Вирок

від 05.11.2012 по справі 0538/6950/2012

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

0538/6950/2012

05 листопада 2012 року

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2012 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді- Адамової Т.С.,

суддів - Козлова Д. О., Копилової Л. В.,

при секретарі -Хайтуловій Я. В.,

за участю прокурорів - Луценко В. В., Цехмістер А. В.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

представника потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Волноваха Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, який проживає в АДРЕСА_2, в скоєнні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 15 - п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

18 квітня 2011 року в період часу з 16-00 годин до 17-00 годин, ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи випадково на вулиці Миру в селі Широкіно Новоазовського району Донецької області, де був уперше, прокинувшись після сну, побачив у дворі АДРЕСА_3 раніше не знайомого йому потерпілого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, після чого без будь-якої причини, із хуліганських мотивів, внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття та нормами моралі, грубо порушуючи громадський порядок, з особливою зухвалістю та цинізмом, діючи умисно, з метою протиправного завдання смерті потерпілому, озброївшись складним похідно-туристичним ножем, що перебував у нього, проник у подвір'я вказаного будинку, де намагаючись продемонструвати грубу силу та домінування, нехтуючи похилим віком потерпілого, ззаду напад на господаря даного подвір'я, ОСОБА_4, та наніс потерпілому не менш ніж 6 ударів у грудну клітину, голову та шию, що є життєво важливими органами, завдавши ОСОБА_4, тілесні ушкодження у вигляді різаної рані шиї праворуч з пошкодженням зовнішньої яремної вени, різаних ран обличчя та голови ліворуч з пошкодженням лицьової та поверхневої скроневої артерії, проникаючої колото-різаної рани грудної клітини праворуч, різаної рани 4 пальця лівої кисті, геморрагічного шоку 1-2 ступеню, які у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент їх завдання. Після завдання вказаних тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_5, та вважаючи їх достатніми для спричинення смерті останньому, ОСОБА_3 з місця злочину зник. Однак незважаючи на виконання усіх дій, які ОСОБА_3 вважав необхідними для доведення до кінця злочину, протиправного завдання смерті ОСОБА_5 з хуліганських мотивів, вказаний злочин не був закінчений з причин, що не залежали від волі ОСОБА_3, оскільки потерпілому була надана своєчасна медична допомога.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав у судовому засіданні частково і пояснив, що 18 квітня 2011 року, він разом зі своїми знайомими ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розпивав алкогольні напої в селі Широкіно Новоазовського району Донецької області. Скільки він того дня випив, він не пам'ятає, однак пам'ятає, що було 2-3 пляшки горілки і кілька пляшок пива. Потім його знайомі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 поїхали до міста Маріуполь, а ОСОБА_8 кудись пішов. При цьому після вживання спиртного в нього залишився у кишені складний ніж, яким під час вживання спиртного відкривали консерви. Він залишився сам в селі Широкіно, де був уперше. Він бродив по вулицях даного села, почуваючи себе погано після випитого спиртного на території рибного цеху, тому події пам'ятає погано. Пам'ятає, що задрімав у приватному секторі, де саме не пам'ятає. Потім скрізь сон його пробудили якісь гучні голоси, йому спало на думку, що можливо його намагаються пограбувати, бо на руці в нього були часи вартістю 3000 грн. Коли відчув, що рухається куртка, у яку він був одітий, то прокинувся. Однак подальші події не пам'ятає, бо все було як у тумані. Підсудний вказує, що прийшов до тями лише, коли перебував біля моря. Вказує, що пам'ятає потерпілого тільки у момент, коли його підводили до ОСОБА_4 працівники міліції. При цьому не заперечує, що тілесні ушкодження у потерпілого утворились саме від його дій, хоча безпосередньо, як ним завдавались удари ОСОБА_4, він не пам'ятає. Також додав, що мети вбивати потерпілого у нього не було. Однак навіщо він нападав на ОСОБА_4, підсудний не зміг пояснити. Завданий злочином матеріальний збиток потерпілому повністю відшкодував, моральний -частково. У скоєному розкаюється, просить вибачення у рідних ОСОБА_4, та просить суд суворо його не карати.

При цьому будучи допитаним в ході досудового слідства 21 квітня 2011 року, підсудний пояснював, що не пам'ятає взагалі події 18 квітня 2011 року після того, як він виходив з рибного цеху, де розпивав спиртні напої зі своїми знайомими. Вказував, що прийшов до тями лише в районному відділку міліції увечері (а. с. 183-186, т. 1).

А будучи допитаним в якості обвинуваченого 14 червня 2011 року, підсудний не заперечував, що він завдав ножем тілесні ушкодження потерпілому, однак завдавати смерті останньому не бажав. Також не визнавав у своїх діях хуліганський мотив, бо гадав, що потерпілий може викрасти його майно (а. с. 236-237, т. 1).

Потерпілий ОСОБА_4, показання якого були оголошені у судовому засіданні,оскільки потерпілий помер ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується свідоцтвом про його смерть, будучи допитаним в судовому засіданні 22 грудня 2011 року пояснював, що 18 квітня 2011 року він знаходився у дворі свого АДРЕСА_3, де обрізав виноград, коли побачив, що біля його забору лежить якийсь чоловік, якого до цього не бачив. Підійшовши до огорожі, він окликнув незнайомця, однак до нього не підходив і не чіпав його. Потім, перебуваючи посеред свого двору, через деякий час відчув, що до нього ззаду хтось підбіг і приставив ніж до горла. Нападаючий нічого не говорив, вдарив його кілька разів ножем у горло, який тримав у руці. Він намагався чинити опір і хапав ножа руками, щоб припинити нанесення ударів, у зв'язку з чим у нього руки були в ранах. Нападник при цьому вдарив його ще два рази в бік, а після цього незнайомець побіг через город сусідів у бік риболовецького цеху. Оскільки у нього вдома не було телефону, щоб викликати медичну допомогу, він пішов до своєї сусідки, ОСОБА_10, яка викликала швидку допомогу та медсестру з сільської амбулаторії, та відвела його додому. Дружина в цей час знаходилася на задньому дворі в душі і ці події не бачила. Також пояснив, що він недочуває, тому носить слуховий апарат, говорить гучно. Додав, що калитка для входу у двір була закрита на засов. У момент нападу на нього він не почув, як калитка відчинялась (а. с. 89-92, т. 2).

При цьому потерпілий, ОСОБА_4, будучи допитаним 19 квітня 2011 року в ході досудового слідства, пояснював, що незнайомець лежав на бетонному покритті навпроти його калитки, через дорогу. Він не виходив за межі свого двору. Раптом, коли він направився до свого будинку по доріжці, нападник обхопив лівою рукою його шию в згині ліктя, та притягнувши до себе почав придушувати. Коли він обернувся, то побачив незнайомця, що раніше лежав за двором, намагався чинити опір, однак нападник був сильнішим від нього. Події розвивалися швидко. Загалом йому було нанесено нападником близька 3-4 ударів у шию, він відчув кров, яка йшла з нанесених йому ран. Після цього нападник наніс ще 2 удари у бік потерпілому, після чого незнайомець утік (а. с. 54-57, т. 1).

Аналогічні показання потерпілий надавав при проведенні відтворення обстановки та обставин події злочину від 6 травня 2011 року, де вказував на місці механізм нанесення йому тілесних ушкоджень (а. с. 177-178, т. 1).

