cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 листопада 2012 р. Справа № 5024/1325/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Перепелко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Орієнтал Світс", м. Сімферополь,
до приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97", м. Херсон,
про стягнення 19258,25 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Жеребцова Л.В., представник, довіреність від 20.07.2011р.;
від відповідача - Юрченко Н.С., представник, довіреність № 25 від 07.11.2012р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Орієнтал Світс" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97" (відповідач) суму основного боргу у розмірі 17776,66 грн., суму інфляційних витрат у розмірі 942,82 грн. та суму 3 % річних у розмірі 538,77 грн. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору поставки № 68 від 01.01.2009 р., положення ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 614, 625, 629, 712 ЦК України та положення ст. 193 ГК України.
17.10.2012р. позивачем на адресу суду надіслано витребувані ухвалою суду документи. Дані документи прийняті судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.
До початку судового засідання представником позивача надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно якої п. 5 позовної заяви позивач просить викласти в наступній редакції: "Стягнути з ПАТ "Херсонський оптовий торговий дім-97" на користь ТОВ "Орієнтал Світс" всі судові витрати." Дану заяву прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні 08.11.2012р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги щодо стягнення сум основного боргу визнав, а щодо стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат просив відмовити у задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
Матеріали справи свідчать, що 01.01.2009р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 68 (надалі - договір) з додатками до нього.
Відповідно до умов договору постачальник зобов'язався постачати покупцю, а покупець приймати та сплачувати товари партіями згідно з замовленням покупця, яке є невід'ємною частиною договору. Замовлення виставляються на підставі затвердженої належним чином сторонами специфікації (п. 1.1).
На виконання умов договору позивач у період з 01.01.2009р. по 08.09.2011р. поставив відповідачу товар на загальну суму 116189,12 грн., що підтверджується відповідними накладними та податковими накладними (а.с. 21-89).
Відповідач поставлений товар прийняв, що підтверджується підписом представника покупця на видаткових накладних та податкових накладних, скріплених печаткою підприємства, та, відповідно, зобов'язаний був протягом 30 календарних днів (п. 6.1 договору та додатку № 1) розрахуватись в повному обсязі. Однак, за отриманий товар відповідач розрахувався частково в сумі 98412,46 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача (а.с. 18).
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків, відповідач підтвердив, що за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р. має заборгованість перед позивачем у розмірі 17968,17 грн. (а.с. 18).
Позивачем 12.10.2011р. за вих. № 16 та 13.02.2012р. за вих. № 76 на адресу відповідача надіслані претензії про сплату боргу за поставлений товар у розмірі 17968,17 грн. (а.с. 15-16), які залишені відповідачем без відповіді та реагування. В подальшому, сторонами 24.04.2012р. був складений акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого грошові зобов'язання відповідача зменшилися на суму 191,51 грн. (а.с. 19).
Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За умовами ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 17776,66 грн. відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 17776,66 грн. є доведеними і обґрунтованими.
Щодо позовної вимоги в частині стягнення 3% річних, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.
Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 538,77 грн. підлягають задоволенню повністю, оскільки вони погоджені та нараховані в установленому законом порядку.
Доказів сплати 3% річних відповідачем суду не надано.
Щодо позовної вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 942,82 грн., то в цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки при підрахунку судом втрат від інфляції за весь заявлений позивачем період з липня 2011р. по вересень 2012р., втрат від інфляції не отримано (сукупний індекс інфляції - 0.983), результат підрахунку є від'ємним. У значенні ст. 625 ЦК України при підрахунку втрат від інфляції має враховуватись весь період прострочки, а не лише його складові, де індекс інфляції був більший 100%. Дійсна відсутність втрат від інфляції за підрахунком, вчиненим судом, у відмінності від розрахунку, наведеного позивачем, обумовлена неврахуванням позивачем в порушення ст. 625 ЦК України у зазначений період індексів інфляції, які менші ніж 100%.
Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua).
Таким чином, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат в розмірі 942,82 грн. задоволенню не підлягає, оскільки є необґрунтованою.
Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги частково підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню частково.
Позивачем при подані позовної заяви квитанцією № 146 від 20.08.2012р. було сплачено 1653,00 грн. судового збору, в той час як відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1609,50 грн.).
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадку зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що сума судового збору у розмірі 43,50 грн. сплачена позивачем квитанцією № 146 від 20.08.2012р. підлягає поверненню платнику у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 1609,50 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97" (73000, м. Херсон, вул. Ілліча, буд. 86, кв. 88, код ЄДРПОУ 24121211) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Орієнтал Світс" (95000, м. Сімферополь, вул. Телегіна, 16 а, код ЄДРПОУ 35338452) суму основного боргу у розмірі 17776,66 грн., суму 3% річних у розмірі 538,77 грн. та 1609,50 грн. судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
5. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Орієнтал Світс" (95000, м. Сімферополь, вул. Телегіна, 16 а, код ЄДРПОУ 35338452) суму судового збору у розмірі 43,50 грн. сплаченого квитанцією № 146 від 20.08.2012р., у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи № 5024/1325/2012.
Повне рішення складено 12.11.2012 р.
Суддя С.В. Нікітенко
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2012 |
Оприлюднено | 15.11.2012 |
Номер документу | 27440056 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Нікітенко С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні