Постанова

від 06.11.2012 по справі 2а-12705/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2012 року 12:18 № 2а-12705/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщук І.О. при секретарі судового засідання Самаренко Х.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "Авіаком" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 21.05.2012р. №000029156 за участю представників сторін:

від позивача: Денисенко В.М. ( паспорт НОМЕР_1); Петрик С.А.(дов.№ б/н від 01.09.12); Тиренко О.Г.(дов. № б/н від 01.10.12)

від відповідача: Харко Д.М. (дов. № 5472/9/10/209 від 07.07.12)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.11.2012 року в 12 год. 18 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги заявлені про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 21.05.2012 №000029156.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про порушення позивачем п.п.7.4.1. п.7.4.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки факт придбання товарів та послуг, підтверджується наявними податковими накладними, що дає підстави для законного віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту у відповідних періодах.

Крім того, позивач не погодився із твердженням відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених з ТОВ «Навікас», ТОВ «Наутилус-77», ТОВ НВП «РатекАвіа»., ТОВ «Аероцентр-Сервіс»та ТОВ «Аміс-Груп»; правочини із зазначеними контрагентами мали реальний характер, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами. На час здійснення взаємовідносин контрагенти були зареєстровані як платники податку; при здійсненні правочинів позивачем складені всі документи, які дозволяють вважати їх первинними.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що на порушення п.п.7.4.1, п.7.4. та п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР позивачем безпідставно визначено суму бюджетного відшкодування. задекларовану в декларації з ПДВ за квітень 2010 у розмірі 89012,00грн., за листопад 2010 у розмірі 38880,00грн.

Як зазначав відповідач, суб'єкти господарювання, які мали відносини з контрагентами позивача, здійснювали фіктивне підприємництво, є всі підстави стверджувати про те, що їх діяльність не була господарською, а всі документи, складені від імені підприємств, не відповідають дійсності та не мають юридичної сили. Висновки акту перевірки відповідають чинному законодавству.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог, з огляду про наступне.

Як встановлено матеріалами справи, податковим органом було складено:

- довідку № 560/07-02/24258565 від 03.08.2010 про результати позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Авіаком»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.06.2008 по 30.06.2008 року, з 01.09.2009 по 30.09.2009 року, з 01.02.2010 по 28.02.2010 року, за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2010 по 31.03.2010 року, за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2009 по 31.10.2009 року, з 01.04.2010 по 30.04.2010 року,

якою, встановлено, що податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2010 р., квітень 2010р. травень 2010 р. подані своєчасно , відповідно до вимог п.п.4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами". Крім того в довідці зазначено, що по декларації за березень 2010 року позивачем у попередніх податкових періодах оплачено грошовими коштами постачальникам товарів (послуг) суму ПДВ в розмірі 2 491 927грн., в межах якої бюджетному відшкодуванню в березні 2010 року підлягає 2 491 927грн; по декларації за квітень 2010 року позивачем у попередніх податкових періодах оплачено грошовими коштами постачальникам товарів (послуг) суму ПДВ в розмірі 317 014грн., в межах якої бюджетному відшкодуванню в квітні 2010 року підлягає 317 014грн.; по декларації за травень 2010 року позивачем у попередніх податкових періодах оплачено грошовими коштами постачальникам товарів (послуг) суму ПДВ в розмірі 187 866грн., в межах якої бюджетному відшкодуванню в травні 2010 року підлягає 187 866грн.;

- довідку №860/07-02/24258565 від 18.11.2010 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ „Авіаційна компанія "Авіаком", код 24258565, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень, вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2009р. по 31.10.2009р.. з 01.06.2010р. по 31.08.2010 р.,

якою встановлено, що податкові декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року, вересень 2010 року подані ТОВ Авіаційна компанія "Авіаком" відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97, декларації за серпень 2010 року позивача у попередніх податкових періодах оплачено грошовими коштами постачальникам товарів (послуг) суму ПДВ в розмірі 121 908 грн., в межах якої бюджетному відшкодуванню в серпні 2010 року підлягає 121 908 грн. та декларації за вересень 2010 року позивачем у попередніх податкових періодах оплачено грошовими коштами постачальникам товарів (послуг) суму ПДВ в розмірі 118 063 грн., в межах якої бюджетному відшкодуванню в вересні 2010року підлягає 118 063 грн.,

- довідку № 38/07-02/24258565 від 04.02.2011 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „Авіаційна компанія "Авіаком" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2010р. по 30.10.2010р.,

якою встановлено, що висновки щодо достовірності заявленого позивачем до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахункових рахунок по декларації за листопад 2010 р., будуть здійснені після проведення заходів передбачених чинним законодавством по ланцюгу постачання;

- довідку №224/07-02/24258565 від 22.04.2011 про результати до про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „Авіаційна компанія "Авіаком" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2010р. по 30.11.2010р.,

якою встановлено, що висновки щодо достовірності заявленого позивачем до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахункових рахунок по декларації за грудень 2010 р., будуть здійснені після проведення заходів передбачених чинним законодавством по ланцюгу постачання.

Однак, 26.04.2012 за №10/15-6/24258565 податковим органом було складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за січень, квітень, листопад, грудень 2010 року.

Актом перевірки встановлено, що позивачем на порушення п.п.7.4.1 п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»безпідставно включено до податкового кредиту за березень 2010р., суму ПДВ в розмірі 89012,00 грн., за вересень 2010 р. суму ПДВ в розмірі 21120,00 грн., за жовтень 2010р. суму ПДВ в розмірі 17760,00грн.

Тобто, як зазначив податковий орган в акті перевірки, на порушення п.1.8. ст..1, пп.7.4.1. п.7.4., пп.7.7.1. ,п п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України Про податок на додану вартість»позивачем безпідставно визначено суму бюджетного відшкодування, задекларовану в декларації з ПДВ за квітень 2010 р. в розмірі 89012,00 грн., за листопад 2010 р. в розмірі 38880,00грн.

21 травня 2012 року на підставі вказаного Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення -рішення форми "В1" № 000029156, яким позивачу за порушення п.1.8. ст..1, пп.7.4.1. п.7.4., пп.7.7.1. ,п п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України Про податок на додану вартість»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 127892,00 грн.

Висновок податкового органу зводиться до того, що контрагенти позивача - ТОВ «Навікас», ТОВ «Наутилус-77», ТОВ НВП «РатекАвіа»., ТОВ «Аероцентр-Сервіс»та ТОВ «Аміс-Груп»є посередниками та мали відносини з іншими суб'єктами господарювання, які у свою чергу, слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечним інтересам держави, укладені без мети настання реальних наслідків, що призвели до порушення позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість, Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в України".

Зазначені підприємства були створені без урахування вимог п.1 ст.42 Господарського кодексу України, реєстрація в державних органах реєстрації здійснена на підставі неправдивих даних, відтак їх діяльність є незаконною і не може породжувати правових наслідків. Встановлено, що зазначені підприємства ніяких товарів не відвантажували, а лише виконували посередницьку діяльність.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Авіаком»зареєстроване в Печерській районній державній адміністрації м.Києва, свідоцтво про державну реєстрацію від 21.02.1996 № 10701200000010924. Свідоцтво про державну реєстрацію №650144 від 26.07.2010 року. В зв'язку зі зміною юридичної адреси ТОВ «Авіаційна компанія «Авіаком»мало свідоцтва про державну реєстрацію №299001 від 26.01.2009 року, №300622 від 11.06.2009 року.

Згідно редакції статуту, зареєстрованої Печерською районною державною адміністрацією від 26.07.2010 за №10701450000040687 ЗАТ «Авіаком»перереєстроване у ТОВ Авіаційна компанія «Авіаком»відповідно до рішення установчих зборів засновників від 19.07.2010.

ТОВ «Авіаційна компанія «Авіаком»взято на податковий облік в органах державної додаткової служби 29.02.1996 за №12975.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинного на момент здійснення розглядуваних господарських операцій та формування позивачем спірних сум податкового кредиту у період до 01.01.2011р.), яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на час виникнення спірних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Так, відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

У свою чергу, згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків .

На підтвердження зазначеної обставини, судом були досліджені надані позивачем первинні документи по взаємовідносинах з наступними контрагентам :

З ТОВ «Навікас»(код 33848871) позивачем було укладено договір № 16/10 від 01.03.2010 р. відповідно до п.1.1. продавець (ТОВ «Навікас») приймає на себе зобов'язання поставити і передати у власність покупцю (ЗАТ «Авіаком») авіаційне майно, що вказане у додатку 31 до договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вироби.

На підтвердження зазначених операцій позивачем було надана видаткова накладна № РН-0000008 від 01.03.2010 р. на придбання товару, платіжне доручення № 133 від 15.04.2010р. на перерахування коштів за товар. Крім того, копія видаткової накладної № 6 від 24.03.2010 р. та доручення на продаж товару ЗАТ «Українські вертольоти», на підставі договору №ДГ-20/09д(03) від 14.07.2009.

