до 15год. 40хв. 24.09.2012р.
Представникам Сторін оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 ГПК України.
Заяви про відвід судді не надійшло.
Представники Позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала повністю.
Представником Позивача протягом розгляду справи надано суду наступні документи: копії довіреностей на право здійснення представництва; довідку про включення Позивача в ЄДРПОУ; довідку про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 ГПК України; копію довідки з мережі Інтернет про включення ТзОВ «БК «АРС»до ЄДРПОУ; клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; заперечення на відзив з додатками згідно опису; лист Позивача Відповідачу від 02.08.2011р.
Представники Відповідача в судове засідання з'явились, проти позову заперечили повністю.
Протягом розгляду справи представниками Відповідача подано суду наступні документи: копію довіреності на право здійснення представництва; відзив на позовну заяву з додатками згідно опису; копію довідки про включення Відповідача в ЄДРПОУ; акт звірки взаємних розрахунків між Відповідачем та БК «АРС».
Також суд зазначає, що, як зазначено в ухвалі про зупинення провадження у справі від 18.06.2012р., згідно доводів Позивача, зазначених у позовній заяві, ТзОВ «БК «АРС»передало йому право вимоги за договором уступки вимоги до Відповідача; Відповідач у відзиві стверджує, що повною мірою виконав свої зобов'язання перед ТзОВ «БК «АРС»; згідно представленої Сторонами довідки з ЄДРПОУ, юридичну особу ТзОВ «БК «АРС»визнано банкрутом та припинено. З врахуванням вищенаведеного матеріали справи скеровано в слідчі органи для проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України. Згідно повідомлення начальника Сихівського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області №16.9-25506/ш від 29.08.2012р., за результатами проведеної перевірки винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину.
Крім того суд зазначає, що 27.02.2012р. відбулась державна реєстрація припинення юридичної особи ТзОВ «БК «АРС»у зв'язку з визнанням її банкрутом. Наведене підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з ЄДР, доводами обох Сторін. Відтак, в суда відсутні правові підстави для залучення ТзОВ «БК «АРС»в якості як учасника процесу.
Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.
Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
02.08.2011р. між Позивачем (Новий кредитор»та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АРС»(Первісний кредитор) укладено договір про уступку права вимоги (далі -Договір), відповідно до п.1 якого, Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає право вимоги Первісного кредитора до Відповідача (Боржника) по зобов'язанню сплати заборгованості в сумі 58030грн., яка випливає з акту звірки взаєморозрахунків станом на 02.08.2011р. і актів виконаних робіт: б/н від 12.05.2011р. на суму 26730грн., №б/н від 12.05.2011р. на суму 17680грн., №б/н від 06.06.2011р. на суму 8340грн., №б/н від 06.06.2011р. на суму 5280грн. згідно договору №43-1 від 14.04.2011р., за якими Первісний кредитор зобов'язувався виконати Боржнику монтажні роботи.
Відповідно до п.3 Договору, розрахунки за цим правочином проводяться шляхом перерахування Позивачем на користь Первісного кредитора грошових коштів в сумі 58030грн.
Згідно п.п.4, 5 Договору, Новий кредитор зобов'язаний повідомити Боржника листом про уступку права вимоги за договором, вказаним у п.1 цього правочину, і направити копію листа Перовісному кредитору; Первісний кредитор передає Новому кредитору належним чином оформлені документи, які засвідчують право вимоги, і повідомляє відомості, які мають занчення для пред'явлення вимоги в строк до 31.12.2012р.; перелік документів, які підлягають передачі, додається.
Згідно протоколу прийому-передачі документів від 02.08.2011р., на виконання п.5 Договору, Первісний кредитор передав Новому кредитору наступні документи: акт виконаних робіт б/н від 12.05.2011р. на суму 26730грн., №б/н від 12.05.2011р. на суму 17680грн., №б/н від 06.06.2011р. на суму 8340грн., №б/н від 06.06.2011р. на суму 5280грн., акт звірки взаємних розрахунків між Відповідачем та Первісним кредитором станом на 02.08.2011р .
Відповідно до платіжних доручень з відмітками банку про сплату №610 від 16.09.2011р. на суму 12270грн., №614 від 16.09.2011р. на суму 10050грн., №617 від 19.09.2011р. на суму 15211грн., №663 від 26.09.2011р. на суму 10108грн., №768 від 18.10.2011р. на суму 10391грн., Позивачем сплачено згідно Договору Первісному кредитору 58030грн.
Проте, відповідно до наявних в матеріалах справи квитанцій до прибуткових касових ордерів: №1 від 16.09.2011р. на суму 10000грн.; №2 від 19.09.2011р. на суму 10000грн.; №3 від 20.09.2011р. на суму 10000грн.; №4 від 21.09.2011р. на суму 10000грн.; №5 від 22.09.2011р. на суму 10000грн., №6 від 23.09.2011р. на суму 8000грн., Відповідачем внесено Первісному кредитору 58000грн. Прибуткові касові ордери скріплені відбитками печаток Первісного кредитора.
З приводу доводів Позивача про те, що акт звірки взаємних розрахунків від 02.08.2011р ., який вказаний у зазначених вище прибуткових касових ордерах, як підстава розрахунків, є документом, який відображає стан розрахунків , але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін суд зазначає, що такі доводи відповідають дійсності. Проте, Сторонами і не оспорюється наявність боргу у Відповідача перед первісним кредитором станом на 02.08.2011р. в розмірі 58030грн . Крім того, обов'язки щодо оплати Відповідачем Первісному кредитору виникли, як зазначає сам Позивач, за актами виконаних робіт, відтак, зобов'язання щодо оплати Відповідачем Первісному кредитору станом на 02.08.2011р. 58030грн. не заперечується жодною із сторін та виникли підставно; наявність боргу Відповідача перед Позивачем в розмірі 58030грн. підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі актами виконаних робіт та не заперечується Відповідачем, а акт звірки взаєних розрахунків від 02.08.2011р ., в якому перераховані зазначені Позивачем акти виконаних робіт, дійсно відображає стан розрахунків між Відповідачем та Первісним кредитором. З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що зобов'язання щодо оплати Відповідачем Первісному кредитору 58030грн. станом на 02.08.2011р. виникли підставно, згідно актів виконаних робіт, які відображені в акті звірки від 02.08.2011р ., існували станом на момент здійснення Відповідачем оплат згідно касових ордерів, відтак, здійснена Відповідачем оплата Первісному кредитору з посиланням на акт звірки розрахунків станом на 02.08.2011р. є підтвердженням оплати існуючого боргу в розмірі 58030грн. Крім того суд зазначає, що згідно акту звірки станом на 02.08.2011р. вся сума боргу, яка існувала у Відповідача перед Позивачем, становила 58030грн.
Крім того, згідно акту звірки взаємних розрахунків між Відповідачем та Первісним кредитором за період з 01.01.2011р. по 23.09.2011р. (далі -Акт звірки 2), існуючий борг в розмірі 58030грн. Відповідачем оплачено повністю Первісному кредитору згідно описаних вище прихідних касових ордерів. Проте, в Акті звірки 2 прибутковий касовий ордер №6 від 23.09.2011р. на суму 80 3 0грн., проте, прибутковий касовий ордер №6 від 23.09.2011р. складений на підтвердження оплати 80 0 0грн. Відтак, суд бере до уваги представлений прибутковий касовий ордер №6 від 23.09.2011р.
З приводу доводів Відповідача щодо того, що Акт звірки 2 не є документом, який встановлює наявність обов'язку щодо сплати боргу суд зазначає, що такі доводи відповідають дійсності, проте, як зазначає сам Позивач у запереченнях на відзив, акт звірки розрахунків є документом, який відображає стан розрахунків . Крім того, з приводу решти доводів Позивача щодо Акту звірки 2 суд зазначає, що такий скріплений відбитком печатки Первісного кредитора та наявний у ньому підпис первісного кредитора візуально схожий з підписами, зазначеними представником Первісного кредитора у Договорі, акті звірки станом на 02.08.2011р. та актах виконаних робіт, що не заперечується представникоами Сторін та від призначення експертизи підпису представник відмовився. Крім того суд зазначає, що представник Позивача у запереченні на відзив не оспорював ідентичності підпису на описаних документах, а лише вказував про незазначення імені представника на Акті звірки 2.
