Рішення

від 08.11.2012 по справі 2/122/738/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 2/122/738/2012Головуючий суду першої інстанції:Благодатна О.Ю. Головуючий суду апеляційної інстанції:Білоусова В. В.

РІШЕННЯ

"08" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБілоусової В.В., СуддівДралла І.Г., Іващенко В.В. При секретаріЩегловій Н.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи - Перша Сімферопольська державна нотаріальна контора, Сімферопольське міське управління земельних ресурсів про припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та земельну ділянку, за апеляційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02 липня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

12 січня 2011 року ОСОБА_10 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та земельну ділянку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 помер.

До Першої Сімферопольської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_6, яка є донькою померлого, з заявою про прийняття спадщини.

ОСОБА_6 пред'явила позов до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про встановлення факту, що померлому ОСОБА_10 належало 57/100 часток земельної ділянки площею 0,0582 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; а ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 належить по 43/100 часток зазначеної земельної ділянки; Позивачка просить припинити право спільної сумісної власності сторін н земельну ділянку, визнати за нею право власності на 57/100 часток земельної ділянки, визнати право спільної часткової власності на 43/100 часток земельної ділянки за ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_10 належало 57/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 12 травня 1962 року. Відповідачі є власниками 43/100 часток вищезазначеного будинку.

Крім того, ОСОБА_10 та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 є співвласниками земельної ділянки площею 0,0582 га по АДРЕСА_1. У державних актах не визначені частки співвласників земельної ділянки.

Позивачка ОСОБА_6 ( дочка померлого ОСОБА_10) після смерті батька оформити спадкові права на земельну ділянку не може, оскільки не визначені частки співвласників у державному акті на право власності на землю.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02 липня 2012 року зазначений позов задоволено частково.

Встановлено, що у склад спадщини спадкодавця ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1., входить 57/100 частки земельної ділянки, загальною площею 0,0582 га, кадастровий номер 0110100000:03:002:0161, розташованої за адресою АДРЕСА_1.

В іншій частині позовні вимоги залишені без задоволення.

Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 27 серпня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи - Перша Сімферопольська державна нотаріальна контора, Сімферопольське міське управління земельних ресурсів про припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та земельну ділянку від 06.01.2011 р., позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи - Перша Сімферопольська державна нотаріальна контора, Сімферопольське міське управління земельних ресурсів про припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та земельну ділянку від 04.05.2012 р. - залишені без розгляду.

Додатковим рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 27 серпня 2012 року ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог про припинення права спільної сумісної власності ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 0,0582 га, кадастровий номер 0110100000:03:002:0161, розташовану за адресою АДРЕСА_1 - відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_10 належало 57/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 12 травня 1962 року (а.с.6).

Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9 є співвласниками 43/100 часток зазначеного будинку у рівних частках кожен на підставі договору купівлі - продажу частки житлового будинку від 25 січня 2001 року № за р.270 (а.с. 32).

На підставі державних актів на право власності на землю від 05.02.2007 року співвласниками земельної ділянки площею 0,0582 га по АДРЕСА_1 є ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9 У державних актах не визначені частки співвласників земельної ділянки.

Задовольняючи частково позовні вимоги та встановлюючи факт належності спадкодавцю 57/100 часток земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що спадкодавцю належало на час відкриття спадщини 57/100 часток домоволодіння розташованого за цією ж адресою, тому частка земельної ділянки повинна відповідати частці домоволодіння за зазначеною адресою, що відповідає положенням ст.ст. 355, 357, 1226 ЦК України, ст.ст. 89, 120 ЗК України.

Проте колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 10 та 60 ЦПК України обставини цивільних справ з'ясовуються на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведенню перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судова колегія вважає, що вимоги про встановлення, що до складу спадщини входить 57/100 часток земельної ділянки не є обґрунтованими та не відповідають обставинам по справі.

Оскільки на час відкриття спадщини у спадкодавця було право спільної сумісної власності на земельну ділянку, колегія суддів вважає, що позивачка повинна спочатку оформити своє спадкове право у нотаріальній конторі, а потім вимагати визначення частки у майні.

Згідно Закону України «Про нотаріат» оформлення спадкових прав покладено на органи нотаріату. Позивач не надав доказів неможливості оформлення права через компетентні органи.

Відповідно до пункту 4.20 Наказу МЮ України № 296/5, 22.02.2012 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, витягу з Державного земельного кадастру про відсутність обмежень на земельну ділянку, витягу з поземельної книги, а також витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Про видачу свідоцтва про право на спадщину нотаріус проставляє відмітку у верхньому лівому куті державного акта на право власності на земельну ділянку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 № 439 "Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку". Таким чином, ОСОБА_10 був власником майна у спільній сумісній власності, тоб то без визначення часток.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відмова нотаріуса Першої Сімферопольської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва, оформлена не постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій, а листом від 15.03.2012 року, у якому зазначено, що відсутність визначення частки у спадковому майні є однією з перешкод у отриманні свідоцтва про право власності у порядку спадкування.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року. У разі смерті співвласника майна частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга ст. 372 ЦК України). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачка не позбавлена можливості оформлення спадкових прав на земельну ділянку через нотаріальну контору шляхом отримання свідоцтва від нотаріуса, у разі відмови у встановленому законом порядку, на оскарження цих дій.

Відповідно до ст.25 ЦК України, здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільна правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

З огляду на наведене, не можна встановлювати у судовому порядку факт належності померлій особі певних цивільних прав.

Таким чином, правових підстав для задоволення позовних вимог у суду першої інстанції не було, тому рішення суду підлягає скасуванню.

З огляду на наведене та положення ст. 309 ЦПК України, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду в частині задоволення вимог з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303, 304, 307, 308, ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 задовольнити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02 липня 2012 року в частині встановлення, що у склад спадщини спадкодавця ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1., входить 57/100 частки земельної ділянки, загальною площею 0,0582 га, кадастровий номер 0110100000:03:002:0161, розташованої за адресою АДРЕСА_1 скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді