Постанова

від 10.12.2008 по справі 11/213-08(33/113-08)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

10.12.2008                                                                               

       Справа№  11/213-08(33/113-08)

          Дніпропетровський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого судді Чимбар Л.О.(доповідач),

суддів: Тищик І.В., Чохи Л.В.,

секретар судового засідання:

Марунич Н.В.,

за участю представників

сторін:      

від позивача:  Логвиненко С.В., довіреність №34  від 26.08.08;

від відповідача-1:  ОСОБА_2, довіреність №б/н  від 15.01.08;

представник відповідача-2 не

з"явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлено

належним чином,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю

комерційного банку “Земельний Капітал”,                                        м.

Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області

від  22.07.2008р. у справі №

11/213-08(33/113-08)

за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю

комерційного банку “Земельний Капітал”, м. Дніпропетровськ

до В-1:

селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1, смт. Томаківка Томаківського

району Дніпропетровської області

В-2: суб”єкта підприємницької діяльності - приватного підприємця

ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

про  визнання договору купівлі-продажу № 25/07/2007

від 25.07.07р. недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду

Дніпропетровської області від 22.07.2008р. у справі №11/213-08(33/113-08)

товариству з обмеженою відповідальністю комерційного банку “Земельний Капітал”

(далі- позивач) в задоволенні позову про визнання недійсним договору

купівлі-продажу № 25/07/2007 від 25.07.07р. відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду

позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм

матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають

значення для справи, просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення, яким

задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні 10.12.2008р.

оголошено вступну та резолютивну частини постанови.             

Заслухавши доповідь судді

-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи,

перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду

в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов

висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю

комерційного банку “Земельний Капітал”,       

                                м.

Дніпропетровськ  підлягає задоволенню з

наступних підстав.

 Як вбачається з матеріалів справи 13.02.06р.

між товариством з обмеженою відповідальністю комерційним  банком "Земельний Капітал" та

селянським (фермерським) господарством ОСОБА_1 було укладено кредитний договір

№922, згідно якому Банк при наявності кредитних ресурсів надає позичальнику

(відповідачу-1)  кредит  шляхом відкриття відновлювальної кредитної

лінії на суму 1 000 000 грн. строком погашення 09.02.07р. та сплатою процентів

з розрахунку 23% річних, а позичальник зобов'язується повернути кредит та

сплатити проценти на умовах цього договору (п.1.1. кредитного договору з

урахуванням додаткових угод.     В якості

забезпечення умов виконання кредитного договору позичальником в заставу були

прийняті майнові права на майбутній врожай сільськогосподарської продукції,

зокрема цибулю сорту "Універсо", за договором застави: №41 від

18.06.07 р.

25.07.07р. між селянським

(фермерським) господарством ОСОБА_1 та суб'єктом підприємницької діяльності

приватним підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу №25/07/2007

згідно якому продавець (відповідач-1) зобов'язався передати у власність покупця

(відповідач-2) товар, а саме цибулю ріпчасту, а покупець в свою чергу взяв на

себе зобов'язався прийняти та оплатити вказаний товар (п.1.1, 1.2 договору

купівлі-продажу).

Виконуючи умови договору

купівлі-продажу відповідач-1 20.12.07р. 

передав  відповідачу-2 цибулю

ріпчасту у кількості 360 т. на загальну суму 360 000 грн., що підтверджується

накладною №20/12/2007.

Відмовляючи в задоволенні позову,

господарський суд виходив з того, що позивач не надав доказів про те, що

предметом купівлі-продажу №25/07/2007 та договору застави №41 є один і той же

товар, відповідно до ст.42 Закону України “Про заставу” при заставі товарів в

обороті або переробці заставодавець зберігає за собою право володіти,

користуватись та розпоряджатись предметом застави, крім того, суд вказав, що є

безпідставними посилання позивача на вчинення договору під впливом обману.

Разом з тим, апеляційний суд  вважає, що відповідно до обставин справи,

уточнених позовних вимог(т.1 а.с.144-145) та вимог Закону України “Про заставу”

наявні підстави для задоволення позову про визнання договору купівлі-продажу

цибулі недійсними.

Як вбачається зі змісту уточненої

позовної заяви позивач просив визнати договір недійсним, крім підстав ст.230 ЦК

України, на також підставі ст.207 Господарського кодексу України, яка

передбачає недійсність господарського зобов”язання, що не відповідає вимогам

закону.

На 

забезпечення  умов  виконання 

кредитного  договору  № 922 

від  13 лютого 2006 року,

укладеного між позивачем та відповідачем-1, 

позичальником (відповідач-1) в заставу було надане рухоме майно

-майбутній урожай сільськогосподарської продукції, в тому числі цибуля сорту

“Універсо” місцем розташування с.Червоний Яр на площі 48 гектарів, за договором

застави №41 від 18.06.2007 року.

Відомості про обтяження майна, що

складає предмет застави за вказаним договором, були внесені до Державного

реєстру обтяжень рухомого майна 20.06.2007 року, витяг № 13100629.

Відповідно до п.4.1 договору

застави заставодавець має право володіти та користуватись предметом застави,

однак згідно з п.3.3 цього договору до повного погашення кредитів та супутніх

зобов”язань, перелічених у п.1.1, заставодавець не має права без письмової

згоди заставодержателя відчужувати та передавати у заставу третій особі предмет

застави.

Згідно ч.2 ст.17 Закону України

“Про заставу” заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою

заставодержателя.

Посилання відповідача на можливість

розпорядження заставленим майно на підставі ст.42 Закону України “Про заставу

необгрунтовані, оскільки ст.43 цього ж Закону передбачає, що у разі відчуження

заставлених товарів заставодавець зобов”язаний 

замінити їх іншими товарами такої або більшої кількості. Зменшення

вартості замінених товарів допускається тільки у випадках, коли це здійснено за

домовленістю сторін щодо погашення частки початкової заборгованості.

За таких обставин договір

купівлі-продажу цибулі №25/07/2007 від 25 липня 2007 року, як укладений без

отримання заставодавцем письмової згоди заставодержателя на відчуження майна,

що є предметом застави, всупереч вимогам п.3.3.,п.4.1 договору застави від

18.06.2007 року та ст. ст. 17, 42, 43 Закону України “Про заставу” слід визнати

недійсним.

Висновки суду про те, що позивач не

надав доказів про те, що предметом купівлі-продажу №25/07/2007 та договору

застави №41 є один і той же товар, апеляційний суд вважає необгрунтованим.

Предметом договору купівлі-продажу

є цибуля ріпчата у кількості 360 т., яку відповідно до договору

купівлі-продажу, продавець (відповідач-1) повинен поставити у строк до 30

листопада 2007 року (тобто це урожай 2007року) за умовами поставки - м. Степногірськ

Запорізької області (п.2.3 договору). В той же час листом направленим на адресу

позивача відповідач-1 повідомив, що цибуля сорту “Універсо” у кількості 500 т.

перевезена у підземні склади, також розташовані за адресою Запорізька область

смт. Степногірськ, вул. Лесі Українки (т.1 а.с.139). Окрім цього, актом

перевірки заставленого майна, складеного між заставодержателем (позивачем) та

заставодавцем (відповідачем-1) 15 листопада 2007 року свтановлено знаходження

майна, переданого у заставу за адресою: Запорізька область смт. Степногірськ,

вул. Лесі Українки, підземні склади.

До того ж тотожність предметів цих

договорів (купівля-продажи та застави) також підтверджується довідкою СФГ

“ОСОБА_1” про планову виручку від реалізації врожаю 2007 року, де зазначено, що

цибуля  СФГ “ОСОБА_1” вирощується на 50

гектарах плановою урожайністю 70 т. з гектару, що також підтверджується

посвідченим відповідачем-1 та  наданим

позивачу бізнес-планом на 2007 рік. Відповідно ж до укладеного договору застави

№ 41 від 18.06.2007р. предметом застави виступає майбутній врожай

сільськогосподарської продукції -цибулю сорту “Універсо” 2007р. місцем

розташування с. Червоний Яр на площі 48 гектарів.

Крім того, факт продажу по спірній

угоді заставленого майна (цибулі) вбачається також зі  змісту позовної заяви приватного підприємця

ОСОБА_3(т.1 а.с.27-30.)

З врахуванням викладеного,

апеляційний суд  вважає необхідним

рішення господарського суду скасувати і позов задовольнити.

Керуючись ст. ст.  99, 101, 103, 105 Господарського процесуального

кодексу України, суд, -                                          

                                            ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з

обмеженою відповідальністю комерційного банку “Земельний Капітал”,  м. Дніпропетровськ задовольнити.

        Рішення господарського суду

Дніпропетровської області від 

22.07.2008р. у справі № 11/213-08(33/113-08) скасувати.

Визнати недійсним договір

купівлі-продажу № 25/07/2007 від 25.07.07р., укладений між селянським

(фермерським) господарством ОСОБА_1, смт. Томаківка Томаківського району

Дніпропетровської області та суб”єктом підприємницької діяльності - приватним

підприємцем ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ.

Постанова набирає законної сили з

дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного

місяця до Вищого господарського суду України.    

Головуючий                                                                       

Л.О. Чимбар

Суддя                                                                                 

  І.В.Тищик

Суддя                                                                                  

Л.В.Чоха

Постанова виготовлена в повному

обсязі 17.12.2008 року.