З ТОВ «Наутилус-77»(код 36371066) позивачем було укладено договір № 04 Н/03 від 23.03.2010 р,в відповідно до п.1.1. якого, продавець (ТОВ «Наутилус-77») продає, а покупець (ЗАТ «Авіаком») приймає підшипникову продукцію, відповідно до специфікації до договору.

На підтвердження зазначених операцій ТОВ «Наутилус-77»було виписано видаткову накладну №РН-0000003 від 19.04.2010р. на придбання товару та платіжне доручення № 90 від 25.03.2010 p.- перерахування коштів за товар. Крім того, позивачем було надано вантажно-митні декларації 102149 від 13.05.2010р. та інвойс № 17-22/10-10 - підтвердження експортування придбаних товарів.

З ТОВ НВП «Ратек Авіа»(код 21681211) позивачем було укладено договір № 130 від 18.03.2010 р, відповідно до пп.1.1. якого, продавець (ТОВ НВП «Ратек Авіа») продало, а покупець («ЗАТ «Авіаком») купило продукцію в кількості та по вартості визначеною у специфікації до договору.

На підтвердження зазначених операцій ТОВ НВП «Ратек Авіа»було виписано видаткову накладну № 1/130 від 09.04.10 на придбання товару, товарно-транспортну накладну 1-03СП № 298230 на перевезення товару та надано платіжне доручення № 91 від 25.03.2010 p. Про перерахування коштів затовар.

Крім того, позивачем було надано вантажно-митні декларації № 102149 від 13.05.2010р. та інвойс № 17-22/10-10 - підтвердження експортування придбаних товарів.

З ТОВ «Аєроцентр-Сервіс»(код 30578604) позивачем було укладено договір №38-2/10 від 01.09.2010 p відповідно до п.1.1. якого продавець (ТОВ «Аєроцентр-Сервіс») продало, а покупець (ЗАТ «Авіаком») купило продукцію в кількості та по вартості відповідно до специфікації.

На підтвердження зазначених операцій позивачем було надано видаткову накладну №А-000002 від 12.10.2010 р. на придбання товару та платіжне доручення № 558 від 11.10.2010 p.- перерахування коштів.

З ТОВ «Аміс-Груп»(код 30450990) позивачем було укладено договір №34/10 від 21.09.2010 відповідно до пп.1.1. якого, продавець (ТОВ «Аміс-Груп») приймає на себе зобов'язання поставити і передати у власність покупця (ТОВ «АК Авіаком») авіаційне майно, що вказане у додатку №1 до договору.

На підтвердження зазначених операцій позивачем було надано видаткову накладну №РН-0000001 від 21.09.2010, платіжне доручення №552 від 11.10.2010р. про перерахування коштів.

Крім того, позивачем було надано вантажно-митні декларації № 106615 від 30.09.2010р. та інвойс № 26-33/10-10 - підтвердження експортування придбаних товарів.

Також судом було досліджено договір зберігання №Д29-3.1/636 від 08.08.2006, укладеного між позивачем та Державним підприємством «Укроборонсервіс».

Відповідно до п.1.1 договору, зберігач (ДП «Укроборонсервіс») зобов'язався за плату зберігати майно на складі зберігача, що передавалось згідно акту прийома-передачі майна Поклажедавцем (ЗАТ «Авіаком») і повернути майно в цілісності.

Зазначене підтверджує позицію позивача щодо наявності складського приміщення для зберігання продукції з метою подальшої реалізації.

Вимогами п/п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", визначено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. № 165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.97р. за №233/2037 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), яким затверджено Порядок заповнення податкової накладної, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг) , та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.

За змістом пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037), чинного на час виникнення спірних відносин, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

Відповідачем не спростована дійсність податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Крім того, судом взято до уваги лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 відповідно до якого, на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів. відповідно до вимог статей 61 та 44 Податкового кодексу України.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про те, що надані позивачем докази та вищенаведені довідки - №860/07-02/24258565 від 18.11.2010 та № 560/07-02/24258565 від 03.08.2010 на підставі норм Закону України "Про податок на додану вартість " та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують позицію позивача, пов'язану з виникненням у нього права на спірні суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Авіаком»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Держаної податкової служби України - задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення -рішення від 21.05.2012 №000029156, прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Авіаком»з державного бюджету України судовий збір в розмірі 1278,93 грн. (одна тисяча двісті сімдесят вісім грн.) 93 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України (01011, м.Київ, вул.Лєскова, 2).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук