Постанова

від 03.12.2008 по справі 13/3742

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ

МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033,

м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                      

тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С

Т А Н О В А

19.11.- 03.12.08 р.                                                                                         

№ 13/3742         

Київський міжобласний апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Мельника С.М.,

суддів:                              Гаврилюка О.М.,

Рудченка С.Г.,

при секретарі судового засідання

Олійник О.Л.,

за участю представників:

від позивача: Бабенко О.В.

-ліквідатор,

від відповідача 1: ОСОБА_2.

-представник за довіреністю,

від відповідача 2: не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного підприємця ОСОБА_1на рішення господарського суду Черкаської області

від                08.08.2008 року

у справі           № 13/3742 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом          Сільськогосподарського

товариства з обмеженою відповідальністю «Матусів», с. Матусів, Шполянський

район Черкаська область

до                    1.Приватного

підприємця ОСОБА_1, м. Черкаси

2.Матусівської

сільської ради, с. Матусів, Шполянський район Черкаська область

про                    визнання договору оренди

землі недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з

обмеженою відповідальністю «Матусів»звернулось до господарського суду

Черкаської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1та Матусівської

сільської ради Шполянського району Черкаської області про визнання недійсним

договору оренди землі.

          Рішенням господарського суду

Черкаської області від 08.08.2008 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим

рішенням Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій

просить рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення,

яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник апелянта в судовому

засіданні підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому

засіданні заперечив проти доводів, які викладені в апеляційній скарзі.

Матусівська сільська рада не

направила свого представника в судове засідання, надіславши телеграму, в якій

просить розглянути апеляційну скаргу у відсутності його представників, та

апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського

суду без змін.

Колегія суддів вважає за можливе

розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК

України.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в

апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у

першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділі ХІІ ГПК

України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному

порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 101 ГПК

України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у

справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний

господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і

перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у

повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи

апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши

застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права,

колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла

до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення

місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, виходячи з

наступного.

Води (водні об'єкти) є виключно

власністю народу України і надаються тільки у користування (ст. 6 Водного

кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи,

Рішенням Матусівської сільської ради (далі -відповідач 2) від 11.03.2004 р.

№15-5 надала в оренду Приватному підприємцю ОСОБА_1. (далі -відповідач-1)

ставок площею 44,5 га терміном на 10 років, дала дозвіл на виготовлення

документів, та надала згоду на використання ставка до оформлення договору

оренди при умові погодження з відповідними державними виконавчими органами.

На підставі даного рішення між

Матусівською сільською радою та ПП ОСОБА_1. був укладений договір оренди землі

від 11.03.2004 р.                            

(далі -Договір), відповідно до умов якого Матусівська сільська рада

надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку

водного фонду загальною площею 43,5 га для вирощування риби, яка знаходиться на

території Матусівської сільської ради (Натягайловський став між вулицями

Гандзенка та Будьонного) терміном на 10 років. Також відповідачами був

складений акт прийняття-передачі вказаної земельної ділянки в оренду.

Відповідно до Рішення Матусівської

сільської ради від 22.02.2008 р. №12-9 вищевказане рішення сільської ради від

11.03.2004 р. №15-5 було скасовано.

Оренда землі -це засноване на

договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою,

необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності

(ст. 1 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 р. № 161-XIV).

Право оренди землі оформляється

договором, який реєструється відповідно до закону (ст. 126 Земельного кодексу).

За договором найму (оренди)

земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну

ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями,

спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них (ст. 792 Цивільного

кодексу України).

Стаття 93 Земельного кодексу

передбачає, що право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі

строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною

орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Передача в оренду земельних

ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на

підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого

самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ст. 124 ЗК).

Порядок надання земель водного

фонду в користування та припинення права користування ними, у відповідності до

ч. 1 ст. 85 Водного кодексу, встановлюється земельним законодавством.

Стаття 59 ЗК передбачає, що землі

водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній

власності. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або

органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися

на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і

берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота

та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних,

спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

До земель водного фонду, згідно ст.

