Постанова

від 28.11.2008 по справі 16/379-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2008 р.                                                          

Справа № 16/379-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Токар М.В., судді Івакіна В.О. ,  Фоміна В. О.

при секретарі Гарбузовій Н.Ю.

за участю представників

сторін:

позивача

-ОСОБА_1. (дов. б/н від 18.04.2008р.)

відповідача

-  ФОП - ОСОБА_2.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного

господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2245С/1-13) на

рішення господарського суду Сумської області від 07.08.08 р. по справі №

16/379-08 

за

позовом фізичної особи -

підприємця ОСОБА_3, м. Суми

до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Ромни

про

стягнення 17212,67 грн.

встановила:

Фізична

особа-підприємець ОСОБА_3. звернувся до господарського суду Сумської області з

позовом, який в подальшому уточнив, про стягнення з фізичної особи -підприємця

ОСОБА_2. 17966,35 грн.,  з яких 15345,00

грн. -заборгованість за користування обладнанням, 245,94 грн. -3% річних,

2375,41 грн. -інфляційних збитків, а також просить стягнути 118,00 грн. витрат

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 179,66 грн. витрат по

сплаті державного мита.

Рішенням

господарського суду Сумської області від 07.08.08р. позов задоволено. Стягнуто

з ФОП ОСОБА_2. на користь ФОП ОСОБА_3. 15345,00 грн. боргу, 245,94 грн. -3%

річних, 2375,41 грн. -інфляційних збитків, 179,66 грн. витрат по сплаті

державного мита та 118,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

Відповідач з

рішенням господарського суду Сумської області не погодився, подав до

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу та додаткове

обґрунтування апеляційних вимог, в якій, посилаючись на порушення судом першої

інстанції норм матеріального і процесуального права та неповного з'ясування

обставин справи, просить скасувати рішення господарського суду від 07.08.08р.

та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні

позовних вимог.

Апеляційну

скаргу обґрунтовує, зокрема, тим, що відповідач, порушуючи вимоги чинного

законодавства, зазначив у позовній заяві неправдиві відомості, які не

відповідають фактичним обставинам укладення та розірвання договору оренди

обладнання №1/07 від 26.03.07р.

Дослідивши

матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення

представника позивача та ФОП ОСОБА_2 ., перевіривши рішення господарського суду

Сумської області щодо правильного застосування норм матеріального та

процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Між позивачем

та відповідачем 26.03.07р. було укладено договір оренди обладнання №1/07.

Відповідно до

договору оренди обладнання № 1/07 від 26.03.07р. позивач надав відповідачу у

тимчасове користування обладнання та матеріали на умовах оплати за його

користування та зі строком повернення до 31.12.07р. За актом прийому-передачі

від 01.04.07р. обладнання було передано відповідачу.

З матеріалів

справи вбачається, що згідно п.п. 4.1, 4.2 договору оренди обладнання № 1/07

від 26.03.07р. відповідач зобов'язується провести оплату вартості оренди

обладнання із розрахунку 1705,00 грн. за місяць протягом 10 банківських днів із

дня закінчення строку дії договору оренди.

У своєму позові

позивач зазначає, що протягом дії договору відповідач не сплачував орендну

плату, внаслідок чого станом на 11.04.2008р. у нього виникла заборгованість в

розмірі 15345,00 грн.

Задовольняючи

позов, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до ст.526 та

ч.1 ст. 530 ЦК України, ст. 193 ГПК України зобов'язання має виконуватись

належним чином, відповідно до умов договору та у встановлений договором строк.

Отже, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що в  порушення умов договору,  відповідач своєчасно не розрахувався за

користування обладнанням, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яка на

час розгляду справи по суті становить 15345,00 грн.

При стягненні з

відповідача санкцій за невиконання зобов'язання, суд посилається на ч.1 ст.230

ГК України та ст.629 ЦК України.

У судовому

засіданні 24.11.2008р. сторони на затвердження Харківського апеляційного

господарського суду надали мирову угоду, якою врегулювали правовідносини, що

виникли між ними в ході виконання умов договору оренди обладнання №1/07 від

26.03.07р.

Надаючи правову

оцінку даній мировій угоді, з урахуванням рішення, прийнятого господарським

судом Сумської області, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з

матеріалів справи та встановлено в ході судового розгляду, господарським судом

справа розглянута за відсутності відповідача. Проте, судом вживались заходи

щодо належного повідомлення відповідача про час, місце та дату розгляду справи,

але останній не отримував поштової кореспонденції.

До того ж, слід

зазначити, що при розгляді справи господарський суд Сумської області не

встановив фактичних обставин справи, не витребував у позивача належного,

обґрунтованого розрахунку суми позову.  

З матеріалів справи не вбачається, яким чином та з якого розміру

розрахована сума основного боргу (15345,00 грн.). Суд не перевірив та не

встановив підстави несплати за  оренду

обладнання та виникнення боргу.

Проте, в ході

судового розгляду в апеляційній інстанції сторони  дійшли до згоди про укладення мирової угоди з

метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Тобто, відмовившись

від судового захисту, сторони ліквідували наявний правовий конфлікт через

самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.

Враховуючи, що

спір може бути врегульований укладанням мирової угоди на будь-якій стадії

господарського процесу, а також, враховуючи, що у відповідності до ст.99 ГПК

України в апеляційній інстанції справи 

переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції,

колегія суддів дійшла висновку про прийняття та можливість розгляду цієї угоди.

Дослідивши

умови укладеної мирової угоди, що полягають у взаємних поступках сторін, а

також з урахуванням надання позивачем доказів про виконання відповідачем умов

мирової угоди, колегія суддів дійшла висновку, що ця угода не  суперечить діючому законодавству, не зачіпає

прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб та підлягає затвердженню.

Враховуючи, що

у відповідності з п.7 ст.80 ГПК України затвердження мирової угоди припиняє

здійснення правосуддя та розгляд справи по суті, а також враховуючи, що рішення

господарського суду Сумської області прийняте з порушенням п.1 ст.104 ГПК

України, то у відповідності з п.3 ст.103 ГПК України припинення провадження у

справі передбачає скасування рішення господарського суду.

На підставі

викладеного, керуючись п.7 ст.80, статтями 85, 99, 101, п.3 ст. 103 , п.1 ч.1

ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

постановила:  

Апеляційну

скаргу задовольнити частково.

Рішення

господарського суду Сумської області від 07.08.08р. по справі № 16/379-08 скасувати.

Затвердити

мирову угоду від 24 листопада 2008 року, укладену між ФОП ОСОБА_3. та ФОП

ОСОБА_2 .

Провадження у

справі припинити.

         Головуючий суддя                                                                   

Токар М.В. 

                                 Судді                                                                   

Івакіна В.О. 

Фоміна В. О.