Представник потерпілого, ОСОБА_2, у судовому засіданні вказував, що очевидцем подій нападу на потерпілого ОСОБА_4, який приходився йому батьком, не був. Так у квітні 2011 року він приїхав до батька близька 17-00 годин, де йому стало відомо про скоєний підсудним злочин. Додав, що ОСОБА_4 останнім часом не тримав образу на підсудного за скоєний злочин, не підтримував заявлений ним позов про стягнення моральної шкоди. У останні дні ОСОБА_4 просив його передати, щоб не судили суворо підсудного за скоєний злочин.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона сусідка потерпілого ОСОБА_4, самого злочину вона не бачила, а події злочину їй відомі зі слів потерпілого. 18 квітня 2011 р. після 16 годин, до неї прийшов її сусід, ОСОБА_4, який був в крові, та попросив викликати швидку. Вона відвела його у будинок, де намагалася надати медичну допомогу. Потерпілий пояснював, що у нього за двором лежав незнайомець. Він вирішив поцікавитись, чи не потрібна йому допомога. Хлопець нічого не відповів. А коли потерпілий перебував на доріжці у напрямку до свого будинку, то відчув, що на нього накинувся підсудний і приставив ніж до горла. Він став захищатися і відтягувати рукою ніж від горла, тоді підсудний ударив його два рази в бік і втік. У потерпілого вона бачила сильну кровотечу. Швидка допомога приїхала на протязі 10-15 хвилин, що і врятувало потерпілого, оскільки інакше потерпілий міг померти від крововтрати, бо втрачав свідомість. Працівники міліції затримали підсудного, який був неадекватним, в стані алкогольного сп'яніння. Того ж дня працівники міліції підводили підсудного для впізнання до потерпілого, який вказав на підсудного, як на свого кривдника. У дворі потерпілого були плями крові.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що очевидицею подій злочину не була. Зі слів потерпілого знає дані події, оскільки була присутньою при проведенні відтворення подій. Показання свідка повністю відповідають показанням, що їх давав при проведені відтворення обставин та обстановки злочину потерпілий. При цьому свідок вказала, що потерпілий казав, що не виходив за межі свого подвір'я, а лише спитав у чоловіка, як він почувається, після чого розвернувся та пішов до будинку, аж раптом незнайомець наздогнав потерпілого та став наносити удари ножем в шию і бік.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він працює лікарем швидкої допомозі. Близько 17-00 год. він отримав виклик на АДРЕСА_3. Приїхавши на місце через 10 хвилин, побачив потерпілого з колото-різаними пораненнями, в стані геморрагічного шоку, приступив до надання медичної допомоги, для чого провів необхідні лікарські дії, щоб знизити кровотечу, та викликав іншу бригаду швидкої медичної допомоги. У потерпілого були колото-різані рани в області шиї, руки і лівого підребер'я, а так само була велика крововтрата, він був не транспортабельним, без свідомості. Додав, що потерпілий перебував у стані, що передує агонії, внаслідок масивної кровотечі. Перша допомога надавалася близько 30 хвилин, після чого потерпілий прийшов до тями і його можна було транспортувати в лікарню. Додав, що якби швидка допомога не приїхала вчасно, то потерпілий скоріше за все помер. Підсудному медична допомога не надавалася, оскільки він її не потребував.

Свідок ОСОБА_13, неявка якого судом була визнана поважною, в ході досудового слідства вказував, що він є сусідом потерпілого. 18 квітня 2011 року від своєї матері дізнався, що потерпілого невідома особа ножем підрізала. Був очевидцем, як у обвинуваченого, який вже був затриманий працівниками міліції, було виявлено та вилучено ніж із слідами крові. Як пояснив на той момент сам затриманий, це був його ніж. У подвір'ї потерпілого бачив кров на доріжці, що веде до будинку. Зі слів сусідів дізнався, що незнайомець, у якого виявили ніж працівники міліції, наніс удари ножем у горло потерпілого (а. с. 76-78, т. 1).

Свідок ОСОБА_14, неявка якої судом була визнана поважною, в ході досудового слідства пояснювала, що про злочин дізналась від сусідки, ОСОБА_10 Коли вона прийшла у двір потерпілого, там вже була швидка, яка надавала допомогу ОСОБА_4 Зі слів дружини потерпілого підсудний напав на потерпілого у дворі. Нападника затримали працівники міліції, які показували підсудного потерпілому, який підтвердив, що саме ця людина на нього нападала. При цьому затриманий вів себе неадекватно, вказував, що була якась стрільба, тому він нібито ховався від куль (а. с. 201, т. 1).

Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 допитані в судовому засіданні пояснили, що вони працювали дільничними інспекторами в селі Широкіно. 18 квітня 2011 року вони перебували на службі. Отримавши виклик про напад, вони приїхали на місце події, до будинку у приватному секторі села Широкіно. При цьому під'їжджаючи до будинку потерпілого, вони побачили чоловіка схожого за описами на підозрюваного, який намагався сховатись. Підсудного було затримано та доставлено у двір потерпілого у наручниках, де останній у підсудному впізнав нападника. Підсудний при цьому усе заперечував, говорив, що нічого не пам'ятає. Після впізнання, було при огляді особистих речей в кишені брюк у затриманого вилучено маленький складений ніж, заплямлений кров'ю, у якого лезо було близько 4 сантиметрів, і рукоятка близько 10 сантиметрів. Підсудний був при цьому сильно збуджений, у стані алкогольного сп'яніння.

Допитана в судовому засіданні свідок, ОСОБА_17, пояснила, що вона працює медсестрою в амбулаторії села Широкіно. 18 квітня 2011 р. після 15-00 год. їй зателефонувала сусідка, ОСОБА_10, повідомила, що ОСОБА_4 нанесли ножові поранення. Коли вона прийшла до будинку потерпілого, то побачила останнього, який сидів біля будинку і був увесь в крові. Вона викликала бригаду швидкої допомоги, і почала надавати медичну допомогу. Через 5-10 хвилин приїхала швидка. Вказує, що якби швидка допомога не приїхала вчасно, то потерпілий міг би померти. Зі слів потерпілого їй стало відомо, що на нього напав невідомий хлопець, який безпричинно наносив удари ножем по шиї та в бік. Додала, що бачила незнайомця, який був у неадекватному стані, бо затриманий згадував про якусь стрілянину.

Свідок ОСОБА_18, показання якої були оголошені в судовому засіданні, в ході досудового слідства пояснювала, що вона працює медсестрою хірургічного відділення Новоазовської Центральної районної лікарні. 20 квітня 2011 року вона була на зміні, коли її запросили в якості понятої, до палати, де перебував ОСОБА_4, який у її присутності за фотографіями різних чоловіків упізнав чоловіка, який 18 квітня 2011 року напав на нього (а. с. 131, т. 1).

В ході досудового слідства свідок, ОСОБА_19, показання якої були оголошені в судовому засіданні, пояснювала, що вона була дружиною потерпілого, очевидицею злочину не була. Бачила лише, як невідомий їй чоловік пробіг повз неї, і перестрибнувши через огорожу, побіг у двір сусідів. Через кілька хвилин побачила свого чоловіка, який був увесь у крові. З його слів знає, що на нього напав незнайомець, який лежав за двором. Потерпілий запитав у даного хлопця, чи не потребує той допомоги, а коли став повертатись додому, то незнайомець несподівано кинувся на її чоловіка з ножем, намагаючись перерізати йому горло. Коли затримали нападника, вона спізнала його, як особу, яка перестрибнула через огорожу при ній раніше (а. с. 73, т. 1).

Свідок ОСОБА_20, показання якої були оголошені в судовому засіданні пояснила, що вона не була свідком злочину, однак, перебуваючи у дворі АДРЕСА_3 в той час коли потерпілому надавали медичну допомогу, з боку вулиці Курортної рухався незнайомий чоловік з піднятими вгору руками, який був затриманий працівниками міліції, у якому потерпілий впізнав свого нападника. Додавала, що незнайомець був у стані алкогольного сп'яніння (а. с. 202, т. 1).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 пояснили, що підсудний їх знайомий. 18 квітня 2011 р. вони разом з ОСОБА_3 приїхали в село Широкіно, де розпивали спиртні напої із місцевим жителем, ОСОБА_8 Скільки вони випили не пам'ятають. При цьому ОСОБА_7 з підсудним не пив спиртне, а спав у машині. ОСОБА_6 вказував, що підсудний багато випив, почав вести себе неадекватно, продовжував вживати спиртне разом із ОСОБА_8, коли вже ОСОБА_6 пішов спати. При цьому коли збирались їхати назад, то підсудний не схотів, навпаки, показав свідкам нецензурний жест. Тому вони залиши підсудного, а самі поїхали. Згодом вони дізнались, що сталось. Можуть охарактеризувати ОСОБА_3, як спокійного та врівноваженого чоловіка, який не зловживає алкогольними напоями, займався спортом. Вказали також, що ніж був у підсудного для відкриття консервів під час вживання спиртного.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 пояснив, що він проживає в селі Широкіно. 18 квітня 2011 р. в обідній час до нього приїхав знайомий, ОСОБА_7 зі своїми знайомими ОСОБА_6 та ОСОБА_3 Вони придбали спиртне, їжу, вирішили випити за знайомство. Розпивали горілку, розпивали із ОСОБА_6 та підсудним. Через деякий час ОСОБА_3 безпричинно став вести себе неадекватно, можливо через лишок вжитого спиртного, бо розбив тарілку, забирав пляшку води. Після цього свідок пішов додому, що потім сталося, не знає. Через деякий час дізнався, що підсудний наніс ножові поранення ОСОБА_4

Згідно протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 19 квітня 2011 року, потерпілий серед пред'явлених фотографій упізнав ОСОБА_3, як особу, яка 18 квітня 2011 року напала на нього та завдала тілесні ушкодження (а. с. 59-69, т. 1).

Згідно протоколу медичного огляду 71 від 18 квітня 2011 р., при огляді ОСОБА_3, було виявлено, що він перебував у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання алкоголю (а. с. 52, т. 1).

Згідно з актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 447 від 17 травня 2011 року встановлено, що ОСОБА_3 не страждав психічним захворюванням у момент здійснення інкримінованого йому діяння, якимось хронічним, психічним захворюванням також не страждав, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У момент здійснення інкримінованого йому діяння у тимчасово хворобливому розладі психічної діяльності не перебував, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує. Хронічним алкоголізмом і наркоманією не страждає (а. с. 143-146, т. 1).

Згідно до протоколу огляду місця події від 18 квітня 2011 року вбачається, що на території подвір'я будинку АДРЕСА_3 було виявлено та вилучено кров на бетонному покритті (а. с. 7-9, т. 1).

Згідно висновку експерта № 6 від 21 квітня 2011 року ніж, вилучений 18 квітня 2011 року в ОСОБА_3 біля АДРЕСА_3, є складним похідно-туристичним ножем заводського виготовлення, який до категорії холодної зброї не відноситься (а. с. 93-94, т. 1).

Відповідно до висновків експерта № 5 від 20 квітня 2011 року на зовнішній стороні ложки-деталі складного ножа, вилучено 18 квітня 2011 року в АДРЕСА_3, виявлено один придатний для ідентифікації особи слід пальця руки розміром 0,21 см. х 0, 17 см. Даний слід залишено великим пальцем лівої руки ОСОБА_3 (а. с. 105-106, т. 1).

Згідно висновку експерта від 26 травня 2011 року № 322 виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді різаної рани шиї праворуч з пошкодженням зовнішньої яремної вени, різаних ран обличчя та голови зліва з пошкодженням лицьового та поверхневої скроневої артерії, проникаючої колото-різаної рани грудної клітини праворуч, різаної рани 4 пальця лівої кисті, геморрагічного шоку 1-2 ступеня утворилися від дії колюче-ріжучого предмета, яким міг бути клинок ножу, представленого на експертизу, можливо в зазначений термін, і по своїй сукупності вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що були небезпечні для життя в момент їх заподіяння. Враховуючи характер і локалізацію ушкоджень, потерпілий до нападника міг бути звернений передньою або боковою поверхнею тіла, як у вертикальному, так і близькому до нього положенні. Описані тілесні ушкодження могли утворитися як мінімум від шести ударів. Тілесне ушкодження в вигляді різаної рани основної фаланги 4 пальця лівої кисті може свідчити про можливу боротьбі або самооборону, що могло бути при вихоплюванні ножа (а. с. 197-199, т. 1).

Згідно висновку експерта № 534 від 24 квітня 2011 року по судово-імунологічній експертизі вбачається, що на рукоятці розкладного ножа, вилученого при огляді місця події, виявлені сліди поту, при визначенні групової приналежності якого виявлені антигени А, В, Н. Таким чином цей піт міг належати одному або декільком особам, в організмі яких є зазначені антигени в будь-яких поєднаннях. Присутність поту потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_3 не виключається. На клинку ножа, вилученого при огляді місця події знайдена кров людини, що містить антиген Н. Отже, ця кров могла належати потерпілому та не могла належати обвинуваченому, бо властиві організму ОСОБА_3 антигени А та В не виявлені (а. с. 162-166, т. 1).

В ході судового слідства захисник підсудного, адвокат ОСОБА_1, не погодившись з обвинуваченням про наявність в діях його підзахисного складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, просив суд перекваліфікувати дії ОСОБА_3 на ч. 1 ст. 121 КК України, з цим погодився підсудний, мотивуючи це тим, що його підзахисний не мав умислу на вбивство потерпілого, та у діях підсудного не було хуліганського мотиву, про що свідчить самостійне припинення протиправних дій підсудним, ніж, яким були нанесені удари потерпілому, має лезо завдовжки 4 сантиметри, і не відноситься до категорії холодної зброї, тим, що потерпілий міг спровокувати підсудного на вказані дії, тому підзахисний захищав своє майно, ОСОБА_3 не виказував агресії за свідченнями свідків, тому умисел ОСОБА_3 був направлений лише на завдання тілесні ушкодження потерпілому, без мети спричинити смерть ОСОБА_4

Суд вважає, що доводи захисника підсудного щодо необхідності перекваліфікації дій ОСОБА_3 на ст. 121 ч. 1 КК України не обґрунтовані, бо не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства з наступних підстав.

Згідно до п. 22 Постанови від 7 лютого 2003 року № 2 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи"для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Зібраними доказами по справі встановлено, що підсудний наніс потерпілому, який є особою похилого віку, близька 6 ударів ножем у життєво-важливі органи, шию, голову, обличчя, грудну клітину, з пошкодженням скроневої артерії, спричиненням геморрагічного шоку 1-2 ступеня. При цьому свідки медики, ОСОБА_17, ОСОБА_12, які надавали первинну допомогу ОСОБА_4, стверджували, що лише вчасне надання допомоги потерпілому унеможливило настання смерті ОСОБА_4, який перебував у непритомному стані після отриманих ушкоджень, втратив багато крові.

Враховуючи те, що підсудний не пам'ятає обставин скоєного ним злочину, однак при цьому міг усвідомлювати та керувати своїми діями, враховуючи показання потерпілого, який вказував, що ОСОБА_3 напав на нього непомітно, ззаду, обхопивши його шию, придушуючи, та, незважаючи на опір, наніс йому близька 4 ударів по голові та шиї, після чого наніс ще два удари у бік ОСОБА_4, то на підставі викладеного суд вважає, що це свідчить саме про умисел підсудного на спричинення смерті потерпілому.

Відповідно до п. 4 Постанови від 7 лютого 2003 року № 2 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи"якщо відмова мала місце вже після вчинення дій, які особа вважала за необхідне виконати для доведення злочину до кінця, але його не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, діяння належить кваліфікувати відповідно до ч. 2 ст. 15 КК як закінчений замах на злочин, який особа бажала вчинити.

Враховуючи, що потерпіла особа від злочину значно поступається ОСОБА_3 у фізичній силі, враховуючи різницю у віці, спортивну підготовку підсудного, неспроможність відбити напад підсудного, то суд вважає, що підсудний лише, пересвідчившись, що ОСОБА_4 не чинить йому опору, вважаючи , що він виконав усі дії необхідні для доведення злочину до кінця, припинив завдання тілесних ушкоджень потерпілому.

Тому доводи захисту в частині того, що ОСОБА_3 самостійно припинив протиправні дії та мав намір лише завдати тілесні ушкодження потерпілому, суд відхиляє.

Згідно до ч. 1 п. 11 Постанови від 7 лютого 2003 року № 2 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи"як умисне вбивство з хуліганських мотивів за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК дії винного кваліфікуються, коли він позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини чи з використанням малозначного приводу.

Згідно до п. 5 Постанови від 22 грудня 2006 року № 10 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про хуліганство"цинізмом можуть визнаватись дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, знущанням над особою похилого віку або такою, яка перебувала у безпорадному стані, а зухвалістю може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із заподіянням потерпілому тілесних ушкоджень.

В ході судового слідства суд встановив, що раніше потерпілий та підсудний один одного не знали, уперше зустрілись 18 квітня 2011 року, потерпілий не підходив до підсудного, не чіпав його, не спілкувався із ним, бо його лише цікавило самопочуття ОСОБА_3, який лежав навпроти його калитки. Натомість підсудний безпідставно напав на ОСОБА_4, проникши у подвір'я потерпілого, схопивши зненацька останнього зі спини за шию та став наносити удари ножем, який у нього перебував у руці, у шию потерпілого.

При цьому суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_3, що він давав при допиті у якості обвинуваченого 14 червня 2011 року, та у судовому засіданні, де він вказував, що нібито його сон потурбували гучні голоси, тому він, непокоячись за можливе викрадення в нього майна, став наносити удари потерпілому, оскільки вказане не стикується з доказами, зібраними по справі.

Суд розцінює вказані пояснення підсудного, як його спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення, бо при допиті 21 квітня 2011 року в ході досудового слідства останній чітко вказував, що подій скоєння ним злочину взагалі не пам'ятає. У судовому засіданні він нібито щось став пригадувати, як його турбувати, чіпали за куртку, при цьому вказував, що як саме він наносив удари потерпілому не пам'ятає, додавши, що потерпілого ОСОБА_4 пам'ятає лише, коли його затримали та підводили до потерпілого.

З урахуванням чітких пояснень потерпілого, який під час допиту в ході досудового слідства, при проведенні впізнання, проведенні відтворення обстановки та обставин події, чітко вказував, що за межі свого двору не виходив, підсудного не чіпав, описав механізм завдання йому нападником тілесних ушкоджень, того, що очевидцями злочину були лише потерпілий та підсудний, то суд критично відноситься до пояснень ОСОБА_3, наданих ним на свій захист.

Таким чином суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 діяв із умислом на позбавлення потерпілого життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, із зухвалістю та цинізмом, без будь-якої на то причини.

Тому, аналізуючи зібрані по справі докази у сукупності, суд вважає встановленим, що події злочину мали місце, вина підсудного у його вчиненні доведена в повному обсязі, та він повинен нести кримінальну відповідальність за ст. 15 ч. 2 -п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки ОСОБА_3 скоїв закінчений замах на умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині, з хуліганських мотивів.

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_3 скоїв особливо тяжкий злочин, у стані алкогольного сп'яніння, по відношенню до особи похилого віку, що суд визнає обставинами, що обтяжують покарання. Однак підсудний раніше не судимий, в скоєному злочині розкаюється, попросив вибачення у родичів потерпілого, відшкодував, завдану своїми діями, шкоду потерпілому, за місцем проживання та реєстрації характеризується позитивно, що суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання.

Враховуючи зазначені обставини в сукупності, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті кримінального закону, за передбачений злочин, при цьому суд не знаходить підстав для застосування до винного ст. 69 КК України.

Заявлений по справі цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди був відшкодований підсудним у повному обсязі, представник потерпілого ОСОБА_2 претензій матеріального та морального характеру до підсудного не мав.

У справі заявлено цивільний позов прокурора про відшкодування в доход держави коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 в сумі 1054,30 грн. У відповідності зі ст. 93-1 КПК України позов прокурора підлягає задоволенню, а вказану у позові суму необхідно стягнути з підсудного ОСОБА_3 в повному обсязі.

Речові докази: 13 штук скляних пляшок, кухонний ніж, які були долучені в якості речових доказів і зберігаються в камері речових доказів Новоазовського РВ Донецькій області (квитанція ФЕ № 020186) від 22 квітня 2011р. -підлягають знищенню;

одяг, взуття, головний убір і ніж, змиви і зрізи, які належать ОСОБА_3, долучені в якості речових доказів і зберігаються в камері речових доказів Новоазовського РВ Донецькій області (квитанція ФЕ № 020189) від 6 червня 2011 року -підлягають знищенню, як предмети, що мають сліди злочину;

мобільний телефон "Нокіа"ІМЕЙ № НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 та зберігається в камері речових доказів Новоазовського РВ Донецькій області (квитанція ФЕ № 020186) від 22 квітня 2011 р. -необхідно повернути ОСОБА_3, як належне йому майно.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 15 - п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 15 - п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 10 (десять) років з відбуттям покарання в установі закритого типу.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому залишити без змін - утримання під вартою в СІ № 7 міста Маріуполя.

Строк покарання засудженому обчислювати з 18 квітня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Новоазовської центральної районної лікарні кошти, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_4 в сумі 1054 гривні 30 копійок, які перераховувати на розрахунковий рахунок № 35424002001726, банк одержувача ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 01989869.

Речові докази: 13 штук скляних пляшок, кухонний ніж, які були долучені в якості речових доказів і зберігаються в камері речових доказів Новоазовського РВ Донецькій області (квитанція ФЕ № 020186) від 22 квітня 2011р. -знищити;

одяг, взуття, головний убір і ніж, змиви і зрізи які належать ОСОБА_3, долучені в якості речових доказів і зберігаються в камері речових доказів Новоазовського РВ Донецькій області (квитанція ФЕ № 020189) від 6 червня 2011 року -знищити;

мобільний телефон "Нокіа"ІМЕЙ № НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 і зберігаються в камері речових доказів Новоазовського РВ Донецькій області (квитанція ФЕ № 020186) від 22 квітня 2011 р. - повернути ОСОБА_3.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя у п'ятнадцятиденний строк з моменту проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Головуючий суддя Адамова Т. С.

суддя Козлов Д. О.

суддя Копилова Л. В.