Постанова

від 05.11.2012 по справі 2а/0570/13572/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/13572/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретарі Кобець О.А.

з участю представників:

позивача - Гайфутдінова О.Р., Решетнікової К.В.,

відповідача - Лобатої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000671510/19985/15-17/1-1/00191135 від 25 вересня 2012 року, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Харцизький трубний завод» (далі - позивач або ПАТ «Харцизький трубний завод») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби (далі - відповідач або СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000671510/19985/15-17/1-1/00191135 від 25 вересня 2012 року.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку ДПС здійснено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПАТ «Харцизький трубний завод», щодо суми бюджетного відшкодування за липень 2012 року, за результатами якої складено акт від 07 вересня 2012 року № 347/15-17/1-1/00191135. В акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки виявлено серед постачальників суб'єктів господарювання, які здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру) та яким надано ризиковий кредит, - у червні 2012 року встановлено взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Проммегасервіс» (далі - ТОВ «Проммегасервіс») на суму 17 955,60 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2 992,60 грн. Відповідно до висновку акту перевірки, податкова інспекція вбачає порушення підпунктів 198.1, 198.2 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у вигляді завищення позивачем податкового кредиту за червень 2012 року на суму 2 992,60 грн. На підставі акту перевірки 25 вересня 2012 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000671510/19985/15-17/1-1/00191135, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, визначено зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 2 993,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 748,25 грн. Підставою для нарахування податковим органом є придбання позивачем у ТОВ «Проммегасервіс» на підставі договору № 2355 від 18 травня 2012 року товарно-матеріальних цінностей на суму 17 955,60 грн., у тому числі ПДВ на суму 2 992,60 грн., які були сплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями. Отримання придбаного товару у ТОВ «Проммегасервіс» підтверджується видатковими накладними № 2584 та № 2585 від 21 травня 2012 року. До вищезазначених видаткових накладних ТОВ «Проммегасервіс» були надані податкові накладні № 2584 та № 2585 від 21 травня 2012 року, які були заповнені неналежним чином, на що позивачем до відповідача була надіслана скарга № 2.3-50/817-1674 від 13 липня 2012 року, як додаток до податкової накладної. Враховуючи те, що вказані податкові накладні заповнені з порушенням порядку їх заповнення, позивачем включено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 2 992,60 грн. по вказаним поставкам у червні 2012 року на підставі абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Згідно податкової накладної з податку на додану вартість за липень 2012 року, на підставі заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за формою (Д4) за липень 2012 року дана сума була подана на відшкодування з Держбюджету.

Також позивач зазначив, що вимога позивача, яка викладена в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, щодо сплати до бюджету суми ПДВ у розмірі 2 993,00 грн. вказує на подвійне оподаткування, тому що позивачем вже була сплачена дана сума ТОВ «Проммегасервіс» при придбанні за договором поставки товарно-матеріальних цінностей, тому є незаконною. Дані обставини тягнуть за собою неналежне застосування податковим органом штрафних санкцій у розмірі 748,25 грн.

На підставі вищевказаного, позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення про сплату до бюджету суми податку у розмірі 2 993,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 748,25 грн. безпідставним, необґрунтованим, а також таким, що не відповідає нормам чинного законодавства України, та підлягає визнанню протиправним та скасуванню (арк. справи 3-8).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року провадження у справі відкрито та призначено до судового розгляду. За результатами повторного автоматичного розподілу, адміністративна справа розпорядженням № 635 від 30 жовтня 2012 року передана судді Зінченку О.В., у зв'язку із перебуванням судді Бєломєстнова О.Ю. на лікарняному з 29 жовтня 2012 року.

У судовому засіданні представники позивача надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000671510/19985/15-17/1-1/00191135 від 25 вересня 2012 року.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав письмові заперечення (арк. справи 46-48), в яких зазначив, що перевіркою ПАТ «Харцизький трубний завод» встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за червень 2012 року на суму 2 992,60 грн. по постачальнику ТОВ «Проммегасервіс», яким по податковим накладним від 21 травня 2012 року № 2584 та № 2585 не задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ. Відповідно до даних бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «Проммегасервіс» знято з податкового обліку Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області 23 серпня 2012 року без нарахування податкових зобов'язань за травень 2012 року. Станом на 25 вересня 2012 року розбіжності між ПАТ «Харцизький трубний завод» та ТОВ «Проммегасервіс» становлять 2 992,60 грн. Законодавчо передбачено, що платник податків має право отримати бюджетне відшкодування при наявності відповідної умови - платником податків отримано відповідний товар згідно умов договору та здійснена оплата за цей товар.

З огляду на викладене, представник відповідача зазначив, що вимоги позивача не ґрунтуються на чинному законодавстві, просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Харцизький трубний завод» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Харцизької міської ради Донецької області 07 грудня 1994 року за адресою: 86703, Донецька область, місто Харцизьк, вулиця Патона, будинок 9, включено до ЄДРПОУ за номером 00191135, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 161357 (арк. справи 40) та довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 454637 (арк. справи 42). Відповідно до свідоцтва № 100335874 (НБ № 196345) ПАТ «Харцизький трубний завод» (ІНП 001911305264) є платником податку на додану вартість з 16 липня 1997 року (арк. справи 41).

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку державної податкової служби у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

У підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У період з 15 серпня 2012 року по 07 вересня 2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» щодо суми бюджетного відшкодування за липень 2012 року. За наслідками проведеної перевірки складено акт № 347/15-17/1-1/00193135 від 07 вересня 2012 року (арк. справи 12-16).

В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено взаємовідносини між ПАТ «Харцизький трубний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проммегасервіс» (далі - ТОВ «Проммегасервіс») (код ЄДРПОУ 37274333). У травні 2012 року ТОВ «Проммегасервіс» не задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 2 992,60 грн. Податкова декларація за травень 2012 року вказаним контрагентом позивача надана до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби без обов'язкових додатків (додаток 5), у результаті чого податкові зобов'язання підприємства не сформовані. ПАТ «Харцизький трубний завод» включено до складу податкового кредиту ПДВ за червень 2012 року у сумі 2 992,60 по податковим накладним ТОВ «Проммегасервіс» від 21 травня 2012 року № 2584 на суму ПДВ 610,00 грн. та № 2585 на суму ПДВ 2 382,60 грн. У результаті вищевикладеного, між ПАТ «Харцизький трубний завод» та ТОВ «Проммегасервіс» станом на 07 вересня 2012 року існують розбіжності у сумі 2 992,60 грн. за травень 2012 року (за датою виписки податкових накладних, відповідно до яких позивачем сформовано податковий кредит у червні 2012 року).

У висновку акту зазначено що, перевіркою не підтверджено відображене ПАТ «Харцизький трубний завод» у декларації за липень 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ на суму 2 993,00 грн. В порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за червень 2012 року на 2 993,00 грн., в порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України завищено бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок за липень 2012 року на суму 2 993,00 грн. Перевіркою підтверджено відображене ПАТ «Харцизький трубний завод» у декларації за липень 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ на суму 864 755,00 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки позивач надав до податкової інспекції заперечення до акту камеральної перевірки № 2.3-50/969-2082 від 14 вересня 2012 року (арк. справи 19). Відповіддю від 25 вересня 2012 року за № 19941/10/1517/1-1 відповідач повідомив позивача про те, що за результатами розгляду заперечень не встановлено обставин для скасування висновку акту камеральної перевірки від 07 вересня 2012 року № 347/15-17/1-1/00193135 та прийнято рішення щодо залишення заперечень № 2.3-50/969-2082 від 14 вересня 2012 року без задоволення (арк. справи 20-21).

25 вересня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000671510/19985/15-17/1-1/00191135, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки від 07 вересня 2012 року № 347/15-17/1-1/00193135 встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України та ПАТ «Харцизький трубний завод» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі суми завищення бюджетного відшкодування, всього 2 993,00 грн., у тому числі відшкодовано на момент перевірки - 2 993,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 748,25 грн. Даним податковим повідомленням-рішенням ПАТ «Харцизький трубний завод» визначено податкове зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 3 741,25 грн. та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 2 993,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 748,25 грн. протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (при проведенні процедури адміністративного чи судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження) на бюджетний рахунок одержувача в установі банку (арк. справи 10).

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач отримав 26 вересня 2012 року, про що свідчить копія конверту зі штемпелем із вхідним номером 5368, що наявна в матеріалах справи (арк. справи 11).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням 08 жовтня 2012 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 вересня 2012 року № 0000671510/19985/15-17/1-1/00191135.

Прийняте відповідачем рішення є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення якого здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини 1 статті 9 КАС України.

Спірною обставиною у справі є правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту у червні 2012 року суми податку на додану вартість у розмірі 2 992,60 грн. за придбання у ТОВ «Проммегасервіс» товарно-матеріальних цінностей та її включення до суми бюджетного відшкодування за липень 2012 року. Стосовно цього суд зазначає наступне.

В акті перевірки, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, вказується про порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у вигляді завищення суми податкового кредиту за червень 2012 року на 2 993,00 грн., порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України у вигляді завищення бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за липень 2012 року на суму 2 993,00 грн.

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до положень підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, підставами для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту є оплата товарів/послуг та отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Судом встановлено, що 18 травня 2012 року між ТОВ «Проммегасервіс» (постачальник) та ПАТ «Харцизький трубний завод» (покупець) укладено договір № 2355 (на придбання товарно-матеріальних цінностей), згідно якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити господарські матеріали (далі - ресурси) на умовах, передбачених цим договором. Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2, підпунктів 3.1, 3.2 пункту 3, підпункту 4.1 пункту 4, підпункту 5.1 пункту 5 зазначеного договору кількість, номенклатура ресурсів вказуються у специфікаціях до цього договору, що є його невід'ємною частиною. Поставка ресурсів здійснюється видами транспорту, що вказані у специфікаціях. Постачальник зобов'язується поставити ресурси на умовах поставки, зазначених у специфікаціях у відповідності до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс-2000». Строки поставки ресурсів зазначаються у специфікаціях. Поставка ресурсів здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов поставки, вказані у специфікаціях та включають у себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника, пов'язані з поставкою ресурсів. Оплата ресурсів відбувається в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (арк. справи 22-25).

Відповідно до специфікації № 1 від 18 травня 2012 року, що є додатком № 1 до договору від 18 травня 2012 року № 2355 постачальник передає, а покупець приймає та оплачує наступні ресурси: віник сорго 10011823 у кількості 1354 штуки та мітла березова 10011824 у кількості 1000 штук на загальну суму 17 955,60 грн., у тому числі ПДВ 2 992,60 грн., ціна вказана з урахуванням транспортних витрат. Ресурси постачаються постачальником на склад покупцям (м. Харцизьк). Датою поставки вважається дата отримання ресурсів на складі покупця. Строк оплати - протягом 30 календарних днів з моменту поставки ресурсів (арк. справи 26).

За наслідками господарських операцій поставки ТОВ «Проммегасервіс» видало позивачу податкові накладні:

- № 2584 від 21 травня 2012 року на суму 3 660,00 грн., у тому числі ПДВ 610,00 грн. (арк. справи 28);

- № 2585 від 21 травня 2012 року на суму 14 295,00 грн., у тому числі ПДВ 2 382,60 грн. (арк. справи 30).

Надані ТОВ «Проммегасервіс» податкові накладні були заповненні неналежним чином, із порушенням норм пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Згідно пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України дані податкові накладні не підлягають включенню до Єдиного реєстру податкових накладних, так як сума податку на додану вартість у них не перевищує 10 тисяч гривень.

Відповідно до абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

13 липня 2012 року на підставі абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем надіслана заява із скаргою № 2.3-50/817-1674 до СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку ДПС, в якій зазначено, що ПАТ «Харцизький трубний завод» до моменту подання ним декларації з податку на додану вартість не надані заповнені належним чином податкові накладні на придбання товарів (послуг) за червень 2012 року, тому позивач скористався правом на включення сум податку на додану вартість, що зазначені в даних податкових накладних, до податкового кредиту за червень 2012 року. Вказана заява надана з додатками - завіреними копіями первинних документів на 32 аркушах (арк. справи 32).

Відповідно до видаткових накладних № 2584 та № 2585 від 21 травня 2012 року (арк. справи 27, 29) та податкових накладних поставка товарно-матеріальних цінностей відбулася у травні 2012 року, проте суми податку на додану вартість у загальному розмірі 2 992,60 грн., зазначені у вищевказаних податкових накладних, позивачем включені до складу податкового кредиту у червні 2012 року. Даний факт підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за червень 2012 року (арк. справи 33-34) та додатком 5 до неї (арк. справи 86-87).

Згідно абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Таким чином, своїми діями позивач не порушив норми податкового законодавства.

15 серпня 2012 року позивачем подано до податкового органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2012 року у сумі 867 748,00 грн., до якої входила вищезазначена сума податку на додану вартість у розмірі 2 992,60 грн. (арк. справи 37).

Із пояснень представників позивача, що підтверджуються матеріалами справи, суд встановив, що позивачу із Державного бюджету України відшкодовано суму у розмірі 864 755,00 грн., яка є на 2 993,00 грн. меншою від заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування: 867 748,00 грн. - 864 755,00 = 2 993,00 грн. Дані обставини підтверджуються випискою № 25 за 20 вересня 2012 року, виданою відділенням № 1 Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» в м. Харцизьк (арк. справи 38), та платіжним дорученням № 508 від 20 вересня 2012 року (арк. справи 39).

Як зазначалося вище, між ПАТ «Харцизький трубний завод» (покупець) та його контрагентом ТОВ «Проммегасервіс» (постачальник) укладено договір на придбання товарно-матеріальних цінностей, відповідно до умов якого постачальник передає, а покупець приймає та оплачує наступні ресурси: віник сорго у кількості 1354 штуки та мітла березова у кількості 1000 штук на загальну суму 17 955,60 грн., у тому числі ПДВ 2 992,60 грн.

Фактичне виконання зазначених умов цього договору підтверджено видатковими накладними від 21 травня 2012 року № 2584 на загальну суму 3 660,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 610,00 грн. (арк. справи 27) та № 2585 на суму 14 295,60 грн., у тому числі ПДВ 2 382,60 грн. (арк. справи 29). Факт перевезення товару підтверджується товарно-транспортною накладною серії 02ААС № 001009 виписаної 28 травня 2012 року, в якій зазначено, що вантаж, віник сорго у кількості 1 354 штуки та мітла березова у кількості 1 000 штук, перевозився автопідприємством ПП «Александров» автомобілем марки «Івеко» державний номер НОМЕР_1 замовник та вантажоодержувач - ПАТ «Харцизький трубний завод», вантажовідправник - ТОВ «Проммегасервіс», пункт навантаження - м. Кривий Ріг, вул. Окружна, буд. 21, пункт розвантаження - м. Харцизьк, вул. Патона, буд. 9 (арк. справи 78). Отримав вантаж ОСОБА_4 за довіреністю № 720 від 29 травня 2012 року, виданою ПАТ «Харцизький трубний завод», що підтверджується журналом реєстрації довіреностей (арк. справи 102-103). Платіжними дорученнями № 29094 від 04 липня 2012 року на суму 3 660,00 грн. та № 29960 від 31 липня 2012 року на суму 14 295,60 грн. позивач підтвердив сплату придбаної у ТОВ «Проммегасервіс» продукції (арк. справи 31).

У судовому засіданні представники позивача пояснили, що придбаний товар використовується позивачем у господарській діяльності, зокрема з метою прибирання території заводу.

Аналізуючи наведені вище документи, суд прийшов до висновку, що ними у повному обсязі підтверджено факт здійснення господарських операцій на виконання умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Проммегасервіс».