З приводу доводів Позивача щодо вручення представнику Відповідача повідомлення про уступку права вимоги №110802-1 від 02.08.2011р. з посиланням на наявну відмітку на звороті суд зазначає, що з відмітки не вбачається, що така виконана представником Відповідача, оскільки, окрім незазначення імені особи та посадового становища, наявний у ній підпис якоїсь особи візуально не відповідає жодному з підписів представників Відповідача, виконаних на актах виконаних робіт чи актах звірок, що не заперечувалось редставником Позивача. Незважаючи на наведене суд зазначає, що докази вручення Відповідачу повідомлення про уступку права вимоги №110802-1 від 02.08.2011р . до моменту здійснення Відповідачем оплат боргу згідно прибуткових ордерів відсутні у зв'язку з тим, що на вимозі №110802-1 від 02.08.2011р . відсутні відмітки щодо дати отримання Відповідачем зазначеної вимоги .
Відтак, Позивачем не доведено у встановленому законом порядку факту повідомлення Відповідача про уступку права вимоги до 18.01.2012р., в тому числі і до дати здійснення Відповідачем оплати боргу в розмірі 58000грн. Первісному кредитору.
Щодо доводів Позивача про те, що Відповідачу передавався Договір згідно акту прийому-передачі бухгалтерських документів від 14.09.2011р. (далі -Акт 3), а відтак, Відповідач був повідомлений про уступку права вимоги суд зазначає наступне. Згідно доводів Позивача, Договір передано Відповідачу, оскільки в п.35 Акту 3 зазначено, що передаються: «Угоди (договори з постачальниками) за період серпень 2007 по серпень 2011р.р.». Проте, укладений та описаний вище Договір є договором про уступку права вимоги, а відтак, за своє правовою природою, не є договором постачання. Також, будь-які відомості, які б вказували на те, що Договір (про уступку права вимоги) переданий Відповідачу в Акті 3 відсутні. Крім того, Акт 3 складено між Глинкою Д.А. та Відповідачем, при чому в Акті 3 відсутні відмітки, що при складанні такого Глинка Д.А. діяв як представник суб'єкта господарювання. Папки, зазначеної в Акті 3 під номером 35 Відповідачем на вимогу суду не надано з причин, зігно пояснень представника, відсутності такої.
Після здійснення Відповідачем оплати боргу в розмірі 58000грн. Первісному кредитору, Позивачем 18.01.2012р. скеровано Відповідачу повідомлення про уступку права вимоги №120117.4 від 17.01.2012р. з додатком копії Договору , підтвердженням чого є копія фіскального поштового чеку №5748 від 18.01.2012р. та опис вкладення з відбитком поштового штемпеля від 18.01.2012р.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ч.1 ст.514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч.2 ст.516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків; у цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням .
Враховуючи вищенаведене, в тому числі наявність у Відповідача перед Первісним кредитором зобов'язання щодо оплати 58030грн. станом на 02.08.2011р., визнання такого Відповідачем, беручи до уваги перехід до Позивача права вимоги від Відповідача 58030грн. згідно Договору від 02.08.2011р., враховуючи також здійснення Відповідачем оплати Первісному кредитору боргу в розмірі 58000грн. (вересень 2011р.) до письмового повідомлення Позивачем про заміну кредитора у зобов'язанні (18.01.2012р.), суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 58000грн.
Крім того, з врахуванням вищенаведеного, в тому числі того, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази сплати Відповідачем 30грн. боргу (58030-50000) повністю чи частково, суд зазначає про наявність правових підстав до стягнення з Відповідача на користь Позивача 30грн. боргу.
Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
24.09.2012року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 01.10.2012року.
На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи також те, що розмір задоволених позовних вимог становить 0,05% від ціни позову, а відтак менше 1% від ціни позову, судові витрати у справі слід залишити за Позивачем.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ч.1 ст.61, п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. В позові відмовити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аеромакс-Львів»(79066, м.Львів, вул.Довженка, 1, кв.229, ідентифікаційний код 35327697) на користь приватного підприємства «Аеромакс-Монтаж»(79035, м.Львів, вул.Керченська, 9, кв.46, ідентифікаційний код 36462303) 30грн. боргу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя Фартушок Т.Б.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2012 |
Оприлюднено | 15.11.2012 |
Номер документу | 27439684 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Фартушок Т. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні