Рішення

від 08.11.2012 по справі 1007/8231/2012

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1007/8231/2012

Провадження № 2/1007/2682/2012

08.11.2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2012 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Маценко Н.П.

при секретарях Петренко С.М., Лисенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Управління механізації будівельних робіт»про зміну причин звільнення, зобов»язання видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та стягнення моральної шкоди

в с т а н о в и в:

У липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просить суд зобов»зати ПП «Управління механізації будівельних робіт»видати йому трудову книжку або видати дублікат з відповідними записами в разі втрати відповідачем за рахунок його коштів, встановити причину звільнення та зробити відповідний запис у трудовій книжці про звільнення згідно з п. 1 ст. 39 КЗпП України через порушення працедавцем законодавства про працю; стягнути середню заробітну плату за 3 місці згідно з вимогами ст. 44 КЗпП України в розмірі 3404,58 грн.; стягнути із відповідача середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки за кожен день затримки, по день вирішення спору за 73 календарні дні в розмірі 3682,12 грн., компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в період з 10 квітня по 07 червня 2012 року він працював інженером конструктором в ПП «УМБР», однак підтвердження щодо перебування в трудових відносинах із відповідачем має лише за період з 1 по 8 червня 2012 року. При прийомі на роботу він передав відповідальним особам трудову книжку, копію паспорту та ідентифікаційного номеру.

За виконання конструкторської роботи в залежності від складнощів розмір заробітної плати за домовленістю мав складати 3500 грн. та премія. Через порушення працедавцем законів України про працю, а саме щодо не визначення робочого місця, затримки заробітної плати, накладення грошових стягнень за порушення трудової дисципліни роботу у вихідні та святкові дні без відповідного винагородження, шахраювання з оформленням на роботу від 07.06.2012 року подав заяву про звільнення за згодою сторін, а оскільки роботодавець порушував вимоги Кодексу законів про працю відмовився працювати встановлений законом 14 денний термін.

Додатково направив директору ПП «УМБР»Шкурко А.М. рекомендованого листа із заявою про звільнення та прохання переслати належні йому гроші та трудову книжку.

12.06.2012 року, маючи змогу самостійно забрати належні кошти та трудову книжку зустрівся із керівником підприємства та повторив свої вимоги. У зв»язку зі звільненням йому було виплачено 250 грн., разом з тим трудова книжка не видана.

Порушенням трудового законодавства йому завдано моральну шкоду, розмір якої оцінює в 10000 грн., що полягає в неповерненні йому трудової книжки та несвоєчасній виплаті заробітної плати, компенсаційних витрат при звільненні, що призвели до втрати нормальних зв»язків та вимагають додаткових зусиль для організації життя.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимог підтримав, пояснив, що на початку квітня 2012 року почав стажуватися у відповідача та знявся із обліку в центрі зайнятості. За квітень 2012 року йому частково заплатили заробітну плату, за травень зарплати не отримав. 01.06.2012 року написав заяву про прийняття на роботу. У зв»язку з порушенням відповідачем законодавства про працю 07.06.2012 року написав заяву про звільнення за власним бажанням. Вважає, що оскільки він фактично пропрацював на підприємстві три місяці, останнє має виплатити йому середню заробітну плату в розмірі 3404,58 грн.

При звільненні його з роботи трудова книжка видана не була, тому він просить стягнути середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки.

Порушенням норм трудового законодавства відповідач завдав йолу моральної шкоди, так як різко зменшилася його заробітна плата, через відсутність трудової книжки він не міг влаштуватися на роботу. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача Федоровський А.В. позовні вимоги не визнав, пояснив, що позивач 01.06.2012 звернувся до керівника підприємства із заявою про прийняття його на роботу. На підставі поданої заяви наказом від 01.06.2012 року прийнятий на посаду інженера-конструктора із випробувальним терміном на два місяці. У процесу роботи позивач систематично та без дозволу керівництва відлучався із робочого місця, недобросовісно та не професійно виконував свої обов»язки, про що свідчать доповідні записки керівництва, проявив недостатню професійну кваліфікацію. 07.06.2012 року без будь-яких пояснень не вийшов на роботу. Внаслідок непрофесійного та недобросовісного ставлення позивача до посадових обов»язків, ненадання ним дипломів про навчання за фахом останнього визнано таким, що не витримав випробувального терміну та звільнено з роботи за ч.2 ст. 28 КЗпП України.

Трудові відносини між позивачем та відповідачем тривали з 01 по 08 червня 2012 року, за відпрацьований період ОСОБА_1 виплачено грошові кошти в день звільнення. У ПП «УМБР»встановлений п»ятиденний робочий тиждень, середньоденна заробітна плата позивача складає 60,53 грн.

Додав, що при влаштуванні на роботу позивач не надав трудової книжки. У зв»язку з чим ПП «УМБР»за власні кошти придбало йому трудову книжку та оформило її. У день звільнення позивачу трудова книжка вручена не була, оскільки він не з»явився до відділу кадрів, доказів, що позивач відмовився отримати трудову книжку в них не має. На заяву надіслану по пошті трудова книжка також не направлялася, так як підприємство несе відповідальність за збереження трудових книжок та не може направити її листом за заявою невідомо мої особи, підпис якої вони не могли ідентифікувати з підписом позивача. Після першого судового засідання підприємство направило позивачу трудову книжку по пошті. Просить в позові відмовити.

Вислухавши пояснення позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

За змістом ч. ч. 1, 7 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно із ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Правилами ч. 3 ст. 235 КЗпП України передбачено, що в разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що наказом ПП «УМБР»№ 14-к від 01.06.2012 року ОСОБА_1 прийнято на роботу інженером-конструктором зі строком випробування 2 місяці. Підставою прийняття на роботу стала заява останнього від 01.06.2012 року.

Наказом від 08.06.2012 року ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв»язку з тим, що він не пройшов випробувальний строк.

Так, з доповідних записок від 06.06.2012 року, 07.06.2012 року, 08.06.2012 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 роботу виконує не професійно та недобросовісно, 07.06.2012 та 08.06.2012 року без поважних причин на роту не з»явився, його кваліфікація виявилася недостатньою.

З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2012 року позивач подав заяву про звільнення за власним бажанням.

Заявляючи вимогу про встановлення причини звільнення п. 1 ст. 39 КЗпП, позивач посилається на порушення працедавцем законодавства про працю. При розгляді даної справи по суті будь-яких підстав для зміни формулювання причин звільнення з ч. 2 ст. 28 КЗпП України на п. 1 ст. 39 КЗпП України судом встановлено не було. Посилання позивача на порушення виявлені при перевірці Інспекції питань праці не стосуються позивача та не можуть вважатися підставою для зміни причин звільнення. Вимоги ОСОБА_1 в цій частині є недоведеними і такими, що не підлягають.

Факт перебування позивача ОСОБА_1 в трудових відносинах із відповідачем в період з 1 по 8 червня 2012 року підтверджується індивідуальною відомістю про застраховану особу, виданою Пенсійним Фондом України.

При розгляді даної справи по суті доказів перебування позивача у трудових відносинах із відповідачем протягом трьох місяців, тобто з квітня по 08.06.2012 року судом не встановлено. Будь-які підстави для стягнення із відповідача середньої заробітної плати за три місяці в розмірі 3404,58 грн. відсутні, оскільки в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт перебування сторін у трудових відносинах впродовж вказаного періоду. За відпрацьований період відповідач провів розрахунок із позивачем, про що свідчить відповідна відомість.

З матеріалів справи та пояснень сторін по даній справі достовірно встановлено, що на день звільнення позивача з роботи останньому не було видано трудову книжку, проти чого не заперечив в судовому засіданні і представник відповідача Федоровський А.В. Наведені останнім заперечення проти позову в цій частині не можуть бути прийняті судом до уваги, так як вони суперечать ст. 47 КЗпП України та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом № 58 від 29.07.1993 року згідно з п. 4.1 якої власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день щодо звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Пунктом 4.2. Інструкції якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Жодних дій, передбачених чинним законодавством України по видачі трудової книжки відповідачем вчинено не було.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що трудова книжка після першого судового засіданні надіслана позивачу поштою, разом з тим, жодних доказів,які б підтверджували відправку суду надано не було. З цих підстав суд приходить до висновку про зобов»язання ПП «УМБР»видати позивачу трудову книжку та вчинити дії, які передбачені п. 4.1 Інструкції, щодо зазначення дня звільнення, видачі з цих підстав нового наказу про звільнення та внесення відповідного запису до трудової книжки.

Згідно зі ст. 235 КЗпП України передбачено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 року №100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів.

З довідки ПП «УМБР»вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача складала 60,53 грн.

Відповідно до довідки № 157-ВК від 07.11.2012 року, виданої ПАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуро будування» з 26.10.2012 року ОСОБА_1 працює на посаді інженера конструктора другої категорії по теперішній час.

При цьому час вимушеного прогулу позивача складає в червні 15 днів, в липні 22 дні, в серпні 22 дні, у вересні 20 днів у жовтні 19 днів, з урахування тих обставин, що з 26.10.2012 року позивач працевлаштувався.

Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 5931,94 грн., тобто кількість робочих днів в період з 11 червня по 25.10.2012 року складає 98 множене на середньоденний заробіток 60,53 грн., що становить 5931,94 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

У ст. 237 1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У рахунок відшкодування моральної шкоди позивач просить стягнути 10000 грн. Вирішуючи вимоги позивача в цій частині, судом враховується тривалість, характер та обсяг душевних переживань, яких позивач зазнав внаслідок невиконання відповідачем вимог закону, час, необхідний йому для відновлення порушеного права.

Виходячи з наведеного вище, засад розумності і справедливості, моральну шкоду, що підлягає стягненню із відповідача на користь позивача суд визначає в розмірі 500 грн., враховуючи також, що позивач за захистом своїх порушених прав змушений був звернутися до суду.

Відповідно до ст. ст. 80, 88 ЦПК України, ч. ч. 1, 2 ст. 4, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»із відповідача ПП «УМБР»на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 3, 11, 60, 88, 212 -215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Зобов»язати приватне підприємство «Управління механізації будівельних робіт»ідентифікаційний код 36706696 видати ОСОБА_1 трудову книжку оформлену на його ім»я, здійснивши відповідні записи про день звільнення.

Стягнути із приватного підприємства «Управління механізації будівельних робіт»ідентифікаційний код 36706696 м. Бровари, вул. Гоголя, 81 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою АДРЕСА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу при затримці видачі трудової книжки в розмірі 5931 (п»ять тисяч дев»ятсот тридцять одна) грн.. 94 коп., моральну шкоду в розмірі 500 (п»ятсот) грн., всього 6431 (шість тисяч чотириста тридцять одна) грн. 94 коп.

Стягнути із приватного підприємства «Управління механізації будівельних робіт»ідентифікаційний код 36706696 на користь держави судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн.. 60 коп.

В іншій частині позову відмовити за недоведеністю.

Рішення в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд.

Суддя Н. П. Маценко