Постанова

від 03.12.2008 по справі 27/300-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2008 р.                                                          

Справа № 27/300-07 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Камишева Л.М. ,  Токар М.В.

при секретарі Сємєровій М.С.

за участю представників

сторін:

позивача - не

з'явився

відповідача

-  ОСОБА_4., дор. № 6214 від 01.03.2007

р.

третіх осіб -

не з'явилися

розглянувши у

відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну

скаргу третьої особи вх. № 3213Х/1-9 на рішення господарського суду

Харківської області від 10.10.07 по справі № 27/300-07

за позовом СПД ФО ОСОБА_1 , м. Харків

третя особа на

стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 ,

м. Харків

до  СПД ФО

ОСОБА_3, м. Харків

третя особа на

стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - КП

"Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків

про визнання

права власності

встановила:

          Рішенням господарського суду Харківської області від 10.10.2007 р.

по справі № 27/300-07 (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволені у повному

обсязі. За СПДФО ОСОБА_1 визнано право власності на нежитлове приміщення підвалу

№ 1-15, 20-23, I, II, в житловому будинку літ. "А-5" загальною площею

220,0 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано Харківське

міське бюро технічної інвентаризації здійснити державну  перереєстрацію права власності на вказане

нежитлове приміщення за СПДФО ОСОБА_1.

Крім того, з

СПДФО ОСОБА_3. на користь СПДФО ОСОБА_1. стягнено витрати по сплаті державного

мита у розмірі 2301 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу у розмірі 118 грн.

Третя особа на

стороні позивача, ОСОБА_2., з рішенням місцевого господарського суду не

погодилася, звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення

норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та

припинити провадження у справі.

Позивач та

відповідач вважають рішення суду законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим

просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу третьої особи без

задоволення.

Третя особа на

стороні відповідача, КП "Харківське міське бюро технічної

інвентаризації", надала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що

питання щодо задоволення позовних вимог позивача залишає на розсуд суду у

відповідності до норм діючого законодавства.

Позивач та

треті особи на стороні позивача та відповідача, ОСОБА_2 . та КП

"Харківське міське бюро технічної інвентаризації", будучи належним

чином повідомлені про час та місце розгляду справи, своїх представників в

судове засідання не направили, про причини неявки не повідомили, у зв'язку з

чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за

відсутності представників позивача та третіх осіб за наявними у ній

матеріалами.

Колегія суддів

розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали справи, заслухала

присутнього у судовому засіданні представника відповідача і встановила наступне.

Позивач, СПДФО

ОСОБА_1, звернулася до господарського суду з позовною заявою, в якій просила

визнати за нею право власності на нежитлове приміщення підвалу № 1-15, 20-23,

I, II в житловому будинку літ. А-5 загальною площею 260,3  м2, розташованого за адресою:

АДРЕСА_1; зобов'язати Харківське міське бюро технічної інвентаризації здійснити

державну  перереєстрацію права власності

на нежитлове приміщення підвалу № 1-15, 20-23, I, ІІ в житловому приміщенні

будинку літ. А-5 загальною площею 260,3 м2, розташованому за

адресою: АДРЕСА_1 за СПДФО ОСОБА_1.

Свій позов

позивач обґрунтовує тим, що ним виконані всі зобов'язання за договором оренди

майна з правом викупу, що дає йому право вимагати визнання права власності на

майно.

Рішенням

господарського суду Харківської області від 25.04.2006 р. позовні вимоги були

задоволені у повному обсязі.

Постановою

Вищого господарського суду України від 24.07.2007 р. рішення господарського

суду Харківської області скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду

першої інстанції.

Вищий

господарський суд України зазначив, що 

задовольняючи вимоги про визнання права власності, суд не взяв до уваги

положення ст.ст. 209, 220, 328, 334, 657, 692, 655 Цивільного кодексу України

та дійшов помилкового висновку щодо правової природи договору від 20.04.2005

р., на якому ґрунтується даний позов. Крім того, судом не перевірені твердження

відповідача про те, що спірне приміщення під забороною не перебуває та прав

щодо нього у третіх осіб немає.

Відповідно до

ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться

в постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під

час нового розгляду справи.

Як вбачається з

матеріалів справи, 20.04.2005 р. між СПДФО ОСОБА_1. та СПДФО ОСОБА_3. був укладений

договір оренди майна з правом викупу, предметом якого є  нежитлове приміщення підвалу № 1-15, 20-23,

І, ІІ в житловому будинку літ. А-5 загальною площею 220,0 м2,

розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Того ж дня,

20.04.2005 р., сторони підписали додаткову угоду до договору оренди з правом

викупу від 20.04.2005 р., в якій встановили площу орендованих приміщень в

розмірі 260,3 м2.

Вартість

майна,  що орендується відповідно до  п. 1.2 договору  склала 

230170 грн.

Відповідно до

п.п. 4.1., 5.1., 5.3  договору термін

оренди складає 10 місяців  з моменту

прийняття майна, що орендується, за актом приймання; орендар зобов'язується

своєчасно здійснювати орендні платежі у розмірі 23 017 грн. у термін до 10

числа кожного місяця, починаючи з дати фактичної передачі майна в оренду;

орендар зобов'язаний протягом двох днів з моменту укладення даного договору

перерахувати орендну плату за орендоване приміщення у розмірі 10000 грн.

авансом.

Пунктом 8

вказаного договору передбачено, що майно, яке орендується, переходить у

власність орендаря (позивача), якщо він вніс орендодавцю (відповідачу) всю

належну йому оренду плату з вартості зданого на визначений термін майна.

Як зазначає

позивач, повний розрахунок між сторонами за договором від 20.04.2005 р. був

здійснений 10.02.2006 р. У лютому 2006 р. позивачем був переданий відповідачу

акт передачі майна у власність від 11.02.2006 р. для його підписання, однак

відповідачем вказаний акт підписаний не був та позивачу не переданий.

Предметом спору

у даній справі є визнання права власності на майно, що є об'єктом оренди з

правом викупу за цим договором.

Слід зазначити,

що договір оренди  майна з правом викупу

від 20.04.2005 р. за свою правовою природою є договором купівлі-продажу з

розстрочкою платежу.

Відповідно до

ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона

(продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність

другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти

майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст.

692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити

продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути

передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі ст.

657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки,

єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого

майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та

державній реєстрації.

Відповідно до

ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не

заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частинами 1, 3,

4 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності у набувача майна за

договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором

або законом.

Право власності

на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у

набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили

рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, посвідченим.

Згідно з ч. 1

ст.209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає

нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або за

домовленістю сторін.

За змістом ч. 1

ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне

посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Таким чином,

договір оренди майна з правом викупу від 20.04.2005 р., який за своєю правовою

природою є договором купівлі-продажу з розстрочкою платежу, в силу ст. 657 ЦК

України підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Договір,

який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, є укладеним з

моменту державної реєстрації, що визначено ч. 3 ст. 640 ЦК України.

Однак докази на

підтвердження того, що вказаний договір був нотаріально посвідчений та пройшов

державну реєстрацію в матеріалах справи відсутні.

Крім того, слід

зазначити, що ухвалою Московського районного суду від 24.11.2005 р. було

накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровану на ім'я ОСОБА_2 , та на

нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстроване на ім'я ОСОБА_3  (т. 1, а.с. 109).

Вказане

підтверджується також витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборони

відчуження об'єктів нерухомого майна від 25.11.2005 р. (т. 2, а.с. 13).

Таким чином, на

момент виконання договору від 20.04.2005 р. спірне нежитлове приміщення

перебувало під арештом та не могло  бути

відчужено відповідачем.

На підставі

наведеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги СПФО ОСОБА_1. задоволенню

не підлягають, а рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2007

р. прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи та з порушенням норм

матеріального права, у зв'язку чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга

третьої особу  - частковому задоволенню.

Керуючись

ст.ст. 99,  101, 102, п. 2 ст. 103, п.п.

1, 4. ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

колегія суддів

постановила:

Апеляційну

скаргу задовольнити частково.

Рішення

господарського суду Харківської області від 10.10.2007 р. по справі № 27/300-07

скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.

         Головуючий суддя                              (підпис)                        Бондаренко В.П. 

                                 Судді                               (підпис)                       Камишева Л.М. 

(підпис)                       Токар М.В. 

Постанову підписано 03.12.2008 р.