Рішення

від 08.12.2008 по справі 16/221

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "08" грудня 2008 р.

Справа

№  16/221

Господарський

суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у

відкритому судовому засіданні справу № 16/221

за

позовом: дочірнього підприємства "Гребінківський елеватор" Державної

акціонерної компанії "Хліб України", м. Гребінка Полтавської

області  

до

відповідача: селянського (фермерського) господарстваОСОБА_1", с. Оникієвка

Маловисківського району Кіровоградської області 

про

стягнення 40 000,00 грн.,

Представники:

від

позивача - Бровар Б.І., довіреність б/н від 15.10.08 р.;

від

відповідача - участі не брав.

Дочірнє

підприємство "Гребінківський елеватор" Державної акціонерної компанії

"Хліб України" звернулося до господарського суду Кіровоградської

області з позовною заявою про стягнення з селянського (фермерського)

господарстваОСОБА_1" боргу в сумі 40 000,00 грн.

10.11.08

р. на адресу господарського суду Кіровоградської області від позивача надійшла

заява за № 806 від 31.10.08 р. про зміну позовних вимог та підстави позову

(а.с. 25, 26), яка містить наступні вимоги:

-

розірвати договір поставки від 26.03.08 р. № 334

-

стягнути з селянського (фермерського) господарстваОСОБА_1" на користь

дочірнього підприємства "Гребінківський елеватор" Державної

акціонерної компанії "Хліб України" 40 000,00 грн. завданих збитків.

Позивач

фактично в надісланій до суду заяві № 806 від 31.10.08 р. доповнив позовні

вимоги новою вимогою про розірвання договору поставки.

Відповідно

ст. 22 Господарського кодексу України позивачу належить право змінювати

підставу або предмет позову, зменшувати або збільшувати розмір позовних вимог,

відмовитись від позову.

Надіслана

позивачем до суду заява про зміну позовних вимог та підстави позову не відповідає

вимогам статті 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки

доповнення позовних вимог новою окремою вимогою, Господарським процесуальним

кодексом України не передбачено, у зв'язку з чим господарський суд не приймає

заяву № 806 від 31.10.08 р. про зміну позовних вимог та підстави позову. До

того ж, позивач не позбавлений можливості окремо звернутися до суду з даною

вимогою в загальному порядку.

02.12.08

р. на адресу господарського суду від позивача надійшла заява за № 904 від

28.11.08 р. про уточнення підстав позову. Відповідно до змісту надісланої

заяви, позивач, в зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором

поставки товару за № 33 від 26.03.08 р., на підставі пп. 4 ч. 1 ст. 611, ч. 3

ст. 612, ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України відмовляється від прийняття

виконання зобов'язання та просить суд стягнути з селянського (фермерського)

господарстваОСОБА_1" завдані збитки в сумі 40 000,00 грн. у вигляді

здійсненої позивачем попередньої оплати (а.с. 37, 38).

Оскільки,

зміна підстав позову є правом позивача, передбачене ч. 3 ст. 22 Господарського

процесуального кодексу України, господарський суд приймає заяву позивача та

розглядає позовні вимоги в редакції заяви № 904 від 28.11.08 р.

Відповідач

відзив не подав, позовні вимоги не заперечив, представник відповідача в

судовому засіданні 08.12.08 р. участі не брав, однак про дату, час і місце

проведення судового засідання відповідач належним чином повідомлений, про що

свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 395282 (а.с. 36).

На

підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу

розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши

наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,

господарський суд встановив наступне.

26.03.08

р. між дочірнім підприємством "Гребінківський елеватор" (далі -

Одержувач) та селянським (фермерським) господарствомОСОБА_1" (далі -

Постачальник) укладено договір поставки товару № 33 (далі - Договір, а.с. 8).

Відповідно

до умов Договору Постачальник поставляє зерно ранніх культур урожаю 2008 року

на суму 40 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ), а Одержувач проводить попередню оплату по

цінах, в строки за умовами Договору (п. 1.1., п. 2.1. Договору).

Згідно

п. 5.2. Договору, даний Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до

моменту остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Договір

26.03.08 р. підписаний сторонами та скріплений круглими печатками.

Укладений

між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки

правовідносини за яким регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу

України.

Так,

згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки

продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність,

зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця

для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не

пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а

покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову

суму.  Частиною 2 статті 712 Цивільного

кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні

положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або

не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно

до приписів ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором

встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його

передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в

строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не

встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього

Кодексу.

Пунктом

3.1. Договору передбачено, що Одержувач проводить попередню оплату

Постачальнику за зерно. В свою чергу Постачальник, у відповідності до               п. 3.2. Договору, зобов'язувався

поставити зерно ранніх зернових культур на суму           40 000,00 грн. по ринковій ціні, яка

складається на час поставки зерна, зменшеної на 5%, в термін до 01.09.08

р. 

Отже,

виходячи з умов укладеного сторонами Договору, Одержувач мав здійснити

попередню оплату за зерно ранніх зернових культур в строк не пізніше 01.09.08

р.

Як

вбачається з матеріалів справи, а саме з поданого позивачем до суду платіжного

доручення № 262 від 26.03.08 р. позивач свої зобов'язання за Договором виконав,

провівши 26.03.08 р. попередню оплату за зерно ранніх зернових культур в сумі

40 000,00 грн. (а.с. 27).

Однак,

відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором щодо поставки зерна ранніх

зернових культур в термін до 01.09.08 р. не виконав, в зв'язку з чим позивач

11.09.08 р. направив на адресу відповідача претензію № 591 від 05.09.08 р. з

проханням у строк до 15.09.08 р. повернути попередню оплату в сумі 40 000,00

грн., оскільки ранні зернові культури станом на 05.09.08 р. селянським

(фермерським) господарствомОСОБА_1" не поставлені (а.с. 10, 11).

Відповідач

відповіді на вказану вище претензію не надав, зерно ранніх зернових культур не

поставив, попередню оплату в сумі 40 000,00 грн. не повернув, в зв'язку з чим позивач

звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Згідно

статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання

зобов'язання не допускається.

У

відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має

виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього

Кодексу,  інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту  або 

інших  вимог,  що 

звичайно ставляться.

З

огляду на наведене вище, відповідач порушив свої зобов'язання за Договором,

оскільки не поставив зерно ранніх зернових культур на суму 40 000,00 грн. в

термін обумовлений Договором, а саме до 01.09.08 р.

Згідно

статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають

правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування

збитків та моральної шкоди.

Відповідно

до приписів ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок

прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,

він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У

відповідності до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив

зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.   

Таким

чином, з огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про

обґрунтованість пред'явлених вимог, а тому позов підлягає задоволенню в повному

обсязі.

На

підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарські

витрати покладаються на відповідача.

Керуючись

ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу

України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні

вимоги задовольнити повністю.

Стягнути

з селянського (фермерського) господарстваОСОБА_1" (АДРЕСА_1, НОМЕР_1 ВАТ

"Райффайзен Банк Аваль", МФО 323538, код ЄДРПОУ 22210369) на користь

дочірнього підприємства "Гребінківський елеватор" Державної

акціонерної компанії "Хліб України" (37400, Полтавська область, м.

Гребінка, пров. Пирятинський, 46, р/р 26007530241 АБ "Полтава-Банк",

МФО 331489, код ЄДРПОУ 00955680) завдані збитки в сумі                   40 000,00 грн., а також

витрати на сплату державного мита в сумі 400,00 грн. та на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Наказ

видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення

господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку

з дня його прийняття, до набрання рішенням законної сили воно може бути

оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через

господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому

Господарським процесуальним кодексом України. 

Суддя