4 Водного кодексу України належать землі, зайняті: морями, річками, озерами,

водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними

захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними,

іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під

смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

З положень ст. 51 ВК вбачається, що

у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення

та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть

надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва

сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і

оздоровчих цілях. Передача орендарем права на оренду водного об'єкта (чи його

частини) іншим суб'єктам господарювання забороняється. Орендодавцями водних

об'єктів (їх частин) місцевого значення є Верховна Рада Автономної Республіки

Крим і обласні Ради. Окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх

частин) місцевого значення в користування Верховна Рада Автономної Республіки

Крим та обласні Ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на

місцях чи іншим державним органам. Орендодавцями водних об'єктів

загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні

адміністрації. Розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів

загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно

до цього Кодексу та інших законів України. Право водокористування на умовах

оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони

навколишнього природного середовища та водного господарства. Користування водними

об'єктами (їх частинами) на умовах оренди здійснюється відповідно до вимог

водного законодавства і регулюється цим Кодексом та іншими актами законодавства

України.

Стаття 5 ВК передбачає, що до

водних об'єктів загальнодержавного значення належать:  внутрішні морські води та територіальне море;

підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; поверхневі води

(озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на

території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; водні

об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного

значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

До водних об'єктів місцевого

значення належать: поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах

однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного

значення; підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого

водопостачання.

Відомості про спірний водойм

відсутні у Переліку річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого

значення, затвердженому Наказом Державного комітету України по водному

господарству від 3 червня 1997 р. N 41.

Стаття 10 ВК, яка встановлює

компетенцію сільських, селищних, міських та районних у містах Рад у галузі

регулювання водних відносин на їх території, не передбачає  повноважень місцевих рад щодо розпорядження

водними об'єктами місцевого та загальнодержавного значення.

Таким чином, у Матусівської

сільської ради були відсутні повноваження на передачу в оренду водного об'єкта

-ставка, який знаходиться в с. Матусів між вулицями Гандзенка та Будьонного.

Апелянт в обґрунтування своєї

апеляційної скарги посилається на п. 7 ст.10 ВК, який передбачає, що до відання

сільських, селищних, міських та районних у містах Рад у галузі регулювання

водних відносин на їх території належить вирішення інших питань у галузі

регулюванні водних відносин у межах своєї компетенції, куди входять

повноваження щодо орендних правовідносин водних об'єктів. Таке твердження

скаржника судовою колегією не приймається, оскільки відповідні повноваження,

згідно ст. ст. 8, 51 ВК, мають Верховна Рада Автономної Республіки Крим,

обласні, Київська та Севастопольська міські Ради (щодо водних об'єктів

місцевого значення) та Кабінет Міністрів України та місцеві державні

адміністрації (щодо водних об'єктів загальнодержавного значення).

Апеляційним господарським судом

також встановлено, що спірний договір не був погоджений з державними органами

охорони навколишнього природного середовища та водного господарства, як того

вимагає ст. 51 Водного кодексу, та не був зареєстрований у відповідності до ст.

126 Земельного кодексу.

Матеріалами справи підтверджується,

що ставок, який переданий апелянту в оренду, є частиною зрошувальної системи

СТОВ «Матусів»(далі -позивач), про що свідчить надана позивачем копія книги

амортизації основних засобів, що знаходяться у нього на балансі.

Даний став було передано в

експлуатацію колгоспу «Комуніст»с. Матусів Шполянського району, що

підтверджується наказом про призначення державної приймальної комісії у зв'язку

з закінченням робіт по реконструкції протиерозійного ставу в колгоспі

«Комуніст»№292 від 30.11.1987 р., актом державної приймальної комісії про

приймання закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 01.12.1987 р.

(а.с. 13-15), актом робочої комісії про готовність закінченого будівництва від

01.12.1987 р. (а.с. 16-17), актом приймання після комплексного випробування від

01.12.1987 р. (а.с. 18), актом приймання після індивідуального випробування від

01.12.1987 р. (а.с. 21), листом ВАТ «Черксиводпроект»від 01-5/69 від 15.05.2008

р. (а.с. 25).

Дозволом на спеціальне

водокористування по об'єкту зрошування в колгоспі «Комуніст»(а.с. 27)

передбачено, що мета використання ставка -зрошування, та він не являється

рибогосподарським водоймищем.

Колгосп «Комуніст»було реорганізовано

в асоціацію «Вільна Україна», а в подальшому в СТОВ «Матусів».

Згідно листа Управління

агропромислового розвитку Шполянської районної державної адміністрації від

27.03.2008 р. №1.1-165/5 (а.с. 37) вбачається, що у відповідності до уточненого

розподільчого переліку майна (який міститься в матеріалах справи), що

перебувало в колективній власності асоціації «Вільна Україна», правонаступником

якого є СТОВ «Матусів», станом на 17.11.2001 р. є зрошувальна система, в складі

якої є насосна станція, трубопроводи та джерело зрошення 43,5 га (плесо

Натягайлівського ставу між вулицями Ганденка та Будьонного с. Матусів),

Листом ВАТ «Черкасиводпроект»від

15.05.2008 р. за №01-5/69 (а.с. 25) зазначено, що даний ставок будувався для

регулювання поверхневого стоку з метою попередження ерозійних процесів з

використанням води для зрошення і риборозведення в колгоспі «Комуніст»с.

Матусів.

21.02.2008 року Матусівська

сільська рада Шполянського району Черкаської області надало довідку за №17 про

те, що станом на 18.02.2008 року на балансі сільської ради не рахується

зрошувальна система, в складі насосної станції, трубопроводів та джерела

зрошування. Дана довідка підтверджує той факт, що згідно Постанова Кабінету

Міністрів України від 13.08.2003 р. № 1253 «Про затвердження Порядку

безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери,

житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також

внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських

підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств

та передані на баланс підприємств-правонаступників», вищевказана зрошувальна

система не була передана у комунальну власність Матусівської сільської ради.

Чітке визначення поняття терміну

«зрошувальної системи»дається в спільному Наказі Міністерства сільського

господарства і продовольства України, Державного комітету України по водному

господарству та Державного комітету по земельних ресурсах від 07.07.1994 р., №

220/73/43 «Умови передачі у приватну власність або надання у користування

меліорованих земель, основних меліоративних фондів селянським (фермерським)

господарствам та їх використання», згідно якого до основних конструктивних

елементів зрошувальних систем відносяться: джерело зрошення, водозабір, насосна

станція, магістральний канал, канали і трубопроводи, розподільники різних

порядків, тимчасова зрошувальна та поливна мережі, а також гідротехнічні

споруди на них, водозабірно-скидна та дренажна мережі, дощувальні машини,

поливні установки або інше обладнання для поливу сільськогосподарських культур.

Окрім того, в матеріалах справи

міститься Постанова Шполянського районного суду Черкаської області від

24.06.2008 р. у справі №1-98/08, якою встановлено, що ОСОБА_3. .

обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, а

саме в тому, що з 09.04.2002 р. по 21.04.2006 р. працюючи на посаді голови

Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, наділеним

правом підписувати та візувати документи, всупереч вимогам п.1 ч. 3 ст. 42

Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»в зв'язку з неналежним

виконанням своїх службових обов'язків, внаслідок несумлінного ставлення до них,

не перевірив чи перебуває земельна ділянка водного фонду, а саме ставок на

річці «Гнилий Ташлик»площею 43,5 га, розміщена на території Матусівської

сільської ради, на балансі сільської ради та чи повноважна сільська рада

здійснювати розпорядження вказаним об'єктом, оскільки вказана земельна ділянка

є складовою частиною зрошувальної системи балансовою вартістю 646258 грн.,

уклав та підписав договір оренди вказаного ставка з ПП ОСОБА_1. надавши при

цьому дозвіл на виготовлення проектної документації для розведення риби, що

заборонено технічною документацією на став і не дозволяється проведення зміни

цільового призначення зазначених земель водного фонду, чим порушено цілісність

зрошувальної системи, а СТОВ «Матусів»спричинено матеріальну шкоду на суму

646258 грн. ОСОБА_3.,  який свою вину

визнав повністю, був звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку з

актом амністії.

Стаття 215 ЦК передбачає, що

підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину

стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою

та шостою статті 203 цього Кодексу, яка передбачає, що зміст правочину не може

суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також

моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати

необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Враховуючи вищевикладене, судова

колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду, що договір

оренди землі від 11.03.2004 р., який укладений між Матусівською сільською радою

та ПП ОСОБА_1., є недійсним та суперечить вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, колегія суддів

Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що підстав для

скасування, чи зміни рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104,

105 Господарського процесуального кодексу України, Київський міжобласний

апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Приватного

підприємця ОСОБА_1на рішення господарського суду Черкаської області від

08.08.2008 року у справі   № 13/3742

-залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду

Черкаської області від 08.08.2008 року у справі   № 13/3742 -залишити без змін.

3.          Матеріали справи № 13/3742 повернути

до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя:                                                 

                    С.М. Мельник

Судді:                                                                                         

О.М. Гаврилюк

                                          С.Г.

Рудченко