На момент укладення та виконання зазначеного договору контрагент позивача, ТОВ «Проммегасервіс», здійснював господарську діяльність. Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 466754 державним реєстратором лише 06 вересня 2012 року внесено судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури за № 1 203 141 0010 028141 (арк. справи 98-101).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, пунктом 11 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

В абзаці 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Дослідженням обставин формування позивачем податкового кредиту у зазначеному вище розмірі встановлено, що податковий кредит сформовано ним на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Проммегасервіс» № 2584 від 21 травня 2012 року на суму 3 660,00 грн., у тому числі ПДВ 610,00 грн. (арк. справи 28); № 2585 від 21 травня 2012 року на суму 14 295,60 грн., у тому числі ПДВ 2 382,60 грн. (арк. справи 30). Вказані податкові накладні відображені позивачем у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за відповідний період 2012 року. Копії цих реєстрів наявні в матеріалах справи (арк. справи 66-77, 88-97).

Як зазначалося вище, надані ТОВ «Проммегасервіс» податкові накладні були заповненні з порушенням норм пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, тому на підставі абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем додано до податкової декларації за звітний податковий період червень 2012 року заяву зі скаргою на ТОВ «Проммегасервіс». Також суд зауважує, що суму податку на додану вартість на підставі зазначених податкових накладних позивач включив до податкового кредиту у належні строки. Таким чином, позивач діяв відповідно до норм діючого податкового законодавства України.

У податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року позивач зазначив суму податку на додану вартість, що складає від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, у розмірі 867 748,00 грн., куди входить сума ПДВ за податковими накладними, виданими контрагентом позивача. Від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (арк. справи 33-34).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Проаналізувавши вищезазначене, суд приходить до висновку, що законодавством визначено дві підстави для виникнення права на податковий кредит, а саме: фактична сплата коштів постачальнику в оплату придбаних товарів, в тому числі і податку на додану вартість та факт отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів, в якій зазначено суми податку на додану вартість. Таким чином, покупець сплачує суму податку на додану вартість у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому впливати на надходження цих сум податку на додану вартість до Державного бюджету України.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача в акті перевірки на те, що контрагент позивача не сформував відповідне податкове зобов'язання з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з позивачем та пов'язання даного факту з діями позивача. Крім того, нормами законодавства право платника податку на формування податкового кредиту не поставлене в залежність від несвоєчасності формування податкового зобов'язання його контрагентами. Суд звертає увагу, що Податковий кодекс України не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг), за правильність визначення платником податку - продавцем об'єктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше. Проте, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вказана правова позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, якою з огляду на положення частини 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні адміністративної справи повинен керуватися.

Так, у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Також, Суд зауважив на наступному: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. У вказаній справі Суд не прийняв зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Необхідно також зазначити, що при винесенні рішення у справі «Інтерсплав» проти України» (2007 рік, заява № 803/02) Європейський суд з прав людини, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу № 1, застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави. Провівши відповідну оцінку, Європейський суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не додержується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Під час розгляду даної адміністративної справи відповідачем будь-яких доказів на предмет того, що позивач був залучений до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо або ж повинно було бути відомо про таку діяльність його постачальника не надано, а судом таких доказів не встановлено.

Враховуючи наявність у позивача первинних документів, що були досліджені під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено правомірність формування сум податкового кредиту за перевіряємий період та вірно визначено його розмір - 2992,60 грн. за податковими накладними, що отримані від ТОВ «Проммегасервіс».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача порушень вимог пунктів 198.1, 198.2 та 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, та, як наслідок, про відсутність підстав у податкового органу для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платника податків у м. Донецьку Державної податкової служби не довела правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, таким чином позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000671510/19985/15-17/1-1/00191135 від 25 вересня 2012 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі статті 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 107,30 гривень (арк. справи 2).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000671510/19985/15-17/1-1/00191135 від 25 вересня 2012 року, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби № 0000671510/19985/15-17/1-1/00191135 від 25 вересня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» витрати по сплаті судового збору у розмірі 107 (сто сім) гривень 30 копійок.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05 листопада 2012 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 09 листопада 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.