Рішення

від 18.12.2008 по справі 2/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.08                                                                                           Справа№ 2/93

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника позивача Чуєвського Д.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями “Ітрако”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Етекс”, м. Львів про стягнення 163019 грн. 27 коп.

В С Т А Н О В И В:

Підприємство з іноземними інвестиціями “Ітрако”, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Етекс”, м. Львів про стягнення 163019 грн. 27 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 20.10.2008р. ухвалив призначити розгляд справи на 06.11.2008р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 20.11.2008р., 04.12.2008р., 18.12.2008р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становила 163019 грн. 27 коп. В судовому засіданні представником позивача було подано заяву про збільшення позовних вимог на 6813 грн. 60 коп. З врахуванням цих вимог просить стягнути з відповідача 169832 грн. 87 коп. заборгованості.

Представнику роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України та право заявляти відводи.

Відповідач в судове засідання 06.11.2008р., 20.11.2008р., 04.12.2008р. та 18.12.2008р. явку представника не забезпечив, надіслав клопотання, в якому повідомив про неможливість виконання зобов'язання щодо оплати товару та готовий його повернути відповідачу. Відповідач інших заперечень проти позову не надав, борг не оплатив, вимог ухвали суду від 20.10.2008р. не виконав, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

1 січня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №ЛВ/ДП-08-22.

За цим договором постачальник (позивач) зобов'язувався постачати покупцеві (відповідачу) поліграфічні витратні матеріали, надалі товар, а покупець (відповідач) зобов'язувався приймати та своєчасно оплачувати товар на умовах, визначених цим договором.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач за період з 22.04.2008р. по 01.09.2008р. поставив і передав у власність відповідачу товар на загальну суму 175910 грн. 27 коп., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, які є в матеріалах справи.

Пунктом 2.2. договору №ЛВ/ДП-08-22 від 01.01.2008р. передбачено, що покупець (відповідач) має право на відтермінування оплати терміном на 60 календарних днів з моменту отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на час розгляду справи в суді борг відповідача перед позивачем становить 169832 грн. 87 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Посилання відповідача на можливість повернення товару суд вважає безпідставними, оскільки договір №ЛВ/ДП-08-22 від 01.01.2008р. не передбачає такого порядку виконання відповідачем свого обов'язку перед позивачем як повернення товару та суперечить вимогам законодавства, відповідно до якого у покупця виникає обов'язок прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст.ст. 655, 712 ЦК України). Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 169832 грн. 87 коп.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи, відповідно до ст. 49 ГПК України, необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626, 655, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Етекс”, м. Львів, вулиця Північна, будинок 1 (ідентифікаційний код 32800708) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями “Ітрако”, м. Київ, вулиця Вікентія Хвойки, будинок 18/14, корп. 2 (ідентифікаційний код 24930652) 169832 грн. 87 коп. основного боргу, 1698 грн. 32 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати довідку про повернення надлишково сплаченого державного мита в сумі 33 грн. 88 коп.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.